---

При наявності в поліетиленовому газопроводі зварних з'єднань, контрольний відрізок що протягається повинен мати аналогічне з'єднання.

Якщо під час прочищення та контрольного протягування йорж або відрізок труби застряв, в місці знаходження перешкоди, яке фіксується довжиною канату, що знаходиться всередині сталевого газопроводу, відривається додатковий котлован, вирізається ділянка газопроводу й усувається причина, що перешкоджає проходженню йоржа або контрольного зразку труби.

При наявності на поверхні контрольного відрізку поліетиленової труби, який протягується, пошкоджень (подряпин, задирин тощо) повинен передбачатися захист поверхні поліетиленових труб за допомогою пластмасових кілець або конопляного канату, що закріплюються на трубі з кроком (1,5 - 2,0) м.

Рекомендується для захисту від пошкодження поліетиленових газопроводів використання пластмасових гофрованих труб, попередньо протягнених усередині сталевих труб.

Перед початком протягування поліетиленової труби всередині сталевого газопроводу в місцях вводу та виводу її із сталевого трубопроводу слід встановити гладкі розтрубні втулки, а поліетиленовий газопровід повинен бути захищений від подряпин та інших механічних ушкоджень при протягуванні його всередині сталевого трубопроводу. Технічні рішення протягування поліетиленових труб повинні визначатися проектом виробництва робіт.

17.17 На ділянках протягування в сталевих газопроводах, що реконструюються, поліетиленові газопроводи, як правило, не повинні мати зварних та інших з'єднань. При неможливості виконання зазначеної умови необхідно керуватися вимогами 4.ІЗ.

17.18 Підготовлений до протягування поліетиленовий газопровід за допомогою буксировочної голівки та спеціального захвату повинен закріплюватися до кінця тягового канату. Протягування рекомендується робити плавно без ривків шляхом намотування тягового тросу на барабан лебідки, зачепленням його за колісний трактор або інший тягнучий механізм, що забезпечує швидкість протягування в межах (4-12) м/хв. Для полегшення руху поліетиленового газопроводу і тягового канату при протягуванні рекомендується використання направляючих та вхідних роликів.

18 Захист від корозії

Захист ізоляційними покриттями

18.1 Захист від корозії підземних сталевих газопроводів та резервуарів ЗВГ виконується захисними покриттями згідно з проектом, вимогами ГОСТ 9.602 та інструкції 320.03329031.008.

18.2 Перед нанесенням ізоляційного захисного покриття газопровід повинен бути очищений від снігу, наліді, грунту, продуктів корозії, кіпоті, плям, жиру і, при необхідності, висушений. Якість очищення поверхні труби та зварних стиків повинна задовольняти вимогам ГОСТ 9.402 (ступеням 1 - 4 у залежності від виду захисного покриття).

18.3 Ізоляційне захисне покриття дуже посиленого типу наноситься на труби або секції труб механізованим способом у базових або заводських умовах. Всі ізоляційні матеріали (ґрунтовки типу «Ребіт», бітумні мастики, стрічки типу «Полізол», ДТЛ - 91 та «Термізол», армуючі та обгорткові матеріали типу «Поліпласт» тощо) повинні бути заводського виготовлення і мати сертифікати.

18.4 Зварні стики труб, фасонні частини (гідрозатвори, конденсатозбірники, коліна) та місця пошкоджень захисного покриття ізолюють у трасових умовах тими ж матеріалами (а також муфтами «Темп- СКВ», покриттям «Поліпромсинтез»), що і трубопровід.

18.5 Перевірку якості захисних покриттів необхідно робити поетапно зовнішнім оглядом (на відсутність механічних ушкоджень) та інструментальним методом у такому порядку:

- після нанесення покриття перед опусканням газопроводу в траншею (або резервуара ЗВГ у котлован) товщину (товщиноміром) та адгезію (адгезіметром) - на кожній десятій трубі, а суцільність (дефектоскопом) - на всій поверхні;

- після ізоляції зварних стиків у трасових умовах адгезію та товщину на десяти відсотках стиків, а суцільність - на всій поверхні стиків;

- після засипання споруди фунтом - інструментальним методом на відсутність ділянок електричного контакту металу труби з грунтом.

Значення товщини адгезії та суцільності в залежності від виду покриття повинно задовольняти вимогам ГОСТ 9.602.

Дані щодо якості захисного покриття оформлюються в будівельному паспорті за формою додатку П.

Електрохімічний захист

18.6 Будівництво установок електрохімічного захисту здійснюється за проектами електрохімічного захисту газопроводів.

Електромонтажні роботи необхідно виконувати згідно з вимогами ПУЕ.

При перебуванні ізольованого газопроводу на брівці більше 15 діб, до укладки його в грунт, газопровід повинен бути захищений від механічних ушкоджень та опадів (дощу та снігу), а також і від теплового впливу, у тому числі від прямого сонячного опромінення.

18.7 Контрольно-вимірювальні пункти та електрозрівнювальні перемички необхідно установлювати на газопроводі після укладки його в траншею до засипання землею. Перевірка та приймання їх виконуєься після засипання траншеї.

18.8 Результати виробництва робіт з влаштування установок електрохімічного захисту оформлюються актом приймання електрозахисної установки в експлуатацію згідно з додатком Ш.

18.9 Введення в експлуатацію установок електрохімічного захисту повинно здійснюватися після укладання газопроводу в грунт (до здавання газопроводу в експлуатацію).

18.10 Для анодних заземлень катодних установок застосовуються залізокремнієві, графітові, графітопластові та інші малорозчинні матеріали, а також чавунні труби без антикорозійного покриття.

19 Монтаж зовнішніх та внутрішніх газопроводів, обладнання та приладів

19.1 При монтажі газопроводів повинні бути прийняті заходи для запобігання засмічення порожнини труб, секцій, ниток.

Укладають газопроводи в траншею, як правило, опускаючи з берми траншеї нитки.

19.2 Після укладки газопроводу в траншею повинні бути перевірені:

- проектна глибина, уклон, прилягання газопроводу до дна траншеї на всій його довжині;

- стан захисного покриття газопроводу;

- фактичні відстані між газопроводом та стінками траншеї;

- відповідності фактичних відстаней, у просвіті проектним відстанням між газопроводами та спорудами, які він пересікає.

Правільність укладки газопроводу слід перевіряти шляхом нівелювання всіх вузлових точок укладеного газопроводу та місць його пересічення з підземними спорудами з оформленням виконавчої схеми та акта.

Якщо після укладки газопроводу буде встановлена наявність нещільного його прилягання до дна траншеї в окремих місцях, то в цих місцях повинна бути виконана підсипка грунту з його пошаровим ущільненням та підбиванням пазух.

19.3 При прокладанні футляра закритим способом необхідно контролювати глибину закладення та положення футляра в горизонтальній площині з урахуванням допустимих відхилень осі футляра від проектних положень:

- по вертикалі - не більше 5 % від глибини закладання футляра за межами насипу та дотриманням проектного похилу;

- по горизонталі - не більше 1 % від довжини футляра.

19.4 При вварці в газопровід фасонних частин, вузлів, арматури та інших пристроїв повинна бути забезпечена співосність вварюваних елементів із газопроводом. Перекоси в горизонтальній та вертикальній площинах не допускаються.

19.5 При надземній прокладці сталевих газопроводів підйом та укладання ниток газопроводів на опори виконується тільки після контролю якості зварних стиків.

19.6 Монтаж внутрішнього газообладнання виконується після виконання таких робіт:

- улаштування міжповерхових перекриттів, стін, підлог, перегородок, на яких будуть монтуватися газопроводи, арматура, газове обладнання та прилади;

- улаштування отворів, каналів та борозен для прокладки газопроводів в стінах, перегородках та перекриттях;

- обштукатурювання стін в кухнях та інших приміщеннях, в яких передбачена установка газового обладнання;

- установки ванних, мийок, раковин, умивальників або інших приладів, до яких підводяться трубопроводи від газового обладнання;

- перевірки та очищення димоходів із складанням актів спеціалізованою організацією.

19.7 Спосіб з'єднання труб при монтажі внутрішніх газопроводів повинен відповідати вимогам 4.9.

Закладання зварних та різьбових з'єднань газопроводів та арматури в стіни або перекриття не допускаються.

Ділянки газопроводів, прокладені в футлярах, не повинні мати стикових з'єднань, а прокладені в каналах із з'ємними перекриттями та у борознах стін -різьбових та фланцевих з'єднань.

Для ущільнення різьбових з'єднань застосовуються матеріали, зазначені в розділі 11.

19.8 Відхилення стояків та прямолінійних ділянок газопроводів від проектного положення допускається не більше 2 mm на 1 м довжини газопроводу, якщо інші відстані не обгрунтовані проектом.

При відсутності в проекті даних щодо відстані між трубою та стіною, ця відстань повинна бути не менше радіуса труби.

При монтажі вимикаючих пристроїв (кранів) необхідно передбачати після них (рахуючи по ходу газу) установку згонів.

Крани на горизонтальних та вертикальних газопроводах повинні бути установлені так, щоб вісь пробки крану була паралельна стіні; установка упорної гайки убік стіни не допускається.

19.9 Відстані від зварних поперечних стиків підземних газопроводів до стінок пересічних підземних інженерних комунікацій та інших споруд повинні бути (у плані) не менше 1 м. При прокладанні газопровода в футлярі відстань від зварного шва до кінців футляру повинна бути не менше 300 mm.

Зварні стики сталевих газопроводів умовним діаметром до 200 mmпри надземному прокладанні повинні знаходитися від краю опори на відстані не менше 200 mm, а стики газопроводів умовним діаметром більш 200 mm- не менше 300 mm. Відстань від фланця засувки або компенсатора до опори газопроводу повинна складати не менше 400 mm. При прокладанні газопроводу через стіну відстань від зварного шва до футляру повинна бути не менше 50 mm. Зазначені відстані приймаються в тих випадках, якщо інші відстані не обгрунтовані проектом.

19.10 При установці газового обладнання, газових приладів, приєднанні їх до газових мереж і опалювальних систем, а також при установці автоматики та контрольно-вимірювальних приладів, прокладанні імпульсних газопроводів, крім вимог проекту, слід виконувати вимоги заводських інструкцій із монтажу.

Газопровід до плити допускається прокладати на рівні приєднувального штуцера. При цьому вимикаючий кран установлюється на відстані не менше 200 mmзбоку від плити. При верхньому розведенні вимикаючий кран, повинен бути встановлений на опуску до плити на висоті 1,5-1,6 м від підлоги.

При приєднанні газових приладів гумовими рукавами вони не повинні попадати в зону нагріву при роботі приладів.

20 Пересічення газопроводів з водяними перешкодами, залізничними та трамвайними коліями, автомобільними дорогами

20.1 Пересічення газопроводів із зазначеними перешкодами повинні виконуватися згідно з робочими проектами, проектами виробництва робіт, вимогами СНІП ІІІ-42 та розділу 4.

20.2 Способи укладки газопроводів на дно підводної траншеї (протягуванням по дну; вільним зануренням нитки газопроводу на дно з подачею її на плаву до місця; опусканням з застосуванням плавучих опор) повинні бути визначені проектом організації будівництва та уточнені проектом виробництва робіт.

20.3 Газопроводи, що прокладаються через водяну перешкоду, повинні бути зварені (сталеві ізольовані), випробувані та підготовлені до спуску або протягування до прийняття підводної траншеї. Перед укладанням газопроводів в підводну траншею повинні бути проведені проміри її глибини за проектним створом, а також складений акт готовності траншеї та відповідності проекту поздовжнього профілю траси переходу.

20.4 Перед протягуванням газопроводу по дну водяної перепони, а також до установки на ньому баластових вантажів поверх газопроводу слід влаштовувати захисну футеровку згідно з проектом.

Якщо проектом передбачене суцільне бетонне баластове покриття сталевого газопроводу, то його слід наносити після випробування газопроводу на міцність.

Перевірку положення газопроводу на дні траншеї здійснюється протягом доби після його укладання.

21 Споруди на газопроводах

21.1 Обладнання, арматуру, з'єднувальні частини та деталі газопроводів, засоби виміру в ГРП та ГРУ установлюється згідно з проектом, інструкціями заводів-виготовлювачів з монтажу обладнання та вимогами цього розділу.

21.2 При влаштуванні перекриттів колодязів зазори між стінами колодязів та перекриттями не допускаються.

21.3 При будівництві колодязів із збірних елементів торці з'єднувальних елементів повинні бути очищені. Елементи з'єднуються цементним розчином марки не нижче M100 з затиранням швів.

21.4 Основа під ковер для KTта КП повинна виготовлятися з бетону або залізобетону і встановлюватися на утрамбовану пісчану основу після монтажу відвідної трубки або контрольно-вимірювального пункту.

Відвідну трубку споруд на газопроводі (гідрозатворів, конденсатозбірників тощо) слід монтувати по центру ковера перпендикулярно площині його основи.

Простір навколо відвідної трубки по усій висоті в радіусі не менше 0,3 м необхідно засипати пісчаним грунтом та влаштувати відмостку радіусом (0,5 - 0,7) м.

Відстань між кришкою коверу (або люку колодязя) та кінцем вивідних пристроїв (відвідної трубки, крану, пробки) повинна бути (10 - 15) cm.

22 Додаткові вимоги до газопроводів у складних інженерно-геологічних умовах

22.1 При будівництві газопроводів необхідно враховувати вимоги, зазначені у розділі 10.

22.2 При монтажі газопроводів в районах з сейсмічністю 7 балів і вище, а також в районах із просадними, набухаючими та здимистими грунтами деформовані кінці труб слід обрізати. Зазори між торцями труб при зварюванні плітей повинні бути усунуті шляхом вварювання «котушок» довжиною не менше 200 mm.