1.9 В проектах систем та об'єктів газопостачання необхідно передбачати заходи щодо безпеки газопостачання згідно з ДНАОП 0.00-1.20, пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001, СНІП 2.01.02, ГОСТ 12.1.004, охорони праці згідно Закону України «Про охорону праці», оцінки впливів на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2-1 і розділомІЗ як на період будівництва, так і на період експлуатації.
2 Системи газопостачання і норми тиску газу
2.1 Вибір систем розподілу газу за тиском, кількістю ступеней редукування, кількістю ГРС, ГРП, ГРПБ, ШРП та принципом побудови систем розподільчих газопроводів (кільцеві, тупикові, змішані) слід виконувати на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням обсягу, структури і щільності газоспоживання, надійності та безпеки газопостачання, а також місцевих умов будівництва та експлуатації.
2.2 Газопроводи в залежності від тиску газу, що транспортується ними, підрозділяються на:
газопроводи високого тиску І категорії - при робочому тиску газу від 0,6 до 1,2 МПа для природного газу та газоповітряних сумішей і до 1,6 МПа для ЗВГ;
газопроводи високого тиску IIкатегорії - при робочому тиску газу від 0,3 до 0,6 МПа;
газопроводи середнього тиску - при робочому тиску газу від 0,005 МПа до 0,300 МПа;
газопроводи низького тиску - при робочому тиску газу до 0,005 МПа.
2.3 Системи газопостачання можуть бути:
одноступеневі, з подачею газу споживачам тільки по газопроводах одного тиску (низького або середнього);
двоступеневі, з подачею газу споживачам по газопроводах двох тисків -середнього і низького, середнього та високого І і IIкатегорії, високого IIкатегорії і низького;
триступеневі, з подачею газу споживачам по газопроводах трьох тисків -високого І або IIкатегорії, середнього та низького;
багатоступеневі, при яких розподіл газу здійснюється по газопроводах чотирьох тисків: високого І та IIкатегорії, середнього та низького.
Зв'язок між газопроводами різних тисків, що входять до системи газопостачання, повинен здійснюватися тільки через ГРП, ГРПБ, ШРП, КБРТ.
2.4 Класифікація газопроводів, що входять до системи газопостачання, наведена в додатку В.
2.5 Тиск газу в газопроводах, що прокладаються в середині будинків, необхідно приймати не більше значень, наведених в таблиці 1.
Допускається використання газу тиском до 0,6 МПа включно в котельнях, розташованих у прибудовах до виробничих будинків.
Тиск газу перед побутовими газовими приладами слід приймати у відповідності з паспортними даними приладів, але не більше зазначеного в позиції 3 таблиці 1.
2.6 Для теплових установок промислових підприємств та розташованих окремо котелень допускається використання газу з тиском до 1,2 МПа, якщо такий тиск потрібен за умовами технології виробництва.
Не допускається прокладання газопроводів з тиском газу від 0,6 до 1,2 МПа в межах багатоповерхової житлової забудови населених пунктів, в місцях розташування і масового скупчення людей (базари, стадіони, торгові центри, культові споруди тощо).
Таблиця 1
3 Розрахункові витрати газу. Гідравлічний розрахунок газопроводів
3.1 Річні витрати газу для кожної категорії споживачів слід визначати на кінець розрахункового періоду з урахуванням перспективи розвитку об'єктів -споживачів газу.
Тривалість розрахункового періоду встановлюється на підставі плану перспективного розвитку об'єктів - споживачів газу.
3.2 Річні витрати газу для житлових будинків, підприємств побутового обслуговування населення, громадського харчування з виробництва хліба і кондитерських виробів, а також для установ охорони здоров'я слід визначати за нормами витрат теплоти, наведеними в таблиці 2.
Норми витрат газу для споживачів, не наведених у таблиці 2, слід приймати за нормами витрат інших видів палива або за даними фактичних витрат палива, що використовується, з урахуванням коефіцієнта корисної дії (далі - KKД) обладнання при переході на газове паливо.
3.3 При розробленні проектів генеральних планів населених пунктів допускається приймати укрупнені показники споживання газу, м3/рік на 1людину, при теплоті згоряння газу 34 МДж/м3 :
- при наявності централізованого гарячого водопостачання - 100;
- при гарячому водопостачанні від газових водонагрівачів - 250;
- при відсутності гарячого водопостачання - 125 (165 в сільській місцевості).
Якщо теплота згоряння газу, який застосовується, відрізняється від наведеної, укрупнені показники необхідно помножити на коефіцієнт:
де QH- теплота згоряння газу, який застосовується, МДж/м3
Таблиця 2
Закінчення таблиці 2
Примітка 1. Норми витрат теплоти на житлові будинки враховують витрату теплоти на прання
білизни в домашніх умовах. Примітка 2. При застосуванні газу для лабораторних потреб шкіл, вузів, технікумів та інших
спеціальних навчальних закладів норму витрат теплоти необхідно приймати із
розрахунку 50 МДж в рік на одного учня. Примітка 3. Норми витрат теплоти не враховують витрати теплоти на опалення.
3.4 Річні витрати теплоти на потреби підприємств торгівлі, підприємств побутового обслуговування невиробничого характеру тощо слід приймати в розмірі до 5% сумарної витрати теплоти на житлові будинки, наведеної в таблиці 2.
3.5 Річні витрати теплоти на технологічні потреби промислових та сільськогосподарських підприємств слід визначати за даними паливоспоживання (з урахуванням зміни ККД устаткування, що використовує паливо, при переході на газове паливо) цих підприємств з перспективою їхнього розвитку або на основі технологічних норм витрат палива (теплоти).
3.6 Річні витрати теплоти на приготування кормів і підігрів води для тварин необхідно приймати за таблицею 3.
Таблиця 3
3.7 Системи газопостачання міст, селищ і сіл повинні розраховуватися на максимальну розрахункову годинну витрату газу.
Коефіцієнт годинного максимуму витрат газу слід приймати диференційовано для кожного району газопостачання, мережі якого представляють самостійну систему, яка гідравлічно не пов'язана із системами газопроводів того ж тиску інших районів.
Значення коефіцієнтів годинного максимуму витрат газу на господарсько-побутові потреби в залежності від кількості населення, яке забезпечується газом, наведені в таблиці 4, а для лазень, пралень, підприємств громадського харчування і підприємств з виробництва хліба та кондитерських виробів - в таблиці 5.
3.9 Розрахункову годинну витрату газу для підприємств різних галузей промисловості і підприємств побутового обслуговування виробничого характеру (за винятком підприємств, наведених у таблиці 5) слід визначати за даними паливоспоживання (з урахуванням зміни ККД обладнання при переході на газове паливо) або за формулою (3), виходячи з річної витрати газу з урахуванням коефіцієнтів годинного максимуму в галузях промисловості, наведених в додатку Г.
Таблиця 4
Примітка. Для відособлених житлових районів, окремих вулиць, груп житлових будинків при числі жителів до 0,5 тисяч чоловік розрахункову годинну витрату газу слід визначати за сумою номінальних витрат газовими приладами з урахуванням коефіцієнта одночасності їхньої дії (додаток Д) за формулою (3).
Таблиця 5
Примітка. Для лазень та пралень коефіцієнти годинного максимуму витрат газу наведені з урахуванням витрат газу на потреби опалення та вентиляції.
Ksim - коефіцієнт одночасності, значення якого слід приймати для
житлових будинків за додатком Д;
qnom - номінальна витрата газу приладом або групою приладів, м /год,
прийнята за паспортними даними або технічними характеристиками приладів;
ni - число однотипних приладів або груп приладів, шт.;
m- число типів приладів або груп приладів, шт.
3.11 Розрахункові річні та годинні витрати теплоти на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання слід визначати згідно з вимогами СНІП 2.04.01, СНІП 2.04.05 та СНІП 2.04.07.
3.12 Гідравлічні режими роботи розподільчих газопроводів низького, середнього та високого тисків повинні прийматися за умов створення при максимально допустимих втратах тиску газу найбільш економічної та надійної в експлуатації системи, що забезпечує стійкість роботи ГРП, ГРПБ, ШРП, КБРТ, а також роботи пальників обладнання, що використовує газ, в допустимих діапазонах тиску газу.
3.13 Розрахункові внутрішні діаметри газопроводів необхідно визначати гідравлічним розрахунком за умови забезпечення надійного та безпечного газопостачання всіх споживачів у години максимального споживання газу.
Гідравлічний розрахунок газопроводів виконують відповідно до рекомендацій, наведених в додатку E.
3.14 Гідравлічний розрахунок газопроводів для одноступеневих систем газопостачання середнього тиску до 0,3 MПa із застосуванням КБРТ виконується аналогічно гідравлічному розрахунку газопроводів низького тиску з урахуванням забезпечення, у часи максимального газоспоживання, в самих віддалених точках системи від ГРП, тиску газу не менше 0,05 МПа.
При наявності зосереджених споживачів необхідно враховувати вимоги 3.12.
4 Зовнішні газопроводи Загальні вказівки
4.1 Проекти на будівництво зовнішніх газопроводів, що прокладаються по території населених пунктів та між ними, слід виконувати на топографічних планах у масштабах, передбачених СНІП 1.02.07 і ГОСТ 21.610:
- на території міст і селищ - 1:500;
- на території сіл - 1:500, 1:1000;
- поза територією населених пунктів - 1:2000.
Допускається виконання проектів міжселищних газопроводів на планах M1:5000 при закріпленні осі траси в натурі.
Повздовжні профілі слід виконувати для ділянок газопроводів із складним рельєфом, наявністю підземних інженерних мереж, переходів і пересічень газопроводами залізниць, автодоріг, водяних перешкод, ярів та балок.
Для ділянок газопроводів, які прокладаються по місцевості зі спокійним рельєфом та однорідними грунтами повздовжні профілі допускається не складати. У цих випадках в місцях пересічення з підземними комунікаціями, повздовжні профілі газопроводу допускається складати у вигляді ескізів.
4.2 Зовнішні газопроводи по території населених пунктів передбачають, як правило, підземним згідно з вимогами ДБН 360.
Надземна та наземна прокладка зовнішніх сталевих газопроводів допускається всередині житлових кварталів та подвір'їв, на ділянках траси по вулицях (проїздах) при неможливості підземної прокладки із-за насиченості підземними комунікаціями, наявності скельних грунтів, що виходять на поверхню, а також при пересіченні газопроводами природних перешкод (ріки, струмки, яри, балки тощо). Надземна прокладка зовнішніх газопроводів повинна погоджуватися з місцевими органами містобудування та архітектури.
Прокладка газопроводів по відношенню до метрополітену слід передбачати згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.
На території промислових підприємств прокладка сталевих зовнішніх газопроводів слід здійснювати, як правило, надземною згідно з вимогами СНіП ІІ-89.
4.3 Вибір траси та матеріалу труб (сталевих або поліетиленових) підземних газопроводів, що прокладаються по території населених пунктів та міжселищних газопроводів, слід здійснювати на підставі проробок з урахуванням корозійної агресивності грунтів, наявності блукаючих струмів згідно з вимогами ГОСТ 9.602 та вимогами, викладеними в розділі 13.
4.4 Місця введення газопроводів в житлові будинки повинні передбачатися в нежилі приміщення, доступні для обслуговування газопроводів.
В існуючих житлових будинках, що належать громадянам на правах приватної власності, допускається вводи газопроводів здійснювати в житлові приміщення, де установлені опалювальні прилади, за умови установки додаткових вимикаючих пристроїв зовні будинків.
Вводи газопроводів в громадські будинки слід передбачати безпосередньо в приміщення, де установлені газові прилади, або в коридори.
Розміщення вимикаючих пристроїв на цих газопроводах слід передбачати
зовні будинків, в місцях доступних для обслуговування.
4.5 Вводи газопроводів в будинки промислових підприємств та інші будинки виробничого характеру слід передбачати безпосередньо в приміщення, де знаходяться агрегати, що споживають газ, або в суміжні з ним приміщення за умови з'єднання цих приміщень відкритим отвором. При цьому повітрообмін в суміжних приміщеннях повинен бути не менше триразового за годину.
4.6 Ввідні газопроводи не повинні проходити через фундаменти та під фундаментами будинків.
4.7 Не допускається ввід газопроводів в підвали, ліфтові приміщення, вентиляційні камери та шахти, приміщення сміттєзбірників, трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв, машинні відділення, складські приміщення, приміщення, що за вибухопожежною небезпечністю відносяться до категорій А і Б.
4.8 Конструктивні рішення вводів слід приймати з урахуванням вимог 4.25.
4.9 З'єднання сталевих труб слід передбачати на зварюванні.
Роз'ємні (фланцеві та різьбові) з'єднання на сталевих газопроводах дозволяється передбачати в місцях установлення запірної арматури, на конденсатозбірниках в місцях приєднання контрольно-вимірювальних приладів та пристроїв електрозахисту.
4.10 З'єднання поліетиленових труб між собою та із сталевими трубами, улаштування та розміщення роз'ємних та нероз'ємних з'єднань на поліетиленових газопроводах слід виконувати згідно з вимогами, викладеними у підрозділі «Газопроводи із поліетиленових труб» цього розділу.
4.11 В населених пунктах при будівництві зовнішніх газопроводів вводи та випуски всіх підземних комунікацій (водопроводу, каналізації, тепломережі, телефону тощо), що проходять крізь підземну частину (фундаменти) зовнішніх стін будинків, повинні бути старанно ущільнені згідно з вимогами СНІП 2.08.01.
