ДБН В.2.3-4-2000 c.66
11.9 3 метою попередження забруднення атмосферного повітря рекреаційних зон і повітря робочої зони слід організовувати санітарний нагляд за будівництвом автомобільних доріг, що виконується з застосуванням в'яжучих матеріалів із відходів коксохімічної промисловості.
12.1 До виробничих баз будівництва слід віднести притрасові кар'єри, асфальто- та цементобетонні заводи (АБЗ та ЦБЗ), притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію тощо), притрасові склади органічних та мінеральних в'яжучих та інші підприємства.
12.2 Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж дороги і довжина ділянок, що обслуговуються ними, встановлюється проектом організації будівництва відповідно до швидкості будівельного потоку.
Асфальтобетонні та цементобетонні заводи повинні відповідати чинним вимогам щодо нормування викидів шкідливих речовин в повітря.
12.3 Склади органічних в'яжучих матеріалів повинні мати систему підігріву та об-ладнані таким чином, щоб забруднення грунтів та вод (відкритих та підземних) було неможливим.
12.4 На майданчиках складування мінеральних матеріалів на території асфальтобетонних та цементобетонних заводів, змішувальних установок, прирейкових баз необхідно влаштовувати тверде покриття з забезпеченням водовідводу.
12.5 При виробництві щебеню в притрасових кар'єрах слід передбачати відбір та, в необхідних випадках, збагачення відходів подрібнення, а при наявності неоднорідних гірських порід - збагачення більш міцними кам'яними матеріалами.
При влаштуванні каменедробарних установок доцільно роботу дробарки на остан-ній стадії передбачати у замкнутому циклі.
При цілорічному режимі роботи кар'єрів необхідно передбачати заходи з попере-дження промерзання порід в масиві і гірської маси в процесі її видобування та переробки і подальшим складуванням щебеневих матеріалів.
12.6 Екологічні та санітарні вимоги та норми з розміщення виробничих баз повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-1.
13 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ
13.1 Підготовка до дорожньо-будівельних робіт повинна забезпечувати можливість цілеспрямованого розгортання і виконання робіт всіма учасниками будівництва. Підготовка повинна передувати з необхідним випередженням кожному етапу виконання дорожньо-будівельних робіт. Її слід організовувати як регулярну функціональну систему взаємозв'язаних заходів організаційного, технічного, технологічного і планово-єкономічного характеру, інженерні вишукування повинні проводитись у відповідності з СНіП 1.02.07.
13.2 Підготовка до будівництва кожного об'єкта повинна передбачати:
- вивчення інженерно-технічним персоналом проектно-кошторисної документації і детальне ознайомлення з умовами будівництва або реконструкції;
- розробку проектів виконання робіт;
- виконання робіт підготовчого періоду (з дотриманням природоохоронних вимог, техніки безпеки та пожежної безпеки);
ДБН В.2.3-4-2000 c.67
При проведенні підготовчих робіт повинен пророблятись комплекс питань з організації робіт та ув'язки обсягів і термінів їх виконання.
13.3 Підготовчі роботи включають:
- проведення геодезичних розбивочних робіт;
- розчищення смуги відводу;
- закріплення на місцевості межі відведення земельних ділянок під елементи до- роги, кар'єри та резерви;
- перевлаштування комунікацій і влаштування поверхневого водовідвіду;
- влаштування тимчасових доріг;
- проведення робіт по зносу або переносу будівель та споруд;
- зняття родючого шару грунту.
13.4 Склад та обсяг геодезичної розбивочної основи при виконанні геодезичних робіт в процесі будівництва повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.
13.5 Відходи розчищення необхідно повністю вивезти у спеціально відведені місця до початку виконання земляних робіт.
13.6 У випадках, коли автомобільна дорога, що будується, перетинає підземні комунікації, слід за погодженням з зацікавленими організаціями передбачити попереднє укладання кожухів або інших видів обладнання з подальшою прокладкою комунікацій без порушення цілісності земляного полотна.
13.7 По завершенні будівництва всі земельні ділянки, що надані у тимчасове користування на період будівництва, повинні бути рекультивовані згідно з вимогами проектної документації та повернені власникам землі, землекористувачам, в т.ч. орендарям.
14 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА
14.1 Спорудження земляного полотна повинно здийснюватись без розривів. Розриви в земляному полотні, дозволяються лише на ділянках з особливими грунтовими умовами, де роботи виконуються за індивідуальними проектами, які передбачають технологічні або сезонні перерви (глибокі болота, зсувні ділянки, глибокі скельні виїмки тощо).
14.2 Земляне полотно, окрім випадків будівництва на спланованих територіях, слід споруджувати з випередженням подальших робіт, величина якого повинна визначатись проектом організації будівництва і забезпечувати безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів.
14.3 На ділянках заділу земляне полотно має бути споруджено до проектної позначки, поверхня його спланована, укоси укріплені, забезпечена надійна робота водовідвідних споруд.
14.4 Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глин, пилуватих, неводостійких великоуламкових та особливих видів грунтів закінчують, як правило, не пізніше, ніж за 6 місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів, покриттів та основ з використанням в'язких бітумів та цементу.
14.5 При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна бути встановлена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна згідно з вимогами ПОБ, але не менше шести місяців. Після закінчення технологічної перерви поверхню насипу треба спланувати, а в разі необхідності досипати грунт і додатково ущільнити.
ДБН В.2.3-4-2000 c.68
Підготовка основи земляного полотна
14.6 Розбивку земляного полотна слід виконувати відповідно до вимог СНіП 3.01.03. При розбивці на місцевості мають бути закріплені всі пікети та плюсові точки, вершини кутів повороту, головні та проміжні точки кривих, встановлені додаткові репери біля високих (понад 3 м) насипів та глибоких (понад 3 м) виїмок, поблизу штуч-них споруд, через 500 м на пересіченій місцевості, а також на ділянках комплексів буді-вель та споруд дорожньої та автотранспортної служб. Розбивочні знаки дублюються за межами смуги виконання робіт.
Робоча розбивка контурів насипів, виїмок та інших споруд тощо проводиться від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше, ніж через 50 м на прямих ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних технологічних операцій.
14.7 Шар родючого грунту на товщину, що встановлена проектом, необхідно видалити з поверхні, що буде зайнята земляним полотном, резервами і іншими елементами та спорудами, і скласти у вали вздовж межі смуги відведення або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях.
14.8 Роботи з влаштування нагірних канав, валів, водозбірних колодязів та інших споруд, що призначені для перехоплення та відведення від дороги зливових, паводкових і талих вод, необхідно виконати до початку основних робіт з спорудження земляного полотна. Будівництво водовідвідних споруд слід виконувати, починаючи з низьких місць рельєфу.
14.9 Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій слід виконати до початку спорудження насипів. Щільність грунту при зворотній засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою, ніж грунту основи.
14.10 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння та грудок, діаметр яких перевищує 2/3 товщини шару грунту, що відсипається у тіло насипу, а та-кож від сторонніх предметів. Поверхню основи потрібно вирівняти, щоб не було заглиблень понад 5 см. В недренуючих грунтах поверхні надається поперечний похил. Ями, траншеї та інші місцеві пониження, в процесі вирівнювання поверхні, засипають недренуючим грунтом з подальшим його ущільненням.
14.11 Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед спорудженням шарів, що розташовуються вище основи. Щільність основи визначається проектом, але вона не повинна бути менше контактуючого шару насипу.
14.12 При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови. На укосах насипів заввишки понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного взаємозв'язку між існую-чою та присипною частинами насипу. Ширина уступів повинна забезпечувати безпечний проїзд машин, що використовуються для спорудження земляного полотна. Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2) % в бік укосу насипу.
14.13 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із за-безпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу в зоні виконання робіт.
ДБН В.2.3-4-2000 c.69
14.14 Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 1:3 або зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів, що забезпечують безпечну роботу та рух технологічного транспорту.
14.15 Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів дорожнього одягу.
14.16 Шари насипів необхідно відсипати з грунтів, однорідних за видом та консистенцією. При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів різних видів слід укладати за способом вклинювання.
Використання в одному шарі різних видів грунтів, а також неоднорідних механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється.
14.17 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу. Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється.
Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні, що прилягає до укісної частини насипів заввишки понад 1 м, земляне полотно відсипається на ширину, що на 0.5 м перевищує проектну. Уширення не потрібне, коли використовують великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів.
Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та використовується для досипання узбіч, рекультивації земель, влаштування з'їздів тощо.
Кожний шар слід розрівнювати, додержуючись проектного поздовжнього похилу. Перед ущільненням поверхня шару грунту, має бути спланована під двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 %о до брівки земляного полотна. Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5 см.
Рух транспортних засобів, що здійснюють відсипку чергового шару, необхідно регулювати по всій ширині насипу.
14.18 Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим, ніж визначається вимогами розділу 4 (таблиця 4.10) цих Норм.
14.19 Ущільнення грунту в складних умовах, при засипці водоперепускних труб, столпів і в конусах мостів, слід виконувати з використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії. Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м.
Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків. При цьому відсипку та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини.
14.20 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості, що близька до оптимальної.
При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених у таблиці 4.5 цих Норм.
Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733.
ДБН В.2.3-4-2000 c.70
14.21 При вологості, меншій від оптимальної, необхідно зменшувати товщину шару рунту, збільшувати кількість проходів котка або його масу. При вологості, що менша ніж наведених значень у таблиці 4.5, грунт необхідно дозволожувати.
14.22 При використанні грунтів, що мають вологість більшу допустимої, необхідно передбачати просушування грунту.
14.23 Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів, слід здійснювати трамбу-ванням з подальшим укочуванням.
14.24 Використання для спорудження земляного полотна великоуламкових грунтів з коефіцієнтом розм'якшення за ГОСТ 8269.0 менше 0,75, техногенних грунтів, а також особливих грунтів (згідно з 4.6) здійснюється за індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і наукових рекомендацій.
14.25 При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами).
14.26 Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати від краю до середини, при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба перекривати при наступному проході не менше, ніж на третину. Кількість проходів котка та товщину грунтового шару слід встановлювати за результатами пробного ущільнення.
Опоряджувальні та укріплювальні роботи
14.27 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням потрі-бних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару, планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення влаштування земляного по-лотна.
Усі пошкодження поверхні земляного полотна, що заподіяні технологічним транс-портом і опадами, необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням дорожнього одягу.
14.28 Досипку, планування та укріплення узбіч необхідно виконувати відразу після спорудження дорожнього одягу. При цьому необхідно ліквідувати всі тимчасові з'їзди.
14.29 Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після їх влаш-тування.
14.30 Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів).
