---

ДОДАТОКЕ
(обов’язковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ВАННИХ
ТА ДУШОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ

1. зона 0 є внутрішнім об’ємом ванни або душового піддона;

2. зона 1 обмежується:

1. зовнішньою вертикальною площиною ванни чи душового піддона або вертикальною площиною на відстані 0,6 м від душового розбризкувана для душа без піддона;

2. підлогою та горизонтальною площиною на відстані 2,25 м над підлогою;

3. зона 2 обмежується:

1. зовнішньою вертикальною площиною зони 1 та паралельною їй вертикальною площиною на відстані 0,6 м;

2. підлогою та горизонтальною площиною на відстані 2,25 м над підлогою.

4. зона 3 обмежується:

1. зовнішньою вертикальною площиною зони 2 та паралельною їй вертикальною площиною на відстані 2,4 м;

2. підлогою та горизонтальною площиною над підлогою на відстані 2,25 м.

Розміри вимірюються з урахуванням стін та стаціонарних перегородок.1-b

1-а - ванна; 1-b - ванна зі стаціонарною перегородкою; 2-а - душ з піддоном; 2-Ь - душовий піддон зі стаціонарною перегородкою; 3-а/- душ без піддона; З-b - душ без піддона, але зі стаціонарною перегородкою; 0,1,2, 3 - зони; І - розбризкувач душа; II - стаціонарна стіна-перегородка

Рисунок Е.1 - Основні розміри зон ванних і душових приміщень

ДБН В.2.5-23:2010 С79

ДОДАТОКЖ

(обов’язковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ПРИМІЩЕННЯХ САУН
З ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ

Ж.1 Приміщення саун розподіляють на чотири зони з наступними розмірами (рисунок Ж.1):

1. зона 1, в якій допускається розміщення тільки електронагрівальних приладів;

2. зона 2, для якої вимоги щодо теплостійкості для електрообладнання не встановлюються;

3. зона 3, в якій електрообладнання повинно витримувати температуру не нижче ніж 125 °С, а ізоляція проводів і кабелів - не нижче ніж 170 °С;

зона 4, в якій повинні установлюватися тільки пристрої керування приладами електро- нагрівання (термостати і обмежувачі температури) та електропроводка до них. Електропроводка повинна витримувати температуру не нижче ніж 170 °С.Рисунок Ж.1

ДБН В.2.5-23:2010 С

ДОДАТОК И
(довідковий)

РОЗРАХУНОК СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ ПРИМІЩЕНЬ СУХИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ

Температура навколишнього середовища трансформаторів визначається вимогами заводу- виробника та для більшості випадків не повинна перевищувати 40 °С.

Незалежно від того, охолоджується трансформатор природною вентиляцією (тип охолод­ження AN) чи примусово з використанням вентиляторів (тип охолодження AF), вентиляція трансформаторної камери повинна бути розрахована на максимально можливі тепловиділення. За цього найбільш ефективне охолодження досягається, коли холодне повітря подається до нижньої частини приміщення та викидається назовні з протилежного боку під стелею.' За такого випадку якщо повітря, що подається, дуже забруднене, воно повинно бути очищене за допомогою фільтрів.

Інженерний розрахунок вентиляції трансформаторних камер включає в себе:

1. розрахунок тепловиділень від трансформаторів;

2. вибір типу тепловіддачі - природна чи примусова та розрахунок площі забірних (витяжних) отворів чи продуктивності вентилятора.

И.1 Розрахунок тепловіддачі в приміщення

И.1.1 Втрати потужності в трансформаторі, що призводять до його нагрівання Р_т, кВт, та тепловиділення в приміщення визначаються за формулою:

Р_т=Р_а+к²_}-Р_к, (И.1)

де Р_о - втрати потужності холостого ходу, кВт;

Р_К - втрати потужності короткого замикання за температури 120 °С, кВт;

к₃=— коефіцієнт завантаження трансформатора;

$ном

S_p - фактична розрахункова потужність трансформатора, кВ - А;

S_H0M - номінальна потужність трансформатора, кВ-А.

И.1.2 Загальна кількість тепла, що надходить в приміщення трансформаторної Q_v, кВт, є сумою тепловиділення всіх трансформаторів у приміщенні і визначається за формулою:

Qv=^^p_T- (И.2)

Примітка. Якщо в приміщенні трансформаторів також знаходиться обладнання РП-10 кВ, щит РП-10 кВ, щити РП-0,4 кВ або інше обладнання, їх тепловиділення також необхідно врахувати у формулі (И.2).

И.2 Розрахунок тепловіддачі в приміщення

У загальному випадку тепловіддача з приміщення трансформаторної Q_v, кВт, визначається за формулою:

Q_y = Q_Vi +Qv2 "*~Qv3 > (и.з)

де Q_V1 - тепловіддача за природньої циркуляції повітря, кВт;

Q_V2- тепловіддача через стіни та стелю, кВт;

Q_V3 - тепловіддача завдяки примусовій циркуляції повітря, кВт.

И.2.1 Природня вентиляція

Тепловиділення Q_V1, кВт, яке розсіюється природною циркуляцією (конвекцією), визнача­ється за формулою:

Q_V1 =О,1-А_1>2А/Н-Д&’ , (И.4)

де А_{х 2} - площа поперечного перерізу забірного (витяжного) отвору, м²;

Н - різниця висот між забірним та витяжним отворами, м;

АЗ_L =3і -3₂ - різниця температур повітря між забірним та витяжним отворами, °С.

Приклад

Дано: S_H0M =1000 кВ-A; Р_о = 2 кВт; Р_к= 11 кВт; к₃ = 0,7; Н= 3 м.

Нехтуючи тепловіддачею через стіни та стелю (Q_V2 ~0), визначаємо (рисунок И.1):

Qvi ⁼Рт = 2 + 11 -0,7² = 7,4 кВт; AB_L =0j -Э₂ 15 °С (значення 15 °С можна прийняти

як середнє для більшості випадків практичного застосування. Так, наприклад, згідно з даними заводу-виробника & J приймається меншою від максимальної робочої температури трансфор­матора 40 - 1 = 39 °С, а В ₂ визначається за СНиП 2.04.05 (додаток 8), яка для Києва в теплий період року становить 23,7 °С, таким чином В j -Э ₂ = 39 - 23,7 = 15,3 °С).

Використовуючи номограму (рисунок И.2), проводимо першу пряму від Q_VI = 7,4 кВт до Д3_£ = 15 К. Вона перетинає шкалу V_Lу значенні 0,45 м³/с - шукане значення швидкості потоку повітря. Це значить, що нам необхідно Не Менше 220 м³Агод повітря на 1 кВт втрат тепла в трансформаторі за АЗ _t = 15 °С. ■ >

Друга пряма креслиться від точки перетину першої прямої з межею (справа від шкали V_L) до значення Н = 3 м. Дана пряма перетинає шкалу Д₁₂ у значенні 0,74, м² - це шукане значення вільного поперечного перерізу забірного та витяжного отворів.

Примітка; Номограма вже враховує опір потоку повітря на забірній дротяній решітці з розміром “вічка 10...20 мм та на витяжній жалюзійній решітці. За використання жалюзійної решітки на забірному та витяжному отворах перерізи необхідно збільшити приблизно на 5... 10 %.

На відміну від тепловіддачі природної циркуляції повітря Q_V1, тепловіддача через стіни та стелю Q_V2, як правило, менша та залежить від товщини та матеріалу стін та стелі й коефіцієнта теплопередачі. Тепловіддача через стіни та стелю Q_V2, кВт, визначається за формулою:

Q_V2=(P,7A_wK_w^_w+A_dK_d^_d)-10-³' (И.5)

де K_{w> D}- коефіцієнт теплопередачі (таблиця И.1), Вт/м²-°С;

Aw,d - площа поверхні стін та стелі, м²;

АЗ _{W D} - різниця температур зовні/усередині приміщення, °С.

Таблиця И.1

Примітка. У наведених в таблиці И.1 значеннях коефіцієнта теплопередачі К врахована передача тепла по поверхні

И.2.2 Примусова вентиляція

Тепловіддача за примусової циркуляції,повітря Q_vy зазвичай є набагато більшою за складники Q_ri та Q_V2> і тому на практиці для розрахунків примусової вентиляції трансформаторної камери приймають,, iuo Q_V3 =Р_Г, а тепловіддача через стіни та стелю Qy₂ забезпечує додатковий запас вентиляції. , . ,

Тепловіддача примусової циркуляції повітря Q_V3, кВт, визначається за формулою:

* Qv3 ⁼Vl^cl$ L^_tL> > і (И.6)

де V_L - швидкість потоку првітря, м³/с; »

c_L = 1,015 кВт/.(кг-К) - теплоємність повітря;

p_L = 1,18 кг/м³-густина повітря за температури20 °С; /•' І [

=& і -3 2 “ різниця температур повітря між забірним та витяжним отворами, К.

Для розв'язання рівняння (И.6) зручно використовувати номограму, наведену на рисунку И.З. Таким чином, можливо розраховувати наступні параметри для найбільш характерних швидкості повітрянного потоку 10 м/с у повітроводі та різниці температур АЗ _z:

& >■’ j

• витрати повітря; ^:

• поперечний переріз вентиляційного каналу;

• поперечний переріз забірного та витяжного отворів для повітря (приблизно 25 % попе­речного перерізу каналу). . ’

Взаємозв'язок швидкості повітряного потоку V_L, швидкості повітря V та середньої величини поперечного перерізу А визначається за. формулою:

V_l±V-A. (И.7)

Номінальна потужність вентилятора для камери Р, кВт, визначається за формулою: де р - повний тиск повітряного потоку, Н/м², що визначається як р = p_R + р_в;

p_R - статичний тиск;

р_в - динамічний тиск;

• _L - витрати повітря, м³/год;

г| - к.к.д. вентилятора (0,7...0,9).

Статичний тиск складається з суми втрат тиску в обладнанні (фільтрах, глушниках, опорах вигинів, решіток та зміні поперечного перерізу) та повітроводах. Типові значення втрат тиску для цих випадків наведено в таблиці И.2.

Таблиця И.2

Динамічний тиск р_в, Н/м², визначається за формулою:

р_в.=0,61-4, • (И.9)

, , V,

Д® v „ - швидкість повітря у повітроводі, Н/м , що визначається як v „ = ;

. , . 3600-А*,

і А-А Г v їа’ГАА г а . ■ жМ - ж" ’Л si';'? Wes? а/а w/пм

• _L- витрати повітря, м³/год;

А_к- поперечний переріз повітроводу, м².

Приклад . .

Дано: в камері знаходяться два трансформатори потужністю 2000 кВ-A ($_ном =2000 кВ-A;

Pq = 3kBt;P_k= 19 кВт; A3 = 0,7; ДВ д =G_t -Д₂ = 15 К), розміщення вентиляції наведено на рисунку И.З.

Тепловиділення трансформаторів складе:

Q_V3=^Р_Т =2-(3+19-0,7²)=24,6кВт.

Рисунок И.З

-

( ’ Г"

О 0,1

AUl. К

1 г—I —I—п « Г"’ Г”
0,2 0,3 0,4 0,5 0,5 0,7

I

"П • 7 г—у _Г -

0,8 0,9 1 Ак,лГ

t » m- rr-r-т г-r I і і ІЦГ1 I I п-7т_Гггг_П г > »-r i Г

0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3.5 4 _Агг>м*

За номограмою на рисунку И.4, відкладуючи Q_V3, знаходимо:

• поперечний переріз забірного отвору тЦ = 0,58 м²;

• поперечний переріз повітроводу А_к = 0,14 м²;

• необхідна витрата повітря на охолодження V_L = 5 000 м³/год.

З врахуванням того, що довжина прямих ділянок повітроводу становить L = 5 м; маємо два 90° повороти радіусом r = 2D; маємо одну витяжну повітророзподільну решітку та одну забірну решітку; маємо вентилятор з вихлопною жалюзійною решіткою, визначаємо статичний тиск за номограмою (рисунок И.5):

Рисунок И.5

проводимо пряму від шкали А_к= 0,14 м² до шкали витрати повітря V_L = 5 м³/год, отримуємо ШВИДКІСТЬ повітря В повітроводі Ю м/с.

Втрати тиску на метр повітроводу p_R0 = 2,5 Н/м²-м, тобто повні втрати на всій довжині повітроводу p_R1= p_R0-L = 2,5 - 5 = 12,5 Н/м².

Втрати тиску на двох вигинах (визначаються за нижньою частиною номограми рисунка И.5 за значенням Vdukt) Pr2 ⁼2 АЗ ~ 26 Н/м².

Втрати тиску на вхідній решітці p_R3 = 20 Н/м².

Втрати тиску на вихідній решітці p_R4= 20 Н/м².

Втрати тиску на вентиляторі та його вихідних жалюзяхр^₅ = 50 Н/м².Повні втрати статичного тиску складуть: p_R = 12,5 + 26 + 20 + 20 + 50 = 128,5 Н/м².