Будинки судів слід обладнувати знаками безпеки та покажчиками згідно з ДСТУ ISO 6309 та ДБН В.2.2-17.
В металевих загороджувальних ґратах, що встановлюються з внутрішньої сторони вікон приміщень на перших та цокольних поверхах будинку суду (крім камер для розміщення підсудних), необхідно передбачати можливість відкривання (розсування) зсередини одних ґрат у приміщенні. Ці ґрати повинні замикатися зсередини не менше ніж на два замки.
При проектуванні сходів та пандусів слід враховувати вимоги ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-17 та ДБН В.2.2-9.
Початок сходів та пандусів повинен бути позначений тактильними (рифленими) та контрастно забарвленими попереджувальними смугами, що розташовуються перпендикулярно до напрямку руху безпосередньо перед сходами. Допускається передбачати світлові маячки.
Не менше двох розосереджених виходів із конференц-залу та залу пленуму повинні бути пристосовані для проходу МГН.
Ширину евакуаційних виходів (дверей) із будинку слід визначати за розрахунком, але не меншою ніж 1,2 м.
За наявності на шляхах евакуації розсувних та обертових дверей поряд з ними слід влаштовувати двері, що відчиняються за напрямом евакуації і відповідають вимогам ДБН В.1.1-7 до евакуаційних виходів.
Дверні прорізи до приміщень загального доступу не повинні мати порогів, перепадів висот підлоги. За необхідності влаштування порогів їх висота або перепад висот не повинні перевищувати 0,025 м. Дверні прорізи із приміщень, у яких перебуває не більше 15 осіб, повинні мати мінімальну ширину 0,9 м, в інших випадках - не менше 1,2 м (у разі застосування двополотних дверей ширина одного з полотен має бути не менше ніж 0,9 м). Системи відчинення, фіксації і зачинення дверей повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-17.
У розрахунку шляхів евакуації ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не враховуються.
ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
Водопровід і каналізація
Будинки судів слід обладнувати господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, водостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом згідно зі СНиП 2.04.01. Будинки судів слід забезпечувати водопостачанням для зовнішнього пожежогасіння згідно з вимогами СНиП 2.04.02.
Система водопроводу повинна бути, як правило, об'єднаною - господарсько-питно-про- типожежною.
За відсутності централізованого постачання гарячої води допускається в будинках судів встановлювати електронагрівачі.
Магістральні трубопроводи і стояки систем водопостачання повинні прокладатися в тепловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводів холодної та гарячої води повинен бути паронепроникним.
Трубопроводи водопостачання і каналізації повинні прокладатися приховано.
При застосуванні системи кондиціонування повітря конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.
Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря
Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря в будинках судів повинні проектуватися згідно зі СНиП 2.04.05 із додержанням вимог до енергозбереження, викладених у ДБН В.2.2.-9, ДБН В.2.6-31, ДСТУ Б А.2.2-8, ДСТУ-Н Б А.2.2-5 та інших нормативних документаз із проектування відповідних інженерних мереж.
Зали судових засідань повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією. Допускається передбачати механічну вентиляцію.
Окремі системи витяжної вентиляції необхідно передбачати для архівів, санітарних вузлів, приміщень закладів громадського харчування.
У камерах для утримання підсудних (засуджених), кімнаті для роботи адвоката з підсудним (засудженим), спеціалізованому санвузлі для підсудних (засуджених) повинна передбачатися припливно-витяжна вентиляція. Допускається передбачати механічну вентиляцію. Розмір вентиляційного отвору слід передбачати не більше ніж 0,15м х 0,15м (діаметр не більше ніж 0,2 м). У вентиляційному отворі слід встановлювати металеві вентиляційні ґрати.
Будинки судів повинні підключатися до систем централізованого теплопостачання з проектуванням індивідуальних теплових пунктів (ІТП), які потрібно розташовувати з примикан- ням до зовнішніх стін з окремим виходом назовні. ІТП слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-39.
При неможливості підключення до систем централізованого теплопостачання слід застосовувати місцеві теплогенератори, які рекомендується передбачати при відповідному технічному та економічному обґрунтуванні в комплексі з альтернативними джерелами теплоти. Місцеві теплогенератори слід застосовувати згідно з вимогами відповідних нормативних документів, рекомендацій [10] та ДСТУ Б В.2.5-44.
Трубопроводи систем опалення повинні прокладатися приховано в конструкції підлоги, стін або по плінтусах за знімним декоративним кожухом. Прокладання трубопроводів систем опалення по плінтусах за знімним декоративним кожухом у камерах для утримання підсудних (засуджених), кімнаті для роботи адвоката з підсудним (засудженим) та спеціалізованому санвузлі для підсудних (засуджених) забороняється.
У камерах для утримання підсудних (засуджених), кімнаті для роботи адвоката з підсудним (засудженим), спеціалізованому санвузлі для підсудних (засуджених) рекомендується застосовувати підлогову систему опалення (електричну або водяну) з регулятором температури повітря за температурою внутрішньої поверхні внутрішньої стіни зазначених приміщень. Датчик температури слід розміщувати всередині стіни якомога ближче до внутрішньої поверхні стіни зазначених приміщень з можливістю заміни ззовні. Розташовувати датчик температури слід на висоті 0,6 м від підлоги та на відстані не ближче 0,5 м від зовнішньої стіни. Регулятор температури слід розташовувати ззовні зазначених приміщень - в електрощиті або здійснювати регулювання температури від автоматизованої системи моніторингу та управління (АСМУ) згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37.
Витяжні канали повинні розміщуватися у внутрішніх стінах будинків. Ділянки витяжних каналів, що прокладаються над покрівлею, на горищі, а також поблизу охолоджуваної поверхні зовнішніх стін повинні проектуватися з тепловою ізоляцією, що виключає випадання конденсату при відносній вологості витяжного повітря 70 %.
Витяжні вентиляційні системи з природним спонуканням, а також системи, в яких витяжні вентилятори включаються періодично, повинні проектуватися з викидом повітря над покрівлею в місцях, де виключається виникнення зон вітрового підпору.
При застосуванні системи кондиціонування повітря відведення теплоти конденсації холодоагенту повинно бути організоване через центральні або групові установки, розташовані в місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будівлі суду і не створюють шуму, рівень якого перевищує допустимі значення для приміщень проектованої або сусідньої будівлі і для навколишнього середовища. Конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.
Система кондиціонування серверної повинна забезпечувати підтримку температури в діапазоні від 18 до 24 °С, в т.ч. в зимовий період, при вимірах на висоті 1,5 м від рівня підлоги та 1,0 м від зовнішніх стін.
Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в основних приміщеннях будинку суду належить приймати відповідно до таблиці 10.
Таблиця 10
|
Приміщення |
Розрахункова температура взимку, °С |
Кратність повітрообміну, год |
|
|
Приплив |
Витяжка |
||
|
Зали судових засідань, конференц-зал, зал президії, зал пленуму |
18 |
За розрахунком, але не менше ніж 36 м3/г на кожне місце |
|
|
Робочі приміщення суддів, керівництва суду, структурних підрозділів технічного апарату суду, нарадчі кімнати |
18 |
3 |
2,5 |
|
Кабінет кодифікації (бібліотека юридичної літератури) |
18 |
За розрахунком, але не менше ніж 36 м3/г на кожне читацьке місце |
|
|
Приміщення чергового підрозділу охорони (диспетчерська), пожежного поста |
18 |
1 |
1 |
|
Вестибюль |
16 |
2 |
— |
|
Гардероб верхнього одягу |
16 |
— |
1 |
|
Холи для відвідувачів при залах судових засідань та кабінетах, конференц-залі, залі президії, залі пленуму |
18 |
3 |
2,5 |
|
Приміщення психологічного розвантаження та відпочинку суддів |
20 |
3,5 |
3 |
|
Тренажерний зал для психологічного розвантаження суддів |
18 |
80 м3/г на одного, хто займається в залі |
|
|
Обідня зала закладу харчування |
18 |
2,5 |
3 |
|
Підсобні приміщення закладу харчування |
16 |
2,5 |
3 |
|
Приміщення приймання їжі |
18 |
2 |
2 |
|
Сховища архівів |
14-19 |
1,5 |
2 |
|
Приміщення для копіювально-розмножувальної техніки |
18 |
3 |
3 |
|
Комори речових доказів, комори обладнання та реманенту |
16 |
— |
1 |
|
Кабінет лікаря медпункту |
20 |
1 |
2 |
|
Гардеробні верхнього і домашнього одягу персоналу та при тренажерному залі |
18 |
2 |
2 |
|
Вбиральні |
16 |
— |
100 м3 на один унітаз |
|
Душові |
25 |
— |
5 |
|
Ремонтні майстерні |
18 |
За розрахунком |
|
|
Камери для утримання підсудних (засуджених) |
18 |
За розрахунком, але не менше ніж 36 м3/г на одного підсудного |
|
Електрообладнання та електричне освітлення
Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення будинків судів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ, ДБН В.2.5-27, ДСТУ Б В.2.5-38, ДБН В.2.5-28 та інших чинних нормативних документів.
За ступенем надійності електропостачання електроприймачі будівель судів слід відносити до категорій:
І категорія - електрообладнання приміщень для підсудних та конвою, залів судових засідань, приміщень режимно-секретних підрозділів, у тому числі технічні засоби фіксування судового процесу, переговорні пристрої та звукова сигналізація, ліфти, аварійне освітлення;
особлива група І категорії - прилади та обладнання охоронної та пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, насоси-підвищувачі системи внутрішнього протипожежного водопроводу, системи протидимного захисту, пожежні ліфти, сигналізація загазованості;
ІІ категорія - решта електроспоживачів.
Примітка. Особливу групу І категорії необхідно передбачати в будинках апеляційних судів з сумарною чисельністю працюючих у судовій установі та відвідувачів всіх залів судових засідань не меншою ніж 1000 осіб, у будинках вищих спеціалізованих судів України, Конституційного суду України, Верховного суду України. У будинках судів першої інстанції та апеляційних судів із сумарною чисельністю працюючих у судовій установі та відвідувачів всіх залів судових засідань меншою за 1000 осіб прилади та обладнання охоронної та пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, насоси-підвищувачі системи внутрішнього протипожежного водопроводу, системи протидимного захисту, пожежні ліфти, сигналізацію загазованості необхідно відносити до І категорії.
Живлення електроприймачів І категорії та особливої групи І категорії надійності електропостачання повинно здійснюватись від двох незалежних джерел із пристроєм автоматичного переключення на резервне джерело.
Для електроприймачів особливої групи І категорії надійності має передбачатися додаткове живлення від третього незалежного взаєморезервуючого джерела живлення, що забезпечує електропостачання у разі відключення головних джерел протягом не менше 24 год роботи в черговому режимі.
Кожен зал судових засідань слід обладнати не менше ніж п'ятьма електророзетками для підключення ноутбуків юристів, в тому числі незрячих юристів, що використовують спеціальне адаптивне програмне забезпечення з мовним виводом інформації.
Нарадчі кімнати мають бути обладнані електричними мережами для встановлення копіювальної та офісної техніки.
Для освітлення камер тимчасового утримання підсудних (засуджених) слід установлювати ліхтарі, доступ до яких з середини камер обмежується за допомогою металевих ґрат або сітки. Вимикачі освітлення слід встановлювати ззовні камери, біля вхідних дверей чи в приміщенні конвою.
У робочих кабінетах доцільно передбачати локалізоване освітлення з розташуванням світильників, що враховує розміщення робочих місць.
У місцях встановлення комп'ютерів необхідно використовувати безвідблискові лампи.
Аварійне освітлення слід влаштовувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28.
