---

або ремонту, проведення яких пов'язано з відключенням установок,

адміністрація об'єкта зобов'язана забезпечити пожежну безпеку

приміщень, які захищені установками, і повідомити пожежну охорону.

5.2.7. Під час експлуатації пожежної автоматики не

дозволяється:

установлювати корки і заглушки на заміну викривлених і

несправних;

захаращувати підходи до контрольно-сигнальних пристроїв і

приладів;

складати матеріали на відстані менше як 0,9 м до зрошувачів і

0,6 м до сповіщувачів;

використовувати трубопроводи установок для підвішування або

кріплення будь-якого обладнання;

наносити на зрошувачі та сповіщувачі фарби, штукатурку, побіл

та інші захисні покриття при ремонтах і в процесі експлуатації.

5.2.8. Вузли керування систем водяного та пінного

пожежогасіння повинні розташовуватися у приміщеннях з мінімальною

температурою повітря упродовж року не менше +5 град.С.

Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні станції,

станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути

постійно замкненими. Ключі від приміщень знаходяться в

обслуговувального і оперативного персоналу. Біля входу в

приміщення має бути табло з написом "Станція (вузол керування)

пожежогасіння".

Слід проводити щотижневі випробування насосів автоматичних

систем пожежогасіння, про що робити запис у журналі.

5.2.9. Автоматичні установки об'ємного (аерозольного,

газового, порошкового тощо) пожежогасіння, які змонтовані в

приміщеннях з перебуванням у них людей, повинні обладнуватися

пристроями переключення автоматичного пуску на ручний або

дистанційний пуск з подачею сигналу про відключення автоматичного

пуску в диспетчерську або в приміщення з цілодобовим чергуванням

персоналу.

5.2.10. У приміщенні пожежної насосної станції повинна бути

вивішена інструкція про порядок включення в роботу насосів та

відкриття запірної арматури, а також чітка схема протипожежного

водопостачання із зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних

клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та

потужності насосів.

Усі засувки, вентилі повинні мати номери, які збігаються з

номерами на схемі, мати чіткі вказівки щодо їх призначення та

порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів.

5.2.11. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також

електродвигуни системи пожежогасіння повинні бути пофарбовані в

червоний колір відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

5.2.12. Електроживлення установок пожежогасіння повинно

здійснюватися від незалежного джерела живлення або переключатися

на нього автоматично в разі виключення основного джерела.

5.3. Первинні засоби пожежогасіння

5.3.1. Усі будівлі та приміщення закладів, установ і

організацій повинні бути забезпечені первинними засобами

пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними

щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з

піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми,

сокирами тощо) та засобами зв'язку. Норми первинних засобів

пожежогасіння наведені в додатку 2.

5.3.2. Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають

зазначатися у планах евакуації, які розробляються згідно з ГОСТ

12.1.114-82. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для визначення

місць первинних засобів пожежогасіння мають відповідати вимогам

ГОСТ 12.4.026-76.

5.3.3. Ручні вогнегасники повинні розміщуватися згідно з

вимогами ГОСТ 12.4.009-83:

шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не

більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежними

кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди.

На стендах або пожежних щитах рекомендується компактно

розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала

вогнетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію з

правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охорони і

прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку.

Стенди або пожежні щити слід установлювати в приміщеннях на

видних і легкодоступних місцях, по змозі ближче до виходу із

приміщення.

5.3.4. Вогнегасники повинні встановлюватися таким чином, щоб

можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі

інструкцію з користування, а також зручно було його зняти.

5.3.5. Вогнегасники мають розміщуватися у легкодоступних

місцях, які унеможливлюють їх пошкодження, попадання прямих

сонячних променів та атмосферних опадів, безпосередню дію

опалювальних та нагрівальних приладів.

У разі розміщення вогнегасників не повинні погіршуватися

умови евакуації людей.

5.3.6. Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в

неопалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У

цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх

розміщення.

5.3.7. На період перезарядки і технічного обслуговування

вогнегасників, пов'язаного з їх ремонтом, на заміну мають бути

встановлені вогнегасники з резервного фонду.

5.3.8. Під час експлуатації та технічного обслуговування

вогнегасників слід керуватися вимогами, викладеними в паспортах

заводів-виготовлювачів, та затвердженими в установленому порядку

регламентами технічного обслуговування вогнегасників кожного типу.

5.3.9. На території будівель IIIа, IIIб, IV, IVа і V ступенів

вогнетривкості, розміщених у сільській місцевості, слід обладнати

пожежні пости з набором таких первинних засобів пожежогасіння:

вогнегасники пінні ємкістю 10 л або порошкові ємкістю 5 л -

2 шт.,

відра - 4 шт.,

сокири, лопати, багри - по 2 шт.,

драбини пристінні - 1 шт.,

бочки з водою місткістю 250 л - 2 шт. (на зимовий період

замінюються ящиками з піском тієї ж місткості).

5.3.10. Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і

постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння

здійснюється особами, призначеними наказом керівника закладів,

установ і організацій.

5.3.11. Використання первинних засобів пожежогасіння для

господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не

дозволяється.

6. Порядок дій у разі виникнення пожежі

6.1. У разі виникнення пожежі дії працівників закладів,

установ і організацій, залучених до гасіння пожежі, мають бути

спрямовані на створення безпеки людей, і в першу чергу дітей, їх

евакуацію та рятування.

6.2. Кожен працівник закладу, установи і організації, який

виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління

різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо),

зобов'язаний:

негайно повідомити про це за телефоном до пожежної частини

(при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виникнення

пожежі, а також свою посаду та прізвище);

задіяти систему сповіщення людей про пожежу; розпочати самому

і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного

місця згідно з планом евакуації;

сповістити про пожежу керівника закладу, установи і

організації або працівника, що його заміщує;

організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до

гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.

6.3. Керівник закладу, установи чи організації або працівник,

що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов'язаний:

перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виникнення

пожежі;

здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі

до прибуття пожежних підрозділів. У разі загрози для життя людей

негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі

наявні сили і засоби;

організувати перевірку наявності всіх учасників

навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і

журналами обліку навчальних занять;

виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре

знає розміщення під'їзних шляхів та вододжерел;

перевірити включення в роботу автоматичної (стаціонарної)

системи пожежогасіння;

вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб,

не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;

у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші

служби;

припинити всі роботи, не пов'язані з заходами щодо ліквідації

пожежі;

організувати відключення мереж електро- і газопостачання,

зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення

інших заходів, які сприяють запобіганню поширенню пожежі;

забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та

гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних

продуктів горіння і підвищеної температури, ураження

електрострумом тощо;

організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної

зони, визначити місця їх складування і забезпечити, при потребі,

їх охорону;

інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність

людей у будівлі.

6.4. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі

необхідно:

з урахуванням обстановки, що склалася, визначити

найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у

найкоротший термін;

ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією

метою вчителям, викладачам, вихователям, майстрам та іншим

працівникам закладу, установи не можна залишати дітей без нагляду

з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;

евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла

пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека

поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих

слід евакуювати в першу чергу;

у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти

старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий

одяг з собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити,

загорнувши в ковдри або інші теплі речі;

ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити

перебування у небезпечній зоні дітей, які сховалися під ліжками,

партами, у шафах або інших місцях;

виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб

унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла

пожежа;

у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити

сприятливі умови для безпечної евакуації людей;

утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від

розбивання скла, в протилежному разі вогонь і дим поширяться до

суміжних приміщень.

Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі,

потрібно зачинити за собою всі двері і вікна.

7. Вимоги пожежної безпеки для приміщень різного

призначення, що належать до системи освіти України

7.1. Навчальні та навчально-виробничі приміщення (класи,

кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)

7.1.1. У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях слід

розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу

меблі, прилади, моделі, приладдя, посібники, транспаранти тощо

(навчально-наочні засоби).

7.1.2. Усі навчально-наочні засоби, які розміщуються у

навчальних та навчально-виробничих приміщеннях або в спеціально

виділених для цього приміщеннях, мають зберігатися у шафах,

стелажах чи на стаціонарно встановлених стійках.

7.1.3. У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях

зберігаються тільки ті навчально-наочні посібники та навчальне

обладнання, проводяться тільки ті досліди та роботи, які

передбачені переліками та навчальними програмами.

7.1.4. Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів,

магнітних стрічок тощо має здійснюватися у спеціально відведених

для цієї мети приміщеннях.

7.1.5. Не дозволяється складати обрізки та шматки кіно- та

фотоплівки, магнітної плівки до загальних ящиків із сміттям,

папером та іншими матеріалами.

Після закінчення занять усі пожежо-, вибухонебезпечні

речовини та матеріали повинні бути прибрані з класів, кабінетів,

майстерень у спеціально виділені та обладнані приміщення.

7.1.6. Кількість парт (столів) в учбових класах та кабінетах

не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних

груп, яка встановлюється Міністерством освіти і погоджується з

Міністерством охорони здоров'я України.

7.1.7. Усі учасники навчально-виховного процесу (учні,

вихованці, студенти та співробітники кабінетів, лабораторій та

навчально-виробничих майстерень) навчальних закладів, де

проводяться практичні заняття, зобов'язані знати пожежну небезпеку

застосовуваних хімічних реактивів і речовин, засоби їх гасіння та

дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

7.1.8. Перед початком проведення лабораторних занять з нової

теми керівник, який проводить їх, повинен провести протипожежний

інструктаж і зафіксувати його в журналі періодичного інструктажу

(додаток 3).

7.1.9. У навчальних і наукових лабораторіях, у

навчально-виробничих майстернях, де застосовуються легкозаймисті

та горючі речовини, гази, необхідно дотримуватися вимог НАОП

9.2.10-1.01-89 і ДНАОП 9.2.30-1.06-98.

Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних або пожежо-,

вибухонебезпечних газів і парів, слід виконувати у витяжних шафах

із справною вентиляцією.

Припливно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії

повинна вмикатися за 30 хв. до початку роботи і вимикатися після

закінчення робочого дня.

7.1.10. Розміщення фільмосховищ обласних, районних та