---

працездатному стані потрібно:

щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів,

положення клапанів, заслінок, наявність замків та пломб на щитах

електроживлення автоматичних пристроїв;

періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час - від

обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми,

плавкі замки, кінцеві вимикачі, регулювати натяг пасів трансмісії

вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних

пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів

та їх з'єднань.

Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні

написи (таблички) про їх призначення.

Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного

захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок

включення їх у роботу.

7.12.7. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати,

у відповідності з планами евакуації, передачу сигналів оповіщення

одночасно по всьому судну.

На кожному об'єкті СРП, у тому числі й на суднах, які

ремонтуються та будуються, слід забезпечити своєчасне оповіщення

людей та сигналізацію про пожежу в її початковій стадії технічними

чи організаційними засобами.

Перелік засобів оповіщення та сигналізації на об'єктах

узгоджується в установленому порядку.

7.12.8. Порядок використання системи оповіщення і перелік

осіб, які мають право приводити систему в дію, установлюється

капітаном, наказом по судну.

7.12.9. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність

повинні забезпечувати належну чутність у всіх місцях перебування

людей.

Динаміки-оповіщувачі не повинні мати регуляторів гучності,

підключення їх до мережі слід здійснювати без рознімних пристроїв.

7.12.10. Системи оповіщення необхідно виконувати з

урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та

керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі

зміни обстановки або порушення нормальних умов евакуації.

7.12.11. У вибухонебезпечних зонах технічні засоби оповіщення

про пожежу повинні мати виконання, що відповідає категорії та

групі вибухонебезпечності.

7.12.12. Кожний об'єкт повинен мати таке об'ємно-планувальне

рішення (з урахуванням тимчасових прорізів, отворів тощо, що

виконані на час ремонту) і технічне виконання, щоб евакуація

людей з нього була закінчена до настання граничнодопустимих

значень небезпечних чинників пожежі (розрахунковий час

евакуації), а за недоцільності евакуації було б забезпечено

захист людей на об'єкті.

Для забезпечення евакуації слід:

установити кількість, розміри та відповідне конструктивне

виконання евакуаційних шляхів та виходів;

забезпечити можливість безперешкодного руху людей

евакуаційними шляхами;

організувати, у разі потреби, керування рухом людей

евакуаційними шляхами.

7.12.13. Визначення розрахункового часу евакуації людей з

будівель і приміщень СРП, у тому числі й суден, які ремонтуються,

слід проводити відповідно до ГОСТ 12.1.004. Це визначення

необхідно здійснювати під час проектування технічного

переоснащення суден, у тому числі пропускної здатності елементів

шляхів на різних технологічних етапах ремонту або переоснащення.

7.12.14. На всіх суднах мають бути намічені шляхи, які

забезпечують безпечну евакуацію людей з внутрішніх приміщень.

Схему шляхів евакуації слід вивішувати на внутрішньому боці

дверей приміщення, з якого намічена евакуація (трюм, коридор,

службове або виробниче приміщення, МВ, КВ, РВ).

7.12.15. Кожний член екіпажу повинен знати шляхи евакуації з

будь-якого приміщення судна, знати свої обов'язки при пожежній

тривозі.

7.12.16. Не допускається:

влаштовувати на шляхах евакуації тупикові закутки довжиною

понад 7 м.

захаращувати шляхи евакуації обладнанням, матеріалами тощо,

навіть якщо вони не зменшують ширину шляхів;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові

з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини,

евакуаційні двері.

7.12.17. Контроль стану шляхів евакуації людей з суден, які

будуються та ремонтуються, повинен включати перевірку:

відсутності на трапах та палубах слизьких ділянок, предметів,

на яких можна посковзнутися;

наявності леєрних огороджень та якості їх кріплення;

відповідності схеми шляхів евакуації етапу будування

(ремонту);

наявності засобів рятування (шторм-трапів, мотузкових драбин

тощо), аварійних засобів індивідуального захисту, місць

колективного захисту;

справності мережі аварійного освітлення шляхів евакуації;

незахаращеності шляхів евакуації, евакуаційних виходів,

підходів до засобів пожежогасіння, електрощитів та газорізальних

постів для розкриття аварійних вирізів.

7.12.18. Зв'язок при гасінні пожеж здійснюється за

внутрішньою корабельною телефонною мережею.

Накази при оперативному управлінні пожежогасінням передаються

за корабельною радіотрансляційною мережею або за

приймально-передавальними кишеньковими раціями, якими слід

забезпечити керівників пожежогасіння та командирів

аварійно-рятувальних груп.

7.12.19. Управління гасінням пожежі на відкритих палубах може

здійснюватись за допомогою переносного гучномовця.

8. Вимоги до утримання на суднах первинних засобів пожежогасіння

8.1. Дихальні ізолювальні апарати та саморятівники

8.1.1. Для захисту органів дихання людини від уражувальної

дії не придатної для дихання атмосфери у ФРГ в основному

використовуються ДІА, де застосовується стиснене повітря, а в

деяких апаратах - кисень.

8.1.2. Експлуатація ДІА на стисненому повітрі має проводитись

у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача, що додається

до кожного апарата.

8.1.3. При експлуатації кисневих ізолювальних протигазів

(надалі - КІП), які ще є на суднах, слід додатково керуватися

"Наставлением по газодымозащитной службе пожарной охраны".

8.1.4. Відповідальність за правильність використання і

зберігання, а також за своєчасність перевірок усіх ДІА, що входять

у спорядження аварійних партій, покладається на помічника капітана

з пожежної частини, а там, де таку посаду не передбачено штатним

розкладом, - на старшого помічника капітана.

8.1.5. ДІА наказом по судну закріплюється за спеціально

підготовленими особами суднового екіпажу.

8.1.6. На кожний ДІА заводиться облікова картка. Експлуатація

апарата без облікової картки не дозволяється.

8.1.7. Особовий склад аварійних партій та груп, а також

обслуговувальний персонал аміачних рефрижераторних установок, що

працюють з ДІА, зобов'язані досконало знати його матеріальну

частину, вміти правильно включатися в апарат і працювати в ньому,

а також знати строки і порядок його перевірок.

8.1.8. Розміщення ДІА має забезпечувати:

вільний доступ до нього;

надійність закріплення;

збереженість і можливість його швидкого використання.

8.1.9. Шафи, ящики або стелажі для зберігання ДІА мають

встановлюватися у сухих приміщеннях палубних і машинних пожежних

постів, біля кожного входу в аміачне рефрижераторне машинне

відділення, у міру можливості, якнайдалі один від одного.

Апарати повинні розміщуватись на відстані не менше одного

метру від обігрівачів.

Температура в місцях зберігання ДІА - +5... +25 град.С.

8.1.10. Порожні та несправні ДІА повинні зберігатися окремо в

гніздах, над якими вивішено таблички з написом: "Порожні", "У

ремонт".

8.1.11. ДІА на суднах повинні зберігатися у вертикальному

положенні в спеціальних ящиках, що мають гнізда, оббиті

амортизувальним матеріалом.

Над кожним гніздом повинна бути табличка, на якій зазначено

номер протигаза, прізвище особи, за якою закріплено протигаз, а

також номер маски ДІА.

8.1.12. Запасні балони до КІП та запасні регенеративні

патрони до них слід зберігати окремо. На кожний КІП повинен бути

один запасний балон з киснем та один запасний регенеративний

патрон.

8.1.13. КІП повинні бути завжди справними та готовими до дії.

Потрібно систематично стежити за їх станом, перевіряти та

своєчасно усувати виявлені вади. З цією метою слід регулярно

здійснювати перевірки 1; 2; 3.

8.1.14. Перевірка 1 проводиться один раз на тиждень особою,

яка користується протигазом, а також щоразу при отриманні

протигаза з обмінного фонду під контролем начальника аварійної

партії або помічника капітана з пожежної частини.

8.1.15. Перевірка 2 здійснюється один раз на місяць, а також

після падіння, очищення, дезінфекції протигаза, роботи в ньому та

заміни регенеративного патрона.

Перевірка 3 виконується один раз на рік.

8.1.16. Перевірку КІП належить виконувати щоразу перед їх

використанням.

Забороняється працювати в протигазі без його перевірки.

8.1.17. Профілактичний огляд КІП належить виконувати один раз

на рік, після тривалої роботи або тривалого зберігання з метою

перевірки правильності регулювання вузлів, а також стану окремих

вузлів та деталей.

8.1.18. Профілактичний огляд і ремонт КІП повинен

здійснюватися в спеціалізованих майстернях, які є в усіх рибних

портах.

8.1.19. У рибному господарстві, як правило, використовуються

ДІА на стисненому повітрі - АСП-2, якими оснащуються судна ФРГ.

8.1.20. АСП-2 повинні бути завжди справними і готовими до

дії.

Для підтримання АСП-2 в робочому стані необхідно:

перевіряти справність апарата та усувати виявлені дефекти не

рідше одного разу на шість місяців, а також після кожного

використання та перезарядження балона;

оглядати деталі апарата з частковим розбиранням один раз на

рік;

перевіряти апарат перед його використанням;

один раз на п'ять років відправляти на гідравлічне

випробування;

заповнювати балони суворо за вимогами заводської інструкції;

при роботі в тісних проходах та приміщеннях оберігати апарат

від ударів;

після роботи апарати промити, зарядити та перевірити.

Забороняється наповнювати повітрям балони з простроченим

терміном випробування.

Забороняється виконувати підтягування з'єднань, що

перебувають під високим тиском.

8.1.21. Саморятівники на хімічно зв'язаному кисні повинні

бути розміщені в місцях постійного несення вахтової служби, на

відстані не більше 56 м від працюючого.

Необхідно оберігати саморятівник від пошкоджень, що порушують

цілість його корпусу.

8.1.22. Використані саморятівники для повторного включення

непридатні.

Використані саморятівники, а також ті, що зберігаються понад

два роки, підлягають переспорядженню.

Роботи з переспорядження саморятівників повинні здійснювати

особи, які пройшли спеціальний інструктаж. У використаному

саморятівнику заміні підлягає регенеративний патрон разом з

брикетом пускового влаштування, а в саморятівнику після двох років

зберігання - тільки брикет пускового влаштування.

8.1.23. Використаний регенеративний патрон, а також брикет

пускового улаштування з простроченим терміном придатності повинні

бути знищені відповідно до інструкції з їх експлуатації.

8.1.24. Придатність саморятівника до використання

визначається перевіркою його герметичності за допомогою приладу

для визначення герметичності саморятівників.

8.2. Термостійкі та теплоізолювальні костюми

8.2.1. Костюми в комплекті слід зберігати в мішках,

виготовлених з водонепроникної тканини. До кожного мішка повинна

бути прикріплена бирка із зазначенням розміру костюма та прізвища

того, за ким його закріплено, а також дати одержання костюма.

Мішки з костюмами необхідно зберігати в сухих теплих

приміщеннях, захищених від пилу, бруду та впливу вологи.

Допускається зберігання костюмів у спеціальних шафах, при цьому

комбінезони термостійких костюмів повинні бути розвішані на

розпірках, а в комірках шафи складена решта комплекту костюма.

Забороняється зберігати в мішках і шафах брудні, несправні та

некомплектні костюми.

Шафи з костюмами, що в них зберігаються, повинні бути

зачинені та опечатані.

8.2.2. Один раз на місяць усі наявні на судні костюми повинні

бути перевірені та, після усунення помічених недоліків, укладені

на місця зберігання.

8.2.3. Забороняється намочувати термостійкі костюми, прати та

полоскати їх. Намочені під час роботи костюми слід сушити не

віджимаючи.

Чистити костюми дозволяється лише волосяними щітками.

8.2.4. Одночасно з чисткою слід проводити огляд всіх деталей

костюма.

Пошкодження зовнішніх шарів костюма потрібно негайно усунути.

Особливу увагу треба звертати на стан пряжок, хлястиків, гудзиків,

негайно заміняти всі непридатні, зношені та зламані деталі.

8.2.5. З теплоізолювального костюма тонкий шар сажі слід

обережно витерти вологою ганчіркою.

При пошкодженні деталей костюма, не пов'язаних з

пропалюванням металізованої тканини, розрив слід зашити швом у

стик, прикрити шов з усіх боків на 1015 мм смужкою тканини із

запасного комплекту та зашити через край.

Пропалені та пошкоджені місця костюма необхідно вирізати, а

замість них пришити латки. Пошкоджене оглядове скло підлягає

заміні.

8.2.6. Термостійкі костюми з пошкодженим зовнішнім шаром

тканини площею понад 0,75 м2 не лагодять, а списують.

8.3. Рятувальний пояс, страхувальний трос, рукавиці (краги),

ручні вибухобезпечні ліхтарі

8.3.1. Рятувальний пояс у комплекті з карабіном слід

періодично випробовувати та зовнішньо оглядати.