заливати водою та виносити в місця, спеціально для цього

відведені. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель.

5.2.11. Улаштування тимчасових печей у приміщеннях, як

правило, не дозволяється.

Як виняток, коли є потреба в установці тимчасових металевих

та інших нетепломістких печей у приміщеннях гуртожитків,

адміністративних, громадських та допоміжних будинках підприємств,

а також у житлових будинках та дачних домівках, на будівельних

майданчиках, повинні виконуватися вказівки

підприємств-виготовлювачів цих приладів, а також вимоги норм, які

пред'являються до відповідних систем постійного опалення. Крім

того, слід дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:

висота ніжок металевих печей без футерівки повинна бути не

менше 0,2 м. Підлогу з горючих матеріалів під печами необхідно

ізолювати одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному

розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не

менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю;

металеві печі треба встановлювати на відстані не менше 1 м

від конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не менше

0,7 м - від конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2;

у разі встановлення металевих печей без ніжок, а також

тимчасових цегельних печей на дерев'яній підлозі основа під піччю

повинна бути зроблена з чотирьох рядів цегли, покладеної плиском

на глиняному розчині, при цьому два нижніх ряди кладки

дозволяється робити з шанцями (порожнявими);

металеві труби, що прокладаються під стелею або паралельно до

стін та перегородок з матеріалів груп горючості Г3, Г4, повинні

бути від них на відстані не менше ніж 0,7 м - без ізоляції на

трубі; не менше ніж 0,25 м - з ізоляцією, яка не допускає

підвищення температури на її зовнішній поверхні понад 90 град. C;

металеві димові труби допускається прокладати через

перекриття з горючих матеріалів за умови влаштування перегородки з

негорючих матеріалів розміром не менше 0,51 м. У разі виведення

металевої димової труби через вікно (коли відсутнє риштування) в

нього треба вставляти лист покрівельного заліза, який замінює

переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Кінець

труби слід виводити за стіну будинку не менше ніж на 0,7 м та

закінчувати спрямованим угору патрубком заввишки не менше 0,5 м.

Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, повинен

підніматися вище карниза на 1 м. На патрубку треба встановлювати

зонт для відведення атмосферних опадів.

5.2.12. Під час експлуатації пічного опалення не

допускається:

залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд

за ними малолітнім дітям;

користуватися печами й осередками вогню, які мають тріщини;

розміщати паливо й інші горючі речовини і матеріали

безпосередньо перед топковим отвором;

зберігати незагашені вуглини та золу в металевому посуді,

встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;

сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети

та матеріали;

застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР; топити

вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;

використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує

розміри топливника; здійснювати топлення печей з відкритими

дверцятами топливника;

використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;

прокладати димоходи (борови) опалювальних печей поверхнею

горючих основ;

здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях

масових заходів;

закріплювати на димових трубах антени телевізорів,

радіоприймачів тощо;

зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову

потребу;

використовувати для димових труб азбестоцементні й металеві

труби, влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димоходи.

5.2.13. Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій

за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В не дозволяється.

5.2.14. У приміщеннях складів категорій А, Б і В за

вибухопожежною та пожежною небезпекою, у коморах та в місцях,

відведених для складування горючих матеріалів, у приміщеннях для

наповнення і зберігання балонів зі стисненими та скрапленими

газами опалювальні прилади потрібно обгороджувати екранами

з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше

0,1 м від приладів опалення.

5.2.15. Опалювальні прилади систем водяного та парового

опалення у приміщеннях категорій А, Б, В та із сильним виділенням

пилу для забезпечення їх очищення повинні мати гладкі поверхні.

5.2.16. Біля кожної форсунки котельної або теплогенеруючої

установки, яка працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений

піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів

(по одному біля топки та біля резервуара з паливом).

5.2.17. Паливо повинно зберігатися у спеціально пристосованих

для цього приміщеннях або на спеціально виділених майданчиках

(у резервуарах) з урахуванням вимог будівельних норм.

5.2.18. У котельних приміщеннях допускається встановлення

витратних баків закритого типу для рідкого палива:

у вбудованих котельнях - об'ємом не більше 1 куб. м

(для мазуту);

в окремо розташованих котельнях - об'ємом не більше 5 куб. м

(для мазуту) або 1 куб. м (для легкого нафтового палива).

При встановленні зазначених баків слід керуватися вимогами

будівельних норм проектування котелень та складів нафти і

нафтопродуктів.

5.2.19. У приміщенні котелень та інших тепловиробляючих

установок підприємств і населених пунктів забороняється:

допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального

навчання та протипожежного інструктажу, не отримали відповідних

кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без догляду працюючі

котли і нагрівники;

експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або

витікання газу із системи паливоподачі;

розпалювати установки без їх попередньої продувки; подавати

паливо, коли форсунки або газові пальники згасли;

працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й

регулювання, а також за їх відсутності;

сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах та

паропроводах.

5.2.20. Вбудовані котельні на рідкому паливі, незалежно від

продуктивності котлів, повинні бути обладнані автоматичними

установками пожежогасіння.


5.3. Вентиляція і кондиціонування

5.3.1. Системи вентиляції і кондиціонування повітря повинні

відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

5.3.2. Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути

встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення

повітроводів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів, іншого

обладнання вентиляційних систем, а також визначений порядок

відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу у

разі виникнення пожежі або аварії.

Особа, призначена відповідальною за технічний стан та

справність вентиляційних систем, зобов'язана забезпечити

додержання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації.

5.3.3. Не допускається робота технологічного обладнання у

вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі

несправних або відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів,

пиловідсмоктуючих, пилевловлюючих і інших пристроїв систем

вентиляції.

У тамбур-шлюзах при приміщеннях категорій А і Б, в яких

виділяються вибухонебезпечні пари, гази та пил, слід постійно (на

весь період роботи, зберігання товарів, речовин) забезпечувати

необхідний підпір повітря.

Вентиляційне обладнання, що забезпечує підпір повітря в

тамбур-шлюзи при приміщеннях категорій А і Б, має розміщуватися в

приміщеннях для вентиляційного обладнання (у венткамері),

відокремлених від сусідніх приміщень і коридорів протипожежними

стінами з межею вогнестійкості 0,75 години.

5.3.4. Повітря, яке містить горючий пил або горючі відходи,

повинно очищуватися до надходження у вентилятор. Для цього перед

ним слід встановлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих

предметів - магнітні вловлювачі.

5.3.5. Повітроводи, якими переміщаються

вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, не допускається розміщати

в підвальних приміщеннях та в каналах під підлогою.

Усередині повітроводів та на їх стінках не дозволяється

розміщати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами,

кабелі, електропроводку й каналізаційні трубопроводи; не

дозволяється також перетинання повітроводів цими комунікаціями.

Матеріали, з яких виготовляються повітроводи, мають

відповідати вимогам будівельних норм. Виготовлення повітроводів із

азбестоцементних матеріалів забороняється.

5.3.6. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та

інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та

вибухонебезпечні речовини, повинні бути заземлені та захищені від

статичної електрики.

5.3.7. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи

повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів

виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами.

Перевірка й очищення вентиляційного обладнання повинні проводитися

за графіком, затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати

огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу.

5.3.8. Для відвернення засмічування території підприємства

горючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну

огорожу з негорючого матеріалу з воротами, які зачиняються.

В інструкції щодо заходів пожежної безпеки підприємства необхідно

визначити максимально допустиму кількість відходів у бункерах,

порядок та періодичність їх очищення.

5.3.9. Витяжні повітроводи, якими транспортуються горючі та

вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати

пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).

При встановленні вибухозахищених вентиляторів поза

приміщеннями для них слід влаштовувати спеціальне укриття з

негорючих матеріалів, як правило, у вигляді металевих навісів і

сітчастого огородження, що замикається на замок.

5.3.10. Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у

вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних

систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а

також автоматичні пристрої відключення вентиляції у разі пожежі

повинні перевірятися у встановлені адміністрацією підприємства

терміни, але не рідше одного разу на півроку, та утримуватися у

справному робочому стані.

5.3.11. Під час експлуатації вентиляційних систем

забороняється:

відключати або знімати вогнезатримні пристрої;

випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові

відкладення та інші горючі речовини;

закривати витяжні канали, отвори й решітки;

залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в

камерах різні матеріали, устаткування тощо;

використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для

відведення газів від приладів опалення, газових колонок,

кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;

складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів

і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій

упаковці;

видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази,

пар, пил та інші речовини, котрі при змішуванні можуть викликати

спалахи, горіння або вибух;

експлуатувати переповнені циклони.

5.3.12. Не дозволяється:

розміщення холодильних установок систем кондиціонування

повітря в житлових будинках, будинках лікувально-профілактичних

закладів, інтернатах для людей похилого віку та інвалідів, дитячих

закладах і готелях;

розміщення холодильних установок компресійного типу з

місткістю масла у будь-якій з холодильних машин 250 кг і більше

над або під приміщеннями з масовим постійним або тимчасовим

перебуванням людей.

Застосування аміачних холодильних установок дозволяється

тільки для холодопостачання систем кондиціонування повітря

виробничих приміщень; у такому разі установки потрібно розміщувати

в окремих будівлях, прибудовах або в окремих приміщеннях

одноповерхових виробничих будівель.

5.3.13. Під час експлуатації калориферів необхідно

дотримуватися таких вимог:

відстань між калориферами і конструкціями з горючих та

важкогорючих матеріалів має бути не менше 1,5 м за наявності

вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1 м, коли

теплоносієм є вода або пара;

тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади;

не допускати виникнення зазорів між калориферами, а також між

калориферними і будівельними конструкціями камер, а виявлені

зазори зашпаровувати негорючими матеріалами;

систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом

очищення калориферів від забруднень;

стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте

в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених

для подавання повітря у приміщення.

5.3.14. Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування

електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери,

повинні проводитися відповідно до вимог Інструкції з експлуатації

кондиціонерів.

5.3.15. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера

групи необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного

захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка