нижче II ступеня вогнестійкості. Одноповерхові будівлі можуть бути

III ступеня вогнестійкості.

7.10.2.23. Будівлі для зберігання ГР у тарі можуть бути

заввишки не більше трьох поверхів, а ЛЗР - одноповерховими.

7.10.2.24. Загальна кількість ЛЗР та ГР в одній будівлі для

зберігання нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати

1,2 тис. куб. м ЛЗР або 6 тис. куб. м ГР. При одночасному

зберіганні ЛЗР і ГР їх загальна приведена кількість на складі не

має перевищувати вищевказаних значень і визначається з розрахунку:

1 куб. м ЛЗР прирівнюється до 5 куб. м ГР.

При цьому в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати

не більше 0,2 тис. куб. м ЛЗР або 1 тис. куб. м ГР. Приміщення для

зберігання ЛЗР та ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною

вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм.

7.10.2.25. Дверні отвори у приміщеннях для зберігання ЛЗР та

ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м

для запобігання розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих

приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати похил для

стікання рідин до лотків та трапів.

7.10.2.26. У разі зберігання бочок з ЛЗР та ГР у будівлях

слід дотримуватися таких вимог:

вручну укладати бочки на підлогу не вище ніж у 2 яруси;

укладати бочки механізовано, не вище ніж: у п'ять ярусів -

для ГР і три яруси - для ЛЗР;

укладати не більше двох бочок по ширині штабеля або стелажа;

укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд по висоті

незалежно від виду нафтопродуктів;

проходи для транспортування бочок мають бути не менше 1,8 м

завширшки, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м.

7.10.2.27. При зберіганні бочок на відкритих майданчиках

необхідно:

у межах однієї обгородженої (обвалованої) території розміщати

не більше шести штабелів;

дотримуватися наступних розмірів одного штабеля: його довжина

не повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;

передбачати відстань між штабелями на одному майданчику не

менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між

штабелями та валом (стіною) - не менше 5 м;

укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси у

висоту і з проходами завширшки не менше 1 м через кожні два ряди.

7.10.2.28. Бочки повинні укладатися пробками догори.

7.10.2.29. Порожні металеві бочки, забруднені

нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально

відведених майданчиках, із щільно закритими пробками (люками),

укладеними не більше ніж у чотири яруси і відповідно до вимог,

установлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих

майданчиках (пункт 7.10.2.27 цих Правил).

7.10.2.30. Для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений

ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними

пристосуваннями для виконання цих робіт.

Відпускати ЛЗР і ГР споживачам дозволяється за допомогою

сифона або насоса лише у спеціальну тару з кришками (пробками),

які щільно закриваються. Відпуск ЛЗР та ГР у скляні та полімерні

посудини місткістю більше 5 л забороняється.

Прямий телефонний зв'язок нафтобази з найближчою пожежною

частиною (центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту)

повинен постійно утримуватися справним, із щоденним контролем

справності перед початком роботи бази.

Склади ЛЗР і ГР мають підключатися до системи цілодобового

пожежного спостереження Державної пожежної охорони.

7.10.2.31. Не дозволяється:

зменшення висоти обвалування, розрахованої за будівельними

нормами;

експлуатація резервуарів, що мають перекоси, тріщини,

підтікання, а також несправні контрольні прилади, стаціонарні

протипожежні пристрої, продуктопроводи, для яких минули строки

зачищення і випробовування на міцність;

розливання нафтопродуктів, зберігання пакувального матеріалу

і порожньої тари безпосередньо у сховищах та на обвалованих

майданчиках;

посадка дерев та чагарників у зоні обвалувань;

установлення резервуарів на основах з матеріалів груп

горючості Г2, Г3 та Г4;

переповнення резервуарів із цистерн;

відбирання проб із резервуарів під час зливання або наливання

нафтопродуктів;

зливання й наливання нафтопродуктів під час грози;

укладання бочок без прокладок між ярусами;

приймання на зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок

або закритих пробками, що не відповідають тарі;

застосування інструмента для відгвинчування пробок з металу,

що дає іскри;

проведення ремонтних робіт на трубопроводах, заповнених

нафтопродуктами;

проведення монтажних і ремонтних робіт із застосуванням

вогневих (зварювальних) робіт на відстані ближче 20 м від

наповнених резервуарів, а також від порожніх резервуарів від ЛЗР і

ГР, якщо вони не очищені у встановленому порядку.

7.10.3. Склади балонів з газами

7.10.3.1. Балони з газами можуть зберігатися у спеціальних

складах або на майданчиках, захищених від дії опадів та сонячного

проміння (за винятком отруйних газів).

Протипожежні відстані від майданчиків та будинків для

зберігання балонів з горючими газами до сусідніх будівель і споруд

слід приймати відповідно до вимог будівельних норм.

7.10.3.2. Склади для зберігання балонів з горючими газами

повинні бути одноповерховими з покриттям, яке легко скидається, і

не мати горищних приміщень.

Покриття підлоги та рамп складів має бути виготовлене з

матеріалів, що не утворюють іскор під час удару.

Для захисту від прямої дії сонячного проміння на балони,

шибки віконних отворів складу слід зафарбовувати білою фарбою або

обладнувати сонцезахисними пристроями.

7.10.3.3. При зберіганні балонів на відкритих майданчиках

споруди, які захищають їх від дії опадів та сонячного проміння,

повинні бути з негорючих матеріалів.

7.10.3.4. Балони з горючими газами повинні зберігатися окремо

від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими

окислювачами, а також від балонів з токсичними газами. Зовнішня

поверхня балонів має бути пофарбована в установлений для певного

газу колір. Дозволяється спільне зберігання на відкритих

майданчиках балонів з різними продуктами розділення повітря. При

цьому місця для зберігання балонів з різними продуктами розділення

повітря повинні бути відокремлені одне від одного негорючими

бар'єрами висотою 1,5 м.

7.10.3.5. Під час зберігання і транспортування балонів з

киснем не можна допускати потрапляння на них жиру та стикання

арматури з промасленими матеріалами.

Під час перекатування балонів з киснем вручну забороняється

братися за вентилі.

7.10.3.6. Балони, з яких виявлено витікання газу, повинні

негайно прибиратися зі складу в безпечне місце.

7.10.3.7. Приміщення для зберігання горючих газів необхідно

обладнувати газовими аналізаторами, а за їх відсутності

адміністрація об'єкта повинна встановити порядок відбирання та

контролю проб повітря.

7.10.3.8. Балони з горючими газами, що мають башмаки, повинні

зберігатися у вертикальному положенні у спеціальних гніздах,

клітках та інших пристроях, що виключають їх падіння.

Балони, які не мають башмаків, слід зберігати в

горизонтальному положенні на дерев'яних рамах чи стелажах. Висота

штабеля у цьому випадку не повинна перевищувати 1,5 м, а всі

вентилі мають бути закриті запобіжними ковпаками і повернені в

один бік.

У разі укладання балонів у штабелі між рядами повинні бути

уміщені прокладки, які запобігають розкочуванню балонів та

стиканню їх між собою.

7.10.3.9. Склади для зберігання балонів з горючими газами

повинні мати постійно працюючу примусову вентиляцію, що забезпечує

безпечні концентрації газів.

У цих складах дозволяється лише водяне, парове низького тиску

або повітряне опалення.

На дверях (воротах) складів балонів з газами необхідно

вивішувати таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку

дозволяється застосовувати під час пожежі.

Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів,

що зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила

гасіння горючих газів.

7.10.3.10. Не дозволяється:

зберігання будь-яких сторонніх речовин, матеріалів,

обладнання, предметів у складах балонів з газами;

транспортування і зберігання балонів з газами без запобіжних

ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок;

зберігання балонів з пошкодженим корпусом (вм'ятинами,

тріщинами, корозією тощо), а також з простроченим терміном

періодичного огляду;

зберігання балонів з горючими газами та окислювачами у

приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів;

удари балонів один об одний під час навантаження,

розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на

підлогу;

розміщення в одному відсіку складу більше 500 балонів з

горючими або отруйними газами, 1 тис. балонів з негорючими та

неотруйними газами; зберігання в будівлі складу більше

3 тис. балонів (у перерахунку на 40-літрові);

допуск до складу балонів з горючими газами осіб у взутті,

підбитому металевими цвяхами або підковами;

перевищення встановлених норм заповнення балонів стисненими,

зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та методи її

контролю повинні зазначатися в інструкції).

7.10.4. Склади хімічних речовин

7.10.4.1. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну

небезпеку, правила безпечного зберігання і особливості гасіння

хімічних речовин та реактивів.

7.10.4.2. На складах має бути розроблений план розміщення

хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних

властивостей: "Вогненебезпечні", "Отруйні", "Хімічно активні"

тощо.

7.10.4.3. Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в

закритих сухих приміщеннях або під навісами у тарі в залежності

від фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей продукції та

кліматичних умов.

Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних

речовин, які від вологого повітря чи води не розкладаються, не

розігріваються і не спалахують.

7.10.4.4. СДОР дозволяється зберігати лише у суворій

відповідності з існуючими для них спеціальними правилами.

7.10.4.5. Будівлі складів хімічних речовин мають бути не

нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності

фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що

зберігаються, склади повинні розбиватися на окремі приміщення

(відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перегородками

1-го типу.

7.10.4.6. Хімікати у дрібній (невеликій) тарі необхідно

зберігати на стелажах відкритого типу або у шафах, а у великій

тарі (упаковці) - штабелями. Щоб уникнути перевантажень, на

стелажах необхідно встановлювати максимально допустиму кількість

(або масу) вантажних місць, що дозволяється для одночасного

зберігання.

7.10.4.7. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та

матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і

розміщуватися від нагрівальних приладів на відстані не менше 1 м.

7.10.4.8. Тара з хімічними речовинами, яка надходить на

склад, не повинна мати пошкоджень герметичності та інших ознак

несправності. У разі виявлення пошкоджень тара повинна негайно

видалятися зі складу.

На кожній тарі (упаковці) з хімічною речовиною повинен бути

напис або бирка з його назвою та зазначенням характерних

властивостей (окиснювач, пальне, самозаймисте тощо).

7.10.4.9. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється

зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або у плетених

кошиках.

7.10.4.10. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід

застосовувати устаткування в залежності від

пожежовибухонебезпечності продукції.

7.10.4.11. Підлога у приміщеннях для зберігання рідких

хімічних речовин у тарі повинна мати похили для стікання випадково

розлитої рідини до спеціальних приймачів.

У складах кислот повинні бути нейтралізуючі речовини (сода,

крейда чи вапно).

7.10.4.12. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини,

які можуть під час пожежі плавитися, необхідно передбачати

пристрої, які обмежують вільне розтікання розплаву (бортики,

пороги з пандусами тощо).

7.10.4.13. Металеві порошки, здатні самозайматися

(алюмінієвий, цинковий, магнієвий, нікелевий, фосфор тощо),

повинні зберігатися в окремих відсіках у герметично закритій тарі.

У цих відсіках зберігання інших горючих матеріалів забороняється.

7.10.4.14. Пляшки, бочки, барабани з хімікатами

встановлюються на відкритих майданчиках групами, не більше 100 шт.

у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі

повинна зберігатися продукція лише певного виду, про що робляться

відповідні вказівні написи. Майданчики необхідно добре

утрамбовувати та обгороджувати бар'єрами. Пляшки з реактивами на

відкритих майданчиках мають бути захищені від дії сонячного

проміння.

7.10.4.15. Під час зберігання азотної та сірчаної кислот

треба вжити заходів до недопущення стикання їх з деревиною,

соломою та іншими речовинами органічного походження.

Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у

скляні сулії.

7.10.4.16. Склади речовин, які бурхливо реагують з водою

(карбіди, лужні метали, перекис барію, гідрат натрію тощо),

повинні розміщуватися в сухих, добре вентильованих одноповерхових

приміщеннях з легким дахом. Усередині цих приміщень не повинні

бути водяні, парові й каналізаційні труби. Дахи та стіни не

повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинні мати