НПАОП 0.00-1.80-18 сторінка 18 з 33
Підйомник може бути допущений до переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує його вантажопідіймальності, та виконання операцій, передбачених настановою з експлуатації.
Не допускається розміщення на місцях проведення робіт несправних знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тих, що не мають бирок (клейм), а також немаркованої та пошкодженої тари.
Під час експлуатації підйомників необхідно вживати заходів щодо запобігання їх перекиданню чи самочинному переміщенню під дією вітру або за наявності ухилу місцевості.
Для підйомників, оснащених гаком, мають бути розроблені способи правильного стропування та зачіплювання вантажів, яким повинні бути навчені стропальники. Графічне зображення (схема) стропування та зачіплювання має бути видане на руки стропальникам і машиністам або вивішене в місцях проведення робіт.
Переміщення вантажу, на який не розроблені графічні зображення (схеми) стропування, здійснюється в присутності та під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками.
У разі застосування підйомників для проведення навантажувально- розвантажувальних робіт необхідно враховувати вимоги глави 3 цього розділу.
У тих випадках, коли зона роботи в робочій платформі повністю не оглядається з поста керування машиніста, а між машиністом і працівником, який виконує роботи з робочої платформи, відсутній радіо- або телефонний зв’язок, для передавання сигналів машиністу має бути призначений сигнальник. Сигнальниками можуть бути працівники тільки з числа стропальників або працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників.
Місце проведення робіт підйомниками і підходи до нього мають бути освітлені відповідно до ПВР.
Для безпечного виконання робіт підйомниками суб’єкт господарювання забезпечує додержання таких вимог:
мають бути розроблені та видані на місця виконання робіт підйомниками ПВР, технологічні регламенти та графічні зображення (схеми) стропування типових вантажів, а також ознайомлені з ними під розписку працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт підйомниками, машиністи, працівники, які виконують роботи з робочої платформи, за потреби - стропальники;
на місці проведення робіт підйомником не допускається перебування осіб, які не мають стосунку до роботи, що виконується;
за необхідності огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, огляду та ремонту металоконструкцій у підйомника необхідно вимикати двигун або ввідний пристрій (за наявності).
Проектом виконання робіт підйомниками мають передбачатися:
відповідність підйомників, що використовуються, умовам виконання робіт щодо вантажопідіймальності, висоти підіймання, вильоту;
забезпечення безпечних відстаней від ВРУ чи ПЛ, а також до будов і місць складування будівельних деталей і матеріалів;
місця руху міського транспорту та пішоходів;
умови встановлення та роботи підйомників поблизу укосів котлованів або канав;
умови безпечної роботи кількох підйомників;
перелік знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що застосовуються, і графічне зображення (схема) стропування вантажів для підйомників, споряджених гаком;
місця та габарити складування вантажів, під’їзні шляхи тощо;
заходи щодо безпечного проведення робіт з урахуванням конкретних умов на дільниці, де встановлений підйомник (огорожа робочого майданчика, рівень освітлення в темний час доби тощо).
Роботи (будівельні, малярні, обслуговування світильників тощо) з робочої платформи підйомника можна виконувати за умови додержання заходів щодо попередження падіння працівників з робочої платформи, ураження їх електричним струмом, затиснення під час переміщення робочої платформи в стиснених умовах. Під час виконання робіт необхідно дотримуватися таких вимог:
вхід до робочої платформи та вихід з неї має здійснюватися через посадкову площадку чи з поверхні землі, під час підіймання чи опускання робочої платформи проріз для входу до неї має бути зачинений знімною огорожею чи дверима;
працівники, які виконують роботи з робочої платформи, мають працювати в захисних касках та із запобіжним поясом, пристебнутим до скоб або елементів конструкції робочої платформи. У випадках, передбачених ПВР або технологічних картах на виконання робіт, можливе застосування інших заходів (засобів) безпеки;
машиніст підйомника під час роботи повинен бути в захисній касці;
працівникам, які виконують роботи з робочої платформи, не дозволяється сідати та ставати на елементи огорожі, перехилятися через огорожу робочої платформи, установлювати на її підлогу предмети для збільшення висоти зони роботи в робочій платформі;
робота підйомника має бути припинена за швидкості вітру більше 10 м/с на висоті 10 м, а також під час грози, сильного дощу, туману, снігопаду та за недостатнього освітлення, а також за температури повітря, що нижча зазначеної в журналі нагляду (паспорті) підйомника;
під час роботи підйомника зв’язок між працівниками, які виконують роботи з робочої платформи, і машиністом має підтримуватися безперервно: у разі підіймання робочої платформи до 10 м - словесними сигналами (голосом), більше 10 м - сигналами, поданими за допомогою рук, більше 22 м - двостороннім радіо- або телефонним зв’язком. Сигнали, які подають за допомогою рук, що застосовуються під час роботи мобільного підйомника, наведені в додатку 16 до цих Правил;
переміщення підйомника з працівниками чи вантажем на робочій платформі не дозволяється, якщо інше не передбачено настановою з експлуатації.
Для виконання робіт підйомником має бути підготовлений робочий майданчик, який має відповідати таким вимогам:
наявність під’їзного шляху;
кут нахилу має бути не більше зазначеного в журналі нагляду (паспорті) підйомника;
свіжонасипаний та неущільнений ґрунт необхідно утрамбувати;
розміри робочого майданчика дають змогу встановити підйомник на всі опори, а у разі слабкого ґрунту - на укладені під опори міцні та стійкі підкладки, на слизькому ґрунті - на підкладки із шипами.
Установлення підйомника проводиться так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною підйомника за будь-якого її положення та будовами, штабелями вантажів і іншими предметами (обладнанням) була не менше 1 м.
Після встановлення підйомника на виносні опори колеса не повинні торкатися робочого майданчика, якщо інше не передбачено настановою з експлуатації підйомника.
Установлювати підйомник поблизу укосів котлованів або канав дозволяється за умови дотримання найменших допустимих відстаней від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, мобільного підйомника, зазначених у додатку 1 до цих Правил.
Загальні мінімальні вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів та машин
Загальні вимоги
Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на вантажопідіймальні крани та машини, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2013 № 62 (далі - Технічний регламент безпеки машин), що поширюється на вантажопідіймальні крани та машини, а саме:
вантажопідіймальні крани всіх типів;
крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або вантажопідіймальним магнітом;
однорейкові візки;
талі (ручні та електричні);
лебідки для підіймання вантажу та (або) працівників;
приводні колиски для підіймання працівників, а також на такі вантажопідіймальні пристрої та обладнання:
вантажозахоплювальні органи;
знімні вантажозахоплювальні пристрої;
колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами;
тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургійному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах.
Обладнання, зазначене в пункті 1 цієї глави, протягом строку своєї експлуатації має підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.
Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів зазначаються в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймального крана чи машини.
Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани та машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче ніж мінус 40 °С, мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах із холодним кліматом (виконання ХЛ).
Вантажопідіймальні крани та машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), мають бути призначені для роботи у сейсмічних умовах, відповідних району встановлення крана.
Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах.
Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до вимог НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження та дії монтажних (демонтажних) навантажень.
Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими.
У кранів з висувними стрілами, баштами, опорами має бути надійна фіксація в робочому положенні висунутої конструкції.
Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації та накопичення в них вологи.
Вимоги до механічного обладнання
Механічне обладнання вантажопідіймальних кранів і машин з кулачковими, фракційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають бути виконані таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.
У вантажних лебідок з двома приводами останні повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що унеможливлює довільне опускання вантажу, якщо вийшов з ладу один із приводів.
У вантажопідіймальних кранів і машин, призначених для підіймання розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також тих, що використовуються для підіймання працівників у колисках, що підвішені на гак крана, у тому числі механізмів з електроприводом, застосування фрикційних і кулачкових муфт умикання не дозволяється, крім механізмів:
пересування або повертання, що має кілька діапазонів швидкостей для переключання з однієї швидкості на іншу;
пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.
У випадках, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, гальмо повинно мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.
Механізми підіймання вантажу та стріли мають бути виконані так, щоб унеможливлювалося вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від двигуна, що працює.
Тягові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з ручним приводом мають бути оснащені напрямними елементами для унеможливлення спадання ланцюгів, що навішені на них. Тяговий ланцюг має бути такої довжини, щоб його нижня частина була на висоті приблизно 0,5 м від поверхні, на якій розташовується працівник, що керує краном або машиною.
У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) виносних опор або їх частин вручну не повинно перевищувати 200 Н.
У разі більшого зусилля виносні опори мають бути обладнані гідравлічним, механічним або іншим приводом.
Стрілові самохідні крани, оснащені ходовою частиною з пружними підвісками, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дають змогу передавати навантаження, яке сприймається краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також мають бути обладнані стабілізатором пружних підвісок, що забезпечує рівномірне передавання навантаження на всі ресори однієї ходової осі для того, щоб забезпечити їх рівномірне осідання під час руху. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.
Механізми підіймання кувальних кранів мають бути обладнані пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.
У з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути унеможливлене їх довільне розгвинчування або роз’єднування.
Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально закритого типу або візок крана пересувається канатною тягою.
Вимоги до гальм
Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин із машинним приводом мають бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення приводу.
Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом мають бути обладнані вантажоупорним гальмом.
У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма мають бути встановлені на кожному приводі.
На приводі механізму підіймання дозволяється встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, у цьому разі розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натиснення на педаль (кнопку).
Якщо спрацював електричний захист вимикання або зникнення напруги в мережі, гальмо має автоматично замикатися навіть у разі, якщо педаль (кнопка) натиснута.
Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту мають бути обладнані гальмом, який має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.
У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів дозволяється встановлення муфт граничного моменту.
Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 5 і 6 цієї глави, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий самий запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, у тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.
У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.
У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один барабан або два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі мають бути встановлено не менше одного гальма із запасом гальмування не менше 1,25. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?