НПАОП 0.00-1.80-18 сторінка 7 з 33
У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою міцністю. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання.
Під час виготовлення для ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання здійснюється за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршує якість металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.
Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з’єднань у межах розмірів і допусків, визначених робочими кресленнями і технологічними документами.
Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.
Зварювання просто неба дозволяється за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.
Зварювальні роботи, що проводяться під час монтажу, ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання, необхідно виконувати відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання.
Можливість і порядок зварювання за температури повітря нижче 0 °С установлюються технічними умовами на ремонт, модифікацію (реконструкцію чи модернізацію) обладнання.
Дозволяється під час ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) застосовувати у тому самому зварному вузлі різні методи зварювання, про що необхідно зробити застереження в технічних умовах.
Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.
Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання необхідно очищати від шлаку.
Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схоронність упродовж експлуатації обладнання і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.
Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію).
Контроль якості зварних з’єднань
Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час монтажу, ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації), їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішній огляд і вимірювання, ультразвуковий, радіографічний тощо) і випробуваннями (визначення механічних властивостей зварного з’єднання).
Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, проведеної відповідно до вимог пункту 12 глави 4 розділу V цих Правил, якщо вона передбачена для зварного з’єднання.
Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).
Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають усі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:
кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;
лінійного зміщення крайок зварювальних елементів;
відхилень розмірів і порушення форми швів (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);
тріщин;
напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.
Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва мають бути зачищені від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.
Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводиться по обидва боки по всій довжині з’єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.
Контроль радіографічним і ультразвуковим методами стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:
обов’язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з’єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, стріл, ріжків;
сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або ґратчастої металоконструкції має бути не менша 50 % довжини стику;
сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша 25 % довжини стику або стиснутої ділянки стінки;
сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має бути не менша 75 % довжини стику;
сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій обладнання, що піднімають працівників, має бути не менша 100 % довжини стику;
сумарна довжина контрольованого з’єднання у всіх інших випадках стикових з’єднань має бути не менша 25 % довжини стику.
В інших зварних з’єднаннях сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має складати не менше 25 % довжини шва.
Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.
Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання.
У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми:
непровари та несплавлення;
пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;
підрізи, напливи та натікання;
незаварені кратери;
свищі;
шлакові включення;
незаварені пропалювання;
пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);
зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.
Також у зварних з’єднаннях не допускаються тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, у зоні термічного впливу та в основному металі, у тому числі й мікротріщини, виявлені під час мікродосліджень.
У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях проконтролювати необхідно все з’єднання. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються не більше двох разів в одному місці відповідно до вимог технічних умов на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання.
Випробування проводяться для перевірки відповідності механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, які зварені в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті самі основні та присадні матеріали, ті самі зварювальні режими, методи зварювання і те саме положення шва).
У суб’єктів господарювання, які здійснюють монтаж, ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання, його складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок перевірка механічних властивостей зварних з’єднань має здійснюватися періодично відповідно до вимог технологічних документів.
Перевірка механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягування та вигинання зразків, з’єднаних стиковим швом.
Результати випробувань вважаються задовільними, якщо:
тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу;
кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120°, для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80° і більше 20 мм - не менше 60°.
Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь- якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених цими Правилами.
Вимоги щодо експлуатації
Облік обладнання
Обладнання споряджається суб’єктом господарювання обліковим номером і під цим номером обліковуються в журналі обліку обладнання суб’єкта господарювання, у якого у власності або користуванні (оренда, лізинг тощо) перебуває це обладнання, якщо інше не передбачено законодавством.
Облік має вести працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, або інший працівник, призначений суб’єктом господарювання.
Обліковий номер і дата здійснення запису про облік вносяться працівником, який здійснює облік, у журнал нагляду чи паспорт обладнання.
У разі необхідності відновлення втраченого, зіпсованого чи на заміну непридатного для використання журналу нагляду (паспорта) обладнання, що перебувало в експлуатації, суб’єкт господарювання має забезпечити отримання дубліката журналу нагляду чи паспорта від виробника чи складання нового журналу нагляду, який має містити такі дані:
найменування виробника та його місцезнаходження;
найменування, тип, індекс (у тому числі виконання) обладнання та його заводський (серійний) та обліковий номери;
рік виготовлення обладнання;
призначення обладнання;
група класифікації (режиму роботи) обладнання та його механізмів;
тип приводу механізмів, шасі;
навколишнє середовище, у якому може працювати обладнання (найбільша та найменша температура робочого і неробочого станів, відносна вологість повітря, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність тощо);
допустима швидкість вітру для робочого стану (з урахуванням поривів вітру), неробочого стану обладнання та під час монтажу;
допустимий схил майданчика для встановлення обладнання (на виносних опорах і без них) та його пересування;
допустимий ухил кранової колії під час укладання та експлуатації (для прямолінійної та криволінійної колій, для стоянкового майданчика);
рід електричного струму, напруга та кількість фаз кіл (силового, керування, робочого та ремонтного освітлення);
основні технічні дані та характеристики обладнання (вантажопідіймальність, максимальний вантажний момент, висота підіймання, глибина опускання, виліт, прогон і база, виліт консолей, швидкості механізмів, навантаження на осі шасі обладнання в транспортному стані, маса противаги і баласту, геометричні параметри обладнання, навантаження ходового колеса на рейку, шлях гальмування та інші технічні дані та характеристики залежно від типу обладнання);
характеристика канатів (призначення, умовне позначення, діаметр, довжина, маркірувальна група, розривне зусилля каната в цілому) і долучають документи про якість канатів (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну канатів;
характеристика ланцюгів (призначення, умовне позначення, калібр і крок ланцюга, довжина, руйнівне навантаження ланцюга) і долучають документи про якість ланцюгів (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну ланцюгів;
характеристика гаків (призначення, тип, номер заготовки гака за стандартом і позначення стандарту, номінальна вантажопідіймальність для групи класифікації (режиму роботи) механізму підіймання, фактична висота вертикального перерізу гака, фактичний розмір зіва гака, заводський номер (рік виготовлення) і додаються документи про якість гаків (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну гаків;
характеристики інших вантажозахоплювальних органів (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну вантажозахоплювальних органів;
відомості про місцезнаходження обладнання із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує обладнання, місцезнаходження обладнання (адреси суб’єкта господарювання), дати встановлення (не менше 5 сторінок);
відомості про призначення працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані з зазначенням номера і дати наказу про призначення або договору з іншим суб’єктом господарювання, прізвища, ім’я, по батькові, посади та підпису призначеного працівника, номера посвідчення та терміну його дії (не менше 5 сторінок);
відомості про ремонт, модифікацію (реконструкцію, модернізацію) із зазначенням даних про характер ремонту елементів обладнання, проведену модифікацію (реконструкцію, модернізацію), дати і номера документа про приймання обладнання з ремонту або після модифікації (реконструкції, модернізації) та підпису працівника, відповідального за утримання обладнання в справному стані (не менше 5 сторінок);
відомості про результати технічного огляду, експертного обстеження, приймальних випробувань після проведення модифікації (реконструкції чи модернізації) із зазначенням дати, результатів і терміну проведення наступного огляду (часткового чи повного), експертного обстеження.
Також має бути забезпечена можливість зберігання разом із журналом нагляду (паспортом) декларації про відповідність, документів про якість канатів, ланцюгів, гаків, інших вантажозахоплювальних органів і пристроїв, матеріалів тощо, паспортів шасі автомобіля та двигуна внутрішнього згоряння, паспортів (інструкцій) приладів і пристроїв безпеки, актів, протоколів, технічних звітів, висновків експертизи тощо, що складають під час монтажу та протягом експлуатації обладнання, які відповідно до вимог цих Правил мають зберігатися разом з журналом нагляду (паспортом).
Якщо новий журнал нагляду складається не виробником (у разі відсутності паспорта виробника, інструкції (настанови) з експлуатації, марковання, іншої технічної документації виробника обладнання, що можуть підтвердити основні технічні характеристики обладнання, застосовані матеріали металоконструкцій тощо) для підтвердження відсутніх основних технічних характеристик, і даних до журналу нагляду додаються необхідні розрахунки та висновки.
Пуск обладнання у роботу
Пуск обладнання у роботу здійснюється суб’єктом господарювання після їх обліковування відповідно до вимог пунктів 1, 2 глави 1 цього розділу.
Пуск обладнання у роботу здійснюється на підставі рішення про можливість їх експлуатації, прийнятого працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, у таких випадках:
у разі введення в експлуатацію нововиготовленого чи новопридбаного обладнання;
перерви в експлуатації більш як 12 місяців;
після монтажу, пов’язаного із установленням обладнання на нове місце;
після модифікації (реконструкції або модернізації) обладнання;
після капітального ремонту обладнання, а також після ремонту, зазначеного в пункті 1 глави 1 розділу V цих Правил;
після проведення періодичного технічного огляду (повного чи часткового), а також після проведення повного технічного огляду у випадку, зазначеному у підпункті 8 пункту 5 глави 3 цього розділу;
після експертного обстеження, проведеного у разі закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або нового призначеного строку служби (продовжуваного строку безпечної експлуатації) обладнання, а також у разі аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, за ініціативою власника тощо;
заміни на мобільних підйомниках лебідок, обмежувача граничного вантажу, стріли або її секцій, заміни зношених канатів і ланцюгів, а також у разі їх перепасування;
після установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли вантажопідіймальних кранів;
після заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів.
У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 і 8-10 пункту 2 цієї глави, рішення про можливість експлуатації обладнання приймається на підставі результатів попередньо проведеного повного технічного огляду, крім випадку, зазначеного у пункті 4 цієї глави.
Рішення про можливість експлуатації нововиготовленого і капітально відремонтованого обладнання, що перевозиться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань, проведених у виробника або суб’єкта господарювання, який виконав ремонт, відповідно до вимог технічних умов на ремонт та часткового технічного огляду в суб’єкта господарювання.
Рішення про можливість експлуатації модифікованого (реконструйованого, модернізованого) обладнання, що перевозиться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів приймальних випробувань, проведених у суб’єкта господарювання, який виконав модифікацію відповідно до вимог технічних умов на модифікацію (реконструкцію, модернізацію) обладнання, та часткового технічного огляду в суб’єкта господарювання.
Рішення про можливість експлуатації модифікованого (реконструйованого, модернізованого) обладнання, підданого модифікації на місці експлуатації, приймається на підставі результатів приймальних випробувань, проведених у суб’єкта господарювання відповідно до вимог технічних умов на модифікацію (реконструкцію, модернізацію) обладнання та пункту 8 глави 2 розділу V цих Правил.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?