НПАОП 0.00-1.80-18 сторінка 5 з 33
Не допускається застосування напівшпал:
з сучками в місцях обпирання підкладок;
з гнильними плямами розміром понад 20 мм в місцях обпирання підкладок і понад 60 мм на інших поверхнях;
з внутрішньою гниллю;
з червоточинами глибиною більше ніж 50 мм;
з поперечними тріщинами завдовжки по торцях понад його половини і поздовжніми тріщинами завглибшки понад 50 мм і завдовжки понад 300 мм.
Напівшпали необхідно розташовувати перпендикулярно осі рейки з прикріпленням її до напівшпали повним комплектом колійних шурупів або костилів. Для унеможливлення самочинного викручування шурупів в отвори напівшпал перед закручуванням шурупів рекомендується заливати розплавлений тугоплавкий бітум.
Тип рейки має відповідати зазначеному в експлуатаційних документах виробника крана.
У разі облаштування кранової колії з напівшпалами стики рейок необхідно розташовувати між напівшпалами, а із залізобетонними подовжніми підрейковими елементами - над їх стиками.
Під час виготовлення інвентарних секцій не допускається:
прикріплювати рейки до дерев’яних напівшпал шурупами без установлення притисків і забивати шурупи молотком;
свердлити в рейках отвори для стикових болтів через накладки;
подовжувати ручку ключа для загвинчування болтових з'єднань.
Конструкції болтових з’єднань рейок повинні унеможливлювати послаблення затягування за рахунок застосування пружинних шайб.
У разі застосування залізобетонних підрейкових опорних елементів (балки, плити, шпали) між рейками і поверхнями цих опорних елементів мають установлюватися прокладки відповідної пружності.
Кранові колії баштових кранів повинні мати в поперечному напрямку фіксуючі елементи (стяжки-розпірки), що встановлюються на початку і кінці кранової колії, а в проміжку - не менш одного на інвентарну секцію або з кроком не більше ніж 6,25 м.
Відстані від частин крана до будівель, споруд, штабелів вантажів повинні відповідати вимогам, зазначеним у главі 2 розділу III цих Правил.
На кінцях кранової колії (на відстані не менше ніж 0,5 м) мають бути встановлені чотири інвентарні тупикові упори, призначені для гасіння залишкової швидкості крана та запобігання його сходженню з кінцевих ділянок колії крана в аварійних ситуаціях, у разі відмови обмежувача пересування або гальм механізму пересування крана.
Тип тупикових упорів (безударний, ударний тощо) має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана і конструкції ходового візка крана. Упори мають бути встановлені так, щоб наїзд крана на упори був одночасним.
Пристрої вимикання обмежувача пересування крана мають бути встановлені так, щоб вимкнення двигуна механізму пересування крана відбувалося на відстані, що відповідає вимогам пункту 5 глави 11 розділу VIII цих Правил.
Огородження та попереджувальні знаки безпеки необхідно установлювати відповідно до вимог проектної документації або ПВР.
До основних знаків безпеки належать:
"Входити на рейкову колію стороннім особам забороняється";
"Місце стоянки крана";
"Місце проїзду транспортних засобів" (за необхідності);
"Місце стоянки автотранспортних засобів" під їх завантаження або розвантаження (за необхідності);
"Місце розміщення контрольного вантажу".
Кранова колія має бути заземлена.
Рейкові нитки в обох кінцях кранової колії, а також кінці рейок, що стикують, мають бути сполучені між собою приварюванням перемичок і приєднані до заземлювача (заземлені), утворюючи безперервне електричне коло.
Заземлення кранової колії необхідно здійснювати незалежно від існуючої системи мережі електрозабезпечення - глухозаземленої або ізольованої нейтралі трансформаторів (генераторів).
У разі ізольованої нейтралі заземлення необхідно виконувати шляхом під’єднання рейок до контуру заземлення підстанції живлення або шляхом улаштування пристрою заземлення.
Для влаштування заземлювального пристрою як заземлювачі передусім необхідно використовувати постійні сталеві трубопроводи, прокладені в ґрунті, обсадні труби, металеві та залізобетонні конструкції будівель і споруд, що мають надійне з’єднання з землею.
Заземлювальними провідниками не можуть бути чавунні трубопроводи, трубопроводи, прокладені тимчасово на будівельних майданчиках, а також трубопроводи з горючими рідинами або газом.
За відсутності природних заземлювачів, перелічених у пункті 39 цієї глави, необхідно застосовувати штучні заземлювачі.
Як штучні заземлювачі необхідно використовувати переносні інвентарні заземлювачі, некондиційні сталеві труби діаметром від 50 мм до 75 мм, кутики з полками розмірами 50 мм х 50 мм і 60 мм х 60 мм або сталеві стрижні діаметром не менше 10 мм. Довжина заземлювачів має бути не менше ніж 2,5 м.
Пристрій заземлення рекомендується влаштовувати з трьох стрижнів, розташованих трикутником або по прямій лінії, на відстані 3 м один від одного і приєднаних заземлювальними (з’єднувальними) провідниками до обох рейок колії.
На іншому кінці кранової колії встановлюють додаткову перемичку для забезпечення замкнутого контуру заземлення.
Заземлювачі необхідно забивати або загвинчувати в попередньо відритий приямок глибиною від 500 мм до 700 мм таким чином, щоб залишалися кінці завдовжки від 100 мм до 200 мм, до яких необхідно приварювати заземлювальні (з’єднувальні) провідники.
Перед засипанням траншеї необхідно складати акт на закриття прихованих робіт.
Для заземлювальних (з’єднувальних) провідників необхідно використовувати сталеві стрижні діаметром від 5 мм до 9 мм або штабовий прокат завтовшки не менше 4 мм з перерізом не менше ніж 48 мм-2.
Приварювання перемичок і заземлювальних (з’єднувальних) провідників до рейок має здійснюватися до вертикальної стінки вздовж її нейтральної осі через проміжну сталеву пластину розмірами не менше ніж 30 мм х 3 мм, а довжина пластини має забезпечити зварний шов з провідником завдовжки не менше ніж 30 мм.
Кранові колії не вимагають заземлення у разі живлення крана через чотирижильний кабель від окремої пересувної електростанції, що перебуває на відстані не більше 50 м від кранової колії і має власний пристрій заземлення. У цьому разі нульовий провід кабелю повинен приєднуватися до рейок.
Приймання наземної кранової колії в експлуатацію
Після улаштування заземлення кранової колії необхідно перевірити опір розтіканню струму системи заземлення. Він повинен бути для крана, що живиться від розподільного пристрою з глухо заземленою нейтраллю, не більше ніж 10 Ом, з ізольованою нейтраллю - не більше ніж 4 Ом. Результати вимірювання опору системи заземлення необхідно заносити в акт здавання-приймання кранової колії в експлуатацію.
У разі опору системи заземлення більше зазначених величин необхідно влаштовувати повторний пристрій заземлення чи збільшувати кількість заземлювачів.
Споруджену кранову колію необхідно не менше 10 разів обкатати краном без вантажу і не менше 5 разів - з максимальним робочим вантажем, після чого необхідно провести нівелювання кранової колії відносно голівки рейки і ділянки колії, де виявлено просідання рейки, виправити підбиттям баласту під опорні елементи.
Готовність наземних і надземних кранових колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання наземної (надземної) кранової рейкової колії в експлуатацію, зразок якого наведений у додатку 6 до цих Правил, до якого додаються результати нівелювання профілів колії, а також перевірки розмірів колії. Акт здавання- приймання кранової рейкової колії в експлуатацію має зберігатися разом з журналом нагляду (паспортом) вантажопідіймального крана.
Утримання наземної кранової колії
Під час експлуатації вантажопідіймального крана необхідно вести постійне спостереження за станом кранової колії і особливо за ділянкою колії для стоянки крана в неробочому стані.
Огляд наземної кранової колії має проводитися машиністом крана перед кожною зміною відповідно до вимог пункту 17 глави 5 розділу VI цих Правил.
Також мають проводитися планові періодичні огляди кранових колій під керівництвом працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, або працівника, відповідального за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів та машин, якщо на нього покладені обов’язки з нагляду за крановими коліями, не рідше одного разу на місяць, відзначаючи результати перевірки в вахтовому журналі машиніста крана. Допускається вести окремий журнал періодичного огляду кранових колій.
Під час проведення планових періодичних оглядів кранових колій необхідно вибірково виміряти пружне просідання рейок колії під колесами крана, перевірити стан елементів верхньої будови кранової колії та водовідведення та цілісність заземлення.
Під час огляду рейок необхідно звертати увагу на шийку рейки, особливо верхню її частину, поверхню головки і підошви рейок, де найчастіше виникають тріщини.
Дефекти рейок можуть бути визначені за такими ознаками:
місцевим розширенням головки;
темними поздовжніми смугами на поверхні катання;
почервонінням під головкою;
тонкими поздовжніми та (або) поперечними тріщинами на поверхні катання або бічних поверхнях головки;
іржавими або синіми смугами в місцях сполучення шийки з підошвою або на пері підошви;
вищербинами на голівці рейки тощо.
Не допускається експлуатація крана на крановій колії у разі:
перевищення граничних відхилень кранових колій опорних кранів і підвісних вантажопідіймальних машин від проектного положення, наведених у додатках 3, 4 до цих Правил, або в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана;
наявності пошкоджень і дефектів рейок, шпал, що перевищують критерії бракування, наведені в пунктах 7, 8 глави 1 розділу IV цих Правил або в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана;
відсутності тупикових упорів і (або) пристроїв вимикання обмежувача пересування або їх установлення, що не відповідає вимогам пунктів 31, 32 глави 3 розділу IV і пункту 5 глави 11 розділу VIII цих Правил;
відсутності або несправності заземлення;
пружного просідання кранових колій на залізобетонних балках і плитах під колесами крана понад 5 мм, а на дерев’яних і залізобетонних напівшпалах - понад 7 мм. Просідання необхідно вимірювати під час підіймання максимального робочого вантажу та у разі повороту стріли крана щодо осі колії на 45° без пересування крана.
За результатами планової перевірки стану кранової колії за потреби необхідно:
провести рихтування та виправку колії за рівнем;
замінити рейки з дефектом, рейкові скріплення і опорні підрейкові елементи;
відновити поперечний профіль баластної призми з заміною зарослого і забрудненого баласту чистим баластовим матеріалом;
підтягнути ослаблені колійні шурупи або добити ослаблені костилі;
підтягнути ослаблені болтові з’єднання;
відрегулювати зазори в стиках рейок;
змастити болтові з’єднання в стиках рейок;
відновити пошкоджені з’єднувальні провідники і перемички заземлення і пофарбувати їх в чорний колір;
очистити від бруду і баласту поверхні рейок, рейкових скріплень, опорних підрейкових елементів і відкритих перемичок заземлення;
забезпечити правильність установки і зміцнити тупикові упори і пристрої вимикання обмежувача пересування крана;
очистити водовідведення від сміття і сторонніх предметів.
Крім планових перевірок стану кранової колії необхідно проводити додаткові її огляди у разі несприятливих метеорологічних умов (зливи, снігові замети, танення снігу тощо), а також за наявності нестійких ділянок колії (в пазухах фундаментів, у місцях проходження підземних комунікацій тощо).
У зимовий період рейки, рейкові скріплення, поверхні опорних підрейкових елементів, тупикові упори, пристрої вимикання обмежувача пересування крана, з’єднувальні провідники і перемички заземлення необхідно очищати від снігу.
Під час танення снігу необхідно ретельно очищати водовідведення.
Вимірювання опору заземлення кранової колії варто проводити не рідше одного разу на рік у період найменшої електропровідності ґрунту: влітку - під час найбільшого її просихання або взимку - під час найбільшого її промерзання.
Вимірювання опору заземлення кранової колії належить проводити також після кожного ремонту кранової колії, здійсненого за результатами планової перевірки її стану.
Вимірювання розмірів колії, відхилення від прямолінійності та горизонтальності (нівелювання) необхідно проводити не рідше одного разу на рік, а колій на дерев’яних напівшпалах - не рідше двох разів на рік.
Демонтаж кранової колії належить здійснювати в послідовності, зворотній її влаштуванню. У разі якщо кран продовжують експлуатувати на одній із ділянок кранової колії, що демонтується, останніми необхідно демонтувати інвентарні секції, до рейок яких приєднана заземлювальна система, а також ділянку для стоянки крана в неробочому стані.
Вимоги щодо ремонту та модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання
Вимоги щодо ремонту обладнання
Вимоги цієї глави поширюються на такі види ремонту складових частин обладнання:
ремонт несучих металоконструкцій для відновлення їх несучої здатності (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов’язаний із відновленням деформованих або пошкоджених металоконструкцій або їх елементів, відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій тощо), крім робіт, передбачених настановою з експлуатації;
ремонт механізмів підіймання і зміни вильоту, механізмів висування, їх гідро- та електроприводу, а також приладів і пристроїв безпеки, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації.
Ремонт обладнання необхідно виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.
Технічні умови на ремонт обладнання повинні містити вимоги щодо охорони праці і бути погоджені відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про охорону праці".
Побачили розбіжність з офіційним текстом?