У червні—липні поточного року
Держгірпромнагляд провів дві
знакові колегії: свою, на якій
підбив підсумки роботи за перше
півріччя, і спільну з
міністерствами вугільної
промисловості, палива та
енергетики, а також промислової
політики, де чи не вперше головна
увага була прикута до служб охорони
праці даних структур і відомчого
контролю за безпекою праці. Було
зроблено висновок, що рівень
травматизму у провідних галузях
неприпустимий: один смертельний
нещасний випадок на 8000 працюючих,
тоді як у середньому по Україні
така сумна оказія трапляється на 11
000. Причина? На думку керівника
Мінпромполітики, це «…невиконання
обов’язків і правил безпеки як
працівниками, так і
керівниками».
Що ж, біда не нова. Вона постійно дає
про себе знати у так званих
«оргпричинах» виробничого
травматизму і є суттєвим гальмом на
шляху успішного просування
державної працеохоронної політики.
Природно, що учасники колегій
поставили завдання кардинально
змінити ситуацію і вивести Україну
за показниками травматизму на
рівень розвинених країн Європи.
Яким чином? За рахунок яких
ресурсів? Цікаво з цього приводу
знати думку тих, на чиї плечі лягає
практичне втілення у життя планів
центрального органу управління.
Отож слово головному державному
інспектору Запорізької державної
інспекції охорони праці у
машинобудуванні та на будівництві
М. БУЧИКУ.
