Страница 7: НПАОП 0.00-1.73-14. Правила охорони праці та безпечноїексплуатації технологічнихтрубопроводів (54573)

Якщо один і той же трубопровід призначений для подачі і відбору технологічного середовища, зворотний клапан не встановлюється.

1. Для відключення від колектора агрегатів (технологічних апаратів), що працюють під тиском 4 МПа (40 кгс/см2) і вище на трубопроводах необхідно встановлювати два запірних пристрої з дренажним пристроєм між ними
2. умовним проходом 25 мм, сполученим з атмосферою.

На дренажній арматурі необхідно встановлювати знімні заглушки.

Дренажні пристрої трубопроводів необхідно з'єднувати із закритою системою.

На трубопроводах, що транспортують речовини з робочим тиском менше

1. МПа, дозволяється встановлювати один запірний пристрій і дренажний пристрій із заглушкою на дренажній арматурі.
2. 1. У разі можливості підвищення тиску в трубопроводі понад розрахункового тиску на трубопроводах необхідно встановлювати запобіжні пристрої для зниження тиску.
   2. Трубопровідну арматуру необхідно розміщувати в місцях, доступних для зручного і безпечного її обслуговування і ремонту.

Ручний привід арматури необхідно розташовувати на висоті не більше 1,8 м від рівня підлоги приміщення або майданчика.

У разі частого використання арматури привід необхідно розташовувати на висоті не більше 1,6 м.

У разі розміщення арматури на висоті більшій, ніж необхідно для її обслуговування, передбачаються стаціонарні або переносні площадки, сходи й огорожі.

1. На вводі трубопроводу у виробничі цехи, технологічні вузли й установки, якщо максимально можливий робочий тиск технологічного середовища в трубопроводі перевищує розрахунковий тиск технологічного обладнання, у яке воно направляється, необхідно передбачати пристрій редукції (автоматичний для безперервних процесів або ручний для періодичних) з манометром і запобіжним клапаном на стороні низького тиску.
2. 1. Траса трубопроводу повинна забезпечувати:

• можливість контролю за технічним станом трубопроводу, за термічною обробкою зварних швів, їх випробуванням та діагностуванням;
• можливість здійснення ремонту ізоляції і захисту трубопроводів від поверхневої корозії і статичної електрики;
• виключення провисання і виникнення застійних зон;
• можливість самокомпенсації температурних деформацій трубопроводів і захисту від пошкоджень;
• можливість безперешкодного руху механізованих засобів пожежогасіння.
• 1. Трубопроводи необхідно проектувати з уклоном або без уклону в напрямку транспортування, але при цьому необхідно передбачати заходи, які забезпечують їх випорожнення.
  2. Прокладання трубопроводів має бути надземним на конструкціях, естакадах, етажерках, стійках, опорах, що не горять.

Допускається прокладання в підземних каналах дренажних труб для періодичного випорожнення обладнання та труб на ділянках приєднання до насосів і компресорів.

1. Відстань між осями суміжних трубопроводів і від трубопроводів до будівельних конструкцій як по горизонталі, так і по вертикалі необхідно вибирати з урахуванням можливості складання, ремонту, огляду, нанесення ізоляції, а також величини зміщення трубопроводу в разі температурних деформацій.
2. 1. У місцях поворотів траси необхідно враховувати можливість зміщень, що виникають від зміни температури стінок труби, внутрішнього тиску й інших навантажень.
   2. Не допускається прокладка трубопроводів усередині адміністративних, побутових, господарських приміщень і в приміщеннях електророзподільних пристроїв, електроустановок, щитів автоматизації, у приміщеннях трансформаторів, вентиляційних камер, теплових пунктів, на дорогах евакуації персоналу, а також транзитом через приміщення будь-якого призначення.
   3. Трубопроводи, що прокладаються поза небезпечними виробничими об'єктами, необхідно розташовувати на відстані не менше 50 м від будівель, де можливе масове скупчення людей.
   4. Внутрішньоцехові трубопроводи (з умовним проходом до 100 мм) допускається прокладати по зовнішній поверхні глухих стін допоміжних приміщень.

По поверхні несучих негорючих стін виробничих будівель допускається прокладати внутрішньоцехові трубопроводи з умовним проходом до 200 мм, виходячи з навантажень, що допускаються на ці стіни. Такі трубопроводи повинні розташовуватися на 0,5 м нижче або вище за віконні й дверні отвори. При цьому трубопроводи з легкими газами розташовуються вище, а з важкими - нижче за віконні й дверні отвори.

Прокладка трубопроводів по стінах із суцільним склінням, а також по конструкціях, що легко скидаються, не допускається.

1. Трубопроводи, що проходять через стіни або перекриття будівель, необхідно укладати в спеціальні гільзи або футляри. Розміщення зварних і різьбових з'єднань трубопроводів усередині футлярів або гільз не допускається.

Внутрішній діаметр гільзи приймається на 10 - 12 мм більше зовнішнього діаметра трубопроводу (за відсутності ізоляції) або зовнішнього діаметра ізоляції (для ізольованих трубопроводів).

Гільзи мають бути жорстко закладені в будівельні конструкції, зазор між трубопроводом і гільзою (з обох кінців) повинен заповнюватися негорючим матеріалом, що допускає переміщення трубопроводу уздовж його поздовжньої осі.

Відстань між фланцевими з'єднаннями й отворами в стінах, перегородках, перекриттях та інших будівельних конструкціях необхідно визначати з урахуванням забезпечення можливості складання і розбирання з'єднання із застосуванням механізованого інструменту, при цьому для трубопроводів з номінальним діаметром до 65 мм відстань приймається не менше 300 мм, для трубопроводів більшого діаметра - не менше 600 мм.

1. Не допускається розміщення арматури, компенсаторів, дренажних пристроїв, роз'ємних з'єднань у місцях перетинання надземними трубопроводами залізничних і автомобільних доріг, пішохідних переходів, над дверними отворами, під і над вікнами і балконами. У разі потреби використання роз'ємних з'єднань (наприклад для трубопроводів з внутрішнім захисним покриттям) необхідно передбачати захисні піддони.
2. 1. Прокладання трубопроводів на низьких і високих опорах, що стоять окремо, або на естакадах можна застосовувати за будь-якого поєднання трубопроводів незалежно від властивостей і параметрів речовин, що транспортуються.

При цьому трубопроводи з несумісними речовинами необхідно розташовувати на максимальному віддаленні один від одного.

1. При двох'ярусній і трьох'ярусній прокладці трубопроводів їх необхідно розташовувати з урахуванням такого:

• допускається укладати трубопроводи діаметром до 300 мм включно в два і більше ярусів, при цьому відстань від поверхні землі до верху труб або теплоізоляції верхнього ярусу має бути не більше 1,5 м;
• трубопроводи кислот, лугів та інших агресивних речовин необхідно розміщувати на найнижчих ярусах;
• трубопроводи, що транспортують легкозаймисті речовини, необхідно розміщувати на верхньому ярусі і, за можливості, скраю естакади та на максимальному віддаленні один від одного;
• не допускається кріплення до трубопроводів інших трубопроводів меншого діаметра.
• 1. Під час установки труб на опори поздовжні зварні шви на трубах необхідно розташовувати на відстані від краю опори не менше 100 мм для труб діаметром менше 50 мм і не менше 200 мм для труб діаметром понад 50 мм.
  2. На естакадах трубопроводів, що вимагають регулярного обслуговування (не менше одного разу в зміну), а також на заводських естакадах необхідно передбачати прохідні містки з негорючих матеріалів, шириною не менше 0,6 м і з поручнями заввишки не менше 0,9 м, а через кожних 200 м і в торцях естакади в разі відстані менше 200 м - сходи вертикальні із шатровим огородженням або маршеві.
  3. На трубопроводах викиду в атмосферу від технологічних апаратів, що містять вибухонебезпечні і пожежонебезпечні речовини, необхідно встановлювати устаткування перешкоди вогню (гідравлічні затвори).

Не потрібно встановлювати таке устаткування на трубопроводах викиду в атмосферу від технологічних апаратів з азотним диханням.

1. Колектори разом із запірною арматурою газових компресорів необхідно розташовувати поза машинними залами. На нагнітальних лініях газових компресорів, що працюють на загальний колектор, необхідно передбачати установку зворотних клапанів між компресором і запірною арматурою.
2. 1. Міжцехові трубопроводи не допускається прокладати під і над будівлями.
   2. Не допускається укладати трубопроводи в загальних каналах з паропроводами, теплопроводами, кабелями силового і слабкого струму.
   3. Температурні деформації повинні компенсуватися за рахунок поворотів і вигинів траси трубопроводів.

У разі неможливості обмежитися самокомпенсацією (на абсолютно прямих ділянках значної протяжності) необхідно встановлювати П-образні або лінзові компенсатори.

1. Лінзові компенсатори необхідно застосовувати на трубопроводах з номінальним тиском понад 10 МПа.

Для лінзових компенсаторів, що встановлюються на горизонтальних трубопроводах з газами, що конденсуються, необхідно забезпечувати дренаж конденсату.

У разі установки лінзових компенсаторів із внутрішнім стаканом на горизонтальних трубопроводах з кожного боку компенсатора необхідно встановлювати направляючі опори на відстані не більше півторакратного зовнішнього діаметра компенсатора.

1. П-образні компенсатори повинні встановлюватися горизонтально з дотриманням загального ухилу. У разі обмеженої площі допускається розміщувати їх вертикально петлею вгору або вниз з відповідним дренажним пристроєм у нижчій точці і повітряниками.

П-образні компенсатори необхідно встановлювати на трубопроводи разом із пристосованими розпірками, які видаляються після закріплення трубопроводів на нерухомих опорах.

Установка П-образних компенсаторів над проїздами і дорогами не допускається.

1. Величина попереднього розтягнення (стискування) компенсаторів повинна вказуватися в проектній документації і в паспорті трубопроводу. Величина розтягнення може змінюватися на величину поправки, що враховує температуру під час монтажу.
2. 1. Під час установки компенсатора до паспорта трубопроводу необхідно вносити такі дані:

• технічні характеристики, найменування заводу-виробника і рік виготовлення компенсатора;
• відстань між нерухомими опорами, компенсація, величина попереднього розтягування;
• температуру навколишнього повітря під час монтажу компенсатора;
• дату установки компенсатора;
• відомості про розтягнення або стискування компенсаторів з доданням акта за формою, наведеною в додатку 19.
• 1. Для запобігання зниженню компенсаційної здатності компенсатора і його перекосу допускається використовувати зварне з'єднання, розташоване на відстані від осі симетрії компенсатора не менше двадцятикратного зовнішнього діаметра труби.

Для запобігання стискуванню компенсаторів під впливом маси вертикальної ділянки трубопроводу необхідно застосовувати кріплення трубопроводу перед компенсаторами.

1. Відстань від фланця арматури або фланця компенсатора до опори, підвіски, стіни, перегородки або перекриття повинна бути не менше 400 мм.
2. 1. Для трубопроводів, які в процесі експлуатації піддаються вібрації, у проектній документації необхідно передбачати заходи і засоби щодо зниження вібрації й унеможливлення аварійного руйнування і розгерметизації системи.

Для усунення вібрації трубопроводів від пульсації потоку поршневих машин необхідно передбачати установку буферних і акустичних ємностей за відповідним розрахунком, і в обґрунтованих випадках - установку спеціальних гасителів пульсації.

Під час роботи декількох компресорів на загальний колектор необхідно встановлювати буферні й акустичні ємності для кожної нагнітальної установки.

У якості буферної ємності для гасіння пульсації за відповідним розрахунком допускається використовувати апарати, комплектуючі компресори (холодильники, сепаратори, масловіддільники).

1. Теплова ізоляція трубопроводів повинна забезпечувати:

• недопущення конденсації вологи на внутрішній поверхні трубопроводу, що транспортує газоподібний продукт, компоненти якого в разі розчинення в конденсаті можуть призвести до утворення агресивних продуктів (обмеження температури на внутрішній поверхні труби);
• обмеження температури на поверхні теплоізолюючої конструкції;
• недопущення конденсації вологи з навколишнього повітря в приміщеннях, а в певних випадках і на відкритому повітрі, на трубопроводах з мінусовою температурою продукту (обмеження температури на поверхні теплоізоляційної конструкції);
• обмеження загального теплового потоку з метою забезпечення нормальних температурних умов у приміщенні;
• уникнення опіків працівників за межами робочої зони або зони обслуговування за температури стінки трубопроводу вище 60° C, а на робочих місцях і в обслуговуваній зоні за температури вище 45° C;
• одночасний вогнезахист і захист від шуму.
• 1. Заборонено для трубопроводів з технологічним середовищем груп А і Б, трубопроводів з технологічним середовищем групи В у разі надземного прокладання, а також для внутрішньоцехових трубопроводів, розташованих у тунелях і на дорогах евакуації працівників (у коридорах, на сходових клітках), застосування елементів теплоізоляційних конструкцій з горючих матеріалів.
  2. Для трубопроводів, що транспортують активні окиснювачі, не допускається застосовувати теплову ізоляцію із вмістом органічних і горючих речовин більше 0,45 % від маси.

Теплоізоляційні матеріали і вироби, що містять органічні компоненти, допускаються до використання на трубопроводах з робочою температурою вище 100° C за наявності відповідних обґрунтувань у проектній документації.