відсмоктуванням з нижньої частини за допомогою вакуум-насосів;

видавлюванням шляхом наповнення ємності водою;

розбризкуванням води всередині ємності мийними головками;

інтенсивним вентилюванням.

  1. Вхід до приміщення цехів бродіння і доброджування особам, які не пов’язані з роботою в них, заборонений. Працівники підприємства допускаються до роботи в цих відділеннях за письмовим дозволом технічного керівника підприємства або особи, що виконує його функції (обов’язки).
  2. При подачі чистого кисню під час технологічного процесу безпеку використання балонів з киснем слід забезпечувати відповідно до вимог Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря, затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду від 12 квітня 1988 року (НПАОП 24.1-1.30-88).
  3. У цехах бродіння та доброджування пива, які не обладнані системами автоматичного миття, повинні бути прилади для визначення концентрації діоксиду вуглецю, не менше двох шлангових протигазів і двох запобіжних лямкових поясів зі страхувальними канатами (мотузками).
  4. У цехах бродіння і доброджування, охолоджуваних безпосереднім випаровуванням аміаку, регулюючі вентилі повинні автоматично перекривати подачу рідкого аміаку в повітроохолоджувачі при відключенні електроенергії. У цих цехах повинна бути встановлена витяжна вентиляція з триразовим обміном повітря на годину. Ввімкнення вентиляторів повинно здійснюватися з коридору з пульта управління аміачної холодильної установки.
  5. На трубопроводах подачі рідкого аміаку до повітроохолоджувачів безпосередньо за запірними вентилями повинні бути встановлені зворотні клапани.
  6. Для своєчасної ліквідації аварійної ситуації у всіх охолоджуваних аміаком приміщеннях повинна бути влаштована система сигналізації з подачею сигналу до місцезнаходження обслуговувального персоналу холодильні установки та персоналу, який може перебувати в зоні розповсюдження парів аміаку.
  7. При застосуванні скляних термостійких трубопроводів комунікації та арматура повинні бути щільно підігнані, пропуск пари при їх пропарюванні не допускається.
  8. Приміщення дріжджового відділення (крім відділень із зберігання дріжджів у закритих ємностях) має бути ізольовано від сусідніх приміщень; двері повинні закриватися із зовнішнього боку, мати дезінфекційний килимок, який замінюється щодня.
  9. Чищення, миття, дезінфекція обладнання, інвентарю, комунікацій і приміщень проводяться відповідно до вимог ДсанПіН 4.4.4.-152-2008 та інструкцій, розроблених на підприємстві з урахуванням настанов з експлуатації відповідного обладнання.
  10. Для забезпечення безпеки використання станцій безрозбірної промивки обладнання та безрозбірного пропарювання (CIP = Cleaning In Place (промивання на місці), SIP = Steaming In Place (пропарювання на місці)) роботодавець опрацьовує та затверджує в установленому порядку інструкції з охорони праці при проведенні робіт на такому обладнанні на підставі заводських інструкцій (настанов) з експлуатації такого обладнання з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів, чинних в Україні.
  11. Підлоги, каналізацію та зливні трубопроводи необхідно підтримувати в чистоті, щоб зливання небезпечних речовин (рідини безрозбірного миття обладнання, з пляшкомийних машин тощо) здійснювалось швидко і безпечно.
  12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА БЕЗАЛКОГОЛЬНИХНАПОЇВ, МІНЕРАЛЬНИХ ТА ПИТНИХ ВОД
  13. У приміщенні водопідготовки повинна бути вивішена схема комунікацій із зазначенням запірної арматури.
  14. На фільтрах установки водопідготовки повинні бути манометри та запобіжні клапани.
  15. Очищення і дезінфекція свічок керамічного фільтра повинні виконуватися у відведеному для цього приміщенні.
  16. Зберігати сіль, активоване вугілля, кислоти, луги та інші матеріали слід в окремому приміщенні.
  17. Ємності, що працюють під тиском (сироповарильні апарати, реактори, сатуратори), повинні утримуватися і експлуатуватися відповідно до вимог Правил безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87), затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів СРСР від 27 листопада 1987 року.
  18. Приготування цукрового сиропу повинно здійснюватися в закритих апаратах з паровим обігрівом, обладнаних механічними мішалками.
  19. У сироповарильному відділенні для внутрішнього огляду посудин і апаратів повинні застосовуватися переносні світильники у вологозахищеному виконанні напругою 12 В.
  20. Приготування колеру повинно здійснюватися у посудинах, які при розвантаженні перекидаються, з електричним обігрівом, забезпечених механічною мішалкою.
  21. При роботі сироповарильних і колерувальних апаратів повинні працювати витяжні пристрої, що запобігають виділенню парів і газів у виробничі приміщення.
  22. Приміщення сироповарильних і колерувальних відділень обладнуються припливно-витяжною вентиляцією.
  23. Купажери повинні бути обладнані кришками, механічними мішалками та мірними склянками.
  24. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА КВАСУ
  25. Бродильне і купажне відділення повинні мати припливно-витяжну вентиляцію.
  26. Попереднє розведення концентрату квасного сусла і його стерилізація повинні проводитися в закритих апаратах з механічною мішалкою і паровою сорочкою. На трубопроводі, що подає пар в сорочку, має бути встановлено автоматичний редукуючий пристрій з манометром і запобіжним клапаном.
  27. Купажні ємності та апарати для приготування робочих розчинів квасного сусла повинні бути обладнані механічними мішалками і закриті кришками.
  28. Зброджування квасного сусла здійснюється в закритих посудинах, оснащених манометрами і запобіжними клапанами і обладнаних нижніми люками.
  29. Бродильно-купажні ємності повинні мати чіткий напис "Обережно! Вуглекислий газ" і знак безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.
  30. У бродильному відділенні повинні бути прилад для визначення вмісту діоксиду вуглецю в приміщенні і ємностях, не менше двох шлангових протигазів і двох запобіжних лямкових поясів зі страхувальними канатами.
  31. Розiгрiвання концентрату квасного сусла у резервуарах повинно здійснюватись паровими підігрівачами.
  32. Резервуари для зберігання концентрату квасного сусла та збірники приготування робочих розчинів квасного сусла повинні бути закриті накривками.
  33. Чищення, миття, дезінфекція обладнання, інвентарю, комунікацій і приміщень виробництва безалкогольних напоїв і квасу проводяться відповідно до ДсанПіН 4.4.4.-1522008 та інструкцій підприємства, які опрацьовані на підставі вимог заводу-виробника з експлуатації.
  34. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОЗЛИВУ ПИВА, БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ,МІНЕРАЛЬНИХ ТА ІНШИХ ВОД
  35. Для процесів пастеризації, розливу пива, безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод на обладнанні, яке працює в комплектації з іншими машинами та механізмами в нерозривному комплексі, на підприємстві, яке експлуатує таке обладнання, необхідно розробити інструкції з охорони праці при проведенні робіт на такому обладнанні на підставі заводських інструкцій з експлуатації такого обладнання.
  36. Лінії розливу повинні бути оснащені сигналізацією, яка забезпечує подачу попереджувального сигналу про пуск лінії, дію якої необхідно щозміни перевіряти.
  37. Світильники освітлення екрану повинні бути обладнані відбивачами, виготовленими із світлонепроникного або світлорозсіювального матеріалу.
  38. Пляшкомийні машини повинні бути обладнані місцевою механічною витяжною вентиляцією і місцевими витяжками для видалення надлишкового тепла і вологи від мийних машин.
  39. Пляшкомийні машини, які використовуються для мийки оборотної тари з можливою наявністю металізованої етикетки, що містить алюміній, повинні мати витяжну вентиляцію, яка повинна включатися автоматично разом із запуском пляшкомийної машини. Випуск витяжної вентиляції має бути виведений назовні будівлі.
  40. Завантаження склопосуду в мийні машини і його вивантаження, а також приготування і подавання мийних засобів до них повинні бути механізованими.
  41. Для вилучення розбитих пляшок і уламків скла з пляшкомийної машини необхідно використовувати спеціальний інвентар: скребки, щипці, щітки і гаки.
  42. Склобій, що утворюється під час роботи обладнання лінії розливу, повинен видалятися тільки після повної зупинки обладнання та транспортувальних пристроїв за допомогою пристосувань з використанням рукавичок і захисних окулярів у спеціально обладнані ящики. Застосовувати стиснуте повітря для прибирання склобою забороняється.
  43. Склобій необхідно складати у ящики для збирання склобою, які встановлені в зонах його можливого утворення.
  44. У випадку застосування синтетичних клейких речовин працівники, які обслуговують етикетувальне устаткування, повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ.
  45. Переходи через конвеєри повинні бути обладнані містками з перилами.
  46. На ділянці мийки ємностей мають бути встановлені відсмоктувачі в місцях виділення вологи.
  47. Для внутрішнього огляду бочок застосовуються світильники у закритому виконанні напругою не вище 12 В.
  48. Мийні машини повинні бути оснащені дистанційними термометрами для контролю температури мийних розчинів у ваннах, приладами для автоматичного контролю та регулювання концентрації мийних розчинів і мати місцеві відсмоктувачі пари, що виділяється.
  49. Контроль шприцювання пляшок повинен проводитися через кришки оглядових отворів, виготовлених з прозорого матеріалу, який не утворює ріжучих і колючих осколків при руйнуванні.
  50. Подача діоксину вуглецю з балонів у карбонні затори і розливно-укупорювальні машини повинна проводитися через газифікатор, оснащений редукуючим пристроєм з манометром і запобіжним клапаном.
  51. Підйомники для міжповерхового транспортування пляшок і ящиків незалежно від їх типу та конструкції повинні мати звукову та світлову сигналізацію, яка сповіщає про пуск підйомника.
  52. Автомат з формування пакетів на піддонах (палет) повинен бути забезпечений фотоблокуванням від випадкового проникнення працівника в зону дії робочих механізмів з боку виходу готового пакета.
  53. Миття бочок і резервуарів повинно бути механізованим. Для резервуарів слід передбачити мийні головки або переносні мийні пристрої.
  54. Пропарювати бочки, чани, резервуари необхідно за допомогою гумовотканинних рукавів високого тиску. Кінці рукавів у місцях з’єднань повинні кріпитися за допомогою металевих хомутів. Забороняється стояти навпроти резервуара, дно якого пропарюється.
  55. Під час пропарювання резервуарів має бути забезпечене місцеве видалення пари безпосередньо з резервуара.
  56. Для обробки і наливу автоцистерн для квасу на території обладнується майданчик з твердим водонепроникним покриттям з підключенням до водопроводу, паропроводу, каналізації, оснащений переносною електричною лампою. Місце наливу квасу в автоцистерни обладнується навісом. На ділянці мийки бочок в місцях виділення вологи мають бути встановлені відсмоктувачі. Для внутрішнього огляду бочок застосовуються світильники у закритому виконанні напругою не вище 12 В.
  57. Навантаження ємностей на автомашину проводиться за допомогою підіймача або з рампи, висота якої має відповідати висоті кузова автомашини.
  58. Ємності металеві для напоїв укладають штабелями на дерев’яні підкладки завтовшки не менше 30 мм не більш як у три яруси і формують у транспортні пакети. Г орловини ємностей мають бути закриті ковпачками.
  59. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТАПЕРЕМІЩЕННЯ СИРОВИНИ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І ТАРИ
  60. Загальні вимоги
  61. Для безпечного проведення основних технологічних процесів під час зберігання, переробки та переміщення сировини, готової продукції і тари потрібно керуватися Правилами охорони праці при експлуатації баз, складів та сховищ, виконанні вантажних, вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі, затвердженими наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 08 травня 1996 року № 78, та Правилами охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 року № 21, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 року за № 124/26569.
  62. Зберігання та переробка зерна здійснюються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів у сфері зберігання та переробки зерна.
  63. Переміщення пилоутворювальних матеріалів здійснюється методом пневмогідротранспортування та транспортними пристроями, що виключають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони.
  64. Наповнення тари пилоутворювальними матеріалами має здійснюватись примусовою механічною подачею (роторними, шнековими та іншими живильниками) з абсолютною мінімізацією або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів.
  65. Повітря, яке витискується з тари під час її заповнення, має відсмоктуватись та очищатись. Отруйні рідини і суспензії мають транспортуватись (переміщатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі.
  66. Для запобігання аваpiям, пов’язаним з вибухом пилоповітряних сумішей у зернопереробному устаткуванні, слід передбачати систему локалізації вибуху.
  67. Для запобігання зростанню тиску в об’ємі захищеного устаткування понад допустимий рівень з метою захисту його від руйнування та запобігання розповсюдженню продуктів горіння встановлюються вибухорозряджувачі.
  68. Вибухоpозpяджувачами повинно захищатись устаткування, у якому обробляються горючі рочовини органічного чи неоpганiчного походження.
  69. Зберігання зернових та солоду
  70. Для вивантаження (перевантаження) ячменю, солоду та інших зернопродуктів з відсіків та з поверху на поверх у механізованих складах до кожного відсіку направляються бригади не менше ніж із двох осіб.
  71. Для переходу працівників через сипкий вантаж, який має велику плинність і властивість засмоктування (ячмінь, солод), потрібно на всьому шляху пересування встановлювати трапи і настили з поруччям заввишки 1 м.
  72. У зерноскладах з похилою підлогою має бути виключена можливість виходу працівників на насип зерна під час його вивантажування зі складу, для чого улаштовують бічну огорожу верхньої галереї на всю її висоту до даху, блокування електродвигунів конвеєрів, розташованих у тунелях, з механізмами відчинення дверей тощо.
  73. Експлуатація зернових механізованих складів без вертикальних колон чи пірамідальних ґрат не дозволяється.
  74. У зерноскладах встановлюється постійний контроль за температурою зерна. Перевірка температури зерна та інших продуктів, які зберігаються у силосах і бункерах, здійснюється стаціонарними або переносними установками. Спускання у силоси і бункери працівників для перевірки заборонено. За відсутності пристрою для дистанційного вимірювання доступ працівників до насипу для вимірювання температури зерна може бути дозволено у разі унеможливлення запуску нижнього конвеєра та відповідальної особи за безпеку людей, які працюють на складі.
  75. Двері складів мають бути завжди зачинені або бути обладнані ґратчастими стулками, що унеможливлюють доступ працівників до насипу зерна. При відчиненні дверей електропривід нижнього конвеєра має автоматично вимикатись.