правильним пересуванням вагонів;

розчепленням та зчепленням рухомого складу;

рухом працівників під час виконання маневрових робіт;

відсутністю людей у вагонах та під вагонами.

  1. Не дозволяється виконувати маневри поштовхами, а також зчеплення та розчеплення вагонів під час руху.

Швидкість руху локомотива та вагонів територією бази не повинна перевищувати 5 км/год.

  1. Під час проведення маневрових робіт як тяговий рухомий склад застосовуються локомотиви.
    1. Рухомий склад, який стоїть на коліях бази, має бути закріплений від самовільного руху.

Порядок його закріплення встановлюється інструкцією з маневрової роботи на базі.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ ПАКЕТІВ ЛАНОК РЕЙКО-ШПАЛЬНОЇ РЕШІТКИ ГОСПОДАРЧИМИ ПОЇЗДАМИ
    1. Керівником робіт з підготовки поїзда з пакетами ланок рейко- шпальної решітки та їх транспортування призначається працівник за посадою не нижче майстра шляхового.
    2. Перед відправленням поїзда керівник робіт повинен особисто переконатися, чи закріплені пакети рейко-шпальної решітки на платформах згідно з вимогами нормативно-технічних документів.
    3. Господарчі поїзди на перегоні та в межах станції супроводжуються керівником робіт.

За вказівкою начальника залізниці на господарчі поїзди в необхідних випадках можуть призначатися головні кондуктори.

  1. Бригада працівників, що супроводжує поїзд з пакетами ланок рейко- шпальної решітки, під час його пересування перебуває в турному вагоні.

Не дозволяється проїзд на платформах.

Бригада працівників, що супроводжує поїзд, на шляху прямування під час стоянки поїзда на станціях зобов’язана періодично перевіряти стан скріплення пакетів і підтягувати ослаблі стяжки та упори.

В окремих випадках, коли за графіком руху поїздів поїзд з пакетами ланок рейко-шпальної решітки може рухатись без зупинки, керівник робіт завчасно дає заявку поїзному диспетчерові на необхідність зупинок на проміжних станціях для перевірки надійності кріплення пакетів.

  1. У разі транспортуваннярейко-шпальноїрешітки на

електрифікованих ділянках необхідно виконувати вимоги НПАОП 60.1-1.48-00.

  1. На електрифікованих лініях ослаблі стяжки необхідно підтягувати з торця пакета, щоб працівник, що підтягує стяжки, не опинився зверху пакета.

Не дозволяється наближатися до контактного проводу, що перебуває під напругою, на відстань ближче ніж 2 м.

Не дозволяється забиратися на пакет для підтягування стяжок на електрифікованих лініях.

  1. Швидкість проходження поїзда, навантаженого пакетами ланок, що закріплені відповідно до вимог нормативно-технічних документів, за наявності в ньому укладальних кранів УК/25 і УК/25-СП допускається: по прямих ділянках колії і кривих радіусом 600 м і більше -70 км/год; по кривих радіусом менше 600 м - 40 км/год; по стрілочних переводах: при русі по прямій колії - 70 км/год, при русі по боковій колії - 25 км/год.
  2. УТРИМАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ РЕМОНТУ ТА ЗАРЯДКИ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ
    1. Відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та НАПБ А.01.001-2004 роботи з ремонту і зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей здійснюються в окремих приміщеннях, які оснащені необхідним устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами.
    2. Роботи з ремонту акумуляторних батарей виконуються при включеній вентиляції.

Припливно-витяжна вентиляція зарядної має включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після закінчення зарядження.

Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей у разі вентиляції, що не працює.

  1. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, скляних, термостійких пластмасових та ін.), при цьому необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем.

Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).

  1. Контроль за ходом зарядження здійснюється за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).
    1. Під час проведення акумуляторних робіт не дозволяється:

входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

виконувати акумуляторні роботи при виключеній або несправній вентиляції;

користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;

зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини;

спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;

перебування працівників у приміщенні для зарядження акумуляторних батарей, крім обслуговуючого персоналу.

  1. В акумуляторній дільниці мають бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5-10%-ним нейтралізувальним розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3%-ним розчином питної соди (для очей).

У разі експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізувальний засіб уживається 5-10%-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2-3%-ний розчин борної кислоти (для очей).

  1. У разі потрапляння кислоти або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла нейтралізувальним розчином, а потім водою з милом.

У разі потрапляння кислоти, електроліту в очі необхідно промити їх нейтралізувальним розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.

  1. На вхідних дверях в акумуляторне приміщення мають бути таблички: „Акумуляторна”, „Забороняється палити”, „Вхід стороннім заборонено”, „Вогненебезпечно” та знаки безпеки відповідно до вимог

ГОСТ 12.4.026.

  1. УТРИМАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ГОРЮЧИХ І ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ РІДИН
    1. Сховища легкозаймистих і горючих рідин мають відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004; ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа і розташовуватися в безпечних місцях, віддалених від житлових приміщень на відстань не менше 100 м, виробничих - не менше 40 м і складських - не менше 50 м.

Зберігати та здійснювати роздачу пального в критих вагонах-коморах не дозволяється.

  1. Використання приміщень для зберігання пального узгоджується з органами пожежної охорони залізниці.

У приміщенні та на території сховища вивішуються заборонні таблички «Вогненебезпечно», «Забороняється палити» та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026 і мають бути в наявності та встановлені первинні засоби пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Протипожежний інвентар і первинні засоби пожежогасіння утримуються в справному стані та виставлені на видних місцях.

Доступ до них у будь-який час доби має бути безперешкодним.

  1. Не дозволяється зберігати легкозаймисті та горючі рідини в приміщеннях, які опалюються.

За потреби, для матеріалів, які зберігаються при температурі вище 0°С, опалення може бути тільки центральне (водяне).

Для обслуговувального персоналу має бути окреме приміщення з опаленням.

  1. Горючі та легкозаймисті рідини зберігаються в металевій тарі з кришками, що герметично закриваються.

Під роздавальною тарою встановлюється металеве деко.

  1. Порожня тара має зберігатися на відстані не ближче 20 м від місця зберігання горючих та легкозаймистих рідин.

Територію навколо сховища горючих та легкозаймистих речовин слід очищати від сміття, сухої трави, чагарнику, снігу та огороджувати.

  1. Приміщення, призначені для зберігання легкозаймистих і горючих рідин, слід тримати в чистоті.

Пролиті легкозаймисті та горючі рідини необхідно негайно прибрати.

  1. Штучне освітлення сховищ має бути тільки у вибухозахищеному виконанні за проектом, виконаним в повній відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
  2. ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДО МІСЦЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛЯМИ, ДРЕЗИНАМИ ТА ГОСПОДАРЧИМИ ПОЇЗДАМИ
    1. Перевезення працівників до місця робіт і назад слід здійснювати автомобільним та залізничним транспортом відповідно до чинного законодавства.
    2. Перевезення працівників автомобільним транспортом слід здійснювати автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями, що відповідають санітарним і пожежним вимогам, з урахуванням спискового складу бригад, що виїжджають, і кількості місць для сидіння за Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
    3. Для доставки монтерів колії і засобів малої механізації до місця робіт дозволяється застосовувати також дрезини, кількість людей у яких необхідно розміщувати відповідно до інструкції з експлуатації даної дрезини.
    4. Машиністи колійних машин доставляються до місця роботи в службовому приміщенні машини (якщо таке передбачене в конструкції машини), у кабінах керування або в спеціально обладнаному побутовому вагоні.
    5. У разі відсутності пасажирських поїздів приміського або місцевого сполучення або у разі розбіжності часу відправлення та зворотного повернення їх з часом початку та закінчення робіт дирекціями залізничних перевезень організовуються господарчі поїзди, що складаються з пасажирських вагонів приміського сполучення та однієї платформи для інструменту, матеріалів.

Не дозволяється перевезення пального на транспортних засобах разом з людьми.

  1. У разі неможливості виділення пасажирських вагонів господарчі поїзди організовуються з вантажних, спеціально обладнаних за проектом критих вагонів.
  2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
    1. Організація виконання колійних робіт, тримання споруд, приміщень, улаштувань колійного господарства, а також експлуатація машин, механізмів та інструментів повинні відповідати вимогам „ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.004-91), „ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.010-76) та іншим нормативно-правовим актам з пожежної безпеки.
    2. Відповідальними за пожежну безпеку в місцях виконання робіт у колійному господарстві, наявність та справне тримання засобів пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених протипожежних заходів призначаються керівники робіт.
    3. Смуга відведення залізниць постійно тримається у чистоті і систематично очищується від чагарників, порубкових залишків, шпал, не придатних для подальшого використання, та іншого горючого сміття.

Пролиті на коліях горючі речовини слід засипати піском або видаляти за смугу з допомогою перекачування (переливання).

  1. У разі тимчасового зберігання на перегонах, станціях і ланкозбиральних базах шпали та бруси вкладаються у штабелі.

Підштабельні місця і територія на відстані не менше 3 м очищуються до ґрунту від трав’яного покриву, горючого сміття і відходів, обкопуються або оборюються.

Штабелі шпал і брусів вкладаються паралельно до колії на відстані не менше:

30 м від будівель і споруд;

10 м від шляхів організованого руху поїздів;

6 м від інших колій;

1,5 висоти опори від осі ліній електропередач або зв’язку.

Не дозволяється укладання шпал, брусів та інших горючих матеріалів на трасі кабелів електропостачання, сигналізації, централізації та блокування і зв’язку.

  1. Залізничні мости, розташовані в лісових масивах, обрамляються мінералізованою смугою не менше 1,4 м завширшки по зовнішньому периметру смуги відведення.

Земельні ділянки під мостами в радіусі 50 м очищуються від сухої трави, кущів, чагарників, горючого сміття.

На мостах з дерев’яними конструкціями й опорами простір між контррейками або спеціальними брусками покривається жорствою або гравієм, а простір між колійними рейками і контррейками (або бруском) - покрівельною сталлю.

На мостах з металевими конструкціями на дерев’яних опорах зазначені покриття влаштовуються під усіма опорами на відстань від 2 до 5-ти м (залежно від висоти опор).

  1. Не дозволяється на мостах і шляхопроводах:

проводити вогневі роботи без узгодження з пожежною охороною;

розміщувати під ними або поблизу них склади матеріалів, місця для стоянок суден, плотів, барж і човнів;

заправлення гасових ліхтарів і баків бензомоторних агрегатів;

тримати не очищені від нафтопродуктів конструктивні елементи;

залишати неприбраними по закінченні робіт тріски, стружку та інші горючі відходи;

експлуатувати несправне електрообладнання й електромережу;

випалювати під мостами суху траву, спалювати чагарник, хмиз та інші горючі матеріали.

  1. Місця стоянок і баз КМС визначаються комісією, до складу якоївходять представники відомчої пожежної охорони.

Залізничні колії стоянки вагонів КМС обладнуються стрілочними переводами для забезпечення виведення і розосередження рухомого складу на випадок пожежі.

У пунктах стоянки вагони КМС розставляються групами по 15-20 вагонів з розривом між групами не менше 5 м.

Начальник управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки