правильним пересуванням вагонів;
розчепленням та зчепленням рухомого складу;
рухом працівників під час виконання маневрових робіт;
відсутністю людей у вагонах та під вагонами.
- Не дозволяється виконувати маневри поштовхами, а також зчеплення та розчеплення вагонів під час руху.
Швидкість руху локомотива та вагонів територією бази не повинна перевищувати 5 км/год.
- Під час проведення маневрових робіт як тяговий рухомий склад застосовуються локомотиви.
- Рухомий склад, який стоїть на коліях бази, має бути закріплений від самовільного руху.
Порядок його закріплення встановлюється інструкцією з маневрової роботи на базі.
- ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ ПАКЕТІВ ЛАНОК РЕЙКО-ШПАЛЬНОЇ РЕШІТКИ ГОСПОДАРЧИМИ ПОЇЗДАМИ
- Керівником робіт з підготовки поїзда з пакетами ланок рейко- шпальної решітки та їх транспортування призначається працівник за посадою не нижче майстра шляхового.
- Перед відправленням поїзда керівник робіт повинен особисто переконатися, чи закріплені пакети рейко-шпальної решітки на платформах згідно з вимогами нормативно-технічних документів.
- Господарчі поїзди на перегоні та в межах станції супроводжуються керівником робіт.
За вказівкою начальника залізниці на господарчі поїзди в необхідних випадках можуть призначатися головні кондуктори.
- Бригада працівників, що супроводжує поїзд з пакетами ланок рейко- шпальної решітки, під час його пересування перебуває в турному вагоні.
Не дозволяється проїзд на платформах.
Бригада працівників, що супроводжує поїзд, на шляху прямування під час стоянки поїзда на станціях зобов’язана періодично перевіряти стан скріплення пакетів і підтягувати ослаблі стяжки та упори.
В окремих випадках, коли за графіком руху поїздів поїзд з пакетами ланок рейко-шпальної решітки може рухатись без зупинки, керівник робіт завчасно дає заявку поїзному диспетчерові на необхідність зупинок на проміжних станціях для перевірки надійності кріплення пакетів.
- У разі транспортуваннярейко-шпальноїрешітки на
електрифікованих ділянках необхідно виконувати вимоги НПАОП 60.1-1.48-00.
- На електрифікованих лініях ослаблі стяжки необхідно підтягувати з торця пакета, щоб працівник, що підтягує стяжки, не опинився зверху пакета.
Не дозволяється наближатися до контактного проводу, що перебуває під напругою, на відстань ближче ніж 2 м.
Не дозволяється забиратися на пакет для підтягування стяжок на електрифікованих лініях.
- Швидкість проходження поїзда, навантаженого пакетами ланок, що закріплені відповідно до вимог нормативно-технічних документів, за наявності в ньому укладальних кранів УК/25 і УК/25-СП допускається: по прямих ділянках колії і кривих радіусом 600 м і більше -70 км/год; по кривих радіусом менше 600 м - 40 км/год; по стрілочних переводах: при русі по прямій колії - 70 км/год, при русі по боковій колії - 25 км/год.
- УТРИМАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ РЕМОНТУ ТА ЗАРЯДКИ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ
- Відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та НАПБ А.01.001-2004 роботи з ремонту і зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей здійснюються в окремих приміщеннях, які оснащені необхідним устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами.
- Роботи з ремонту акумуляторних батарей виконуються при включеній вентиляції.
Припливно-витяжна вентиляція зарядної має включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після закінчення зарядження.
Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей у разі вентиляції, що не працює.
- Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, скляних, термостійких пластмасових та ін.), при цьому необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем.
Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).
- Контроль за ходом зарядження здійснюється за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).
- Під час проведення акумуляторних робіт не дозволяється:
входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
виконувати акумуляторні роботи при виключеній або несправній вентиляції;
користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;
зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини;
спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;
перебування працівників у приміщенні для зарядження акумуляторних батарей, крім обслуговуючого персоналу.
- В акумуляторній дільниці мають бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5-10%-ним нейтралізувальним розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3%-ним розчином питної соди (для очей).
У разі експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізувальний засіб уживається 5-10%-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2-3%-ний розчин борної кислоти (для очей).
- У разі потрапляння кислоти або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла нейтралізувальним розчином, а потім водою з милом.
У разі потрапляння кислоти, електроліту в очі необхідно промити їх нейтралізувальним розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.
- На вхідних дверях в акумуляторне приміщення мають бути таблички: „Акумуляторна”, „Забороняється палити”, „Вхід стороннім заборонено”, „Вогненебезпечно” та знаки безпеки відповідно до вимог
ГОСТ 12.4.026.
- УТРИМАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ГОРЮЧИХ І ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ РІДИН
- Сховища легкозаймистих і горючих рідин мають відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004; ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа і розташовуватися в безпечних місцях, віддалених від житлових приміщень на відстань не менше 100 м, виробничих - не менше 40 м і складських - не менше 50 м.
Зберігати та здійснювати роздачу пального в критих вагонах-коморах не дозволяється.
- Використання приміщень для зберігання пального узгоджується з органами пожежної охорони залізниці.
У приміщенні та на території сховища вивішуються заборонні таблички «Вогненебезпечно», «Забороняється палити» та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026 і мають бути в наявності та встановлені первинні засоби пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.
Протипожежний інвентар і первинні засоби пожежогасіння утримуються в справному стані та виставлені на видних місцях.
Доступ до них у будь-який час доби має бути безперешкодним.
- Не дозволяється зберігати легкозаймисті та горючі рідини в приміщеннях, які опалюються.
За потреби, для матеріалів, які зберігаються при температурі вище 0°С, опалення може бути тільки центральне (водяне).
Для обслуговувального персоналу має бути окреме приміщення з опаленням.
- Горючі та легкозаймисті рідини зберігаються в металевій тарі з кришками, що герметично закриваються.
Під роздавальною тарою встановлюється металеве деко.
- Порожня тара має зберігатися на відстані не ближче 20 м від місця зберігання горючих та легкозаймистих рідин.
Територію навколо сховища горючих та легкозаймистих речовин слід очищати від сміття, сухої трави, чагарнику, снігу та огороджувати.
- Приміщення, призначені для зберігання легкозаймистих і горючих рідин, слід тримати в чистоті.
Пролиті легкозаймисті та горючі рідини необхідно негайно прибрати.
- Штучне освітлення сховищ має бути тільки у вибухозахищеному виконанні за проектом, виконаним в повній відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
- ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДО МІСЦЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛЯМИ, ДРЕЗИНАМИ ТА ГОСПОДАРЧИМИ ПОЇЗДАМИ
- Перевезення працівників до місця робіт і назад слід здійснювати автомобільним та залізничним транспортом відповідно до чинного законодавства.
- Перевезення працівників автомобільним транспортом слід здійснювати автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями, що відповідають санітарним і пожежним вимогам, з урахуванням спискового складу бригад, що виїжджають, і кількості місць для сидіння за Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
- Для доставки монтерів колії і засобів малої механізації до місця робіт дозволяється застосовувати також дрезини, кількість людей у яких необхідно розміщувати відповідно до інструкції з експлуатації даної дрезини.
- Машиністи колійних машин доставляються до місця роботи в службовому приміщенні машини (якщо таке передбачене в конструкції машини), у кабінах керування або в спеціально обладнаному побутовому вагоні.
- У разі відсутності пасажирських поїздів приміського або місцевого сполучення або у разі розбіжності часу відправлення та зворотного повернення їх з часом початку та закінчення робіт дирекціями залізничних перевезень організовуються господарчі поїзди, що складаються з пасажирських вагонів приміського сполучення та однієї платформи для інструменту, матеріалів.
Не дозволяється перевезення пального на транспортних засобах разом з людьми.
- У разі неможливості виділення пасажирських вагонів господарчі поїзди організовуються з вантажних, спеціально обладнаних за проектом критих вагонів.
- ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
- Організація виконання колійних робіт, тримання споруд, приміщень, улаштувань колійного господарства, а також експлуатація машин, механізмів та інструментів повинні відповідати вимогам „ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.004-91), „ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.010-76) та іншим нормативно-правовим актам з пожежної безпеки.
- Відповідальними за пожежну безпеку в місцях виконання робіт у колійному господарстві, наявність та справне тримання засобів пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених протипожежних заходів призначаються керівники робіт.
- Смуга відведення залізниць постійно тримається у чистоті і систематично очищується від чагарників, порубкових залишків, шпал, не придатних для подальшого використання, та іншого горючого сміття.
Пролиті на коліях горючі речовини слід засипати піском або видаляти за смугу з допомогою перекачування (переливання).
- У разі тимчасового зберігання на перегонах, станціях і ланкозбиральних базах шпали та бруси вкладаються у штабелі.
Підштабельні місця і територія на відстані не менше 3 м очищуються до ґрунту від трав’яного покриву, горючого сміття і відходів, обкопуються або оборюються.
Штабелі шпал і брусів вкладаються паралельно до колії на відстані не менше:
30 м від будівель і споруд;
10 м від шляхів організованого руху поїздів;
6 м від інших колій;
1,5 висоти опори від осі ліній електропередач або зв’язку.
Не дозволяється укладання шпал, брусів та інших горючих матеріалів на трасі кабелів електропостачання, сигналізації, централізації та блокування і зв’язку.
- Залізничні мости, розташовані в лісових масивах, обрамляються мінералізованою смугою не менше 1,4 м завширшки по зовнішньому периметру смуги відведення.
Земельні ділянки під мостами в радіусі 50 м очищуються від сухої трави, кущів, чагарників, горючого сміття.
На мостах з дерев’яними конструкціями й опорами простір між контррейками або спеціальними брусками покривається жорствою або гравієм, а простір між колійними рейками і контррейками (або бруском) - покрівельною сталлю.
На мостах з металевими конструкціями на дерев’яних опорах зазначені покриття влаштовуються під усіма опорами на відстань від 2 до 5-ти м (залежно від висоти опор).
- Не дозволяється на мостах і шляхопроводах:
проводити вогневі роботи без узгодження з пожежною охороною;
розміщувати під ними або поблизу них склади матеріалів, місця для стоянок суден, плотів, барж і човнів;
заправлення гасових ліхтарів і баків бензомоторних агрегатів;
тримати не очищені від нафтопродуктів конструктивні елементи;
залишати неприбраними по закінченні робіт тріски, стружку та інші горючі відходи;
експлуатувати несправне електрообладнання й електромережу;
випалювати під мостами суху траву, спалювати чагарник, хмиз та інші горючі матеріали.
- Місця стоянок і баз КМС визначаються комісією, до складу якоївходять представники відомчої пожежної охорони.
Залізничні колії стоянки вагонів КМС обладнуються стрілочними переводами для забезпечення виведення і розосередження рухомого складу на випадок пожежі.
У пунктах стоянки вагони КМС розставляються групами по 15-20 вагонів з розривом між групами не менше 5 м.
Начальник управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки