Нерегламентовані режими y роботі технологічного устаткування;
- несправні транспортні засоби, вантажопідйомні пристосування, механізми устаткування, електромережі, електрифіковані пристосування і інструменти, інженерні комунікації;
- людський чинник (втома, неуважність).
- Розпізнавальні ознаки аварій:
- характерний запах речовини;
- звук вибуху;
- видиме ушкодження тари з дихлоретаном, утворення проливу в приміщенні;
- характерний звук при витіканні дихлоретану з тари (булькання тощо);
- спрацьовування світлової та звукової сигналізації при перевищенні ГДК дихлоретану в повітрі робочої зони;
- наявність вогню.
- Для попередження розвитку можливих аварій під час застосування та зберігання дихлоретану необхідно вживання таких першочергових заходів:
- використовувати негорючі матеріали для внутрішньої обробки виробничих та складських приміщень;
- не зберігати дихлоретан разом з горючими матеріалами;
- дотримуватись норм технологічного процесу під час застосування дихлоретану та умов його зберігання у складських приміщеннях;
- застосовувати пристрої захисту устаткування;
- своєчасно виконувати графіки планово-попереджувального ремонту устаткування, машинного обладнання;
- проводити навчання працівників діям під час аварійної ситуації відповідно до вимог ПЛАС;
- проводити тренувальні заняття згідно з графіком щодо дій працівників в екстремальних ситуаціях та взаємодії зі спеціалізованими аварійними підрозділами;
- використовувати електроустаткування у вибухозахищеному виконанні;
- не допускати проїзду транспорту, який не обладнано іскрогасником, територією підприємства, де застосовується або зберігається дихлоретан;
- застосовувати та утримувати в належному стані пристрої блискавко- захисту і захисного заземлення будівель, споруд і устаткування;
- використовувати технологічні процеси і устаткування, які задовольняють вимогам електростатичної іскробезпеки;
- підтримувати температуру нагрівання зовнішніх поверхонь машинного обладнання, устаткування, приладів, які можуть увійти в контакт з дихлоретаном, не вище 45 °С;
- запобігати проливам дихлоретану під час його застосування і зберігання.
- Під час загоряння дихлоретану полум’я потрібно гасити розпилювальною водою або піною.
- Заходи першої допомоги при нещасних випадках, які сталися під часробіт із застосуванням дихлоретану
- Під час безпосереднього контакту з дихлоретаном можуть виникати як гострі, так і хронічні отруєння.
Симптоми гострого отруєння при пероральному надходженні (більше 30 мл) - слабкість, нудота, часте або рідке випорожнення, різка слабкість, запо- морочення, розширені зіниці, колапс на фоні психомоторного збудження, геморагічний синдром (шлунково-кишкова кровотеча), підшкірні крововиливи. Через 2 або 3 дні можливий розвиток серцево-судинної та ниркової недостатності, уремія, шлункова кровотеча.
При гострому інгаляційному отруєнні (вміст дихлоретану у повітрі більше 300 мг/м куб.) - головний біль, запаморочення, нудота, рвота, подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, а в подальшому така сама симптоматика, як і при гострому отруєнні.
При хронічному отруєнні - астеновегетативний синдром, токсичний гепатит, нефропатія, анемія, дерматози.
- Домедична допомога потерпілому працівнику від отруєння дихлоретаном повинна бути надана якомога раніше залежно від шляхів його потрапляння до організму, при:
- інгаляційному надходженні - потерпілого винести із забрудненого приміщення на свіже повітря, вивільнити одежу для вільного дихання;
- пероральному потраплянні - промити шлунок великою кількістю чистої води;
- потраплянні на шкіру - відразу промити забруднену поверхню великою
- кількістю чистої води;
- потраплянні в очі - багаторазове зрошування чистою водою.
- Незалежно від важкості клінічних проявів отруєння необхідно терміново викликати карету швидкої допомоги для госпіталізації потерпілого в реанімаційне відділення. До прибуття карети швидкої допомоги - багато пити (теплий чай, мінеральну воду без газу).
Заступник директора Управління фізичного
захисту, промислової безпеки та охорони праціІ.О. Ященко
