Про проекти Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та „Кодексу України про адміністративні правопорушення”
Рішення колегії від 19 березня 2003 р. № 13
Заслухавши інформацію начальника Держархбудінспекції України В.Папки про проекти Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія зазначає, що з прийняттям ряду законодавчих актів Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, який діє протягом 10 років, вимагає внесення суттєвих змін, починаючи з назви закону. Останнім часом з’явилась велика кількість суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність на рівні суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб. Проте згаданий закон чинний лише для юридичних осіб. відповідальність фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності лежить у площині Кодексу України про адміністративні правопорушення, що не завжди є адекватною по відношенню до вчиненого порушення.
У чинному законі не досить чітко визначено, хто повинен нести відповідальність за вчинене порушення, – замовник чи підрядник.
Поряд з цим, визначення розміру штрафу у відсотках від вартості виконаних робіт є громіздким, вимагає багато часу.
Ситуація, яка склалася навколо процесу введення об’єктів в експлуатацію, вимагає також внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Останнім часом збільшилась кількість випадків підписання членами комісій актів прийняття об’єктів в експлуатацію з невиконаними обсягами будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт. За підписання актів введення недобудованих об’єктів члени приймальних комісій на цей час не несуть відповідальності.
З метою подальшого удосконалення правових норм при здійсненні архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування колегія вирішила:
1. Держархбудінспекції України (В.Папка) у двотижневий термін доопрацювати проекти Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та Кодексу України про адміністративні правопорушення” з урахуванням зауважень.
2. Протягом березня-квітня 2003 р. погодити зазначені законопроекти із зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади та підготувати їх до подання Кабінету Міністрів України.
Голова колегії
В.Череп
* * *
Довідка
Досвід роботи інспекцій держархбудконтролю свідчить, що останнім часом кількість порушень законодавства у сфері містобудування значно зросла, підтвердженням цього є збільшення звернень громадян до органів державного управління.
Інспекції Держархбудконтролю не в змозі забезпечити дієвий контроль за будівництвом, з одного блоку, через їх малочисельність, а з другого – складна процедура притягнення до відповідальності порушників через суд.
Чинний Закон передбачає визначення розміру штрафів за правопорушення у сфері містобудування у відсотках до вартості робіт, виконаних з порушеннями.
Досвід роботи на підставі цього Закону протягом 10 років показав, що такий підхід себе виправдовував до того часу, поки на законодавчому рівні не було відмінено безспірне вилучення коштів на користь Державного бюджету, місцевих бюджетів та частини коштів, які йшли на розвиток органів містобудування та архітектури з рахунків порушників законодавчих та нормативних вимог.
З прийняттям законодавчих актів про стягнення штрафів тільки через суди згаданий закон значно втратив свою дієвість.
У першу чергу це сталося тому, що суди вимагають точного (до гривні) визначення розміру штрафів. Такі підходи вимагають від органів Держархбудконтролю точного обміру виконаних фізичних обсягів робіт та їх розцінення.
Враховуючи малочисельність інспекцій, відсутність у їх складі кошторисників, юристів, точне визначення розміру штрафу практично стає неможливим. У випадках визначення розміру штрафу і подання позову до суду про стягнення штрафу такі справи розглядаються у судах різних рівнів роками.
Не сприяє притягненню до відповідальності порушників і той факт, що всі кошти від таких штрафів спрямовуються до Державного бюджету. У місцевих органах виконавчої влади відпала зацікавленість у законному вирішенні питання про порушення.
Враховуючи зазначене, Держархбудінспекцією спільно з Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва підготовлено нову редакцію закону, яка передбачає чітко визначені межі сплати штрафів у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Цей законопроект дасть змогу місцевим інспекціям без залучення фахівців-кошторисників визначати розмір штрафу та спростить процедуру подання позовів до порушників законодавства про містобудування.
