Кодекс 132. О недрах


КОДЕКС УКРАЇНИ<br> <br> Про надра<br> <br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 36, ст.340 )<br> <br> ( Вводиться в дію Постановою ВР N <A HREF="14808">133/94-ВР</A> від 27.07.94,<br> ВВР 1994, N 36, ст.341 ) <br> <br>( Із змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 2120-III ( <A HREF="76047">2120-14</A> ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 <br> N 2665-III ( <A HREF="84334">2665-14</A> ) від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.262 <br> N 2905-III ( <A HREF="92404">2905-14</A> ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 <br> N 380-IV ( <A HREF="120783">380-15</A> ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86<br> N 762-IV ( <A HREF="135195">762-15</A> ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 <br> N 1025-IV ( <A HREF="140053">1025-15</A> ) від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст. 22<br> N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250<br> N 1578-IV ( <A HREF="159326">1578-15</A> ) від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.324<br> N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162<br> N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,<br> ст.267<br> N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005<br> N 3370-IV ( <A HREF="234644">3370-15</A> ) від 19.01.2006 )<br> <br> <br> ( У тексті Кодексу слова "Державний комітет України по геології<br> і використанню надр" в усіх відмінках замінено словами<br> "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади<br> з геологічного вивчення та забезпечення раціонального<br> використання надр" у відповідному відмінку N 1578-IV <br> ( <A HREF="159326">1578-15</A> ) від 04.03.2004 )<br> <br> ( У тексті Кодексу слово "(ліцензія)" в усіх відмінках і<br> числах виключено згідно із Законом N 3370-IV ( <A HREF="234644">3370-15</A> )<br> від 19.01.2006 )<br> <br> <br> <br> <a name="RI"></a>Розділ I<br> ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Поняття про надра<br> <br> Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею<br>суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для<br>геологічного вивчення та освоєння.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Завдання Кодексу України про надра<br> <br> Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих<br>відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного<br>використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та<br>інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування<br>при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього<br>природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів<br>підприємств, установ, організацій та громадян.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Законодавство про надра<br> <br> Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України<br>( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ), Законом України "Про охорону навколишнього<br>природного середовища" ( <A HREF="3008">1264-12</A> ), цим Кодексом та іншими актами<br>законодавства України, що видаються відповідно до них.<br> Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним<br>законодавством України.<br> <br> <a name="S3-1"></a>Стаття 3-1. Особливості застосування норм цього Кодексу<br> <br> Якщо законом з питань користування нафтогазоносними надрами<br>встановлені інші норми, ніж ті, що встановлені у цьому Кодексі, то<br>застосовуються норми такого закону.<br>( Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 1578-IV<br>( <A HREF="159326">1578-15</A> ) від 04.03.2004 )<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Власність на надра<br> <br> Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки<br>у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі<br>порушують право власності народу України на надра, є недійсними.<br>Народ України здійснює право власності на надра через Верховну<br>Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради<br>народних депутатів.<br> Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством<br>України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої<br>влади.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ<br> корисних копалин<br> <br> Державний фонд надр включає як ділянки надр, що<br>використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання,<br>в тому числі континентального шельфу і виключної (морської)<br>економічної зони.<br> Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних<br>речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на<br>дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання<br>є придатними для промислового використання.<br> Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де<br>накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки<br>мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове<br>значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при<br>зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки<br>мінеральної сировини.<br> Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з<br>запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд<br>родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища<br>корисних копалин - резерв цього фонду.<br> Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного<br>фонду надр.<br> Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально<br>уповноваженим центральним орган виконавчої влади з геологічного<br>вивчення та забезпечення раціонального використання надр.<br> Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим<br>центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та<br>забезпечення раціонального використання надр разом з Державним<br>комітетом України по нагляду за охороною праці.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Види корисних копалин<br> <br> Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні<br>копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення<br>корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та<br>місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за<br>поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої<br>влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального<br>використання надр.<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України у сфері<br> регулювання гірничих відносин<br> <br> До відання Верховної Ради України у сфері регулювання<br>гірничих відносин належить:<br> 1) законодавче регулювання гірничих відносин;<br> 2) визначення основних напрямів державної політики у галузі<br>геологічного вивчення, використання і охорони надр;<br> 3) визначення повноважень органів державної виконавчої влади,<br>місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр;<br> 4) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих<br>відносин.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України<br> у галузі геологічного вивчення, використання<br> і охорони надр<br> <br> До відання Кабінету Міністрів України у галузі геологічного<br>вивчення, використання і охорони надр належить:<br> 1) реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих<br>відносин;<br> 2) здійснення державного контролю за геологічним вивченням,<br>використанням та охороною надр, а також за утворенням та<br>використанням техногенних родовищ і переробкою мінеральної<br>сировини;<br> 3) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої<br>влади в галузі використання і охорони надр, координація їх<br>діяльності;<br> 4) забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних<br>програм у галузі геологічного вивчення, використання і охорони<br>надр;<br> 5) визначення темпів використання, подальшого розширення та<br>якісного поліпшення мінерально-сировинної бази;<br> 6) визначення порядку використання надр та їх охорони,<br>розробки і затвердження відповідних стандартів, норм і правил;<br> 7) визначення нормативів плати за користування надрами та<br>порядку її справляння;<br> 8) створення єдиної системи Державного інформаційного<br>геологічного фонду та визначення порядку розпорядження геологічною<br>інформацією;<br> 9) організація державної експертизи та оцінки запасів<br>корисних копалин;<br> 10) вирішення питань використання надр для складування і<br>захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин;<br> 11) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за<br>використанням та охороною надр.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Компетенція Верховної Ради Республіки Крим,<br> обласних, Київської та Севастопольської<br> міських Рад народних депутатів у сфері<br> регулювання гірничих відносин<br> <br> До відання Верховної Ради Республіки Крим, обласних,<br>Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів на їх<br>території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими<br>законодавчими актами, належить:<br> 1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних<br>копалин місцевого значення;<br> 2) погодження клопотань про надання надр у користування з<br>метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин<br>загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з<br>видобуванням корисних копалин;<br> 3) розподіл між відповідними місцевими бюджетами платежів за<br>користування надрами, визначених цим Кодексом;<br> 4) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм<br>розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і<br>охорони надр;<br> 5) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або<br>культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого<br>значення;<br> 6) припинення права користування ділянкою надр у випадках і в<br>порядку, передбачених цим Кодексом;<br> 7) здійснення контролю за використанням та охороною надр;<br> 8) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих<br>відносин у межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і<br> районних Рад народних депутатів у сфері<br> регулювання гірничих відносин<br> <br> До відання сільських, селищних, міських та районних Рад<br>народних депутатів на їх території у порядку, встановленому цим<br>Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:<br> 1) погодження клопотань про надання надр у користування з<br>метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин<br>місцевого значення;<br> 2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної<br>бази, раціонального використання та охорони надр;<br> 3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і<br>громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;<br> 4) здійснення контролю за використанням та охороною надр;<br> 5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих<br>відносин у межах своєї компетенції.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Органи, що здійснюють державне управління у<br> галузі геологічного вивчення, використання<br> і охорони надр<br> <br> Державне управління у галузі геологічного вивчення,<br>використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України,<br>Міністерство охорони навколишнього природного середовища України,<br>спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з<br>геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання<br>надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада<br>Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради<br>народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно<br>до законодавства України.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Участь громадян та їх об'єднань у здійсненні<br> заходів щодо раціонального використання та<br> охорони надр<br> <br> Громадяни та їх об'єднання сприяють місцевим Радам народних<br>депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої<br>влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та<br>охорони надр.<br> <br> <br> <a name="G2"></a>Глава 2. НАДАННЯ НАДР У КОРИСТУВАННЯ<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Користувачі надр<br> <br> Користувачами надр можуть бути підприємства, установи,<br>організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та<br>громадяни.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Види користування надрами<br> <br> Надра надаються у користування для:<br> геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової<br>розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;<br> видобування корисних копалин;<br> будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з<br>видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного<br>зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення<br>шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;<br> створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе<br>наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові<br>полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи,<br>лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);<br> задоволення інших потреб.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Строки користування надрами<br> <br> Надра надаються у постійне або тимчасове користування.<br> Постійним визнається користування надрами без заздалегідь<br>встановленого строку.<br> Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до<br>п'яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі<br>необхідності строки тимчасового користування надрами може бути<br>продовжено.<br> Перебіг строку користування надрами починається з дня<br>одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в<br>ньому не передбачено інше.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрами<br>( Назва статті 16 в редакції Закону N 3370-IV ( <A HREF="234644">3370-15</A> ) від<br>19.01.2006 )<br> <br> <br> ( Частину першу статті 16 виключено на підставі Закону<br>N 3370-IV ( <A HREF="234644">3370-15</A> ) від 19.01.2006 )<br> <br> <br> ( Дію частини другої статті 16 зупинено на 2006 рік щодо умов<br>надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами<br>згідно із Законом N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005 ) ( Дію<br>частини другої статті 16 зупинено на 2005 рік щодо умов надання<br>спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами згідно із<br>Законами N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004, N 2505-IV<br>( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005 ) ( Дію частини другої статті 16<br>зупинено на 2004 рік щодо умов надання спеціальних дозволів<br>(ліцензій) на користування надрами згідно із Законом N 1344-IV<br>( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003 ) Спеціальні дозволи на користування<br>надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим<br>підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які<br>мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні<br>можливості для користування надрами.<br> Надання спеціальних дозволів на користування надрами<br>здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою<br>народних депутатів питання про надання земельної ділянки для<br>зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки<br>немає потреби.<br> У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з<br>користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному<br>дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених<br>спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальний<br>дозвіл.<br> Щодо окремих видів користування надрами чи окремих<br>користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження,<br>передбачені законодавством України.<br> ( Дію частини шостої статті 16 зупинено на 2006 рік щодо умов<br>надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами<br>згідно із Законом N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005 ) ( Дію<br>частини шостої статті 16 зупинено на 2005 рік щодо умов надання<br>спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами згідно із<br>Законами N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004, N 2505-IV<br>( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005 ) ( Дію частини шостої статті 16<br>зупинено на 2004 рік щодо умов надання спеціальних дозволів<br>(ліцензій) на користування надрами згідно із Законом N 1344-IV<br>( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003 ) Спеціальні дозволи на користування<br>надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення<br>раціонального використання надр за погодженням з Міністерством<br>охорони навколишнього природного середовища України, як правило,<br>на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів<br>України.<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Гірничий відвід<br> <br> Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для<br>промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не<br>пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами<br>за межами гірничого відводу забороняється.<br> Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин<br>загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних<br>споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних<br>копалин, надаються Державним комітетом України по нагляду за<br>охороною праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.<br> Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин<br>місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим,<br>обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних<br>депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого<br>нагляду.<br> При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо<br>правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі<br>відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами<br>менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної<br>розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і<br>підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при<br>використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням<br>корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та<br>навколишнього природного середовища.<br> Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних<br> з користуванням надрами<br> <br> Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з<br>користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому<br>земельним законодавством України.<br> Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків,<br>передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр<br>після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами<br>чи гірничих відводів.<br> Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянки<br>для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно<br>надають у користування і надра.<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Надання надр у користування<br> <br> Надра надаються у користування підприємствам, установам,<br>організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального<br>дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування<br>надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.<br> Користування надрами здійснюється без надання гірничого<br>відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим<br>Кодексом.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення<br> <br> Для геологічного вивчення, в тому числі для<br>дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин<br>загальнодержавного значення, надра надаються у користування без<br>надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на<br>геологічне вивчення надр.<br> Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин<br>загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх<br>окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору<br>раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі<br>проекту цих робіт, погодженого з Державним комітетом України по<br>нагляду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промислової<br>розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному<br>порядку.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Надання надр у користування для видобування<br> прісних підземних вод і розробки родовищ торфу<br> <br> Надра у користування для видобування прісних підземних вод і<br>розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на<br>підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього<br>погодження з органами Міністерства охорони навколишнього<br>природного середовища України, Державного комітету України по<br>нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України<br>на місцях.<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Надання надр для захоронення відходів<br> виробництва та інших шкідливих речовин,<br> скидання стічних вод<br> <br> Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших<br>шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових<br>випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених<br>законодавством України.<br> Надра для вказаних цілей надаються відповідно до статті 19<br>цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та на<br>підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих<br>підприємств, установ і організацій.<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на<br> видобування корисних копалин місцевого значення,<br> торфу, прісних підземних вод та користування<br> надрами для інших цілей<br> <br> Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних<br>ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу<br>видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні<br>копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до<br>двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати<br>надра для господарських і побутових потреб.<br> Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з<br>застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести<br>до небажаних змін навколишнього природного середовища,<br>погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами<br>Міністерства охорони навколишнього природного середовища України<br>на місцях.<br> <br> <br> <a name="G3"></a>ГЛАВА 3. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ КОРИСТУВАЧІВ НАДР<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Права та обов'язки користувачів надр<br> <br> Користувачі надр мають право:<br> 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне<br>вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші<br>роботи згідно з умовами спеціального дозволу;<br> 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше<br>не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;<br> 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію<br>наданого в користування родовища корисних копалин або його<br>частини;<br> 4) на першочергове продовження строку тимчасового<br>користування надрами.<br> <br> Користувачі надр зобов'язані:<br> 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх<br>було надано;<br> 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне,<br>комплексне використання та охорону надр;<br> 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього<br>природного середовища;<br> 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні<br>надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у<br>суспільному виробництві;<br> 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами,<br>встановлені законодавством України.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Захист прав користувачів надр<br> <br> Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути<br>обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.<br> Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають<br>відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів<br>України.<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Припинення права користування надрами<br> <br> Право користування надрами припиняється у разі:<br> 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;<br> 2) закінчення встановленого строку користування надрами;<br> 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було<br>надано у користування;<br> 4) користування надрами з застосуванням методів і способів,<br>що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення<br>навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для<br>здоров'я населення;<br> 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було<br>надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом<br>на користування ділянкою надр; ( Пункт 5 частини першої статті 26<br>із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV ( <A HREF="234644">3370-15</A> ) від<br>19.01.2006 )<br> 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а<br>для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180<br>календарних днів не приступив до користування надрами;<br> 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у<br>користування ділянки надр.<br> Право користування надрами припиняється органом, який надав<br>надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6<br>цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.<br>При цьому питання про припинення права користування земельною<br>ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством<br>порядку.<br> Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки<br>припинення права користування надрами.<br>( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2665-III<br>( <A HREF="84334">2665-14</A> ) від 12.07.2001 )<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Позбавлення землевласників і землекористувачів<br> права користування надрами<br> <br> Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права<br>видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних<br>підземних вод та права користування надрами для господарських і<br>побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування<br>надрами на наданих їм у власність або користування земельних<br>ділянках місцевими Радами народних депутатів або іншими спеціально<br>уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством<br>України.<br> <br> <br> <a name="G4"></a>ГЛАВА 4. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Плата за користування надрами<br> <br> Користування надрами є платним, крім випадків, передбачених<br>статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування<br>надрами в межах території України, її континентального шельфу і<br>виключної (морської) економічної зони.<br> Плата за користування надрами справляється у вигляді:<br> 1) платежів за користування надрами;<br> 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за<br>рахунок державного бюджету;<br> 3) збору за видачу спеціальних дозволів;<br> 4) акцизного збору.<br> Плата за користування надрами не звільняє користувачів від<br>сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими<br>актами України.<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Звільнення від плати за користування надрами<br> <br> Від плати за користування надрами звільняються:<br> 1) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у<br>встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого<br>значення для власних потреб або користуються надрами для<br>господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи<br>користування земельних ділянках;<br> 2) користувачі надр - за проведення регіональних<br>геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних<br>робіт, в тому числі розвідувального буріння з відбором зразків,<br>проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку<br>родовищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів і<br>дослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологічних,<br>еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за<br>режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що<br>проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за<br>рахунок державного бюджету, бюджетів Республіки Крим, областей,<br>міст Києва та Севастополя;<br> 3) користувачі надр - при організації геологічних об'єктів<br>природно-заповідного фонду;<br> 4) користувачі надр - за здійснення розвідки корисних копалин<br>у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних<br>копалин;<br> 5) користувачі надр - державні дитячі спеціалізовані<br>санаторно-курортні заклади за здійснення видобутку мінеральних вод<br>у частині, що використовується для лікування на їх території.<br>( Статтю 29 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 1025-IV<br>( <A HREF="140053">1025-15</A> ) від 09.07.2003 )<br> Користувачам надр можуть надаватися й інші пільги щодо плати<br>за користування надрами відповідно до законодавства України.<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Порядок справляння платежів за користування<br> надрами<br> <br> Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді<br>разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються на<br>основі відповідних еколого-економічних розрахунків.<br> Розміри платежів за проведення пошукових і розвідувальних<br>робіт визначаються залежно від економіко-географічних умов і<br>розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт,<br>стану геологічного вивчення території та ступеня ризику.<br> Платежі за видобування корисних копалин визначаються з<br>урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх<br>експлуатації.<br> Розміри платежів за користування надрами континентального<br>шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони<br>визначаються залежно від площі ділянки, що надається у<br>користування, глибини моря та мети користування надрами.<br> Платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних з<br>видобуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва і<br>експлуатації підземних споруд, визначаються залежно від розмірів<br>ділянки надр, що надається у користування, корисних властивостей<br>надр і ступеня екологічної безпеки при їх використанні.<br> ( Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2006 рік в частині<br>встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати<br>за користування надрами згідно із Законом N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> )<br>від 20.12.2005 ) ( Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2005<br>рік в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових<br>нормативів плати за користування надрами згідно із Законами<br>N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004; N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від<br>25.03.2005 ) Нормативи плати за користування надрами та порядок її<br>справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Розподіл платежів за користування надрами<br> <br> Платежі за користування надрами спрямовуються у державний<br>бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і<br>Севастополя у такому співвідношенні:<br> <br> 1) за видобування корисних копалин загальнодержавного<br>значення: у державний бюджет - 100 відсотків; ( Дію пункту 1<br>статті 31 зупинено на 2001 рік в частині зарахування 60 відсотків<br>платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного<br>значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей,<br>міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2120-III ( <A HREF="76047">2120-14</A> )<br>від 07.12.2000; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на<br>2002 рік в частині зарахування 60 відсотків платежів за<br>видобування корисних копалин загальнодержавного значення до<br>бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва<br>і Севастополя згідно із Законом N 2905-III ( <A HREF="92404">2905-14</A> ) від<br>20.12.2001; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2003<br>рік щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних<br>копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної<br>Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя<br>згідно із Законом N 380-IV ( <A HREF="120783">380-15</A> ) від 26.12.2002; дію пункту 1<br>частини першої статті 31 зупинено на 2004 рік щодо зарахування 60<br>відсотків платежів за видобування корисних копалин<br>загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим,<br>бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом<br>N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003; дію пункту 1 частини першої<br>статті 31 зупинено на 2005 рік щодо зарахування 60 відсотків<br>платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного<br>значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей,<br>міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> )<br>від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від<br>25.03.2005 )<br> 2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за<br>користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням<br>корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва<br>і Севастополя - 100 відсотків;<br> 3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний<br>бюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст<br>Києва і Севастополя - 20 відсотків;<br> 4) за користування надрами континентального шельфу і в межах<br>виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100<br>відсотків.<br> Платежі за користування надрами, що надходять до бюджетів<br>Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,<br>розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідно<br>Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і<br>Севастопольською міськими Радами народних депутатів.<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами<br> <br> Плата за користування надрами може вноситись як у вигляді<br>грошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина видобутої<br>мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр<br>продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім<br>матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається<br>Кабінетом Міністрів України.<br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Відрахування за геологорозвідувальні роботи,<br> виконані за рахунок державного бюджету<br> <br> ( Дію частини першої статті 33 зупинено на 2006 рік щодо<br>спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані<br>за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної<br>бази згідно із Законом N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005 )<br>( Дію частини першої статті 33 зупинено на 2005 рік щодо<br>спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані<br>за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної<br>бази згідно із Законами N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004,<br>N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005 ) ( Дію частини першої статті<br>33 зупинено на 2004 рік щодо спрямування відрахувань за<br>геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного<br>бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази згідно із Законом<br>N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003 ) ( Дію частини першої статті<br>33 зупинено на 2003 рік щодо спрямування відрахувань за<br>геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного<br>бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази згідно із Законом<br>N 380-IV ( <A HREF="120783">380-15</A> ) від 26.12.2002 ) Відрахування за<br>геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного<br>бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють<br>видобуток корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і<br>повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на<br>розвиток мінерально-сировинної бази.<br> Порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані<br>геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначається<br>Кабінетом Міністрів України.<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів<br> <br> ( Дію частини першої статті 34 зупинено на 2006 рік щодо<br>визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій)<br>на користування надрами згідно із Законом N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> )<br>від 20.12.2005 ) ( Дію частини першої статті 34 зупинено на 2005<br>рік щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів<br>(ліцензій) на користування надрами згідно із Законами N 2285-IV<br>( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005 )<br>( Дію частини першої статті 34 зупинено на 2004 рік щодо<br>визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій)<br>на користування надрами згідно із Законом N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> )<br>від 27.11.2003 ) Розмір збору за видачу спеціальних дозволів на<br>користування окремими ділянками надр визначається Кабінетом<br>Міністрів України виходячи з витрат на експертизу заявок,<br>матеріалів та обгрунтувань на користування надрами, організаційних<br>та інших витрат, пов'язаних з видачею спеціальних дозволів.<br> Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів<br>державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за<br>здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що<br>використовується для лікування на їх території. ( Статтю 34<br>доповнено частиною другою згідно із Законом N 1025-IV ( <A HREF="140053">1025-15</A> )<br>від 09.07.2003 )<br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Акцизний збір<br> <br> По окремих видах мінеральної сировини, що видобувається з<br>родовищ з відносно кращими гірничо-геологічними і<br>економіко-географічними характеристиками, при одержанні<br>користувачем надр наднормативного прибутку може встановлюватись<br>акцизний збір відповідно до законодавчих актів України.<br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Знижка за вичерпання надр<br> <br> Знижка за вичерпання надр застосовується до платежів за<br>користування надрами і може надаватись користувачу надр, який<br>здійснює видобування:<br> дефіцитних корисних копалин при низькій економічній<br>ефективності розробки родовищ, об'єктивно обумовленої і не<br>пов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих<br>запасів;<br> корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, крім<br>випадків погіршення якості запасів корисних копалин в результаті<br>вибіркового відпрацювання родовища.<br> <br> <br> <a name="RII"></a>Розділ II<br> ГЕОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ НАДР<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр<br> <br> Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних<br>про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них,<br>виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх<br>формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших<br>умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для<br>цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.<br> Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується<br>та координується спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення<br>раціонального використання надр на основі державних комплексних<br>або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів,<br>відповідних норм і правил.<br> Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами,<br>здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються<br>видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше<br>виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках<br>геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих<br>видатків державного та місцевих бюджетів.<br> Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на<br>місцях сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що<br>виконуються згідно з державними програмами, розробляють та<br>реалізують відповідні територіальні програми.<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Вимоги щодо геологічного вивчення надр<br> <br> При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:<br> 1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних з<br>геологічним вивченням надр;<br> 2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан<br>навколишнього природного середовища;<br> 3) повнота вивчення геологічної будови надр,<br>гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки<br>розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд,<br>не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;<br> 4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх<br>корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна<br>оцінка родовищ корисних копалин;<br> 5) ведення робіт методами і способами, які б виключали<br>невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне<br>руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього<br>природного середовища;<br> 6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин,<br>яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне<br>середовище і здоров'я населення;<br> 7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин,<br>які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях,<br>і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не<br>підлягають подальшому використанню;<br> 8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації,<br>зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин,<br>які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці<br>та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні<br>надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.<br> Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо<br>геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству<br>України.<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт по<br> геологічному вивченню надр, геологічна<br> інформація<br> <br> Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій<br>державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і<br>максимального використання результатів вивчення надр, а також<br>запобігання дублюванню зазначених робіт.<br> Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню<br>надр провадяться Державним інформаційним геологічним фондом<br>України.<br> Умови розпорядження геологічною інформацією, в тому числі і<br>тією, що підлягає обов'язковій передачі до Державного<br>інформаційного геологічного фонду України, визначаються Положенням<br>про порядок розпорядження геологічною інформацією, що<br>розробляється на основі цього Кодексу, законодавства про<br>науково-технічну інформацію і затверджується Кабінетом Міністрів<br>України.<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин<br> для промислового освоєння<br> <br> Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні,<br>або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються<br>до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для<br>промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин<br> <br> Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має<br>промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин<br>чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно<br>підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.<br> Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про<br>першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> <br> <a name="RIII"></a>Розділ III<br> ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК РОДОВИЩ, ЗАПАСІВ І ПРОЯВІВ<br> КОРИСНИХ КОПАЛИН, А ТАКОЖ ДІЛЯНОК НАДР, НАДАНИХ У<br> КОРИСТУВАННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНЕ З ВИДОБУВАННЯМ<br> КОРИСНИХ КОПАЛИН<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів<br> корисних копалин<br> <br> Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних<br>копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів<br>корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.<br> Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин<br>здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів<br>України.<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних<br> копалин<br> <br> Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить<br>відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ<br>корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних<br>копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних,<br>гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його<br>геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв<br>корисних копалин.<br> Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться<br>спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з<br>геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання<br>надр.<br> <br> <a name="S44"></a>Стаття 44. Державний баланс запасів корисних копалин<br> <br> Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості<br>про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин<br>щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень<br>промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і<br>забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами<br>корисних копалин.<br> Державний баланс запасів корисних копалин ведеться спеціально<br>уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного<br>вивчення та забезпечення раціонального використання надр.<br> <br> <a name="S45"></a>Стаття 45. Державна експертиза та оцінка запасів корисних<br> копалин<br> <br> Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів<br>корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на<br>мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і<br>кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов<br>розробки родовища.<br> Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням<br>раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних<br>у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною<br>комісією України по запасах корисних копалин.<br> Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину<br>встановлюється Державною комісією України по запасах корисних<br>копалин.<br> Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси<br>корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ,<br>підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по<br>запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> <a name="S46"></a>Стаття 46. Списання запасів корисних копалин<br> <br> Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які<br>втратили промислове значення, а також втрачені у процесі<br>видобування або не підтверджені під час наступних<br>геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають<br>списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що<br>визначається Кабінетом Міністрів України.<br> Результати списання з обліку запасів корисних копалин<br>облікуються у Державному інформаційному геологічному фонді<br>України.<br> <br> <a name="S47"></a>Стаття 47. Державний облік ділянок надр, наданих у<br> користування для цілей, не пов'язаних з<br> видобуванням корисних копалин<br> <br> Ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації<br>підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням<br>корисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетом<br>України по нагляду за охороною праці.<br> <br> <br> <a name="RIV"></a>Розділ IV<br> ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В<br> ЕКСПЛУАТАЦІЮ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ОБ'ЄКТІВ, А ТАКОЖ<br> ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ<br> КОРИСНИХ КОПАЛИН<br> <br> <br> <a name="S48"></a>Стаття 48. Особливості проектування гірничодобувних<br> об'єктів, а також підземних споруд, не<br> пов'язаних з видобуванням корисних копалин<br> <br> Проектування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не<br>пов'язаних з видобуванням корисних копалин, провадиться на основі<br>геологічного та іншого вивчення надр з урахуванням комплексного<br>розвитку регіону та вимог екологічної безпеки.<br> Проектування гірничодобувних об'єктів провадиться після<br>попереднього погодження у встановленому законодавством порядку<br>питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу.<br> Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних<br>споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому<br>числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих<br>речовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній,<br>науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в<br>порядку, встановленому законодавством України.<br> <br> <a name="S49"></a>Стаття 49. Погодження місць розташування гірничодобувних<br> об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з<br> видобуванням корисних копалин<br> <br> Місця розташування гірничодобувних об'єктів і підземних<br>споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому<br>числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і<br>матеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливих<br>речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт<br>погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони<br>навколишнього природного середовища, державного санітарного<br>нагляду, з територіальними геологічними підприємствами,<br>відповідними Радами народних депутатів та іншими заінтересованими<br>органами.<br> <br> <a name="S50"></a>Стаття 50. Основні вимоги до проектування, будівництва і<br> введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів,<br> об'єктів по переробці мінеральної сировини,<br> а також підземних споруд, не пов'язаних з<br> видобуванням корисних копалин<br> <br> У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні<br>передбачатися:<br> 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує<br>найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних<br>копалин;<br> 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки<br>родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки)<br>мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне<br>та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин,<br>а також використання наявних у них компонентів;<br> 3) раціональне використання розкривних порід при розробці<br>родовищ корисних копалин;<br> 4) складування, збереження та визначення порядку обліку<br>корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також<br>відходів виробництва, що містять корисні компоненти;<br> 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі<br>будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання<br>геологічної і маркшейдерської документації;<br> 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження<br>грунтового покриву;<br> 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього<br>природного середовища.<br> У проектах будівництва об'єктів по переробці мінеральної<br>сировини повинні передбачатися:<br> 1) застосування технологічних схем, які забезпечують<br>раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної<br>сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;<br> 2) раціональне використання, утилізацію, знешкодження або<br>безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод<br>тощо);<br> 3) складування, збереження та визначення порядку обліку<br>відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не<br>використовуються;<br> 4) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього<br>природного середовища.<br> При проектуванні, будівництві і введенні в експлуатацію<br>підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,<br>повинні забезпечуватися раціональне використання видобутих<br>гірських порід, а також виконання вимог, зазначених у пунктах 5,<br>6, 7 частини першої цієї статті, та інших вимог і правил<br>відповідно до законодавства України.<br> Забороняється введення в експлуатацію нових і<br>реконструйованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці<br>мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з<br>видобуванням корисних копалин, якщо при їх проектуванні не<br>додержано вимог, передбачених цією статтею.<br> <br> <br> <a name="RV"></a>Розділ V<br> КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ РОЗРОБКИ РОДОВИЩ<br> КОРИСНИХ КОПАЛИН І ДЛЯ ЦІЛЕЙ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З<br> ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН<br> <br> <br> <a name="S51"></a>Стаття 51. Порядок розробки родовищ корисних копалин<br> та переробки мінеральної сировини<br> <br> Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних<br>копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з<br>затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної<br>експлуатації та охорони надр.<br> Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки<br>родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини<br>погоджуються користувачами надр з Міністерством охорони<br>навколишнього природного середовища України та Державним комітетом<br>України по нагляду за охороною праці в частині додержання вимог<br>законодавства про надра.<br> <br> <a name="S52"></a>Стаття 52. Квоти на видобуток корисних копалин<br> <br> З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та<br>екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин<br>установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.<br> Порядок установлення квот на видобуток корисних копалин<br>затверджується Кабінетом Міністрів України.<br> <br> <a name="S53"></a>Стаття 53. Основні вимоги при розробці родовищ корисних<br> копалин та переробці мінеральної сировини<br> <br> При розробці родовищ корисних копалин повинні<br>забезпечуватися:<br> 1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій<br>видобування корисних копалин і вилучення наявних у них<br>компонентів, що мають промислове значення, недопущення<br>наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також<br>вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить<br>до втрат запасів корисних копалин;<br> 2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших<br>геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення<br>технічної документації;<br> 3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості<br>корисних копалин, а також подання до статистичних та інших<br>державних органів встановленої законодавством звітності;<br> 4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними<br>родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а<br>також збереження запасів корисних копалин родовищ, що<br>консервуються;<br> 5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також<br>відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не<br>використовуються;<br> 6) раціональне використання розкривних порід і відходів<br>виробництва;<br> 7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного<br>середовища ведення робіт.<br> При переробці мінеральної сировини повинні забезпечуватися:<br> 1) додержання технологічних схем переробки мінеральної<br>сировини, що забезпечують раціональне і комплексне вилучення<br>корисних компонентів;<br> 2) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на<br>різних стадіях переробки т