Пліт повинен мати достатню вантажопідйомність і бути обладнаним справними причальними пристроями і тросами для його кріплення під час роботи.
Настили риштувань і плоту повинні бути рівними, міцними і виконані з дошок із зазорами між ними не більше 10 см.
Застосовувати жердини для влаштування помостів (настилів) і забивати кілки з човнів забороняється.
3.5.4. Плотові та дощаті щити до опорних паль або кілків слід підв'язувати з верхнього боку споруди.
Затоплювати плотові щити необхідно за допомогою вилок, а не жердин.
Поперечні дощаті щити осаджують за допомогою довбні з понтона або зі спеціальних містків. Осаджування щитів з човнів забороняється.
3.5.5. Копер, що використовується для забивання кілків і паль за допомогою механічної баби у воді, повинен бути встановлений на плавучий засіб з достатньою вантажопідйомністю і стійкістю.
Він повинен мати швартове обладнання, настил з дошок для переміщення людей і леєрну огорожу.
3.5.6. Осаджувати хворостяний закрутень з плотів або понтонів необхідно рівномірно по довжині плоту (понтона) вилками, насадженими на жердини; довжина жердин повинна бути більше глибини води в річці (каналі) на 1,5-2,0 м.
3.5.7. Під час в'язання хворостяних канатів, фашин і матраців кінці дротів, що стирчать, необхідно заправляти усередину хворостяного виробу.
3.5.8. Забороняється перебувати на хворостяному матраці та на шляху його руху під час його спуску на воду (під воду).
3.5.9. Під час завантаження камінням плотових кліток вручну повинні бути укладені спеціальні пішохідні містки завширшки не менше ніж 70 см з дошок товщиною не менше ніж 4 см.
Ходити по плотових клітках з вантажем при відсутності містків забороняється.
3.5.10. Під час завантаження хворостяних матраців або плотових кліток каменем механізованим способом за допомогою грейферних кранів працівники повинні бути виведені з робочої зони крана.
Судно, що доставило каміння, необхідно з'єднати з берегом трапом завширшки не менше ніж 1 м при односторонньому русі та 2 м - при двосторонньому.
3.5.11. Під час улаштування або ремонту споруд з льоду для проходу працівників як по льоду, так і по хворостяних матрацах повинні бути покладені спеціальні ходові дошки і трапи.
3.5.12. Під час роботи з льоду камінь для завантажування хворостяного матраца необхідно вивантажувати на відстані не менше ніж 8-10 м від крайки майни й укладати шаром товщиною не більше ніж 0,5 м.
3.5.13. При укріпленні укосів земляних споруд (каналів, дамб, гребель тощо) гідропосівом трав усі працівники виводяться із зони дії гідронамиву.
3.5.14. Під час виконання робіт з біологічного укріплення укосів і берм земляних споруд (посівом трав, укладанням дерну, посадкою рослин) забороняється розкидати мінеральні й органічні добрива голими руками або в мокрих рукавицях.
3.6. Вимоги безпеки під час виконання робіт з очищення поверхонь споруд, фарбувальних і гідроізоляційних робіт
3.6.1. Під час виконання робіт з очищення поверхонь споруд, фарбувальних і гідроізоляційних робіт слід керуватися вимогами ДБН А.3.2-2-2009, ДСТУ Б А.3.2-10:2009 „Система стандартів безпеки праці. Роботи антикорозійні. Вимоги безпеки”, ДСТУ Б А.3.2-7:2009 „Система стандартів безпеки праці. Роботи фарбувальні. Вимоги безпеки”, НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил.
3.6.2. Перед початком робіт зона виконання піскоструминних робіт повинна бути обгороджена.
3.6.3. Під час роботи оператора установок піскоструминного очищення працівник, що знаходиться при піскоструминній установці, повинен постійно спостерігати за оператором для того, щоб швидко виконувати його розпорядження за встановленою між ними системою сигналів.
Пускати повітря і відкривати кран піскоструминної установки можна тільки за сигналом оператора.
3.6.4. У зоні роботи оператора установок піскоструминного очищення категорично забороняється перебувати іншим особам.
Оператор установок піскоструминного очищення повинен мати спеціальну маску, яка захищає обличчя та дихальні шляхи від піщаного пилу.
3.6.5. Перед початком виконання малярних робіт (фарбування обладнання, приміщень будівель тощо) повинна бути знята напруга в електромережі, обладнання необхідно знеструмити і його роботу зупинити.
3.6.6. Лакофарбувальні матеріали повинні готуватися, як правило, централізовано.
Не дозволяється готувати малярні суміші на робочому місці.
3.6.7. Усі фарби, емалі, лаки, розчинники, що використовуються, повинні мати сертифікати або паспорти з обов'язковою вказівкою їх компонентів та інструкції щодо їх зберігання і використання та правила інвідуального захисту під час використання.
Не дозволяється готувати малярні суміші із застосуванням несертифікованих розчинників та лакофарбувальних матеріалів.
3.6.8. Під час фарбування не дозволяється виконувати будь-які роботи з використанням відкритого вогню або з утворенням іскор.
3.6.9. Під час фарбування в закритих приміщеннях швидковисихаючими лаками та фарбами, що містять летючі розчинники (нітрофарби тощо) і утворюють шкідливі речовини, необхідно влаштовувати припливно-витяжну вентиляцію з три- і чотирикратним повітрообміном за годину, а роботи виконувати з обов'язковим застосуванням респіраторів.
Не дозволяється продовжувати фарбування в разі раптової зупинки припливно-витяжної вентиляції.
3.6.10. Фарбопульт та інші автоматичні апарати для напилення фарб повинні бути заздалегідь випробувані на гідравлічний тиск, що перевищує в 1,5 раза робочий.
3.6.11. Під час виконання ізоляційних робіт усередині ємкостей або в закритих приміщеннях повинні бути забезпечені їх провітрювання та місцеве електроосвітлення від електромережі напругою не вище 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-15:2011 та ДСТУ Б А.3.2-13:2011. Електроприводи всіх механізмів, робочі органи яких містяться в ємкостях, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів.
Ємкості, у яких проводитимуться роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій, очищені, охолоджені, провентильовані.
3.6.12. Доступ працівників усередину ємкостей, що мають верхні та нижні люки, повинен здійснюватися тільки через нижній люк. Спуск працівника у відкриту ємкість повинен проводитися по переносній драбині, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємкості.
Працівники, що працюють усередині ємкості, застосовують засоби індивідуального захисту органів дихання згідно з вимогами Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976.
Перед початком виконання робіт усередині ємкостей усі електродвигуни повинні бути знеструмлені, технологічні трубопроводи заглушені.
Під час проведення робіт усередині ємкостей повинні бути вивішені попереджувальні знаки.
3.6.13. При проведенні робіт з розігрівання (варіння) бітумів та смол необхідно дотримуватися вимог НАПБ А.01.001-2004.
3.6.14. Під час виконання робіт із застосуванням гарячого бітуму двома та більше робочими ланками відстань між ними повинна бути не менше ніж 10 м.
3.6.15. Не дозволяється для підігрівання бітумної мастики всередині приміщень застосовувати відкритий вогонь.
3.6.16. Скловата та шлаковата повинні подаватися до місця виконання робіт у контейнерах або пакетах, виключаючи їх розпорошення.
Кінці в'язального дроту не повинні виступати над поверхнею після закріплення ізоляційного покриття конструкцій або устаткування теплоізоляційними матеріалами.
3.6.17. Теплоізоляційні роботи на технологічному устаткуванні та трубопроводах повинні виконуватися відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-6:2009 „Система стандартів безпеки праці. Роботи з теплової ізоляції обладнання і трубопроводів. Вимоги безпеки” і, як правило, до їх установки.
3.6.18. Під час приготування ґрунтовки, що складається з розчинника і бітуму, необхідно розплавлений бітум уливати в розчинник.
Не дозволяється вливати розчинник у розплавлений бітум.
3.6.19. Місця варіння і розігрівання ізоляційних бітумних сумішей повинні розміщуватися на відстані, що забезпечує пожежну безпеку від дерев'яних споруд. Приготування бітумної мастики допускається тільки на відведених для цієї мети спланованих майданчиках. Котли з бітумною мастикою повинні бути встановлені не ближче ніж 15 м від траншeй і каналів, а при будівництві магістральних трубопроводів - не ближче ніж 30 м.
Не можна допускати попадання води (льоду, снігу) в котли з розплавленим бітумом.
3.6.20. Котли для варіння та розігрівання ізоляційних і бітумних сумішей повинні закріплюватися і мати вогнетривкі кришки, які щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше, ніж на 3/4 їх ємкості.
3.6.21. Змішування бітуму з бензином дозволяється на відстані не менше ніж 50 м від місця розігрівання бітуму.
3.6.22. Працівники, зайняті засипанням заповнювача в котел з розплавленим бітумом, повинні бути забезпечені захисними окулярами і респіраторами, зайняті приготуванням гарячої бітумної мастики і лаків, - захисними окулярами і чоботами, зайняті обклеюванням рулонними матеріалами на гарячому бітумі, - захисними окулярами.
3.6.23. Під час переміщення гарячого бітуму на робочих місцях вручну слід застосовувати металеві бачки, що мають форму зрізаного конуса, повернутого широкою частиною вниз, із кришками, які щільно закриваються, і запірними пристроями.
3.6.24. Під час виконання робіт, пов'язаних з очищенням та ізоляцією цементно-піщаним розчином сталевих трубопроводів, необхідно дотримуватися вимог ДБН А.3.2-2-2009, а також інструкцій, розроблених на підприємстві.
3.6.25. Під час нанесення ізоляції цементно-піщаним розчином вручну всередині трубопроводів необхідно використовувати світильники з напругою, що не перевищує 12 В.
3.6.26. Під час роботи всередині труби працівник повинен надягти запобіжний пояс зі страхувальною мотузкою, яка виведена назовні труби.
3.7. Вимоги безпеки під час виконання робіт з торкретування бетонних поверхонь
3.7.1. Для працівників, які зайняті на роботах з торкретування бетонних поверхонь гідротехнічних споруд, щораз перед початком робіт на новому місці проводиться первинний інструктаж з охорони праці.
3.7.2. Під час виконання робіт з торкретування, що проводяться на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, необхідно дотримуватися вимог НПАОП 0.00-1.15-07.
3.7.3. Торкретування зовнішніх поверхонь на висоті необхідно виконувати з міцних риштувань. Не допускається робота з саморобних колисок, підвісних драбин й інших подібних пристроїв.
3.7.4. Піднімальні пристрої (блоки, лебідки) і риштування повинні допускатися до експлуатації тільки після перевірки і приймання їх виконавцем робіт на місці установлення.
3.7.5. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом і захисними засобами згідно з НПАОП 0.00-3.08-09.
Сопловик повинен працювати в спеціальній масці-шоломі.
3.7.6. Зона робіт з торкретування і готування торкрет-маси повинна бути обгороджена.
Забороняється перебувати в цій зоні особам, які не мають відношення до виконання зазначених робіт.
3.7.7. Перед початком робіт необхідно перевірити стан місця проведення робіт, трубопроводів повітря, води і торкрет-суміші; під час виконання робіт на висоті потрібно перевірити стан риштувань, огороджень, колисок, канатів, лебідок, а також консолей для підняття колисок; наявність запобіжних клапанів і манометрів на цемент-гарматі; наявність повітря і води в системі трубопроводів, усіх з'єднань труб і шлангів, а також справність кранів.
3.7.8. Сопловик повинен здійснювати контроль за станом колиски, наявністю і правильністю її кріплення до канатів, станом огородження і настилу колиски, надійністю кріплення лебідок і правильністю намотування каната, міцністю з'єднань шлангів і трубопроводів, що йдуть від цемент-гармати. Напірний шланг із соплом повинен бути надійно закріплений на дні колиски. Довжина вільного кінця шланга не повинна перевищувати 2,5 м.
3.7.9. Пробки, що утворилися в трубопроводах, усувають тільки у разі відсутності в них тиску.
Перебувати біля вихідних отворів трубопроводів і шлангів забороняється.
З метою запобігання пошкодженню очей під час ліквідації пробок у трубопроводах повинні використовуватися захисні окуляри відповідно до ГОСТ 12.4.013-85Е „ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия” (далі - ГОСТ 12.4.013-85Е).
3.7.10. Під час роботи цемент-гармати виправляти з'єднання трубопроводів і шлангів, підтягувати сальники, ремонтувати вентилі, прочищати сопла і виконувати інші підсобні роботи забороняється.
3.7.11. Стояки напірних трубопроводів повинні бути міцно закріплені хомутами до стійок риштувань.
Шланги повинні з'єднуватися між собою інвентарними стиками, ніпелями і штуцерами за допомогою стяжних хомутів.
Застосовувати для цієї мети дротяні закрутки або з'єднувати шланги штуцерами з пошкодженою нарізкою забороняється.
3.7.12. Працювати на торкрет-апараті з тиском понад 0,35 МПа (3,5 кгс/см2) забороняється.
Якщо тиск перевищує 0,35 МПа (3,5 кгс/см2), моторист зобов'язаний відключити торкрет-апарат від повітряної магістралі.
3.8. Вимоги безпеки під час проведення дренажних робіт
3.8.1. Під час проведення земляних робіт при будівництві та ремонті дренажних систем слід керуватися вимогами ДБН А.3.2-2-2009 і пункту 3.4 цього розділу.
3.8.2. Під час роботи механізмів на перезволожених або нестійких (з низькою несущою здатністю) ґрунтах під гусениці повинні бути покладені щити або слані.
3.8.3. Під час роботи багатоковшевого траншейного екскаватора профіль робочого майданчика в поздовжньому і поперечному напрямках повинен забезпечувати стійке положення екскаватора. Багатоковшеві екскаватори дозволяється використовувати на підйомах до 10 град. і на косогорах - до 5 град.
