Кримінально-процесуальний кодекс України Розділ другий ( від статті 94 до статті 236-8 ) ( ст.1 - ст.93-1 ( 1001-05 )) ( ст.237 - ст.449 ( 1003-05 )) Порушення кримінальної справи, дізнання і досудове слідство Г л а в а 8 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи Приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,посадових осіб, представників влади, громадськості або окремихгромадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості абоокремих громадян, які затримали підозрювану особу на місцівчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим,прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли єдостатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чиокремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими.Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник тапосадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявникпопереджується про відповідальність за неправдивий донос, про щовідмічається в протоколі. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вонаподається. До порушення справи слід пересвідчитися в особізаявника, попередити його про відповідальність за неправдивийдонос і відібрати від нього відповідну підписку. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадовихосіб повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення представників влади, громадськості або окремихгромадян, які затримали підозрювану особу на місці вчиненнязлочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими. Стаття 96. Явка з повинною Явка з повинною - це особисте, добровільне письмове чи уснеповідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому,прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюванийним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщокримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, такеповідомлення заявником має бути зроблене до винесення постановипро притягнення його як обвинуваченого. Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаютьсявідомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першоїособи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склалапротокол. Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовомузасіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заявизаносяться до протоколу судового засідання і підписуютьсязаявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг ізпротоколу судового засідання відповідному прокурору. Письмова заява про явку з повинною має бути підписаназаявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчимабо прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві датиїї прийняття.( Стаття 96 в редакції Закону N 3082-III ( 3082-14 ) від07.03.2002 ) Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язаніприймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлюванізлочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, органдізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строкуприйняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігтизлочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, щосвідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, якаповідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів длязабезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї таблизьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дійщодо них робляться спроби вплинути на заявника. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочиндо порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором,слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхомвідібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб абовитребування необхідних документів. Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальноїсправи можуть бути перевірені шляхом проведенняоперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених узаконодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходівпроводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданнямкерівника відповідного оперативного підрозділу або йогозаступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситьсяі на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і увипадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 98. Порядок порушення справи При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддязобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи,вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтюкримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а такождальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановленоособу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бутипорушено щодо цієї особи. Справи, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу,порушуються народним суддею, а у випадках, передбачених частиною 3статті 27 цього Кодексу, - прокурором. Після порушення справи: 1) прокурор направляє справу для провадження досудовогослідства або дізнання; 2) слідчий починає досудове слідство, а орган дізнанняпочинає дізнання; 3) суд справу про злочин, зазначений у частині першій статті27 цього Кодексу, призначає до розгляду.( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 358/95-ВР ( 358/95-ВР ) від05.10.95, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинностіз 29.06.2001 ) Стаття 98-1. Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої порушено кримінальну справу У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи,прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особівиїжджати за межі України до закінчення досудового розслідуваннячи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову(ухвалу).( Кодекс доповнено статтею 98-1 згідно із Законом N 358/95-ВР( 358/95-ВР ) від 05.10.95 ) Стаття 98-2. Вручення чи направлення копії постанови про порушення кримінальної справи У разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, органдізнання або суддя зобов'язані вручити копію відповідної постановиособі, щодо якої порушено справу, та потерпілому негайно. Принеможливості негайного вручення копія постанови вручається непізніше трьох діб з моменту її винесення. У разі неможливості вручення зазначеним особам копіїпостанови про порушення кримінальної справи протягом строків,визначених частиною 1 цієї статті, через їх хворобу, неможливістьвстановлення місця перебування чи з інших поважних причин, копіяпостанови вручається протягом трьох діб з моменту явки, приводу чивстановлення місця перебування цих осіб. Якщо особа відмовляється одержати копію постанови пропорушення кримінальної справи, прокурор, слідчий, особа, якапровадить дізнання, або суддя складають відповідний протокол. Представнику потерпілого, захиснику чи законному представникупідозрюваного або обвинуваченого копія постанови про порушеннякримінальної справи вручається або надсилається на їх письмовувимогу протягом трьох діб з моменту надходження такої вимоги.( Кодекс доповнено статтею 98-2 згідно із Законом N 526-V( 526-16 ) від 22.12.2006 ) Стаття 99. Відмова в порушенні справи При відсутності підстав до порушення кримінальної справипрокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановоювідмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляютьзаінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, щонадійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальноїсправи, але матеріали перевірки містять дані про наявність удіянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чиіншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, органдізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальноїсправи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадськійорганізації, службі у справах дітей, трудовому колективу абовласнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ниморгану для вжиття відповідних заходів впливу або передатиматеріали для застосування в установленому порядку заходівадміністративного стягнення.( Стаття 99 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від15.12.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001, N 2670-III( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 ) Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушеннікримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві,а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящомупрокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вонастосується, або її представником протягом семи днів з дняодержання копії постанови. Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмовув порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою,інтересів якої вона стосується, або її представником до суду впорядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу. Постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справиможе бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або їїпредставником протягом семи днів з дня одержання копії постанови вапеляційному порядку.( Кодекс доповнено статтею 99-1 згідно із Законом N 2857-XII( 2857-12 ) від 15.12.92, із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше добинаправити прокуророві копію постанови про порушення кримінальноїсправи або про відмову в порушенні такої справи. Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриваєїї, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій,скасовує постанову про порушення справи. У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим абоорганом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постановуслідчого або органу дізнання і порушує справу. ( Частину п'яту статті 100 виключено на підставі ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) ( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-XII( 2857-12 ) від 15.12.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -набуває чинності з 29.06.2001 ) Г л а в а 9 ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА Стаття 101. Органи дізнання Органами дізнання є: 1) міліція; 1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплатиподатків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків назагальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також усправах про приховування валютної виручки; 2) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їхвідання; 3) начальники органів управління Військової службиправопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питаньпровадження дізнання - у справах про злочини, вчиненівійськовослужбовцями Збройних Сил України тавійськовозобов'язаними під час проходження ними зборів,працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службовихобов'язків або в розташуванні військової частини, а командири(начальники) військових частин, з'єднань, начальники військовихустанов - у справах про злочини, вчинені підлеглими їмвійськовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходженняними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівникамиЗбройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службовихобов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання,установи чи на військових об'єктах; 3-1) командири кораблів - у справах про злочини, вчиненіпідлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини,вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконаннямними службових обов'язків під час походу за межами України; 4) митні органи - в справах про контрабанду; 5) начальники установ виконання покарань, слідчихізоляторів - у справах про злочини проти встановленого порядкунесення служби, вчинені працівниками цих установ, а також усправах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; 6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежіі порушення протипожежних правил; 7) органи прикордонної служби - у справах про порушеннядержавного кордону; 8) капітани морських суден, що перебувають у далекомуплаванні.( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85,Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 2468-XII( 2468-12 ) від 17.06.92, N 85/98-ВР ( 85/98-ВР ) від 05.02.98,N 1134-XIV ( 1134-14 ) від 08.10.99, N 662-IV ( 662-15 ) від03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 )від 15.05.2003, N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, N 3108-IV( 3108-15 ) від 17.11.2005, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 ) Стаття 102. Органи досудового слідства Органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчіорганів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчіорганів безпеки. ( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від13.06.63, N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71, Законами N 2857-XII( 2857-12 ) від 15.12.92, N 85/98-ВР ( 85/98-ВР ) від 05.02.98 ) Г л а в а 10 ДІЗНАННЯ Стаття 103. Повноваження органів дізнання На органи дізнання покладається вжиття необхіднихоперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину іосіб, що його вчинили. Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайноповідомляє прокурора.( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3351-XII( 3351-12 ) від 30.06.93 ) Стаття 104. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнанняпорушує кримінальну справу і, керуючись правиламикримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії довстановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання,додержуючи строків, передбачених частиною 1 статті 108 цьогоКодексу, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подаєпрокурору для затвердження. У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочинвін зобов'язаний передати її слідчому через прокурора післявиконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбаченихчастиною 2 статті 108 цього Кодексу. Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, невстановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжуєвиконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їхнаслідки. Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язанийвиконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих тарозшукових дій.( Стаття 104 в редакції Закону N 3351-XII ( 3351-12 ) від30.06.93 ) ( Статтю 105 виключено на підставі Закону N 3351-XII( 3351-12 ) від 30.06.93 ) Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненнізлочину, за який може бути призначено покарання у виглядіпозбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину абобезпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть надану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або вйого житлі буде виявлено явні сліди злочину. При наявності інших даних, що дають підстави підозрюватиособу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі,коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чиперебування не зареєстровано, або коли не встановлено особипідозрюваного. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненнізлочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол іззазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місцязатримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу пророз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другоюстатті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником змоменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала,і затриманим. Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайновручається затриманому і направляється прокурору. На вимогупрокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставоюдля затримання. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, органдізнання негайно повідомляє одного з її родичів, а в разізатримання співробітника кадрового складу розвідувального органуУкраїни при виконанні ним службових обов'язків негайно повідомляєтакож і відповідний розвідувальний орган. Протягом сімдесяти двох годин після затримання органдізнання: 1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилась підозра увчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затриманняабо затримання було здійснено з порушенням вимог, передбаченихчастинами першою і другою цієї статті; 2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід,не зв'язаний з триманням під вартою; 3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йомузапобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманогонегайно надсилається начальником місця попереднього ув'язнення досуду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органудізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшлапісля обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддеюпротягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшлоабо коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинногостроку після затримання, скарга на затримання розглядається суддеюпротягом п'яти діб з часу надходження. Скарга розглядається з додержанням вимог, передбаченихстаттею 165-2 цього Кодексу. За результатами розгляду суддявиносить постанову про законність затримання чи про задоволенняскарги і визнання затримання незаконним. Копія постановинаправляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальникумісця попереднього ув'язнення. На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення можебути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийняторішення, або її захисником чи законним представником. Подачаапеляції не зупиняє виконання постанови суду. Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може триватибільше сімдесяти двох годин. Якщо у встановлений законом строк затримання постанова суддіпро застосування до затриманої особи запобіжного заходу у виглядівзяття під варту або постанова про звільнення затриманого ненадійшла до установи для попереднього ув'язнення, начальник місцяпопереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протоколі направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, якийздійснював затримання.( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX( 3084-09 ) від 16.02.78, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3780-XII( 3780-12 ) від 23.12.93, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -набуває чинності з 29.06.2001, N 3111-III ( 3111-14 ) від07.03.2002, N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 ) Стаття 106-1. Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних увчиненні злочину, визначається Положенням про порядоккороткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.( Кодекс доповнено статтею 106-1 згідно з Указом ПВР N 3084-IX( 3084-09 ) від 16.02.78, із змінами, внесеними згідно з УказомПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84 ) Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину Виклик і допит підозрюваного провадяться з додержаннямправил, встановлених статтями 134-136, 145 і 146 цього Кодексу. Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обранозапобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допитпроводиться негайно, а при неможливості негайного допиту - непізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. При допитітакого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, завинятком випадків, коли він відмовляється від нього і його відмоваприйнята. Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права,передбачені статтею 43-1 цього Кодексу, а також повідомлено, увчиненні якого злочину він підозрюється, про що робиться відміткав протоколі його допиту.( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 3780-XII ( 3780-12 ) від23.12.93, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинностіз 29.06.2001 ) Стаття 108. Строки провадження дізнання У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким,дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи змоменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу невстановлено, дізнання зупиняється з додержанням вимог,передбачених статтею 209 цього Кодексу. У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізнанняпровадиться у строк не більше десяти днів з моменту порушеннясправи. У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу упорядку, передбаченому статтею 165-2 цього Кодексу, дізнанняпровадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обраннязапобіжного заходу.( Стаття 108 в редакції Закону N 3351-XII ( 3351-12 ) від30.06.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001,N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 ) Стаття 109. Закінчення дізнання Дізнання у справах закінчується складанням постанови пронаправлення справи для провадження досудового слідства, яказатверджується прокурором. За наявності обставин, передбачених статтею 6 цього Кодексу,орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якоїв добовий строк надсилає прокуророві.( Стаття 109 в редакції Закону N 3351-XII ( 3351-12 ) від30.06.93 ) Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскарженіпрокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути їїпротягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені досуду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаютьсясудом першої інстанції при попередньому розгляді справи або прирозгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.( Стаття 110 в редакції Закону N 2857-XII ( 2857-12 ) від15.12.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Г л а в а 11 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА Стаття 111. Провадження досудового слідства Досудове слідство провадиться у всіх справах, за виняткомсправ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425цього Кодексу, по яких досудове слідство провадиться у випадках,коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через своїфізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право назахист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2631-VII( 2631-07 ) від 18.03.70, N 140-IX ( 140-09 ) від 04.09.75,N 1593-IX ( 1593-09 ) від 22.12.76, N 6347-XI ( 6347-11 ) від03.08.88, N 5822-XI ( 5822-11 ) від 29.04.88, N 6976-XI( 6976-11 ) від 14.12.88, в редакції Закону N 3351-XII ( 3351-12 )від 30.06.93 ) Стаття 112. Підслідність У справах про злочини, передбачені статтями 157, 158, 158-1,159, 159-1, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті 168,статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176, частиною3 статті 177, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184, статтею209, частиною 3 статті 229, статтями 233, 234, 235, 236, 237, 238,244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342,343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 364, 365, 366,367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379,380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405,406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418,419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432,433, 434, 435, 438, 439, 441, 445 Кримінального кодексу України( 2341-14 ), а також у всіх справах про злочини, вчиненіслужбовими особами, які займають особливо відповідальне становище,відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державнуслужбу" ( 3723-12 ) та особами, посади яких віднесено до 1-3категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудовеслідство провадиться слідчими прокуратури. За постановоюГенерального прокурора України, його заступників, прокурораобласті та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратуриможуть розслідуватися і інші злочини. У справах про злочини, передбачені статтями 115, 116, 117,118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, частиною 2 статті 126, статтями127, 128, 129, 130, 131, 132, частинами 2 і 3 статті 133, статтями134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146,147, 148, 149, 150, 150-1, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 165, 167,частиною 1 статті 168, статтями 169, 174, частинами 1 і 2 статті176, частинами 1 і 2 статті 177, статтями 178, 179, 180, 181,частиною 1 статті 184, частинами 2, 3, 4, 5 статті 185, частинами2, 3, 4, 5 статті 186, статтею 187, статтею 188-1, статтею 189,частинами 2, 3, 4 статті 190, статтями 192, 193, частиною 2 статті194, частинами 2 і 3 статті 194-1, статтями 195, 196, 197, 197-1,198, 199, 200, частиною 2 статті 202, частиною 2 статті 203,статтею 203-1, статтею 204, частиною 2 статті 205, статтями 206,207, 209, частиною 2 статті 213, статтями 214, 215, 217, 219, 220,221, 222, 223, 223-1, 223-2, 224, частиною 2 статті 225, частиною2 статті 226, статтями 227, 228, частинами 1 і 2 статті 229,статтями 231, 232, 232-1, 232-2, 233, 234, 235, 239, 240, 241,242, 243, частиною 2 статті 245, частиною 2 статті 248, частиною 2статті 249, статтями 251, 252, 254, 259, 260, 261, 262, 263, 264,265, 265-1, 266, 267, 267-1, 268, 269, 270, 277, 278, 279, 280,281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293,295, частинами 2, 3, 4 статті 296, статтями 297, 298, 298-1, 299,300, 301, 302, 303, 304, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313,314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326,327, 337, 339, 340, 341, 344, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 360,361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 389, 390, 391, 393, 394Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини,вчинені неповнолітніми, досудове слідство провадиться слідчимиорганів внутрішніх справ. У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111,112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 261,294, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2,362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444,446, 447 Кримінального кодексу України, досудове слідствопровадиться слідчими органів Служби безпеки України. Якщо під часрозслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422,будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366,367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ),вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою,якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якоїведеться слідство, вони розслідуються слідчими органів Службибезпеки України, у тому числі й ті, що вчинені службовими особами,які займають особливо відповідальне становище відповідно дочастини першої статті 9 Закону України "Про державну службу"( 3723-12 ), та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорійпосад державних службовців, а так само вчинені працівникамиправоохоронних органів. У справах про злочини, передбачені статтями 204, 207, 208,209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1,статтями 216, 218 Кримінального кодексу України, досудове слідствопровадиться слідчими податкової міліції. Якщо під часрозслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбаченістаттями 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221,222, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якоїведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зізлочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вонирозслідуються слідчими податкової міліції. У справах про злочини, передбачені статтями 191, 210, 211,255, 256, 257 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), досудовеслідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу.Якщо під час розслідування цих та інших справ будуть встановленізлочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), пов'язані із злочинами,про які порушено справу, вони розслідуються тим органом, щопорушив справу. У справах про злочини, передбачені статтями 209-1, 384, 385,386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудовеслідство провадиться тим органом, до підслідності якоговідноситься злочин, у зв'язку з яким порушено дану справу. Якщо під час розслідування кримінальної справи будевстановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведетьсяслідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами,вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підсліднітому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разінеможливості виділення цих матеріалів в окреме провадженняпрокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєюпостановою визначає підслідність всіх цих злочинів.( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від18.11.63 ( 677а-06 ), від 18.01.66, N 1879-VIII ( 1879-08 ) від03.07.73, N 2718-VIII ( 2718-08 ) від 17.06.74, N 3086-IX( 3086-09 ) від 16.02.78, N 2942-X ( 2942-10 ) від 24.12.81,N 6591-X ( 6591-10 ) від 29.02.84, N 6834-X ( 6834-10 ) від16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85, N 704-XI ( 704-11 )від 01.08.85, N 1432-XI ( 1432-11 ) від 10.12.85, N 2444-XI( 2444-11 ) від 27.06.86, N 2753-XI ( 2753-11 ) від 18.08.86,N 4392-XI ( 4392-11 ) від 31.07.87, N 4452-XI ( 4452-11 ) від21.08.87, N 4981-XI ( 4981-11 ) від 25.11.87, N 4995-XI( 4995-11 ) від 01.12.87, N 5397-XI ( 5397-11 ) від 10.02.88,N 5723-XI ( 5723-11 ) від 14.04.88, N 6976-XI ( 6976-11 ) від14.12.88, N 7226-XI ( 7226-11 ) від 06.03.89, N 7373-XI( 7373-11 ) від 14.04.89, N 7617-XI ( 7617-11 ) від 16.06.89,N 8711-XI ( 8711-11 ) від 19.01.90, N 8918-XI ( 8918-11 ) від07.03.90, N 9082-XI ( 9082-11 ) від 20.04.90, N 9166-XI( 9166-11 ) від 04.05.90, N 596-XII ( 596-12 ) від 26.12.90,N 597а-XII ( 597а-12 ) від 26.12.90, N 647-XII ( 647-12 ) від18.01.91, N 661-XII ( 661-12 ) від 28.01.91, N 1255-XII( 1255-12 ) від 25.06.91, N 1434а-XII ( 1434а-12 ) від 25.08.91,Законом УРСР N 1255-XII ( 1255-12 ) від 03.07.91, ЗаконамиN 1564-XII ( 1564-12 ) від 18.09.91, N 1974-XII ( 1974-12 ) від12.12.91, N 2354-XII ( 2354-12 ) від 15.05.92, N 2468-XII( 2468-12 ) від 17.06.92, N 2547-XII ( 2547-12 ) від 07.07.92,N 2613-XII ( 2613-12 ) від 17.09.92, N 2703-XII ( 2703-12 ) від16.10.92, N 2935-XII ( 2935-12 ) від 26.01.93, N 2936-XII( 2936-12 ) від 26.01.93, N 2947-XII ( 2947-12 ) від 28.01.93,N 3039-XII ( 3039-12 ) від 03.03.93, N 3351-XII ( 3351-12 ) від30.06.93, N 3582-XII ( 3582-12 ) від 11.11.93, N 3785-XII( 3785-12 ) від 23.12.93, N 3888-XII ( 3888-12 ) від 28.01.94,N 4043-XII ( 4043-12 ) від 25.02.94, N 218/94-ВР ( 218/94-ВР ) від20.10.94, N 246/94-ВР ( 246/94-ВР ) від 15.11.94, N 299/94-ВР( 299/94-ВР ) від 16.12.94, N 64/95-ВР ( 64/95-ВР ) від 15.02.95,N 282/95-ВР ( 282/95-ВР ) від 11.07.95, N 323/96-ВР ( 323/96-ВР )від 12.07.96, N 386/96-ВР ( 386/96-ВР ) від 01.10.96, N 388/96-ВР( 388/96-ВР ) від 02.10.96, N 530/96-ВР ( 530/96-ВР ) від20.11.96, N 44/97-ВР ( 44/97-ВР ) від 05.02.97, N 552/97-ВР( 552/97-ВР ) від 07.10.97, N 85/98-ВР ( 85/98-ВР ) від 05.02.98,N 210/98-ВР ( 210/98-ВР ) від 24.03.98, 1288-XIV ( 1288-14 ) від14.12.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 1587-III( 1587-14 ) від 23.03.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000,N 1945-III ( 1945-14 ) від 14.09.2000, N 1981-III ( 1981-14 ) від21.09.2000, N 2114-III ( 2114-14 ) від 16.11.2000, N 2181-III( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня2001 року, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2362-III( 2362-14 ) від 05.04.2001, N 2409-III ( 2409-14 ) від17.05.2001, в редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від12.07.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2953-III( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 430-IV ( 430-15 ) від 16.01.2003 -набуває чинності 11.06.2003, N 669-IV ( 669-15 ) від 03.04.2003,N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003, N 903-IV ( 903-15 ) від05.06.2003, N 1125-IV ( 1125-15 ) від 11.07.2003, N 1703-IV( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004,N 2289-IV ( 2289-15 ) від 23.12.2004, N 2598-IV ( 2598-15 ) від31.05.2005, N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, N 3169-IV( 3169-15 ) від 01.12.2005, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006,N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, N 170-V ( 170-16 ) від21.09.2006, N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 578-V ( 578-16 )від 11.01.2007, N 965-V ( 965-16 ) від 19.04.2007, N 966-V( 966-16 ) від 19.04.2007, N 1071-V ( 1071-16 ) від 24.05.2007,N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008, N 801-VI ( 801-17 ) від25.12.2008, N 894-VI ( 894-17 ) від 15.01.2009 ) Стаття 113. Початок провадження досудового слідства Досудове слідство провадиться лише після порушеннякримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадженняслідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справапорушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, тоскладається єдина постанова про порушення справи і прийняття її досвого провадження. В разі прийняття до свого провадження ранішепорушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняттясправи до свого провадження. Копію постанови про прийняття справи до свого провадженняслідчий протягом доби надсилає прокуророві. Стаття 114. Повноваження слідчого При провадженні досудового слідства всі рішення проспрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймаєсамостійно, за винятком випадків, коли законом передбаченоодержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повнувідповідальність за їх законне і своєчасне проведення. В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора пропритягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсягобвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченогодо суду або про закриття справи слідчий вправі подати справувищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. Вцьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора,або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому. Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органамдізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчихдій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженніокремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є дляорганів дізнання обов'язковими. В справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, слідчийвправі в будь-який момент приступити до провадження досудовогослідства, не чекаючи виконання органами дізнання дій, передбаченихстаттею 104 цього Кодексу. Постанови слідчого, винесені відповідно до закону вкримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, єобов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами іорганізаціями, посадовими особами і громадянами. При проведенні різних слідчих дій слідчий вправівикористовувати машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомкуі відеозапис.( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від18.01.66, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 114-1. Повноваження начальника слідчого відділу Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністюдій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходівдо найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадженнядосудового слідства в кримінальних справах. Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальнісправи, давати вказівки слідчому про провадження досудовогослідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікаціюзлочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, пропровадження окремих слідчих дій, передавати справу від одногослідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим,а також брати участь у провадженні досудового слідства та особистопровадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнямислідчого. Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справідаються слідчому у письмовій формі і є обов'язковими длявиконання. Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання,за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114цього Кодексу. Вказівки прокурора в кримінальних справах, які данівідповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов'язкові дляначальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящомупрокуророві не зупиняє їх виконання.( Кодекс доповнено статтею 114-1 згідно з Указом ПВР від18.01.66 ) Стаття 115. Затримання слідчим підозрюваного у вчиненні злочину Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану увчинені злочину, за підставами і в порядку, передбаченими статтями106, 106-1 і 107 цього Кодексу. Затримання підозрюваного у вчиненні злочину співробітникакадрового складу розвідувального органу України при виконанні нимслужбових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційнихпредставників цього органу.( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX( 3084-09 ) від 16.02.78, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,Законом N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 ) Стаття 116. Місце провадження досудового слідства Досудове слідство провадиться в тому районі, де вчиненозлочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метоюнайбільш швидкого і повного розслідування його, слідство можепровадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебуванняпідозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшостісвідків чи за визначенням прокурора. Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна,зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передаєсправу прокуророві для направлення її за підслідністю.( Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законом N 1125-IV ( 1125-15 ) від11.07.2003 ) Стаття 117. Розв'язання спорів про підслідність Спір про підслідність між слідчими в межах одного й того жрайону розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортноїпрокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, -транспортний прокурор, який діє на правах районного, міськогопрокурора. Спір про підслідність між слідчими різних районів АвтономноїРеспубліки Крим, області розв'язує прокурор Автономної РеспублікиКрим, прокурор області, між слідчими різних транспортнихпрокуратур, що діють на правах районних, міських прокуратур, -транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, міжслідчими різних районів міста - прокурор міста Києва, міськийпрокурор або їх заступники. Якщо справу порушено в декількох районах або містах різнихобластей, спір про підслідність розв'язує Генеральний прокурорУкраїни або його заступник.( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від15.12.92 ) Стаття 118. Окремі доручення Слідчий має право провадити слідчі дії в інших слідчихрайонах і вправі доручити провадження цих дій відповідномуслідчому або органу дізнання, які зобов'язані це дорученнявиконати в десятиденний строк. У межах міста або району, хоч і поділеного на кілька слідчихдільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії. Стаття 119. Провадження слідства в справі декількома слідчими Якщо розслідування особливо складної справи доручаєтьсядекільком слідчим, то про це зазначається в постанові пропорушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цихслідчих призначається старшим, він приймає справу до свогопровадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчихоголошується обвинуваченому. Стаття 120. Строки досудового слідства Досудове слідство у кримінальних справах повинно бутизакінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час змоменту порушення справи до направлення її прокуророві зобвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до судудля розгляду питання про застосування примусових заходів медичногохарактеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цейстрок може бути продовжено районним, міським прокурором,військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону таприрівняним до них прокурором у разі неможливості закінчитирозслідування - до трьох місяців. В особливо складних справах строк досудового слідства,встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовженопрокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області,прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту іприрівняним до них прокурором або їх заступниками на підставімотивованої постанови слідчого - до шести місяців. Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише увиняткових випадках Генеральний прокурор України або йогозаступники. При поверненні судом справи для провадження додатковогослідства, а також відновленні закритої справи строк додатковогослідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд заслідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи допровадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться назагальних підставах. Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, вяких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строкуслідства в таких справах починається з дня встановлення особи, якавчинила злочин.( Стаття 120 в редакції Закону N 1960-XII ( 1960-12 ) від10.12.91, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-XII( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93,N 658-IV ( 658-15 ) від 03.04.2003 ) Стаття 121. Недопустимість розголошення даних досудового слідства Дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволуслідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнаютьможливим. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків,потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача,захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а такожінших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, прообов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудовогослідства. Винні в розголошенні даних досудового слідства несутькримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексуУкраїни.( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від12.07.2001 ) Стаття 122. Порядок роз'яснення прав потерпілому Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз'яснює їйїї права, передбачені статтею 49 цього Кодексу, відмічає про це впостанові, що засвідчується підписом потерпілого. У випадках, коли злочином завдана майнова шкодагромадянинові, підприємству, установі чи організації, слідчийроз'яснює потерпілому і його представникові право заявлятицивільний позов, про що відмічає в протоколі допиту або направляєпотерпілому письмове повідомлення, копію якого приєднує до справи.( Стаття 122 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84 ) Стаття 123. Визнання цивільним позивачем Якщо в справі заявлено цивільний позов, слідчий зобов'язанийскласти мотивовану постанову про визнання потерпілого цивільнимпозивачем або про відмову в цьому. Про винесення постанови повідомляється цивільний позивач абойого представник. У разі явки цивільного позивача або йогопредставника йому роз'яснюються права, передбачені статтею 50цього Кодексу, про що робиться відмітка на постанові, яказасвідчується підписом цивільного позивача чи його представника. Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача Визнавши необхідним притягти в справі цивільного відповідача,слідчий виносить мотивовану постанову. Постанова оголошуєтьсяцивільному відповідачеві або його представникові. При цьому йомуроз'яснюються права, передбачені статтею 51 цього Кодексу, про щоробиться відмітка на постанові, яка засвідчується підписомцивільного відповідача або його представника. Стаття 125. Обов'язок забезпечення цивільного позову і передбаченої законом конфіскації майна Слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєїініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого вкримінальній справі цивільного позову, а також можливого вмайбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які кримінальним закономпередбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжитинеобхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частиніможливої конфіскації майна, склавши про це постанову. Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майнапровадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та іншемайно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть зазаконом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади,цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилученнямайна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вкладизазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Майно, на яке накладено арешт, описується і може бутипередане на зберігання представникам підприємств, установ,організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам.Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку прокримінальну відповідальність за його незбереження. Не підлягають описові предмети першої потреби, щовикористовуються особою, у якої проводиться опис, і членами їїродини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до Кримінальногокодексу України ( 2002-05 ). Арешт майна і передача його на зберігання оформляютьсяпротоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятимиі особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додаєтьсяпідписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхіднихвипадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол іопис майна з його оцінкою. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого,коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84; Законом N 2631-IV ( 2631-15 ) від02.06.2005 ) Стаття 127. Залучення понятих При провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб іпредметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події,опису майна обов'язкова присутність не менше двох понятих. До участі у проведенні освідування поняті можуть бутизалучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі.Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного,обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання ідосудового слідства. Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих дій,засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколівиконаним діям. Зауваження понятого з приводу проведених слідчих дійпідлягають обов'язковому занесенню до протоколу. За наявності відповідних підстав поняті мають право назабезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбаченихзаконами України.( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від15.12.92, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 ) Стаття 128. Залучення перекладача У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, слідчийпри провадженні слідчих дій запрошує перекладача. Перекладач повинен з'явитися за викликом слідчого і зробитиповно і точно доручений йому переклад. Слідчий роз'яснює перекладачеві його обов'язки і попереджаєпро кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язкиперекладача, а також за завідомо неправильний переклад, про щовідбирає від нього підписку. Перекладач за наявності відповідних підстав має право назабезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбаченихзаконами України. Правила цієї статті поширюються на особу, запрошену до участів процесі для роз'яснення знаків німого або глухого.( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV( 1381-14 ) від 13.01.2000 ) Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої діїможе бути залучений спеціаліст, який не заінтересований врезультатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим длякерівника підприємства, установи чи організації, де працюєспеціаліст. Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь упроведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання інавики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученнідоказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані звиявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводуспеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії. Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого іззапитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії;робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученнямдоказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право назабезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбаченихзаконами України. Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст,слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста,з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснюєспеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цихвимог зазначається у протоколі слідчої дії. В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїхобов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства,установи чи організації за місцем роботи спеціаліста абогромадську організацію для відповідного реагування.( Кодекс доповнено статтею 128-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВРN 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 1381-XIV ( 1381-14 )від 13.01.2000 ) Стаття 129. Розгляд клопотань слідчим Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, атакож потерпілого і його представника, цивільного позивача,цивільного відповідача або їх представників про виконаннябудь-яких слідчих дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк небільше трьох діб і задовольнити їх, якщо обставини, провстановлення яких заявлені клопотання, мають значення для справи. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яказаявила клопотання. Про повну або часткову відмову в клопотанніскладається мотивована постанова.( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84;Законом N 3780-XII ( 3780-12 ) від 23.12.93 ) Стаття 130. Постанова слідчого і прокурора Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під часпровадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьомуКодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчийабо прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посадаособи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якійпровадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а такожстаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення. Г л а в а 12 ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочинупевною особою, слідчий виносить мотивовану постанову пропритягнення цієї особи як обвинуваченого. Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бутизазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назвусправи; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяцьта рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачуєтьсядана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину,наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону,якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягається до відповідальності завчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різнихстатей кримінального закону, в постанові про притягнення якобвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставлятьсяобвинуваченому в вину по кожній з цих статей. Копія постанови негайно надсилається прокуророві. Стаття 133. Строк пред'явлення обвинувачення Обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів змоменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи якобвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченогоабо його приводу. Стаття 134. Порядок виклику обвинуваченого Обвинувачений викликається до слідчого по телефону,телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручаєтьсяобвинуваченому під розписку, з зазначенням часу вручення. В разі тимчасової відсутності обвинуваченого повістка дляпередачі йому вручається під розписку кому-небудь з дорослихчленів сім'ї, які разом з ним проживають, житлово-експлуатаційнійорганізації або адміністрації за місцем його роботи. Обвинувачений, що перебуває під вартою, викликається черезадміністрацію місця попереднього ув'язнення.( Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84 ) Стаття 135. Обов'язковість явки обвинуваченого Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого упризначений строк. В разі неявки без поважних причин обвинувачений підлягаєприводу. Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого впризначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістки,хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють йогоможливості своєчасно з'явитися до слідчого. Стаття 136. Привід обвинуваченого Привід обвинуваченого здійснюється органами внутрішніх справта Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (щодовійськовослужбовців та працівників Збройних Сил України) замотивованою постановою слідчого. Привід обвинуваченого, крімвиняткових випадків, здійснюється удень. Привід обвинуваченого без досудового виклику може бутизастосований тільки в тих випадках, коли обвинувачений ухиляєтьсявід слідства або коли його місце проживання чи перебування незареєстровано. Постанова про привід оголошується обвинуваченому перед їївиконанням.( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 743-IV ( 743-15 ) від15.05.2003, N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 ) Стаття 137. Встановлення місця перебування обвинуваченого Коли місце перебування обвинуваченого невідоме, а також, коливін ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку,встановленого для провадження досудового слідства, зобов'язанийвжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебуванняобвинуваченого. Стаття 138. Оголошення розшуку обвинуваченого Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постановапро притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене,слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених устатті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого,який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розшук може бути оголошений як під час досудового слідства,так і одночасно з його зупиненням. Стаття 139. Розшук обвинуваченого Про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якійзазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова пророзшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповіднихорганів розшуку. Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіхнеобхідних заходів для встановлення місця перебуванняобвинуваченого. При затриманні обвинуваченого, якого розшукували і щодо якогообрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшукунегайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання.Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити,чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і,упевнившись в наявності законних підстав для арешту, дає санкціюна відправлення заарештованого етапом до місця провадженняслідства. Стаття 140. Порядок пред'явлення обвинувачення При пред'явленні обвинувачення особі присутність захисника єобов'язковою, крім випадків, коли він відмовляється від нього ійого відмова прийнята. Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йомупостанову про притягнення як обвинуваченого, роз'яснює сутьпред'явленого обвинувачення та вручає копію постанови пропритягнення як обвинуваченого. Про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті івручення копії постанови слідчий складає протокол із зазначеннямгодини і дати пред'явлення обвинувачення, який підписуєтьсяобвинуваченим, слідчим та захисником. У разі відмови обвинуваченого поставити підпис у протоколіслідчий робить на ньому відмітку про відмову від підпису ізазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора.( Стаття 140 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3780-XII( 3780-12 ) від 23.12.93, N 1833-III ( 1833-14 ) від 22.06.2000,N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) Стаття 141. Зміна і доповнення обвинувачення Якщо під час досудового слідства виникне необхідність змінитипред'явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов'язанийзаново пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановленихстаттями 131, 132, 133 і 140 цього Кодексу. Якщо під час досудового слідства частина пред'явленогообвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєюпостановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про щооголошує обвинуваченому. Стаття 142. Роз'яснення обвинуваченому його прав на слідстві При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язанийроз'яснити обвинуваченому, що він під час провадження досудовогослідства має право: 1) знати, в чому його обвинувачують; 2) давати показання щодо пред'явленого йому обвинуваченнюабо відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 3) подавати докази; 4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведенняочної ставки, про проведення експертизи, про витребування іприєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіхінших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; 5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові,спеціалістові і перекладачеві; 6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремихслідчих дій; 7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінченнядосудового слідства; 8) мати захисника і побачення з ним до першого допиту; 9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора. Про роз'яснення обвинуваченому його прав слідчий зазначає впостанові про пред'явлення обвинувачення, що стверджує своїмпідписом обвинувачений.( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 3780-XII ( 3780-12 ) від23.12.93 ) Стаття 143. Допит обвинуваченого Слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно післяйого явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби післяпред'явлення йому обвинувачення. Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повиненпроводитися удень. При допиті обвинуваченого за його бажанням може бутиприсутнім захисник, а у випадках, передбачених частиною першоюстатті 45 цього Кодексу, присутність захисника є обов'язковою. Обвинувачений допитується в місці провадження досудовогослідства, а в разі необхідності - і в місці його перебування. Обвинувачені допитуються окремо. При цьому слідчий вживаєзаходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не моглизноситися між собою. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чивизнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чогопропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчийвислухує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставитьйому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванніяких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї(навідні запитання).( Стаття 143 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3780-XII( 3780-12 )