Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения


З А К О Н У К Р А Ї Н И<br> <br> Про забезпечення санітарного та епідемічного<br> благополуччя населення<br> <br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 27, ст.218 )<br> <br> ( Вводиться в дію Постановою ВР <br> N 4005-XII ( <A HREF="12581">4005-12</A> ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.219 )<br> <br> ( Із змінами, внесеними згідно із Законами <br> N <A HREF="27139">607/96-ВР</A> від 17.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 49 <br> N <A HREF="38181">331/97-ВР</A> від 11.06.97, ВВР, 1997, N 31, ст.199 <br> N <A HREF="35794">642/97-ВР</A> від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36 <br> N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -<br> редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності <br> Законом про Державний бюджет України на 2000 рік <br> N 1288-XIV ( <A HREF="63814">1288-14</A> ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34 <br> N 2171-III ( <A HREF="76335">2171-14</A> ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38<br> N 2788-III ( <A HREF="89954">2788-14</A> ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.52 <br> N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.190<br> N 860-IV ( <A HREF="134193">860-15</A> ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300<br> N 1745-IV ( <A HREF="168270">1745-15</A> ) від 03.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.434<br> N 2137-IV ( <A HREF="182305">2137-15</A> ) від 02.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.38<br> N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> <br> ( У тексті Закону слова "державної виконавчої влади" замінено<br> словами "виконавчої влади", слова "місцевого і регіонального<br> самоврядування" і "місцевого та регіонального самоврядування"<br> замінено словами "місцевого самоврядування", слова <br> "санітарно-гігієнічна" (крім абзацу дев'ятого статті 33),<br> "продукти харчування" та "Міністерство охорони здоров'я <br> України" у всіх відмінках замінено відповідно словами<br> "санітарно-епідеміологічна", "харчові продукти" та <br> "центральний орган виконавчої влади в галузі охорони <br> здоров'я" у відповідних відмінках, слова "Міністерства<br> оборони України", "Міністерства внутрішніх справ України",<br> "Міністерством економіки України", "Міністерством фінансів<br> України", "Державного комітету у справах охорони державного <br> кордону України", "Державним комітетом України по <br> стандартизації, метрології та сертифікації" замінено <br> відповідно словами "центрального органу виконавчої влади з<br> питань оборони", "центрального органу виконавчої влади з <br> питань внутрішніх справ", "центральним органом виконавчої<br> влади в галузі економіки", "центральним органом виконавчої<br> влади з питань фінансів", "центрального органу виконавчої <br> влади у справах охорони державного кордону", "центральним <br> органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології<br> та сертифікації" згідно із Законом <br> N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002 )<br> <br> ( У тексті Закону слова "Державного лікувально-оздоровчого<br> управління" замінено словами "Державного управління <br> справами" згідно із Законом N 2137-IV ( <A HREF="182305">2137-15</A> ) <br> від 02.11.2004 )<br> <br> <br> <br> Цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері<br>забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає<br>відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств,<br>установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації<br>державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення<br>державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.<br> <br> <br> <a name="RI"></a>Р о з д і л I<br> <br> ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Визначення основних термінів і понять<br> <br> У цьому Законі терміни і поняття вживаються у такому<br>значенні:<br> <br> санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан<br>здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому<br>показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної<br>території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри<br>факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах,<br>визначених санітарними нормами;<br> <br> середовище життєдіяльності людини (далі - середовище<br>життєдіяльності) - сукупність об'єктів, явищ і факторів<br>навколишнього середовища (природного і штучно створеного), що<br>безпосередньо оточують людину і визначають умови її проживання,<br>харчування, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо;<br> <br> фактори середовища життєдіяльності - будь-які біологічні<br>(вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично<br>модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні<br>(органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум,<br>вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче<br>та інші види випромінювання), соціальні (харчування,<br>водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання,<br>виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати<br>на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь;<br> <br> шкідливий вплив на здоров'я людини - вплив факторів<br>середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров'ю, життю або<br>працездатності людини чи здоров'ю майбутніх поколінь;<br> <br> безпечні умови для людини - стан середовища життєдіяльності,<br>при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на<br>людину;<br> <br> сприятливі умови життєдіяльності людини - стан середовища<br>життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив<br>його факторів на здоров'я людини і є можливості для забезпечення<br>нормальних і відновлення порушених функцій організму;<br> <br> санітарно-епідемічна ситуація - стан середовища<br>життєдіяльності та обумовлений ним стан здоров'я населення на<br>певній території в конкретно визначений час;<br> <br> санітарно-епідеміологічний норматив (гігієнічний норматив,<br>епідеміологічний показник, протиепідемічний норматив) -<br>встановлене дослідженнями припустиме максимальне або мінімальне<br>кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує<br>фактор середовища життєдіяльності за медичними критеріями<br>(параметрами) його безпечності для здоров'я людини та здоров'я<br>майбутніх поколінь, а також стан здоров'я населення за критеріями<br>захворюваності, розповсюджуваності хвороб, фізичного розвитку,<br>імунітету тощо;<br> <br> державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та<br>санітарно-протиепідемічні правила і норми,<br>санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила<br>і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні<br>санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі -<br>санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові<br>акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони<br>здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища<br>життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких<br>створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а<br>також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та<br>масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення;<br> <br> вимоги безпеки для здоров'я і життя людини - розроблені на<br>основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі<br>межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми,<br>регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя<br>людини), розроблення, обгрунтування, контроль і нагляд за якими<br>відноситься виключно до медичної професійної компетенції;<br> <br> небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний,<br>біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або<br>за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини;<br> <br> санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи (далі -<br>санітарні заходи) - комплекс організаційних, адміністративних,<br>інженерно-технічних, медичних, нормативних, екологічних,<br>ветеринарних та інших заходів, спрямованих на усунення або<br>зменшення шкідливого впливу на людину факторів середовища<br>життєдіяльності, запобігання виникненню і поширенню інфекційних<br>хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та їх<br>ліквідацію;<br> <br> державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид<br>професійної діяльності органів, установ і закладів державної<br>санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному<br>вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих<br>небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності<br>об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі<br>відсутності відповідних санітарних норм - в обгрунтуванні медичних<br>вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини;<br> <br> висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи -<br>документ установленої форми, що засвідчує відповідність<br>(невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної<br>експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини,<br>затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і<br>є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи;<br> <br> об'єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи -<br>будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти<br>будівництва, проекти нормативних документів, реалізація<br>(функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на<br>здоров'я людини, а також діючі об'єкти та чинні нормативні<br>документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в<br>процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення<br>встановленого терміну дії висновку державної<br>санітарно-епідеміологічної експертизи;<br> <br> санітарно-епідеміологічний сертифікат (далі - гігієнічний<br>сертифікат) - разовий документ суворої звітності, виданий<br>органами, установами та закладами державної<br>санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує безпеку для<br>здоров'я та життя людини окремих видів товарів широкого вжитку<br>(харчових продуктів і напоїв, парфумерно-косметичних виробів,<br>товарів дитячого асортименту, виробів побутового призначення тощо)<br>на підставі результатів проведених санітарно-хімічних,<br>токсикологічних, фізико-хімічних, радіологічних, мікробіологічних<br>та інших досліджень;<br> <br> масові неінфекційні захворювання (отруєння) - масові<br>захворювання, виникнення яких зумовлено впливом біологічних,<br>фізичних, хімічних чи соціальних факторів середовища<br>життєдіяльності, у тому числі об'єктів господарської та інших<br>видів діяльності, продукції, робіт, послуг;<br> <br> державна санітарно-епідеміологічна експертиза щодо<br>безпечності харчових продуктів - професійна діяльність, яку<br>провадять органи, установи та заклади державної<br>санітарно-епідеміологічної служби з метою попередження, зменшення<br>та усунення можливого шкідливого впливу на здоров'я людини<br>харчового продукту і яка полягає в оцінці ризику, визначенні<br>відповідних санітарних заходів та/або технічних регламентів щодо<br>виробництва та/або введення в обіг харчових продуктів і проведенні<br>перевірки (розширеного контролю) на відповідність цим заходам та<br>регламентам наданого виробником або постачальником зразка<br>харчового продукту, допоміжних засобів та матеріалів для<br>виробництва та обігу харчових продуктів, а також нових технологій<br>і технологічного обладнання; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно<br>із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо<br>безпечності харчових продуктів - документ установленої форми, в<br>якому на підставі результатів аналізу ризику та перевірки<br>(розширеного контролю) наданого виробником або постачальником<br>зразка харчового продукту, допоміжних засобів та матеріалів для<br>виробництва та обігу харчових продуктів, його виробничої<br>технології і технологічного обладнання, що використовується при<br>його виробництві, визначається перелік санітарних заходів та<br>технічних регламентів, яких повинні дотримуватися виробник та<br>постачальник для забезпечення безпечності харчового продукту;<br>( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> об'єкти санітарних заходів - харчові продукти, в тому числі<br>для спеціального дієтичного споживання, функціональні харчові<br>продукти, а також харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки<br>та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів, допоміжні<br>засоби та матеріали для виробництва та обігу харчових продуктів;<br>( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків<br>від негативного впливу об'єктів санітарних заходів протягом<br>певного періоду часу; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із<br>Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> аналіз ризику - процес, що складається з трьох<br>взаємозв'язаних компонентів: оцінка ризику, управління ризиком та<br>повідомлення про ризик; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із<br>Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> оцінка ризику - науково обґрунтований процес, який<br>складається з ідентифікації та характеристики небезпеки, оцінки<br>впливу, характеристики ризику; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно<br>із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> управління ризиком - процес вибору альтернативних рішень на<br>підставі результатів оцінки ризику та, у разі необхідності, вибору<br>і впровадження відповідних засобів управління (контролю),<br>включаючи регуляторні заходи; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно<br>із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> повідомлення про ризик - взаємний обмін інформацією про ризик<br>між спеціалістами з оцінки ризику, особами, що здійснюють<br>управління ризиком, заінтересованими торговими партнерами та<br>іншими заінтересованими сторонами; ( Статтю 1 доповнено абзацом<br>згідно із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> санітарний захід безпечності харчових продуктів (далі -<br>санітарний захід) - застосування будь-яких законів, постанов та<br>інших нормативно-правових актів, вимог та процедур для захисту<br>життя і здоров'я людей від ризику, що виникає від споживання<br>харчових добавок, забруднюючих речовин, токсинів або<br>хвороботворних організмів у харчових продуктах, підконтрольних<br>санітарній службі, та харчових продуктів, підконтрольних<br>ветеринарній службі, виконання яких є обов'язковим. Санітарні<br>заходи включають, зокрема, обов'язкові параметри безпечності<br>кінцевого продукту; методи переробки та виробництва; процедури<br>експертизи, інспектування, сертифікації та ухвалення; положення<br>щодо відповідних статистичних методів; процедури відбору зразків<br>та методів оцінки ризику; вимоги щодо пакування та етикетування,<br>які безпосередньо стосуються безпечності харчових продуктів;<br>( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> технічний регламент - нормативно-правовий акт, затверджений<br>центральним органом виконавчої влади з питань технічного<br>регулювання та споживчої політики, в якому зазначаються<br>характеристики продукту чи пов'язані з ним процеси і методи<br>виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення,<br>виконання яких є обов'язковим. Технічний регламент не містить<br>вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених згідно із<br>санітарними заходами, та може включати або визначати вимоги до<br>термінології, позначень, пакування, маркування або етикетування<br>стосовно продукту, процесу чи методу виробництва; ( Статтю 1<br>доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від<br>15.11.2005 )<br> <br> прикордонні інспекційні пости - потужності (об'єкти), що<br>розташовані у пункті пропуску через державний кордон, включаючи<br>пункти на автомобільних шляхах, залізничних станціях, аеропортах,<br>морських і річкових портах, де здійснюється відповідний контроль<br>(інспектування) імпортованих та експортованих вантажів з об'єктами<br>санітарних заходів, що переміщуються через державний кордон<br>України; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт<br>(сирий, включаючи сільськогосподарську сировину, необроблений,<br>напівоброблений або оброблений), призначені для споживання<br>людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та<br>будь-яку іншу речовину, зокрема воду, що навмисно включені до<br>харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки;<br>( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> харчова добавка - будь-яка речовина, яка не вважається<br>харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового<br>продукту з технологічною метою в процесі виробництва та яка у<br>результаті стає невід'ємною частиною продукту (термін не включає<br>забруднюючі речовини, пестициди або речовини, додані до харчових<br>продуктів для поліпшення їх поживних властивостей); ( Статтю 1<br>доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від<br>15.11.2005 )<br> <br> ароматизатори - ароматичні речовини, ароматичні препарати,<br>технологічні ароматизатори, коптильні ароматизатори та їх суміші;<br>( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> дієтична добавка - вітамінні, вітамінно-мінеральні або<br>трав'яні добавки окремо та/або в поєднанні у формі пігулок,<br>таблеток, порошків, що приймаються перорально разом з їжею або<br>додаються до їжі в межах фізіологічних норм для додаткового,<br>порівняно із звичайним харчуванням, вживання цих речовин; дієтичні<br>добавки також містять або включають різні речовини або суміші<br>речовин, у тому числі протеїн, вуглеводи, амінокислоти, їстівні<br>масла та екстракти рослинних і тваринних матеріалів, що вважаються<br>необхідними або корисними для харчування та загального здоров'я<br>людини; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV<br>( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів -<br>будь-який матеріал, за винятком матеріалів харчового обладнання та<br>інвентарю, які не споживаються, а використовуються під час<br>виробництва або переробки харчового продукту чи його складових для<br>досягнення певної виробничої мети, в результаті чого утворюються<br>залишки або похідні речовини у кінцевому продукті; ( Статтю 1<br>доповнено абзацом згідно із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від<br>15.11.2005 )<br> <br> допоміжні засоби і матеріали для виробництва та обігу<br>харчових продуктів - матеріали або речовини, включаючи обладнання<br>та інвентар, одиниці упаковки (контейнери), які контактують з<br>харчовими продуктами і таким чином можуть впливати на їх<br>безпечність. ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом<br>N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br>( Стаття 1 в редакції Закону N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від<br>07.02.2002 )<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Законодавство України про забезпечення санітарного<br> та епідемічного благополуччя населення<br> <br> Законодавство України про забезпечення санітарного та<br>епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство)<br>базується на Конституції України ( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ) і складається з<br>Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ),<br>цього Закону, законів України "Про захист населення від<br>інфекційних хвороб" ( <A HREF="68106">1645-14</A> ), "Про боротьбу із захворюванням на<br>туберкульоз" ( <A HREF="83432">2586-14</A> ), "Про запобігання захворюванню на синдром<br>набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення",<br>інших нормативно-правових актів та санітарних норм" ( <A HREF="2828">1972-12</A> ).<br>( Стаття 2 в редакції Закону N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від<br>07.02.2002 )<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Фінансове забезпечення санітарного та епідемічного<br> благополуччя населення<br> <br> Фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також<br>програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя,<br>інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення,<br>здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів<br>підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів.<br> ( Частина друга статті 3 втратила чинність на підставі Закону<br>N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності<br>одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет<br>України на 2000 рік )<br> <br> <br> <a name="RII"></a>Р о з д і л II<br> <br> ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ,<br> УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ<br> САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Права громадян<br> <br> Громадяни мають право на:<br> безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду,<br>умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє<br>природне середовище;<br> участь у розробці, обговоренні та громадській експертизі<br>проектів програм і планів забезпечення санітарного та епідемічного<br>благополуччя населення, внесення пропозицій з цих питань до<br>відповідних органів;<br> відшкодування шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок<br>порушення підприємствами, установами, організаціями, громадянами<br>санітарного законодавства;<br> достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я,<br>здоров'я населення, а також про наявні та можливі фактори ризику<br>для здоров'я та їх ступінь.<br> Законодавством України громадянам можуть бути надані й інші<br>права щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Обов'язки громадян<br> <br> Громадяни зобов'язані:<br> піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне<br>виховання своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;<br> брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних<br>заходів;<br> проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у<br>передбачених законодавством випадках;<br> виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної<br>санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного<br>санітарно-епідеміологічного нагляду;<br> виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про<br>забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Права підприємств, установ і організацій<br> <br> Підприємства, установи і організації мають право на:<br> одержання від органів виконавчої влади, місцевого<br>самоврядування, а також відповідних органів і закладів охорони<br>здоров'я інформації про стан здоров'я населення, санітарну та<br>епідемічну ситуацію, нормативно-правові акти з питань забезпечення<br>санітарного та епідемічного благополуччя населення та санітарні<br>норми; ( Абзац другий статті 6 із змінами, внесеними згідно із<br>Законом N 860-IV ( <A HREF="134193">860-15</A> ) від 22.05.2003 )<br> відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушень<br>санітарного законодавства підприємствами, установами,<br>організаціями та громадянами.<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Обов'язки підприємств, установ і організацій<br> <br> Підприємства, установи і організації зобов'язані:<br> за пропозиціями посадових осіб державної<br>санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати<br>санітарні та протиепідемічні заходи;<br> у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати<br>лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки<br>використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для<br>здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх<br>діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової<br>продукції;<br> на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної<br>служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і<br>матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується,<br>для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;<br> виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної<br>санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного<br>санітарно-епідеміологічного нагляду;<br> усувати за поданням відповідних посадових осіб державної<br>санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання,<br>відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників<br>інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих<br>інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими<br>хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з<br>соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від<br>обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій,<br>перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в<br>галузі охорони здоров'я;<br> негайно інформувати органи, установи і заклади державної<br>санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і<br>ситуації, що становлять загрозу здоров'ю населення, санітарному та<br>епідемічному благополуччю;<br> відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і<br>громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення<br>санітарного законодавства.<br> Власники підприємств, установ і організацій та уповноважені<br>ними органи зобов'язані забезпечувати їх необхідними для розробки<br>та здійснення санітарних та протиепідемічних (профілактичних)<br>заходів санітарними нормами. ( Частина друга статті 7 із змінами,<br>внесеними згідно із Законом N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від<br>07.02.2002 )<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Захист прав громадян, підприємств, установ і<br> організацій<br> <br> Рішення і дії посадових осіб органів виконавчої влади,<br>місцевого самоврядування, а також громадян, якими порушено права<br>підприємств, установ, організацій чи громадян з питань<br>забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, можуть бути<br>оскаржені в порядку, встановленому законом.<br>( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3037-III<br>( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002 )<br> <br> <br> <br> <a name="RIII"></a>Р о з д і л III<br> <br> ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ВИМОГИ<br> ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО<br> ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ<br>( Назва розділу III в редакції Закону N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від<br>07.02.2002 )<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Гігієнічна регламентація і державна реєстрація<br> небезпечних факторів<br> <br> Гігієнічній регламентації підлягає будь-який небезпечний<br>фактор фізичної, хімічної, біологічної природи, присутній у<br>середовищі життєдіяльності людини. Вона здійснюється з метою<br>обмеження інтенсивності або тривалості дії таких факторів шляхом<br>встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров'я людини.<br> Гігієнічна регламентація небезпечних факторів забезпечується<br>центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я<br>згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів<br>України. Перелік установ та організацій, які проводять роботи з<br>гігієнічної регламентації небезпечних факторів, визначається<br>центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я за<br>погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань<br>стандартизації, метрології та сертифікації.<br> Державна реєстрація передбачає створення та ведення єдиного<br>Державного реєстру небезпечних факторів, в якому наводяться назви<br>небезпечних хімічних речовин та біологічних чинників, дані про їх<br>призначення, властивості, методи індикації, біологічну дію,<br>ступінь небезпеки для здоров'я людини, характер поведінки у<br>навколишньому середовищі, виробництво, гігієнічні регламенти<br>застосування тощо. Державна реєстрація небезпечного фактора може<br>бути здійснена лише за наявності встановлених для нього<br>гігієнічних регламентів.<br> Використання в народному господарстві та побуті будь-якого<br>небезпечного фактора хімічної та біологічної природи допускається<br>лише за наявності сертифіката, що засвідчує його державну<br>реєстрацію.<br> Державна реєстрація небезпечних факторів здійснюється в<br>порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза<br> <br> Державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у<br>комплексному вивченні документів (проектів, технологічних<br>регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів<br>та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам<br>санітарних норм.<br> Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:<br> визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов<br>праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно<br>впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;<br> встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам<br>санітарних норм;<br> оцінку повноти та обгрунтованості санітарних і<br>протиепідемічних (профілактичних) заходів; ( Абзац четвертий<br>частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом<br>N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002 )<br> оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів,<br>пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня<br>створюваного ними ризику для здоров'я населення.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Об'єкти державної санітарно-епідеміологічної <br> експертизи<br> <br> Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:<br> проекти міждержавних, національних, регіональних, місцевих і<br>галузевих програм соціально-економічного розвитку;<br> інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку,<br>встановлених законодавством;<br> схеми, передпроектна документація, що стосується районного<br>планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;<br> проектна документація на відведення земельних ділянок,<br>техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти<br>будівництва, розширення, реконструкції об'єктів будь-якого<br>призначення;<br> проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної<br>документації, що стосується здоров'я та середовища життєдіяльності<br>людини;<br> продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні<br>фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди<br>здоров'ю людей;<br> документація на розроблювані техніку, технології,<br>устаткування, інструменти тощо;<br> діючі об'єкти, у тому числі військового та оборонного<br>призначення.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Проведення державної санітарно-епідеміологічної<br> експертизи<br> <br> Державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться<br>установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної<br>служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються<br>головним державним санітарним лікарем. ( Частина перша статті 12<br>із змінами, внесеними згідно із Законом N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від<br>07.02.2002 )<br> До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи<br>можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових,<br>проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно<br>від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти<br>міжнародних організацій.<br> Рішення про необхідність і періодичність проведення державної<br>санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів приймається<br>відповідними посадовими особами державної<br>санітарно-епідеміологічної служби.<br> Перелік установ, організацій, лабораторій, що можуть<br>залучатися до проведення державної санітарно-епідеміологічної<br>експертизи, встановлюється головним державним санітарним лікарем<br>України.<br> Висновок щодо результатів державної<br>санітарно-епідеміологічної експертизи затверджується відповідним<br>головним державним санітарним лікарем.<br> Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної<br>експертизи регулюється законодавством України.<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Вимоги до ліцензування видів діяльності,<br> пов'язаних з потенційною небезпекою для <br> здоров'я людей<br> <br> Діяльність, пов'язана з потенційною небезпекою для здоров'я<br>людей, підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому<br>законодавством.<br> До таких видів діяльності належать: виробництво, переробка та<br>реалізація медикаментів, медичних імунобіологічних препаратів,<br>предметів гігієни та санітарії, косметично-парфюмерних виробів,<br>алкогольних напоїв, тютюнових виробів, товарів побутової хімії,<br>комунально-побутове та медичне обслуговування населення, виховання<br>та навчання дітей і підлітків, а також будь-які роботи з<br>біологічними агентами та хімічними речовинами, джерелами<br>іонізуючих та неіонізуючих випромінювань і радіоактивними<br>речовинами. ( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно<br>із Законом N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> При ліцензуванні видів діяльності, пов'язаних з потенційною<br>небезпекою для здоров'я людей, обов'язково повинні враховуватись<br>вимоги державної санітарно-епідеміологічної служби щодо<br>забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.<br> Невиконання встановлених при наданні ліцензії вимог та умов<br>щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя<br>населення тягне за собою скасування ліцензії.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Вимоги безпеки для здоров'я і життя населення у<br> державних стандартах та інших нормативно-технічних<br> документах<br> <br> Вимоги безпеки для здоров'я і життя населення є обов'язковими<br>у державних стандартах та інших нормативно-технічних документах на<br>вироби, сировину, технології, інші об'єкти середовища<br>життєдіяльності людини.<br> Проекти державних стандартів та інших нормативно-технічних<br>документів на всі види нової (модернізованої) продукції підлягають<br>обов'язковій державній санітарно-епідеміологічній експертизі.<br> Продукція, на яку в державних стандартах та в інших<br>нормативно-технічних документах є вимоги щодо безпеки для здоров'я<br>і життя населення, підлягає обов'язковій сертифікації.<br> Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах та<br>інших нормативно-технічних документах, відповідністю продукції<br>вимогам безпеки для здоров'я і життя населення здійснюють виключно<br>органи, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної<br>служби. ( Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно<br>із Законом N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002 )<br> У разі, коли в державному стандарті відсутні необхідні<br>обов'язкові вимоги безпеки для здоров'я і життя людини або<br>зазначені вимоги не відповідають санітарним нормам, дія таких<br>державних стандартів призупиняється відповідно до закону головним<br>державним санітарним лікарем України і вони підлягають скасуванню<br>у встановленому законом порядку. ( Статтю 14 доповнено частиною<br>п'ятою згідно із Законом N 3037-III ( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002 )<br> Головний державний санітарний лікар України погоджує методи<br>контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров'я і<br>життя населення, інструкції (правила) використання продукції<br>підвищеної небезпеки.<br> Перелік установ, організацій та закладів, уповноважених<br>проводити випробування продукції на відповідність вимогам безпеки<br>для здоров'я і життя населення, погоджується головним державним<br>санітарним лікарем України. ( Частина сьома статті 14 в редакції<br>Закону N 3078-IV ( <A HREF="223620">3078-15</A> ) від 15.11.2005 )<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Вимоги до проектування, будівництва, розробки,<br> виготовлення і використання нових засобів<br> виробництва та технологій<br> <br> Підприємства, установи, організації та громадяни при<br>розробленні і використанні нових технологій, проектуванні,<br>розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному<br>переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд<br>будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів,<br>курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних,<br>гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати<br>вимог санітарного законодавства.<br> Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна<br>передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для<br>життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян.<br> Надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм<br>проектування, проектної та нормативно-технічної документації на<br>будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і<br>реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та<br>іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових<br>машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових<br>технологій здійснюється за погодженням з державною<br>санітарно-епідеміологічною службою.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Умови ввезення продукції з-за кордону, її<br> реалізації та використання<br> <br> Підприємства, установи, організації та громадяни можуть<br>ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання,<br>технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в<br>Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я<br>населення.<br> Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним<br>санітарним лікарем України.<br> У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та<br>використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише<br>після отримання позитивного висновку державної<br>санітарно-епідеміологічної експертизи.<br> До товарів, продукції, сировини, що імпортуються в Україну,<br>застосовуються вимоги щодо їх безпеки для здоров'я і життя людини,<br>а також до процедур контролю, експертиз, надання дозволів,<br>встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів, регламентів<br>аналогічно тим вимогам, що застосовуються до відповідних товарів,<br>продукції, сировини, які вироблені в Україні. ( Статтю 16<br>доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3037-III<br>( <A HREF="95144">3037-14</A> ) від 07.02.2002 )<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Вимоги до продовольчої сировини і харчових<br> продуктів, умов їх транспортування, зберігання <br> та реалізації<br> <br> Продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали,<br>обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні,<br>зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати<br>вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації.<br> Підприємства, установи, організації та громадяни, які<br>виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові<br>продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх<br>безпеку для здоров'я і життя населення, відповідність вимогам<br>санітарних норм.<br> Розробка і виробництво нових видів харчових продуктів,<br>впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та<br>обробки, а також матеріалів, що контактують з продовольчою<br>сировиною чи харчовими продуктами під час виготовлення,<br>зберігання, транспортування та реалізації, дозволяються головним<br>державним санітарним лікарем на підставі позитивного висновку<br>державної санітарно-епідеміологічної експертизи.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Вимоги до господарсько-питного водопостачання і<br> місць водокористування<br> <br> Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов'язані<br>забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою,<br>кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних<br>норм і державного стандарту. Виробничий контроль за якістю питної<br>води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах<br>здійснюють підприємства водопостачання.<br> Вода відкритих водойм, що використовується для<br>господарсько-питного водопостачання, купання, спортивних занять,<br>організованого відпочинку, з лікувальною метою, а також вода<br>водойм у межах населених пунктів повинна відповідати санітарним<br>нормам.<br> Підприємства, установи, організації, що використовують<br>водойми (у тому числі моря) для скидання стічних, дренажних,<br>поливних та інших забруднених вод, повинні забезпечити якість води<br>у місцях водокористування відповідно до вимог санітарних норм.<br> Для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх<br>джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним<br>режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються<br>законодавством України.<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в<br> населених пунктах, повітря у виробничих та <br> інших приміщеннях<br> <br> Атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях<br>підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у<br>виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового<br>перебування людей повинно відповідати санітарним нормам.<br> Підприємства, установи, організації та громадяни при<br>здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів<br>щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного<br>повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах,<br>рекреаційних зонах, а також повітря у жилих та виробничих<br>приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших<br>закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування людей.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Умови виховання та навчання<br> <br> Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,<br>підприємства, установи, організації, власники і адміністрація<br>навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або<br>здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити<br>для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм,<br>здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я,<br>гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними<br>основ гігієни.<br> Режими навчання та виховання, навчально-трудове навантаження<br>дітей і підлітків підлягають обов'язковому погодженню з<br>відповідними органами та установами державної<br>санітарно-епідеміологічної служби.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Гігієнічне навчання і виховання громадян<br> <br> Гігієнічне виховання є одним з головних завдань виховних<br>установ та навчальних закладів. Курс гігієнічного навчання -<br>обов'язкова складова частина загальноосвітньої та професійної<br>підготовки, підвищення кваліфікації кадрів.<br> Гігієнічні знання є обов'язковими кваліфікаційними вимогами<br>для працівників, які підлягають обов'язковим медичним оглядам, а<br>також для тих, хто зазнає у виробництві, сфері послуг, інших<br>галузях ризику дії небезпечних факторів.<br> Органи та заклади охорони здоров'я, медичні працівники, а<br>також працівники освіти і культури зобов'язані пропагувати серед<br>населення гігієнічні навички, здоровий спосіб життя.<br> Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,<br>підприємства, установи та організації зобов'язані брати участь і<br>створювати умови для гігієнічного навчання і виховання громадян,<br>пропаганди здорового способу життя.<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Вимоги до жилих та виробничих приміщень,<br> територій, засобів виробництва і технологій<br> <br> Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,<br>підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані<br>утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності<br>жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог<br>санітарних норм.<br> У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших<br>приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів,<br>використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні<br>і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам<br>санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання<br>захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього<br>середовища.<br> Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,<br>підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані<br>утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності<br>земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Забезпечення радіаційної безпеки<br> <br> Підприємства, установи, організації, що виробляють,<br>зберігають, транспортують, використовують радіоактивні речовини та<br>джерела іонізуючих випромінювань, здійснюють їх захоронення,<br>знищення чи утилізацію, зобов'язані дотримувати норм радіаційної<br>безпеки, відповідних санітарних правил, а також норм, установлених<br>іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної<br>безпеки.<br> Роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами<br>іонізуючих випромінювань здійснюються з дозволу державної<br>санітарно-епідеміологічної служби та інших спеціально<br>уповноважених органів.<br> Випадки порушень норм радіаційної безпеки, санітарних правил<br>роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих<br>випромінювань, а також радіаційні аварії підлягають обов'язковому<br>розслідуванню за участю посадових осіб, які здійснюють державний<br>санітарно-епідеміологічний нагляд.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Захист населення від шкідливого впливу шуму,<br> неіонізуючих випромінювань та інших фізичних<br> факторів<br> <br> Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування,<br>підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні<br>будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення<br>шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих<br>випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:<br> <br> здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні,<br>технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо<br>попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених<br>санітарними нормами;<br> <br> забезпечувати під час роботи закладів громадського<br>харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та<br>грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек,<br>масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання<br>звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у<br>приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в<br>прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують<br>рівнів, установлених санітарними нормами;<br> <br> вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень<br>рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях<br>і на таких територіях (захищені об'єкти):<br> <br> 1) жилих будинків і прибудинкових територіях;<br> <br> 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів,<br>будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;<br> <br> 3) готелів і гуртожитків;<br> <br> 4) розташованих у межах населених пунктів закладів<br>громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування,<br>розважального та грального бізнесу;<br> <br> 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово<br>перебувають люди;<br> <br> 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території<br>мікрорайонів і груп житлових будинків.<br> <br> Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів<br>діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених<br>санітарними нормами для відповідного часу доби.<br> <br> У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на<br>захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики,<br>користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами<br>побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання<br>піротехнічних засобів.<br> <br> Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що<br>супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять<br>першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні -<br>цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається<br>проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців<br>прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою<br>мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи<br>можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що<br>утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен<br>перевищувати санітарних норм цілодобово.<br> <br> Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї<br>статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів<br>діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:<br> <br> 1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів<br>діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають<br>проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи<br>тимчасово перебувають люди;<br> <br> 2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів<br>діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають<br>проникнення шуму за межі таких приміщень;<br> <br> 3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій,<br>стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;<br> <br> 4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення<br>правопорушень;<br> <br> 5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань<br>цивільної оборони;<br> <br> 6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших<br>масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої<br>влади чи органи місцевого самоврядування;<br> <br> 7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують<br>життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття<br>невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму<br>в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають<br>люди;<br> <br> 8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих<br>днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради,<br>проведення спортивних змагань;<br> <br> 9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із<br>використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у<br>заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого<br>самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші<br>в населених пунктах і громадських місцях.<br> <br> Сільські, селищні, міські ради затверджують правила<br>додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з<br>урахуванням особливостей окремих територій (курортні,<br>лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються<br>заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що<br>супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок<br>проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням<br>вибухових речовин і піротехнічних засобів.<br> <br> Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в<br>межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за<br>додержанням керівниками та посадовими особами підприємств,<br>установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами<br>санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші<br>в населених пунктах і громадських місцях, інших<br>нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого<br>впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних<br>факторів<br>( Стаття 24 в редакції Закону N 1745-IV ( <A HREF="168270">1745-15</A> ) від<br>03.06.2004 )<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Застосування та знешкодження хімічних речовин <br> і матеріалів, біологічних засобів<br> <br> Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування,<br>підприємства, установи, організації та громадяни у разі<br>застосування хімічних речовин і матеріалів, продуктів<br>біотехнології зобов'язані дотримувати санітарних норм.<br> Виробництво, зберігання, транспортування, використання,<br>захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі<br>продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюються<br>за умови дотримання санітарних норм і наявності дозволу державної<br>санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших<br>спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади у порядку,<br>встановленому Кабінетом Міністрів України. ( Частина друга статті<br>25 в редакції Закону N 1288-XIV ( <A HREF="63814">1288-14</A> ) від 14.12.99 )<br> Зазначені вимоги поширюються також на транзитне<br>транспортування через територію України хімічних, біологічних,<br>радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я видів сировини,<br>корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і<br>нафтопродуктів, природного газу тощо) будь-якими видами транспорту<br>та продуктопроводами.<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Обов'язкові медичні огляди<br> <br> Обов'язкові медичні огляди організуються і здійснюються у<br>встановленому законодавством порядку.<br> Працівники підприємств харчової промисловості, громадського<br>харчування і торгівлі, водопровідних споруд,<br>лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних<br>закладів, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших<br>підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність<br>яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити<br>поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а<br>також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із<br>шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити<br>обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні<br>медичні огляди. Обов'язкові щорічні медичні огляди проходять також<br>особи віком до 21 року.<br> Позачергові медичні огляди осіб, зазначених у частині першій<br>цієї статті, можуть проводитися на вимогу головного державного<br>санітарного лікаря, а також на прохання працівника, якщо він<br>пов'язує погіршення стану свого здоров'я з умовами праці.<br> Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені<br>ними органи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством<br>за організацію і своєчасність проходження працівниками<br>обов'язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності<br>необхідного медичного висновку.<br> Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений<br>термін обов'язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи<br>відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної<br>відповідальності.<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Профілактичні щеплення<br> <br> Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на<br>туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в<br>Україні є обов'язковими.<br> Обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання<br>поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі<br>категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або<br>виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від<br>щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної<br>санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.<br> Групи населення та категорії працівників, які підлягають<br>профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим, а також<br>порядок і терміни їх пр