---

вальним дротом в середовищi СО2;

- ручним дуговим зварюванням внапусток i утавр (у отвори в плас-

тинах або в iнвентарних формах).

4.6. Антикорозiйний захист

4.6.1. Захист арматурних виробiв i закладних елементiв вiд

корозiї належить провадити вiдповiдно до вимог проектної документацiї.

4.6.2. Перед нанесенням антикорозiйних покриттiв поверхнi, що

захищається, повинна бути надана шорсткiсть; вона повинна бути висуше-

на, очищена вiд окислiв, окалини, бризок наплавленого металу, залишкiв

флюсу, забруднень та жирiв. Пiдготування поверхнi виконується струмин-

ноабразивним способом iз застосуванням дробоструминних установок, ме-

ханiчними щiтками або перетворювачами (модифiкаторами) iржi.

4.6.3. Антикорозiйне покриття повинно бути суцiльним, мiцно зчеп-

леним з поверхнею металу, однорiдного кольору, без частинок нерозплав-

леного захисного металу, без трiщин, вiдшарувань (здуттiв), слiдiв

мiсцевої корозiї.

4.7. Складання просторових каркасiв

4.7.1. Процес складання полягає в укрупненому складаннi в

кондукторi контактним точковим зварюванням або в'язанням дротом

С.10 ДБН А.3.1-7-96

--------------------

плоских каркасiв, сiток, стропувальних петель, закладних елементiв,

окремих стержнiв, а також закрiпленнi засобiв фiксацiї, елементiв

захованої електропроводки та iнших комплектувальних елементiв.

4.7.2. Допускається застосовувати пiд час складання просторових

каркасiв ручне дугове зварювання короткими швами (прихватками) у

хрестоподiбних з'єднаннях.

Застосовуючи ручне дугове зварювання пiд час виконання зварних

з'єднань, розрахованих на мiцнiсть, у просторових каркасах належить

установлювати додатковi конструктивнi елементи в мiсцях з'єднань

стержнiв поздовжньої та поперечної арматури (пiдкладки, косинки, гачки

i т.iн.).

4.7.3. При контактному зварюваннi арматурних виробiв i закладних

елементiв з антикорозiйним покриттям режим зварювання повинен бути

пiдiбраний за умови найменшого пошкодження покриття. Ручне дугове

зварювання названої арматури не допускається.

4.7.4. Просторовi каркаси повиннi мати жорсткiсть, достатню для

складування, транспортування та збереження проектного положення в

формi.

4.8. Складування та транспортування

4.8.1. Транспортування арматурної сталi та напiвфабрикатiв в

арматурному цеху, а також подавання готових арматурних виробiв i

закладних елементiв у формувальнi цехи провадять у спецiальних контей-

нерах, на самохiдних передаточних вiзках, пiдвiсними конвеєрами та iн.

4.8.2. Стропувальнi петлi, випуски арматури i закладнi елементи

транспортують на спецiальних пристроях ("вiшалках") або в ящиках-кон-

тейнерах вантажопiдйомнiстю 200-300 кг. Арматурнi сiтки та плоскi кар-

каси транспортують пакетами на спецiальних пiддонах чи в контейнерах.

4.8.3. Склад готових арматурних виробiв розташовують поблизу

постiв пiдготування форм формувальних лiнiй. Зварнi арматурнi сiтки i

плоскi каркаси повиннi зберiгатися в закритих сухих примiщеннях окремо

за марками в контейнерах, в пакетах або пачках у штабелях заввишки не

бiльше 2,0 м з вiльними проходами мiж ними завширшки не менше 1,0 м.

5. ПIДГОТУВАННЯ ФОРМ ТА АРМУВАННЯ ЗАЛIЗОБЕТОННИХ ВИРОБIВ

5.1. Загальнi положення

5.1.1. Технологiчний процес пiдготування форм та армування

виробiв включає в себе такi операцiї:

- очищення, складання i змащення форм;

- установлення в форму i фiксацiю ненапружуваних арматурних

виробiв, закладних та комплектувальних елементiв;

- натягання напружуваної арматури.

5.1.2. Форми, стенди i матрицi, що застосовуються, повиннi

вiдповiдати вимогам ГОСТ 25781, ГОСТ 25878, ГОСТ 27204, ГОСТ 18103,

стандартам на форми для виготовлення виробiв конкретних видiв, забез-

печувати одержання виробiв з розмiрами в межах допустимих вiдхилень,

якi установленi стандартами, ТУ та проектною документацiєю на вироби.

5.1.3. Для велико- та середньосерiйного виробництва застосовують,

як правило, металеву формооснастку рацiональних типiв, яка характери-

ДБН А.3.1-7-96 С.11

-------------------

зується потрiбною жорсткiстю та необхiдною технологiчнiстю.

Для малосерiйного та одиничного виробництва можуть застосовува-

тися неметалевi форми: дерев'янi, фанернi, деревнопластиковi, скло-

пластиковi, залiзобетоннi.

5.1.4. Експлуатацiю форм провадять вiдповiдно до вимог дiючої

нормативно-технiчної документацiї.

5.2. Очищення, складання та змащення форм

5.2.1. Перед формуванням елементи форми (пiддони, борти, прорiзо-

утворювачi, вкладишi та iн) зовнi та усерединi очищають та мастять.

Для очищення металевих форм застосовують, як правило, спецiальнi

машини або ручний iнструмент (пневматичний чи електричний). Формуваль-

нi поверхнi вiдсiкiв касетних установок рекомендується не рiдше 1 разу

на мiсяць очищати спецiальною машиною, що оснащена абразивним кругом

або абразивним iнструментом.

Для очищення формувальних поверхонь форм з неметалевих матерiалiв

та полiмерних покриттiв по сталевих поверхнях застосовують спецiальнi

машини, якi оснащенi щiтками тiльки з неметалевим ворсом, а також

скребки та iнший ручний пневматичний iнструмент iз порiвняно м'яких

матерiалiв.

5.2.2. Складання форм виконується, як правило, на спецiальних

механiзованих постах i включає в себе установлення та закрiплення у

робочому положеннi бортiв, прорiзоутворювачiв, вкладишiв та вставок. У

зiбранiй формi повинно бути забезпечено щiльне прилягання бортiв один

до одного та до пiддону.

5.2.3. Очищенi формувальнi поверхнi форми необхiдно змащувати

такими мастилами, якi мають достатню адгезiю до металу або iншого

матерiалу форми, не спричиняють при цьому корозiю форм, руйнування

бетону та появу плям на поверхнi виробiв, а також безпечнi для здоро-

в'я людей та у пожежному вiдношеннi. Забороняється використовувати

розшароване мастило.

Мастило наносять тонким рiвномiрним шаром, як правило, механiзо-

ваними пристроями.

5.3. Установлення i фiксацiя ненапружуваних арматурних виробiв,

закладних та комплектувальних елементiв

5.3.1. Армування залiзобетонних виробiв провадять, як правило,

просторовими або об'ємними каркасами. Ручне дугове зварювання арматур-

них виробiв у формi не допускається.

5.3.2. Проектнi положення у виробах арматурних каркасiв, заклад-

них елементiв, стропувальних петель, окремих стержнiв та

випускiв, а також товщини захисних шарiв бетону повиннi забезпе-

чуватися надiйною ( що не допускає змiщення їх пiд час укладання та

ущiльнення бетонної сумiшi) фiксацiєю їхнього положення у формi

(вiдсiку) за допомогою рiзних фiксаторiв, тимчасових або постiйних

крiпильних пристроїв.

5.3.3. Рiзнi вкладишi, теплоiзоляцiйнi матерiали та iншi комплек-

тувальнi елементи необхiдно установлювати в форму вiдповiдно до вимог

стандартiв та проектної документацiї на вироби у послiдовностi, що

зазначена у технологiчних документах.

С.12 ДБН А.3.1-7-96

-------------------

5.4. Натягання напружуваної арматури

5.4.1. Вибiр способу натягання арматури провадять залежно вiд

вимог проектної документацiї, типу виробу, виду армування, класу

арматури та конкретних умов виробництва. Стержневу арматуру дiаметром

8-22 мм натягують, як правило, електротермiчним способом; дiаметром

25-40 мм - механiчним способом. Арматурний дрiт та стержневу термiчно

чи термомеханiчне змiцнену арматуру натягують механiчним або

електротермiчним способами. Контроль натягу - за ГОСТ 22362.

5.4.2. Величина контрольованої напруги арматури та допустиме

вiдхилення її повиннi прийматися за проектною документацiєю або

нормативним документом на конкретний тип виробу.

5.4.3. При електротермiчному способi натягання арматури на упори

форми (стенда) температура її нагрiвання не повинна перевищувати

значень, установлених нормативними документами на арматурну сталь.

Час нагрiвання стержнiв слiд приймати в межах 1-3 хв, дроту - 10-

30 с. Не допускається одночасне нагрiвання декiлькох стержнiв рiзного

дiаметра.

5.4.4. При натяганнi на бетон виробу установлення напружуваної

арматури у виглядi пучкiв високомiцного дроту, канатiв (пасом) або

стержнiв слiд провадити до формування у випадку застосування каналоут-

ворювачiв, якi не виймаються, а у випадку застосування каналоутворюва-

чiв, що виймаються, або укладання напружуваної арматури у вiдкритих

лотках, утворених пiд час формування виробу, - пiсля тверднення

бетону.

5.4.5. Натягання напружуваної арматури на бетон виробу повинно

провадитися пiсля набуття бетоном мiцностi на стиск, установленої

проектною документацiєю, але не менше 50 % вiд проектного класу.

6. ФОРМУВАННЯ ТА ОПОРЯДЖЕННЯ ВИРОБIВ

6.1. Загальнi положення

6.1.1. На етапi формування забезпечують: задану структуру виробу

(одношаровий, багатошаровий, пустотний), установлену мiцнiсть та

щiльнiсть бетону, проектнi розмiри i конфiгурацiю виробу, потрiбний

клас чистоти лицьових поверхонь.

6.1.2. Технологiчний процес формування складається з таких

операцiй:

- укладання бетонної ( розчинної) сумiшi та її розподiлення по

формi;

- ущiльнення сумiшi;

- укладання утеплювача, арматури та бетонної сумiшi верхнього

шару, а також її ущiльнення (для тришарових виробiв);

- опорядження поверхонь виробiв пiд час формування;

- виймання формоутворюючих елементiв (повне або часткове негайне

розпалублення до теплової обробки).

6.1.3. Формування виробiв може здiйснюватись пресуванням, вiбра-

цiйним способом, вiбропресуванням, вiброштампуванням та ковзним вiбро-

штампуванням, вiбропрокатом, вiброекструзiєю, вакуумуванням, вiдцент-

ровим способом, торкретуванням та iншими способами.

ДБН А.3.1-7-96 С.13

-------------------

Новi методи формування допускається застосовувати тiльки пiсля

завершення дослiдної перевiрки та затвердження за установленим поряд-

ком технологiчного регламенту для конкретних виробiв.

6.1.4. Спосiб формування вибирають виходячи з виду виробiв,

характеристики бетонної сумiшi та прийнятої технологiї виготовлення з

урахуванням вимог до їхньої якостi, технiки безпеки, охорони навколиш-

нього середовища, беручи до уваги необхiднiсть економiї матерiальних,

трудових та паливно-енергетичних ресурсiв.

6.1.5. Технологiчнi режими формування повиннi вiдповiдати форму-

вальним властивостям оброблюваних бетонних сумiшей (рухливiсть, жорст-

кiсть) та технологiчним параметрам обладнання, що використовується.

Для виготовлення у конкретних виробничих умовах конкретних видiв

виробiв (габаритнi розмiри, конфiгурацiя, складнiсть i густота арму-

вання) необхiдно визначати робочi параметри формувального обладнання

та вiдповiднi їм формувальнi властивостi бетонних сумiшей.

Перевагу слiд вiддавати тим методам формування, якi забезпечують

використання сумiшей з мiнiмальним вмiстом води.

6.2. Укладання сумiшi

6.2.1. Сумiш укладають у форми або у формувальну оснастку, як

правило, бетоноукладчиками iз спецiальними пристроями для видавання та

розподiлення сумiшi (живильниками, насадками, вiбропротяжними пристро-

ями, поворотними воронками, вiбролотками, плужковими розрiвнювачами i

т.iн) та без застосування ручної працi.

6.2.2. Укладання сумiшi при формуваннi на вiдкритих полiгонах

слiд провадити з охороною її та свiжовiдформованих виробiв вiд шкiдли-

вих атмосферних впливiв шляхом використання спецiальних укриттiв, на-

вiсiв або покриттiв.

6.2.3. Укладання бетонної сумiшi повинно провадитись безперервно.

Час вимушеної перерви при укладаннi не повинен перевищувати часу

початку тужавлення цементу.

6.3. Ущiльнення сумiшi

6.3.1. Режими формування виробiв повиннi забезпечувати коефiцiєнт

ущiльнення бетонних сумiшей Ку=0,98 з використанням сумiшей марок за

легкоукладальнiстю Пб2-Пб5 i не менше Ку=0,96 для менш рухливих,

жорстких, дрiбнозернистих бетонних сумiшей. Пiд час ущiльнення легко-

бетонних сумiшей обсяг мiжзернових пустот слiд призначати вiдповiдно

до ДСТУ Б В.2.7-18-95.

6.3.2. Пiд час формування на вiброплощадках виробiв з бетонної

сумiшi жорсткiстю Ж2 i вище, а також лоткiв та оболонок з сумiшi

жорсткiстю Ж1 i вище застосовують привантаження для пiдвищення одно-

рiдностi ущiльнення сумiшi та якостi верхнiх поверхонь виробiв.

Значення статичного тиску на сумiш, що створюють привантажувачi,

вiброштампи, вiбропреси та iншi формувальнi пристрої, звичайно не

перевищує 0,025 МПа (0,25 кгс/см2).

6.3.3. Пiд час використання глибинних вiбраторiв для ущiльнення

бетонних сумiшей у виробах ураховують ефективний радiус дiї вiбрато-

рiв. Зони вiбрування сумiшей вiд кожного занурення вiбраторiв звичайно

перекривають одна одну на 1/5.

Вiбратори занурюють у вертикальному положеннi на всю глибину шару

С.14 ДБН А.3.1-7-96

--------------------

сумiшi, що укладається, проходячи у нижчерозмiщений шар (за його наяв-

ностi).

Ущiльнення сумiшi поверхневими вiбраторами провадять безперервни-

ми смугами, не допускаючи необроблених дiлянок.

6.3.4. Ущiльнення бетонних сумiшей вважають достатнiм, якщо

спостерiгається припинення їх осiдання у формi та видiлення на