---

нафтопродуктами теплоізоляцією.

5.7. Сміттєвидалення.

5.7.1. Ствол сміттєпроводу повинен виконуватися з негорючого

матеріалу, а кришки клапанів на поверхах - негорючими з

ущільненнями в місцях прилягання до сміттєприймальників.

Стволи сміттєпроводів, що забилися, повинні негайно

очищатися.

5.7.2. Сміттєзбірна камера, вбудована в будівлю, повинна мати

самостійний вихід назовні, бути відокремленою від сусідніх

приміщень і від входу до будівлі протипожежними перегородками 1-го

типу (без отворів) і протипожежним перекриттям 2-го типу.

( Пункт 5.7.2 в редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

5.7.3. Сміттєзбірні камери повинні регулярно очищатися від

сміття та горючих відходів, які треба збирати на спеціально

виділених майданчиках у контейнери або ящики з негорючих

матеріалів.

Двері сміттєзбірних камер повинні утримуватися замкненими на

замок.

5.8. Ліфти та підйомники.

5.8.1. У будівлях з незадимлюваними сходовими клітками

ліфтові шахти треба забезпечувати підпором повітря, а виходи з

ліфтів здійснювати через ліфтові холи, які відокремлюються від

суміжних приміщень і коридорів перегородками та дверима, що

самозачиняються, з ущільненнями у притворах відповідно до вимог

чинних будівельних норм.

5.8.2. Ліфти та підйомники не допускається використовувати з

метою евакуації (за винятком спеціальних пожежних ліфтів).

У разі пожежі ліфти й підйомники повинні опускатись на перший

поверх, відкриватись та вимикатись.

5.8.3. Порядок використання спеціальних ліфтів, призначених

для перевезення пожежних підрозділів, повинен бути регламентований

інструкцією, затвердженою керівником підприємства та погодженою з

місцевими органами державного пожежного нагляду.

5.8.4. Установлювати всередині ліфтових кабін будь-які

додаткові електротехнічні пристрої (електророзетки, електродзвінки

і т.п.), не передбачені технічними умовами на ці ліфтові кабіни,

не допускається. ( Підрозділ 5.8 доповнено пунктом 5.8.4 згідно з

Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

6. Вимоги до утримання технічних засобів

протипожежного захисту

6.1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння.

6.1.1. Утримання в працездатному стані установок пожежної

сигналізації (УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (АУП)

повинно забезпечуватися такими заходами:

- проведенням технічного обслуговування з метою збереження

показників безвідмовної роботи на період терміну служби;

- матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою

безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах

експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням

працездатності;

- опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для

обслуговуючого й чергового персоналу.

6.1.2. Будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися

зазначеними установками відповідно до Переліку однотипних за

призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними

установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого

наказом МВС України від 20.11.97 N 779 та зареєстрованого

в Мін'юсті України 28.11.97 за N 567/2371, а також переліків,

будівельних норм, правил, стандартів та інших нормативних

документів, які в установленому порядку узгоджені з органами

державного пожежного нагляду. (Абзац перший пункту 6.1.2 в редакції

Наказу МВС N 217 від 05.03.2002)

Апаратура й обладнання, що входять до складу установок,

повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам,

документації заводів-виробників, мати сертифікат якості і бути без

дефектів.

6.1.3. Всі установки мають бути справними і утримуватися в

постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними.

Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні

усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені

регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у

відповідних журналах. Організація, що здійснює технічне

обслуговування установок, несе відповідальність у випадку, якщо

вони з вини цієї організації не спрацювали і не виконали своє

призначення.

Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж

та наладку установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих

робіт.

6.1.4. Регламентні роботи з технічного обслуговування (ТО) та

планово-попереджувального ремонту (ППР) повинні визначатися на

кожний вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка,

котрий опрацьовується на підставі вимог технічної документації

заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт. Цим

планом-графіком слід передбачати і матеріально-технічне (ресурсне)

забезпечення робіт. ТО та ППР повинні виконуватися спеціалізованою

організацією або спеціально навченими людьми з числа персоналу

підприємства (з урахуванням п.2.10 цих Правил).

6.1.5. На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких

передбачається відключення установок, адміністрація підприємства

зобов'язана вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної

безпеки захищуваних приміщень та технологічного устаткування,

повідомивши про це пожежну охорону об'єкта (ДПД), якщо вона є.

6.1.6. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та

зв'язку повинні постійно контролюватися на режим "Готовність" та

піддаватися періодичним випробуванням на режим "Тривога" та

"Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.

6.1.7. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста)

та інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів

керування має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового

(оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або

про несправність в УПС або АУП. Диспетчерський пункт (пожежний

пост) повинен бути обладнаний телефонним зв'язком, укомплектований

електричним ліхтарем та мати природне та аварійне освітлення.

( Пункт 6.1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 217

від 05.03.2002 )

6.1.8. Диспетчерські пункти (пожежні пости), операторські

технологічних цехів і станції пожежогасіння повинні бути

забезпечені схемою пожежної сигналізації та(або) установок

пожежогасіння, а також інструктивними матеріалами про керування

установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про

аварію і(або) пожежу.

6.1.9. На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних

постів), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла

керування і розподільчого пристрою систем пожежогасіння повинні

бути вивішені (установлені) таблички із зазначенням захищуваних

приміщень або технологічного устаткування.

В установках водяного і пінного пожежогасіння на вузлах

управління слід також вивішувати функціональні схеми обв'язки, на

табличках вказувати типи та кількість зрошувачів у секції, а

засувки й крани нумерувати відповідно до схеми обв'язки.

Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватися і в насосних

АУП.

6.1.10. На об'єкті повинна вестись експлуатаційна

документація, в якій необхідно реєструвати:

- зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб)

проведення ТО та ППР;

- дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань

УПС та АУП, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час

усунення недоліків;

- дату й результати контрольних перевірок і періодичних

випробувань УПС та АУП.

На об'єкті також має бути така документація:

- проектна документація та виконавчі креслення на установку;

- акт приймання і здачі установки в експлуатацію;

- паспорти на устаткування та прилади;

- інструкція з експлуатації установки і посадові інструкції.

6.1.11. Для якісної експлуатації УПС та АУП на об'єкті

наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:

- особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП;

- оперативний (черговий) персонал для контролю за

працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал - для

щоденного контролю; черговий персонал - для цілодобового). Функції

оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.

6.1.12. Особа, відповідальна за експлуатацію установки,

зобов'язана забезпечити:

- виконання вимог правил утримання установок пожежної

сигналізації і пожежогасіння;

- утримання УПС та АУП у працездатному стані шляхом

своєчасного проведення ТО та ППР;

- навчання оперативного (чергового) персоналу, а також

інструктаж осіб, які працюють у захищуваних приміщеннях;

- розробку необхідної експлуатаційної документації та

контроль за систематичним її веденням;

- інформування адміністрації об'єкта про всі випадки відмов

та спрацювань установок;

- своєчасне пред'явлення рекламацій:

а) заводам-виробникам - у разі поставки некомплектних або

неякісних приладів та устаткування;

б) монтажним організаціям - у разі виявлення неякісного

монтажу або відхилень від проектної документації, не узгоджених з

розробником проекту чи органами нагляду;

в) спеціальним обслуговуючим організаціям - за неякісне і

несвоєчасне технічне обслуговування та ремонт установок.

6.1.13. Оперативний (черговий) персонал повинен знати:

- назву та місце знаходження захищуваних приміщень;

- порядок виклику пожежної охорони у разі одержання сигналу

тривоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації

пожежі та її наслідків;

- порядок визначення працездатності установки в період

експлуатації;

- порядок ведення експлуатаційної документації.

6.1.14. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на об'єкті

повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.

6.1.15. Комплекс охоронно-пожежної сигналізації (КОПС)

повинен забезпечувати відокремлену видачу сигналів від пожежних

сповіщувачів та охоронних датчиків.

6.1.16. Апаратура УПС та КОПС повинна встановлюватися в

місцях, недоступних для сторонніх осіб, і бути опломбована.

6.1.17. Пожежні сповіщувачі (ПС) слід встановлювати

відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і

технічної документації заводів-виробників. Сповіщувачі повинні

бути захищені від механічних пощкоджень та несанкціонованих

спрацьовувань. Заходи захисту не повинні впливати на їх

працездатність.

Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо,

так і разом з автоматичними пожежними сповіщувачами. Ручні пожежні

сповіщувачі при їх застосуванні разом з автоматичними пожежними

сповіщувачами повинні встановлюватися в кінці шлейфа. ( Пункт

6.1.17 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 217 від 05.03.2002)

6.1.18. Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово

і постійно утримуватися в чистоті.

До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від

складованих матеріалів і обладнання до сповіщувачів повинна бути

не менше 0,6 м.

6.1.19. Не допускається встановлювати замість несправних

сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також

замикати шлейф сигналізації за відсутності сповіщувача у місці

його встановлення.

6.1.20. У разі ремонту або несправності ручного ПС поруч має

бути вивішена табличка з відповідним написом.

6.1.21. Прокладання шлейфів та з'єднувальних ліній УПС та

КОПС повинно здійснюватися відповідно до вимог

нормативно-технічної документації.

6.1.22. У разі введення в експлуатацію УПС або КОПС ємкість

приймально-контрольного приладу та станції повинна забезпечувати

захист необхідної кількості зон (приміщень) об'єкта і мати не

менше 10% вільного запасу резервних (незадіяних) шлейфів.

6.1.23. Клемні коробки приладів повинні бути закриті

захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів - заземлені.

6.1.24. Місце підключення приладів та КОПС до абонентської

телефонної лінії повинно бути обмежене для доступу сторонніх осіб.

6.1.25. Приміщення з установленими в ньому

приймально-контрольними приладами та станціями має бути сухим і

добре вентильованим, а також обладнаним аварійним освітленням,

мати достатній рівень природного та штучного освітлення.

6.1.26. Електроживлення УПС, КОПС та АУП має здійснюватися

згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ.

У разі використання як джерела резервного живлення

акумуляторної батереї, її ємність повинна забезпечувати роботу

систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не

менше трьох годин - у режимі "Тривога".

6.1.27. Розміщення світлових і звукових сигнальних пристроїв

тривоги повинно здійснюватись відповідно до вимог чинних

нормативно-технічних документів.

6.1.28. Приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС

треба встановлювати у приміщеннях з цілодобовим чергуванням

персоналу. В обгрунтованих випадках допускається встановлення

приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового

персоналу за умови забезпечення передачі сповіщень про пожежу

(несправності) на пожежний пост або в інше приміщення з постійним

цілодобовим перебуванням людей і забезпечення контролю каналів

зв'язку. У цьому разі мають бути передбачені заходи, які

перешкоджають доступові стронніх осіб до приймально-контрольних

приладів.

За наявності технічної можливості сигнали від