---

розташованих у важкодоступних районах, мають бути переносна або

причіпна пожежна мотопомпа з необхідним набором пожежно-технічного

озброєння та запас води для пожежогасіння.

7.1.15. Інвентарні будівлі мобільного типу

(будинки-вагончики), які використовуються для проживання людей,

слід розміщувати окремо одне від одного або парами в торець один

до одного. В останньому випадку виходи з них мають бути спрямовані

у протилежні боки.

Кожна група таких будівель повинна складатися не більше ніж з

10 будинків. Протипожежні розриви між групами встановлюються не

менше 15 м, а до будівель, використовуваних для розміщення

адміністративно-побутових служб та торгових точок, - не менше

18 м.

7.1.16. У закладах соціального захисту населення

(школи-інтернати, будинки для людей похилого віку та інвалідів,

дитячі будинки), а також у готелях, кемпінгах, турбазах,

санаторіях, будинках відпочинку, дитячих таборах відпочинку та

інших таких об'єктах повинно бути організовано цілодобове

чергування обслуговуючого персоналу. Черговий зобов'язаний мати

при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів,

електричний ліхтар, знати порядок виклику пожежної охорони та дій

у разі виникнення пожежі.

У нічний час черговому (охороннику) забороняється спати та

відлучатися за межі закладу.

7.1.17. Черговий персонал готелів та готельних комплексів,

гуртожитків, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку,

профілакторіїв з будинками висотою у 2 поверхи і вище та кількістю

місць для проживання 50 осіб і більше має бути забезпечений

індивідуальними засобами захисту органів дихання для організації

евакуації людей у разі виникнення пожежі. ( Пункт 7.1.17 в

редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

7.1.18. Не допускається:

- вселяти людей у новозбудовані будівлі до налагодження та

приведення у робочий стан технічних засобів протипожежного

захисту, до виконання передбачених проектом протипожежних заходів;

- влаштовувати в помешканнях житлових будинків, житлових

кімнатах гуртожитків, номерах готелів, туристських баз та

кемпінгів різноманітні складські приміщення, майстерні із

застосуванням та зберіганням пожежовибухонебезпечних речовин і

матеріалів, а також здавати їх в оренду під приміщення подібного

призначення;

- користуватися смолоскипами, свічками, сірниками тощо,

відвідуючи горища та підвали;

- зберігати ЛЗР та ГР, балони з горючим газом на балконах та

лоджіях, захаращувати їх макулатурою, старими меблями тощо;

- користуватися безпосередньо в номерах готелів, житлових

кімнатах гуртожитків, кемпінгів, туристських баз, спальних

приміщеннях закладів соціального призначення, санаторіїв, будинків

відпочинку, дитячих таборів відпочинку та інших таких об'єктів

різноманітними електронагрівальними приладами: електрочайниками,

кип'ятильниками, електроплитами, прасками тощо. Для цієї мети

адміністрацією повинні бути обладнані спеціальні місця;

- використовувати (орендувати) під житло і готельні номери

приміщення у будівлях іншого призначення, крім випадків, що

допускаються будівельними нормами і цими Правилами. ( Пункт 7.1.18

доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

7.2. Дитячі дошкільні заклади.

7.2.1. Розміщення дітей у будівлях дитячих дошкільних

закладів слід здійснювати з таким розрахунком, щоб діти, молодші

за віком, розташовувалися на нижчих поверхах.

7.2.2. У приміщеннях, пов'язаних з перебуванням дітей,

килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття необхідно

жорстко прикріплювати до підлоги.

7.2.3. У будівлях дитячих дошкільних закладів, розрахованих

на 120 місць та менше, допускається влаштування житла для

персоналу за наявності відокремленого виходу з житлової частини

назовні та її відділення від приміщень дошкільного закладу

протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу

(без отворів).

7.2.4. У дитячих закладах з цілодобовим режимом роботи, на

літніх дитячих дачах повинно бути встановлене чергування

обслуговуючого персоналу без права сну в нічний час. Приміщення

для розміщення чергових має бути забезпечене телефонним зв'язком.

Черговий зобов'язаний мати при собі комплект ключів від дверей

евакуаційних виходів, ручний електричний ліхтар, знати кількість

дітей, що залишаються на ніч, місця їх розміщення й повідомляти ці

відомості телефоном у найближчу пожежну частину.

7.2.5. У будівлях діючих дитячих закладів не дозволяється:

- здавання приміщень в оренду для використання їх як склади,

лабораторії, майстерні, інші виробничі та подібного призначення

об'єкти; ( Абзац другий пункту 7.2.5 в редакції Наказу МВС N 217

від 05.03.2002 )

- влаштування кухонь, пралень у дерев'яних (горючих)

будівлях;

- розміщення дітей у мансардних приміщеннях, а також у

поверхах (будівлях), не забезпечених двома евакуаційними виходами;

- влаштування покриття (покрівлі) з горючих матеріалів

(соломи, комишу, трісок тощо);

- розміщення акумуляторних, зберігання бензину, гасу та інших

ЛЗР та ГР, балонів з газами та киснем;

- проведення вогневих (у тому числі зварювальних) та інших

пожежонебезпечних робіт за наявності у приміщеннях дітей;

- використання електроплиток, кип'ятильників,

електрочайників, прасок, за винятком спеціально обладнаних

приміщень;

- застосування для освітлення свічок, гасових ламп і

ліхтарів;

- навішування грат на вікна приміщень, де перебувають діти.

7.3. Навчальні та наукові заклади.

7.3.1. В учбових класах та кабінетах слід розміщувати лише

необхідні для забезпечення учбово-виховного процесу (учбових та

позаурочних занять) меблі, прилади, моделі, речі, приладдя тощо,

які повинні зберігатися у шафах, на стелажах або на стаціонарно

встановлених стояках.

Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних

стрічок тощо повинно здійснюватися в обмежених кількостях, лише

для забезпечення учбового процесу відповідно до затверджених

програм і в приміщеннях лаборантських (препараторських) при

відповідних учбових кабінетах.

Після закінчення занять усі пожежовибухонебезпечні речовини

та матеріали повинні бути прибрані з учбових класів, кабінетів,

майстерень у спеціально виділені і обладнані приміщення.

7.3.2. Кількість парт (столів) в учбових класах та кабінетах

не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних

груп, встановлювану Міністерством освіти України, а також

показників, установлених чинними нормами проектування навчальних

закладів.

7.3.3. Зі складу учнів та вихованців шкіл, шкіл-інтернатів

повинні створюватися ДЮП, роботу яких необхідно організовувати

згідно з Положенням про цю організацію, затвердженим Міністерством

освіти України та погодженим з Міністерством внутрішніх справ

України.

7.3.4. У багатоповерхових будівлях шкіл, шкіл-інтернатів

класи дітей молодшого віку слід розміщувати на нижчих поверхах з

урахуванням вимог будівельних норм.

7.3.5. У навчальних закладах забороняється використання

побутових електрокип'ятильників, прасок та інших

електронагрівальних пристроїв за межами спеціально відведених і

обладнаних приміщень.

Не дозволяється розміщення в будівлях діючих шкіл

вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних приміщень та складів, у

тому числі на основі оренди.

7.3.6. Співробітники навчальних закладів та наукових установ

зобов'язані знати пожежну небезпеку застосовуваних хімічних

речовин і матеріалів, засоби їх гасіння та дотримуватися заходів

безпеки під час роботи з ними.

7.3.7. У лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР та гази,

необхідно передбачати централізоване постачання й роздачу їх на

робочі місця із застосуванням закритої безпечної тари.

На робочих місцях кількість цих речовин не повинна

перевищувати змінну потребу. Змінна кількість ЛЗР та ГР повинна

зберігатися в металевих ящиках або шафах.

7.3.8. Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних

або пожежовибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитися

лише у витяжних шафах, коли працює вентиляція.

Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або

несправною вентиляцією, а також якщо в них є речовини, матеріали

та устаткування, що не мають відношення до виконуваних операцій,

забороняється.

7.3.9. Витяжні шафи, у яких проводяться такі роботи, повинні

мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, котрі запобігають

стіканню рідини на підлогу.

7.3.10. Відпрацьовані ЛЗР та ГР слід збирати у спеціальну

герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють з

приміщення для регенерації або утилізації.

7.3.11. Посудини, в яких проводилися роботи з ЛЗР та ГР,

після закінчення досліджень повинні негайно промиватися

пожежобезпечними розчинами.

7.3.12. По закінченні роботи у фотолабораторіях, приміщеннях

із рентгенівськими установками проявлені плівки треба здавати на

зберігання до архіву. У невеликих кількостях (не більше 10 кг )

дозволяється їх зберігання у вогнетривкій шафі на робочому місці.

7.3.13. Проведення робіт на дослідних установках, де

застосовуються пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали,

допускається лише після прийняття їх в експлуатацію спеціальною

комісією, призначеною наказом по установі. Комісія повинна

підготувати висновок (акт) про можливість використання таких

установок у даному приміщенні.

7.4. Лікувальні заклади (із стаціонаром).

7.4.1. У багатоповерхових лікарнях палати для важкохворих та

дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення

дитячих лікарень слід розміщувати не вище п'ятого поверху, палати

для дітей у віці до 7 років - не вище другого поверху (за винятком

випадків, що обумовлені будівельними нормами).

7.4.2. Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним

перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися,

повинні забезпечуватися ношами з розрахунку одні ноші на 5 хворих.

7.4.3. Палатні відділення, пологові, операційні, процедурні

кабінети не допускається розміщувати в підвальних та на цокольних

поверхах.

7.4.4. Відстань між ліжками у лікарняних палатах має

становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід - не менше

1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні

захаращувати виходи й проходи.

7.4.5. Подача кисню хворим повинна здійснюватися, як правило,

централізовано, з установленням балонів (не більше 10) за межами

будівлі лікувальноого закладу у прибудовах з негорючих матеріалів

або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів

понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля

зовнішньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі.

Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть

окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним

перебуванням хворих.

За відсутності централізованого постачання киснем порядок

користування кисневими подушками визначається наказом

(розпорядженням) адміністрації лікувальної закладу.

7.4.6. Встановлення кип'ятильників, водонагрівачів і титанів,

стерилізація медичних інструментів та перев'язних матеріалів,

прожарювання білизни, а також розігрів парафіну й озокериту

допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети

приміщеннях. Стерилізатори для кип'ятіння інструментів і

перев'язних матеріалів повинні мати закриті підігрівники

(спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів повинні бути негорючими.

Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною поверхнею та

днищем також мають встановлюватись на негорючій основі.

7.4.7. У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах

лікарів та старших медсестер допускається зберігання не більше

3 кг медикаментів і реактивів, що відносяться до ЛЗР та ГР (спирт,

ацетон, ефір тощо), при цьому тільки у спеціальних негорючих

шафах, що замикаються. Під час зберігання повинна враховуватися

їхня сумісність.

7.4.8. Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських

приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому

не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.

7.4.9. В аптеках, які містяться у будівлях іншого призначення

(у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість

легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів (спирти, ефіри

тощо) не повинна перевищувати 100 кг.

В аптеках допускається зберігати не більше двох балонів з

киснем, які повинні бути уміщені у вертикальному положенні в

спеціальних гніздах та надійно закріплені.

7.4.10. Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад

300 кг повинні розміщуватися в окремо розташованих будівлях.

Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель має бути не менше

15 м. Якщо плівки менше 300 кг, дозволяється розміщення

архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів,

вигороджених протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

7.4.11. В одній секції архівосховища допускається зберігати

не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну

витяжну вентиляцію. Двері з секції повинні відчинятися назовні.