---

1) у висотних будівлях та спорудах з умовною висотою більше 73,5 м; 

2) у багатофункціональних будівлях і спорудах; 

3) у будівлях і спорудах, які відносяться за показниками питомих витрат теплової енергії до класів енергетичної ефективності А, В і С відповідно до енергетичного паспорта будівлі чи споруди згідно з таблицею Ф4 додатка Ф ДБН В.2.6-31; 

4) у громадських і житлових об'єктах IV та V категорій складності згідно з категорійністю, що наведена у додатках П.1 та П.2 ДБН А.2.2-3. 

5.2 Оснащення будівельних об'єктів, зазначених у 5.1, системами АСМУ повинно виконуватись при проведенні: 

– проектних, будівельних та монтажних робіт при спорудженні нових будівель та споруд; 

– реконструкції або капітального ремонту будівель та споруд, які експлуатуються.

 

5.3 Прийняття в експлуатацію об'єктів, що наведені у 5.1, без встановлення АСМУ не допускається. 

5.4 При проектуванні будівель та споруд, які підлягають науково-технічному супроводу згідно з додатком В ДБН В.1.2-5, на етапі технічного завдання повинні бути прийняті рішення про складові частини АСМУ, які забезпечують моніторинг технічного стану конструкцій та інженерного обладнання будівлі чи споруди. 

5.5 Необхідність встановлення АСМУ у будівлях і спорудах, які відносяться до III і нижчих категорій складності згідно з додатками П.1 та П.2 ДБН А.2.2-3 та (або) відповідно до показників енергетичної ефективності, відносяться до класів D, E та F згідно з таблицею Ф4 додатка Ф ДБН В.2.6-31, а також при будівництві соціального житла, повинна визначатись на стадії проектування будівлі чи споруди, керуючись необхідністю досягнення оптимального ступеня автоматизації та диспетчеризації управління інженерним обладнанням будівлі, рівня автоматизації системи пожежної безпеки, рівня комфорту тощо. 

6  ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ АСМУ 

6.1 Перелік комплексів автоматизації інженерних систем, які включені до складу АСМУ, визначається при проектуванні будівництва у залежності від призначення та рівня технічної та архiтектурної складності будівлі чи споруди. 

6.2 АСМУ повинні створюватись на базі програмно-технічних засобів, які здійснюють моніторинг технологічних процесів і процесів управління інженерними системами та забезпечують передачу інформації про їх стан у реальному часі для наступної обробки з метою оцінювання, передбачення і ліквідації наслідків дестабілізуючих факторів. 

6.3 Об'єктами контролю АСМУ, а у ряді випадків і управління повинні бути системи безпеки та життєзабезпечення: 

1) автоматичні установки пожежної сигналізації; 

2) автоматичні установки пожежогасіння; 

3) системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; 

4) системи евакуаційного освітлення; 

5) системи технічного діагностування будівельних конструкцій згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.6-25; 

6) системи виявлення небезпечної концентрації токсичних і вибухонебезпечних газоповітряних сумішей, підвищення рівня радіації тощо; 

7) системи електропостачання; 

8) системи газопостачання; 

9) системи теплопостачання; 

10) системи вентиляції (у тому числі протидимного захисту) і кондиціювання; 

11) системи водопостачання (у тому числі водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння) і системи каналізування; 

12) ліфтове обладнання; 

13) системи комерційного обліку енергоресурсів. 

6.4 АСМУ повинні забезпечувати: 

1) попередження аварійних ситуацій шляхом контролю за параметрами інженерного обладнання об'єктів і визначення відхилень їх поточних значень від нормативних; 

2) безперервність збирання, передачі і оброблення інформації про значення параметрів процесів забезпечення функціонування об'єктів; 

3) формування за визначеними форматами і передачу інформації про стан технологічних систем і змін стану інженерно-технічних конструкцій об'єктів у чергово-диспетчерські служби об'єкта; 

4) формування за визначеними форматами і передачу повідомлень про надзвичайну ситуацію (НС) у чергово-диспетчерські служби вищого рівня; 

5) передачу сигналів від автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння на центральний пульт пожежного спостереження населеного пункту; 

6) автоматичний або примусовий (ручний) запуск системи оповіщення населення про виникнення НС і необхідних дій щодо евакуації; 

7) автоматичний або примусовий запуск оповіщення службових осіб, які відповідають за безпеку об'єктів; 

8) автоматичний або примусовий запуск системи попередження або ліквідації НС згідно з алгоритмами, визначеними для конкретного об'єкта і конкретного виду НС (відключення подачі газу, води, включення засобів гасіння пожежі тощо). Алгоритми повинні бути затверджені у встановленому порядку. Алгоритми повинні забезпечувати комплексну, взаємнопов'язану роботу всіх необхідних систем безпеки і життєзабезпечення з метою попередження і ліквідації НС [1]. Для кожного виду НС повинні бути розроблені свої алгоритми попередження і ліквідації НС; 

9) документування і реєстрацію аварійних ситуацій, а також дій чергово-диспетчерських служб об'єкта. 

6.5 До АСМУ повинні входити упорядковані структурно наступні складові: 

– комплекси автоматизації інженерних систем; 

– програмно-технічний комплекс АСМУ; 

– багатофункціональна кабельна мережа; 

– організаційно-розпорядчі засоби. 

6.5.1 У комплекс автоматизації інженерної системи повинні входити аналогові та (або) цифрові датчики контролю технологічних параметрів, водо-, газо- та електролічильники, датчики аварій із дискретними сигналами, датчики контролю змін стану інженерних несучих конструкцій, датчики виявлення підвищеного рівня радіації, небезпечних концентрацій токсичних і вибухонебезпечних газоповітряних сумішей, а також програмовані логічні контролери, пристрої, які забезпечують управління електроживленням, пристрої узгодження інтерфейсів і протоколів обміну даними та пристрої приймання і передачі інформації. 

У якості виконавчих механізмів необхідно використовувати технічні засоби, які забезпечують можливість дистанційного управління (клапани, засувки, електроприводи, насоси тощо).

 

6.5.2 До складу програмно-технічного комплексу (ПТК) повинні входити: 

– мережа збирання та обробки інформації від комплексів автоматизації інженерних систем (контролери збирання та обробки інформації, віддалені модулі введення/виведення і програмовані промислові контролери); 

– сервери введення-виведення інформаційних потоків; 

– автоматизовані робочі місця (АРМ) диспетчерів та станції візуалізації; 

– програмні комплекси забезпечення функціонування складових компонентів ПТК. 

6.5.3 У багатофункціональну кабельну мережу повинні входити: 

– конструкції (коробки, лотки, полиці) для прокладання кабелів; 

– електричні кабелі та кабелі зв'язку; 

– комутаційні пристрої (кроси, шафи, з'єднувачі, комутатори тощо); 

– мережа збирання і передачі інформації; 

– внутрішня мережа ПТК; 

– локальна та/або глобальна обчислювальна мережа. 

6.5.4 До організаційно-розпорядчих засобів повинні відноситись: 

– організаційні структури, які забезпечують експлуатацію об'єкта; 

– експлуатаційно-технічна та розпорядча документація. 

7  ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ АСМУ 

7.1 Загальні вимоги 

7.1.1 Програмно-технічні комплекси АСМУ повинні виготовлятись за розробленими і затвердженими у встановленому порядку технічними умовами та відповідати вимогам цього стандарту. 

7.1.2 Програмно-технічні комплекси АСМУ у частині забезпечення вимог безпеки у НС відповідно до ДК 019 повинні відповідати вимогам  ДСТУ ЕN 54-1, ДСТУ ЕN 54-2, ДСТУ ЕN 54-4, ДСТУ pr EN 54-13, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, НАПБ Б.07.025. 

7.1.3 Програмно-технічні комплекси АСМУ у частині загальних вимог безпеки повинні відповідати ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ДНАОП 0.00-1.21, ДНАОП 0.00-1.32, ДСТУ 4467-1, ГОСТ 23511.

 

7.1.4 Програмно-технічні комплекси АСМУ у частині інформаційного забезпечення повинні відповідати вимогам ГОСТ 24.104 та вимогам ДСТУ 3396.0 у частині технічного захисту інформації. 

7.1.5 Програмно-технічні комплекси АСМУ у частині метрологічного забезпечення повинні відповідати вимогам ДСТУ 2709 та Р50-080 [2]. 

7.1.6 ПТК як технічна основа АСМУ повинні виконуватись у вигляді: 

– зосередженої системи; 

– розосередженої системи, побудованої на основі пристроїв зв'язку з об'єктами, і програмованих промислових контролерів, серверів введення/виведення та персональних комп'ютерів і автоматизованих робочих місць, об'єднаних між собою локальною обчислювальною мережею. 

7.1.7 Склад ПТК повинен будуватись згідно із замовною специфікацією, визначеною замовником для кожного замовлення індивідуально. 

7.1.8 ПТК повинні виготовлятись відповідно до проектно-кошторисної, конструкторської та технологічної документації, розробленої і затвердженої у встановленому порядку. 

7.2 Вимоги безпеки та охорони довкілля 

7.2.1 Всі компоненти і складові частини ПТК повинні мати позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України та відповідати вимогам безпеки за призначенням згідно з чинними нормативними документами. 

7.2.2 Конкретні вимоги безпеки повинні бути встановлені у технічних умовах, за якими виготовлявся ПТК та його складові частини. 

7.2.3 У ПТК повинні бути застосовані програмні та/або технічні засоби захисту від помилкових дій обслуговуючого персоналу, які можуть спричинити виникнення небезпеки. 

7.2.4 Автоматизовані робочі місця ПТК повинні відповідати вимогам безпеки та ергономіки відповідно до ГОСТ 12.2.049 та ГОСТ 12.2.061. 

7.2.5 Технічні засоби ПТК повинні забезпечувати захист від ураження електричним струмом згідно з вимогами ГОСТ 12.1.030. 

7.2.6 Шум, який створюється складовими частинами ПТК, не повинен перевищувати допустимих рівнів згідно з вимогами СН 3077. Рівні шуму та вібрації на робочих місцях обслуговуючого персоналу АСМУ повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037 та ДСН 3.3.6.039.

 

7.2.7 Компоненти ПТК та матеріали, з яких вони виготовлені, не повинні мати шкідливого впливу на довкілля та не виділяти у навколишнє середовище при експлуатації і зберіганні шкідливі, забруднючі та отруйні речовини. Полімерні матеріали, які використовуються у складових частинах і компонентах ПТК, у тому числі ізоляція кабельно-провідникової продукції, не повинні виділяти у навколишнє середовище шкідливих газів та речовин при горінні чи нагріванні та повинні відповідати вимогам пожежної і гігієнічної безпеки при експлуатації згідно з чинними нормативними документами. 

7.2.8 Відходи, які утворюються при виготовленні компонентів ПТК, та компоненти, які відпрацювали свій термін придатності, повинні утилізуватись згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029.

 

7.2.9 Компоненти ПТК, які містять джерела електромагнітного випромінювання (дисплеї АРМ, монітори системи відеоспостереження та інші), за рівнями випромінювань повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007, СанПіН 239 та ДСанПіН 3.3.6-96. 

7.3 Вимоги щодо надійності 

7.3.1 Термін служби ПТК повинен відповідати терміну експлуатації об'єкта та становити не менше 10 років з урахуванням заміни компонентів, які вийшли з ладу або відпрацювали свій ресурс.

 

7.3.2 Гарантійний термін експлуатації – не менше 18 місяців від дня введення в експлуатацію.

 

7.3.3 Середній час напрацювання на відмову – не менше 10000 год. 

7.3.4 Середній час відновлення працездатності ПТК – не більше 30 хв. 

7.3.5 У програмному забезпеченні та у технічних засобах ПТК повинні бути застосовані способи забезпечення надійності функціонування комплексу як основи автоматизованої системи управління будівлями: 

1) введення апаратної, інформаційної й алгоритмічної надлишковості, яка забезпечує працездатність комплексу при поодиноких відмовах без зупинки обладнання; 

2) захист від видачі помилкових команд і помилкової інформації; 

3) використання спеціальних надлишкових кодів для захисту інформації у процесі обміну; 

4) резервування модулів, які виконують відповідальні програми щодо захисту технологічного обладнання; 

5) використання структури ліній зв'язку, яка забезпечує резервування каналів зв'язку; 

6) використання окремих шляхів кабельних трас для прокладання резервних ліній зв'язку; 

7) наявність розвинутої системи діагностики технічних і програмних засобів; 

8) зберігання важливої інформації в енергонезалежному запам'ятовувальному пристрої і реалізація постійного контролю за цілісністю збереженої інформації; 

9) організація захисту бази даних і програмного забезпечення від несанкціонованого доступу; 

10) гальванічна розв'язка каналів, модулів і шин зв'язку. 

7.4 Вимоги щодо захисту від зовнішніх впливів 

7.4.1 Технічні засоби ПТК повинні розміщуватись у металевих або пластикових шафах (щитах), клас захисту яких повинен бути не нижче IP40 згідно з ГОСТ 14254. 

7.4.2 Конкретні вимоги щодо захисту компонентів від кліматичних та механічних впливів повинні бути встановлені у технічних умовах на ПТК та (або) його складових частинах.

 

7.5 Вимоги щодо сумісності 

7.5.1 Компоненти, складові частини і ПТК у цілому повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо електромагнітної сумісності та радіоперешкод.