повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння:

вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з

негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини,

повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним

інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються

для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії

розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень,

обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної

сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

Вперше збудовані, після реконструкції, розширення,

капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення,

технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними

засобами пожежогасіння (згідно з нормами належності) до початку їх

експлуатації.

6.4.9. Норми належності первинних засобів пожежогасіння для

конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного

проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з

урахуванням рекомендацій, викладених у додатку N 3 цих Правил.

За відсутністю норм належності вид та необхідну кількість

засобів пожежогасіння допускається визначати за додатком N 3 цих

Правил.

6.4.10. Для зазначення місця знаходження первинних засобів

пожежогасіння слід встановлювати вказівні знаки згідно з чинними

державними стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних

місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і

поза приміщеннями (за потреби).

6.4.11. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у

виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях,

спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні

встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні

засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному

приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути

пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.

6.4.12. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх

порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного

індексу "ПШ".

6.4.13. Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:

- захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних

променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від

використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та

стендів, установлюваних поза приміщеннями);

- зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених

на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

6.4.14. Немеханізований пожежний ручний інструмент,

розміщуваний на об'єкті у складі комплектації пожежних щитів

(стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі

операції:

- очищення від пилу, бруду та слідів корозії;

- відновлення пофарбування з урахуванням вимог стандартів;

- випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення

залишкових деформацій після використання;

- відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з

дотриманням вимог стандартів.

6.4.15. Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та

помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень

тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна

поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист

від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без

загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних

приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в

місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час

евакуації.

6.4.16. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

- навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше

1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на

відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- встановлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у

спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

6.4.17. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення

їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість

прочитування маркувальних написів на корпусі.

6.4.18. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників

повинні здійснюватися у відповідності з паспортами

заводів-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому

порядку регламентами технічного обслуговування.

6.4.19. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію,

повинні мати:

- облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті

системою нумерації;

- пломби на пристроях ручного пуску;

- бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне

пофарбування згідно з державними стандартами.

6.4.20. Зарядження й перезарядження вогнегасників усіх типів

повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації.

Газові та закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду

або тиск середовища менше або більше номінальних значень на 5 %

(за температури 20+2 гр.С), підлягають дозарядженню

(перезарядженню).

6.4.21. Використані вогнегасники, а також вогнегасники з

зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження

або перевірку.

6.4.22 На перезарядження (технічне обслуговування) з об'єкта

дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх

загальної кількості. ( Пункт 6.4.22 в редакції Наказу МВС N 217

від 05.03.2002 )

6.4.23. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в

неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за

мінусових температур, повиннні зніматися на холодний період. У

таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна уміщуватися

інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

6.4.24. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення

об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння,

забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників

правилам користування вогнегасниками несуть власники цих об'єктів

(або орендарі згідно з договором оренди).

7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів

різного призначення

7.1. Будівлі для постійного та тимчасового проживання людей.*

7.1.1. Усі громадяни, котрі прибувають до готелів,

гуртожитків, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, будинків та баз

відпочинку, профілакторіїв, повинні бути ознайомлені

адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис).

У житлових номерах, кімнатах готелів, гуртожитків, мотелів,

кемпінгів, приміщеннях спальних корпусів санаторіїв, будинків та

баз відпочинку, профілакторіїв мають бути вивішені на видних

місцях:

- схематичний план індивідуальної евакуації з відповідного

поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних

виходів та шляхів руху до них, місць розміщення засобів

пожежогасіння та сигналізації, а також необхідний пояснювальний

текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі;

- стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки.

7.1.2. У готелях, гуртожитках, мотелях, кемпінгах, базах

відпочинку та інших будівлях такого призначення, де мешкають

іноземні громадяни, пам'ятки про правила пожежної безпеки та

поведінку людей повинні бути виконані відповідними іноземними

мовами.

__________________________

* До будівель для проживання людей віднесені: житлові будинки,

дачні будиночки, будинки-вагончики, будівлі готелів, гуртожитків,

мотелів, кемпінгів, спальні корпуси шкіл-інтернатів, дитячих

будинків, будинків для людей похилого віку та інвалідів,

санаторіїв, будинків відпочинку, профілакторіїв, туристських баз,

дитячих таборів відпочинку та інших об'єктів такого призначення.

7.1.3. На період проведення у будівлях готелів, гуртожитків,

мотелів, кемпінгів, спальних корпусів шкіл-інтернатів, дитячих

будинків, будинків для людей похилого віку та інвалідів,

санаторіїв, будинків відпочинку, профілакторіїв, туристських баз,

дитячих таборів відпочинку комплексних капітальних ремонтів,

пов'язаних з переплануванням, проведенням вогневих та інших

пожежонебезпечних робіт, мешканці повинні відселюватися.

7.1.4. Об'єднані диспетчерські системи, які обслуговують

інженерне обладнання житлових будинків, необхідно використовувати

для одержання інформації про технічну справність і спрацьовування

під час пожежі систем протипожежного захисту (димовидалення,

підпору повітря, пожежогасіння), а також передачі повідомлень про

це до відповідних обслуговуючих (аварійних) служб та пожежної

охорони.

7.1.5. Переговорні пристрої ліфтів у житлових будинках та

гуртожитках слід використовувати для передавання повідомлень про

пожежі на диспетчерські пункти.

Для цього необхідно забезпечувати переговорні пристрої

спеціальними табличками з пояснюючими написами.

7.1.6. У сільській місцевості, у містах на територіях із

присадибною забудовою: ( Абзац перший пункту 7.1.6 в редакції

Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

- біля кожної житлової будівлі повинна бути встановлена бочка

з водою (вогнегасник), приставна драбина, яка досягає даху, а на

покрівлі - драбина, що доходить до гребеня даху;

- на стінах житлових будинків (воротах, хвіртках) повинні

вивішуватися таблички із зображенням інвентаря, з яким їх мешканці

зобов'язані з'являтися на гасіння пожежі. Вид та кількість такого

інвентаря встановлюється органами самоврядування.

7.1.7. На присадибних ділянках житлових будинків, в яких

використовуються опалювальні печі (пристрої) на рідкому паливі,

допускається зберігання ГР в резервуарах місткістю до 2 м3.

Відстань від цих резервуарів до житлових будинків та будівель

встановлюється відповідно до вимог ДБН 360-92.

7.1.8. Сіно, солому та інші грубі корми необхідно складувати

в найбільш віддаленому від житлового будинку і господарських

будівель місці (на відстані не менше 10 м).

Дозволяється зберігання вказаних кормів у неопалюваних

господарських будівлях, у тому числі на горищних приміщеннях.

7.1.9. Розпалювання багать для спалювання сухого листя,

бадилля, сміття тощо на території житлових будинків садибної

забудови, дач, садових ділянок дозволяється на відстані не менше

15 м від житлових та господарських будівель і лише під наглядом

дорослих. Забороняється розведення багать у вітряну погоду.

7.1.10. У квартирах, житлових кімнатах будинків садибної

забудови, дачах, садових будиночках допускається зберігання не

більше 10 л ЛЗР та ГР.

В індивідуальних гаражах допускається зберігання не більше

40 л запасу палива та 10 кг мастила.

Таку ж кількість ЛЗР та ГР допускається зберігати в окремо

розташованій господарській будівлі на присадибній ділянці, якщо

відстань від неї до житлового будинку становить не менше 7 м.

Тара, що в ній зберігаються ЛЗР та ГР, повинна щільно

зачинятися, бути небиткою, виготовленою з негорючих матеріалів.

7.1.11. Встановлюючи газові балони для постачання газом

кухонних та інших плит, треба дотримуватися вимог Правил безпеки в

газовому господарстві та будівельних норм щодо газопостачання.

У разі закриття дач, садових будиночків на тривалий час

електромережа повинна бути знеструмлена на уводі (електрощиті), а

вентилі балонів з газом закриті.

7.1.12. У разі використання для освітлення житлових приміщень

висячих гасових ламп або ліхтарів вони повинні надійно

підвішуватися до стелі і мати металеві запобіжні ковпаки над

стеклами. Відстань від ковпака над лампою або кришки ліхтаря до

горючих (важкогорючих) конструкцій стелі має бути не менше 0,7 м,

а від скла лампи (ліхтаря) до горючих (важкогорючих) стін - не

менше 0,2 м.

Настінні гасові лампи (ліхтарі) повинні мати металеві

відбивачі світла та надійне кріплення. Настільні гасові лампи

(ліхтарі) повинні мати стійкі основи. Лампи (ліхтарі) повинні

заправлятися лише освітлювальним гасом. Заправка їх бензином не

допускається. Гасові лампи (ліхтарі) не можна встановлювати біля

горючих матеріалів та предметів (драпувань, завісок тощо).

7.1.13. За відсутності в охоронника дачного кооперативу

(садівничого товариства) телефону має бути вивішена табличка із

зазначенням точної адреси місцезнаходження двох найближчих

телефонів та адреси найближчої пожежної частини.

7.1.14. На території закладів відпочинку, туризму, а також

об'єктів оздоровчого призначення та кемпінгів місця для розведення

багать треба утримувати очищеними до мінерального шару грунту,

облямовувати смугою очищеного грунту не менше 2,5 м завширшки і

розміщувати на відстані не менше 30 м від будівель та споруд, 25 м

- до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до

листяного лісового масиву.

У разі використання для розміщення відпочиваючих (мешканців)

наметів їх слід встановлювати в 1 - 2 ряди з відстанню між ними та

рядами не менше 2,5 м. Площа, яку займає одна група наметів, не

повинна перевищувати 1000 м3 за відстані між групами не менше

15 м.

В одному наметі не повинно розміщуватися більше 10 осіб.

На вказаних об'єктах, віддалених від пожежних підрозділів або