---

приладів допускається лише у приміщеннях для обслуговуючого

персоналу складів (конторських, побутових), відділених від

складських приміщень протипожежними перегородками та перекриттями.

При цьому повинні враховуватися вимоги, викладені у

пп.5.1.17-5.1.19 цих Правил.

7.10.1.13. У складських приміщеннях, в яких зберігаються

пожежовибухонебезпечні товари, речовини й матеріали (лаки, фарби,

розчинники, сірники тощо), балони з газом та продукція в

аерозольній упаковці, на зовнішньому боці дверей (воріт) повинна

бути вивішена інформаційна карта, яка характеризує пожежну

небезпеку товарів, що зберігаються у приміщенні, їх кількість та

заходи, які слід вживати під час гасіння пожежі.

7.10.1.14. У складських приміщеннях не дозволяється:

- зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб

опалення;

- стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних

засобів;

- експлуатація газових плит, печей, побутових

електронагрівальних приладів, установлення з цією метою

штепсельних розеток;

- влаштування чергового освітлення; встановлення прожекторів

зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;

- зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з

окислювачами, горючими газами, ЛЗР та ГР;

- зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з

деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження

(для нейтралізації випадково розлитих кислот місця їх зберігання

необхідно забезпечувати готовими розчинами крейди, вапна або

соди);

- зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими

горючими матеріалами;

- застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння

без іскрогасників;

- в'їзд локомотивів безпосередньо до складських приміщень

категорій А, Б, В.

7.10.2. Склади ЛЗР та ГР.

7.10.2.1. Відкриті склади ЛЗР та ГР слід розміщувати на

майданчиках, які мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель

та населених пунктів. У разі неможливості виконання цієї вимоги

повинні передбачатися додаткові заходи, що виключають можливість

розливання ЛЗР та ГР під час аварії на територію населенного

пункту, підприємства тощо.

Відстань від складів ЛЗР та ГР до будівель, споруд і

населених пунктів повинна відповідати вимогам будівельних норм.

7.10.2.2. Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання

ЛЗР та ГР повинні мати за периметром обвалування (стінки), які

перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Земляне обвалування

у верхній частині повинно бути не менше 0,5 м завширшки.

7.10.2.3. Обвалування резервуарів необхідно виконувати таким

чином, щоб воно вміщувало об'єм, який дорівнює номінальному об'єму

найбільшого резервуара, що знаходиться в цьому обвалуванні, і було

на 0,2 м вище рівня розлитої рідини. Відстань від стінок

резервуарів до нижньої крайки внутрішніх схилів обвалування або до

обгороджуючих стін має бути не менше: 3 м - від резервуарів

місткістю до 10 тис.м3 та 6 м - від резервуарів місткістю

10 тис.м3 і більше.

7.10.2.4. Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі

слід обгороджувати земляним валом або негорючою суцільною стінкою

заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик.

7.10.2.5. Обвалування (стінки), їх перехідні містки, сходи,

огорожі повинні постійно підтримуватися справними. Майданчики

всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та

посипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно

прибрати, а місця розлиття посипати піском.

7.10.2.6. Територію резервуарних парків (нафтобаз), насосних

станцій для перекачування ЛЗР та ГР необхідно обгороджувати

огорожею з негорючих матеріалів не менше 2,0 м заввишки.

7.10.2.7. Наземні резервуари мають бути пофарбовані білою

(сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння.

На дихальних трубках резервуарів для зберігання ЛЗР, на

трубопроводах газової обв'язки резервуарів і на трубопроводах для

зливу ЛЗР із транспорту мають встановлюватися вогнеперешкоджувачі.

( Підпункт 7.10.2.7 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 217

від 05.03.2002 )

На кожному трубопроводі, що подає в резервуар ЛЗР і ГР (або

відводить їх із резервуара), має встановлюватися запірна арматура

на відстані не ближче 3 м від резервуара. ( Підпункт 7.10.2.7

доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

Зливання ЛЗР і ГР (крім мазуту) до резервуара повинно

проводитися під шар рідини товщиною не менше 50 мм і тільки

закритим способом. Розміщувати зливні пристрої безпосередньо на

горловинах резервуарів забороняється. Їх слід розміщувати від

будівель і резервуарів на відстанях, визначених у будівельних

нормах. ( Підпункт 7.10.2.7 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС

N 217 від 05.03.2002 )

7.10.2.8. На кожний резервуар необхідно складати технологічну

карту, в якій вказується номер резервуара, його тип, призначення,

максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість

наповнення і випорожнювання.

7.10.2.9. У процесі експлуатації резервуарів необхідно

здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та

вогнезагороджувачів. За температури повітря вище нуля перевірки

повинні проводитися не рідше одного разу на місяць, а нижче нуля -

не рідше двох разів на місяць. Узимку дихальні клапани та сітки

повинні очищуватися від льоду.

Під час огляду резервуарів, відбирання проб або замірів рівня

рідини слід застосовувати пристосування, які виключають

іскроутворення в разі ударів.

7.10.2.10. Люки, що служать для замірювання рівня та відбору

проб із резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвори для

вимірів - кільце з металу (із внутрішнього боку), яке виключає

іскроутворення.

7.10.2.11. Підігрівати в'язкі та застигаючі нафтопродукти в

резервуарах (у встановлених межах) дозволяється за умови рівня

рідини над підігрівниками не менше 0,5 м.

7.10.2.12. Для резервуарів, де зберігаються сірчисті

нафтопродукти, повинен бути розроблений графік планових робіт з

очищення від відкладень пірофорного сірчистого заліза.

7.10.2.13. У разі появи тріщин у швах, у металі стінок або

дна діючий резервуар має бути негайно випорожнений.

Роботи з ремонту резервуарів дозволяється проводити, як

правило, лише після повного звільнення резервуара від рідини,

від'єднання від нього трубопроводів, відкриття всіх люків,

ретельного очищення (пропарювання та промивання), відбирання з

резервуарів проб повітря та аналізу на відсутність

вибухонебезпечної концентрації.

Перед ремонтом резервуарів необхідно накрити повстю,

просоченою антипіренами, усі засувки на сусідніх резервуарах та

трубопроводах (влітку повсть змочити водою). Електро- та

газозварювальну апаратуру дозволяється розміщати на відстані не

ближче 50 м від діючих резервуарів.

7.10.2.14. На складах резервуарного парку повинен бути запас

вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості,

7.10.2.15. Подавання залізничних цистерн під зливання та

наливання, а також їх виведення мають здійснюватися плавно, без

поштовхів та ривків. Гальмування залізничних цистерн металевими

башмаками на території зливно-наливних пристроїв не дозволяється.

Для цієї мети необхідно застосовувати дерев'яні підкладки.

Якщо подавання під зливання (наливання) та виведення

вагонів-цистерн з ЛЗР, які мають температуру спалахування парів

28 гр.С та нижче, проводиться паровозами, то треба здійснювати їх

прикриття одним чотиривісним порожнім вагоном або вагоном

(платформою), навантаженим негорючим вантажем.

Паровози, які подають залізничні цистерни під зливання або

наливання ЛЗР та ГР на територію підприємства, повинні працювати

лише на рідкому паливі.

7.10.2.16. Автоцистерни, які перевозять ЛЗР та ГР, повинні

відповідати вимогам п.7.8.8 цих Правил.

Перед наливанням нафтопродуктів персонал підприємства, котрий

здійснює їх відпуск (або працівники охорони), повинен шляхом

зовнішнього огляду переконатися в наявності та справності

заземлення, іскрогасника та інших захисних пристроїв на

автоцистерні, а також у її забезпеченості первинними засобами

пожежогасіння.

7.10.2.17. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки та

арматура повинні піддаватися регулярному оглядові та

планово-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності та

витікання слід негайно усувати, а в разі неможливості усунення -

відключати несправні елементи.

Робочі та евакуаційні сходи естакад повинні постійно

утримуватися справними.

7.10.2.18. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних

операцій можуть застосовуватися акумуляторні ліхтарі у

вибухобезпечному виконанні.

7.10.2.19. Зливні шланги повинні бути споряджені

наконечниками з матеріалів, які виключають можливість

іскроутворення від удару.

Залізничні шляхи, естакади, трубопроводи, телескопічні труби,

наконечники шлангів та зливних пістолетів мають бути заземлені.

Опір заземлювальних пристроів слід перевіряти не рідше одного разу

на рік згідно з графіком, затвердженим власником підприємства.

7.10.2.20. Зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід здійснювати в

будівлях або на майданчиках під навісами (залежно від кліматичних

умов). Навіси слід влаштовувати лише з негорючих матеріалів. Не

дозволяється зберігання в тарі на відкритих майданчиках

нафтопродуктів з температурою спалахування 45 гр.С і нижче. Види

тари для зберігання та відпуску нафтопродуктів слід приймати за

ГОСТ 1510-84. ( Підпункт 7.10.2.20 із змінами, внесеними згідно з

Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

7.10.2.21. Зберігання рідин з температурою спалахування парів

вище 120 гр.С у кількості до 60 м дозволяється в підземних

сховищах з горючих матеріалів за умови влаштування підлоги з

негорючих матеріалів та засипання покриття шаром утрамбованої

землі завтовшки не менше 0,2 м.

7.10.2.22. Будівлі та споруди (за винятком металевих

резервуарів) складів для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути не

нижче II ступеня вогнестійкості. Одноповерхові будівлі можуть бути

III ступеня вогнестійкості. ( Підпункт 7.10.2.22 із змінами,

внесеними згідно з Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

7.10.2.23. Будівлі для зберігання ГР у тарі можуть бути

заввишки не більше трьох поверхів, а ЛЗР - одноповерховими.

7.10.2.24. Загальна кількість ЛЗР та ГР в одній будівлі для

зберігання нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис.

куб. м ЛЗР або 6 тис. куб. м ГР. При одночасному зберіганні ЛЗР і

ГР їх загальна приведена кількість на складі не має перевищувати

вищевказаних значень і визначається з розрахунку: 1 куб. м ЛЗР

прирівнюється до 5 куб. м ГР. ( Абзац перший підпункту 7.10.2.24 в

редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

При цьому в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати

не більше 0,2 тис.м3 ЛЗР або 1 тис.м3 ГР. Приміщення для

зберігання ЛЗР та ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною

вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм.

7.10.2.25. Дверні отвори у приміщеннях для зберігання ЛЗР та

ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м

для запобігання розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих

приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати похил для

стікання рідин до лотків та трапів.

7.10.2.26. У разі зберігання бочок з ЛЗР та ГР у будівлях

слід дотримуватися таких вимог:

- вручну укладати бочки на підлогу не більше ніж у 2 яруси;

- укладати бочки механізовано, не більш ніж: у п'ять ярусів -

для ГР і три яруси - для ЛЗР;

- укладати не більше двох бочок по ширині штабеля або

стелажа;

- укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд по

висоті незалежно від виду нафтопродуктів;

- проходи для транспортуваня бочок мають бути не менше 1,8 м

завширшки, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м.

7.10.2.27. При зберіганні бочок на відкритих майданчиках

необхідно:

- у межах однієї обгородженої (обвалованої) території

розміщати не більше шести штабелів;

- дотримуватися наступних розмірів одного штабеля: його

довжина не повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;

- передбачати відстань між штабелями на одному майданчику не

менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між

штабелями та валом (стіною) - не менше 5 м;

- укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси у

висоту і з проходами завширшки не менше 1 м через кожні два ряди.

7.10.2.28. Бочки повинні укладатися пробками догори.

7.10.2.29. Порожні металеві бочки, забруднені

нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально

відведених майданчиках, із щільно закритими пробками (люками),

укладеними не більше ніж у чотири яруси і відповідно до вимог,

установлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих

майданчиках (п.7.10.2.27 цих Правил).

7.10.2.30. Для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений

ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними

пристосуваннями для виконання цих робіт.

Відпускати ЛЗР і ГР споживачам дозволяється за допомогою

сифона або насоса лише у спеціальну тару з кришками (пробками),

які щільно закриваються. Відпуск ЛЗР та ГР у скляні та полімерні

посудини місткістю більше 5 л забороняється. ( Абзац другий