Майстерні, гаражі, акумуляторні
2.2.66. У кузнях, майстернях порту для нагрівання печей, горна слід по можливості використовувати газ або електроенергію.
2.2.67. Верстати механічних цехів, майстерні порту повинні мати прозорі захисні екрани, стружковідбивачі, стружкозбірника, пристосування, що не допускають розбризкування охолоджуючих масел і емульсій у приймачі, місцеву витяжну вентиляцію.
2.2.68. У зварювальному відділенні постійні робочі місця зварників необхідно обладнати місцевими відсмоктувачами, розташованими на рівні над робочою поверхнею.
2.2.69. Приміщення для зарядки й зберігання акумуляторних батарей повинно бути у доповнення до загальнообмінної системи вентиляції обладнане відповідно до правил влаштування електроустановок спеціальними пристроями типу бортових відсмоктувачів з передувками від майданчиків для зарядки батарей.
2.2.70. Найменша висота акумуляторного приміщення при встановленні батарей повинна бути не меншою за . Ширина проходів між рядами стелажів в акумуляторній повинна бути не менш як , а між стелажами - не менш як . При встановленні стелажів безпосередньо біля стін відстань між стелажами повинна бути не менш як .
2.2.71. У гаражах автомашин і автонавантажувачів повинні бути організовані пости діагностики вмісту окису вуглецю у вихлопних газах автомашин із карбюраторними двигунами і димності дизельних двигунів із оснащенням їх необхідною вимірювальною апаратурою.
2.2.72. Гаражі для авто- і електронавантажувачів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, розрахованою на виведення окису вуглецю та інших отруйних речовин, що утворюються при випробуванні й запуску автомашин (двигунів). Використання гаражів для ремонтних робіт забороняється.
2.2.73. Усі роботи, пов'язані з ремонтом автомашин, заміною окремих частин і т. ін., повинні бути механізовані таким чином, щоб виключити ручні операції, пов'язані з підніманням ваги і контактом з розчинниками.
Пасажирський район порту. Вокзали
2.2.74. У морських та річкових портах, які мають пасажирські райони, причали, дільниці, повинні бути пасажирські вокзали або павільйони, що відповідають ТСН "Вокзали. Норми проектування", "Тимчасовим нормам технологічного проектування річкових вокзалів" та посібнику до ТСН "Вокзали. Норми проектування" (розділ "Морські вокзали").
2.2.75. На території вокзалу повинен бути медичний пункт, який слід розташовувати не вище II поверху.
2.2.76. Проекти нових або реконструйованих пасажирських вокзалів повинні:
- враховувати природно-кліматичні й місцеві особливості районів будівництва;
- передбачати широке впровадження засобів механізації й автоматизації при виконанні операцій по обслуговуванню пасажирів, прибиранню приміщень, транспортуванню багажу і т. ін.;
- створити чіткий розподіл потоків пасажирів і транспорту, пасажирів далекого прямування і приміського, пасажирів прибуття й відправлення, пасажирів і багажу;
- для зручності обслуговування пасажирів, що не користуються пасажирським будинком (приміщенням) - 15-20% від розрахунку місткості вокзалу, передбачати навіси на перонах, широко використовувати вітрозахисні стінки і сонцезахисні пристрої (будови) на території пасажирських районів, враховуючи, що пасажирські райони є одночасно місцем відпочинку біля води.
2.2.77. Пасажирські вокзали і павільйони не дозволяється розташовувати на території вантажних причалів.
2.2.78. У невеличких портах і пристанях пасажирські судна, за згодою з органами держсаннагляду, можуть швартуватись до вантажних причалів.
2.2.79. Пасажирські райони (причали, дільниці) необхідно огороджувати від вантажних районів захисними зонами зелених насаджень.
2.2.80. Пасажирські дебаркадери, що встановлені при значних амплітудах коливань рівня води у ріках, не дозволяється встановлювати на необлаштованій території, а також біля вантажних причалів, де переробляються шкідливі у санітарному відношенні вантажі.
2.2.81. Усі приміщення пасажирських вокзалів повинні бути облаштовані системами опалення й вентиляції за БНіП "Опалення, вентиляція і кондиціонування" і ТСН "Вокзали. Норми проектування". Зовнішні входи повинні мати повітряно-теплові завіси, які ефективно працюють або опалювальні тамбури згідно з 4 розділом БНіП "Опалювання, вентиляція і кондиціонування".
2.2.82. Механічна припливна система вентиляції вокзалів згідно з ТСН "Вокзали. Норми проектування", повинна подавати у приміщення свіже повітря не менш як 30 на годину на 1 людину влітку і не менш як 20 на годину - взимку й перехідній період року. Швидкість руху повітря у зоні перебування людини не повинна перевищувати взимку 0,3 м/с. Відносна вологість повітря повинна бути 30-50 %.
2.2.83. Внутрішні мережі водопостачання і каналізації будинків вокзалів повинні бути виконані згідно із вимогами БНіП "Внутрішній водопровід і каналізація будинків". Мережі гарячого водопостачання повинні відповідати БНіП "Гаряче водопостачання".
2.3. Санітарно-побутові приміщення, приміщення медичного призначення, приміщення й майданчики для виробничої гімнастики та загально-фізичної підготовки
Загальні вимоги
2.3.1. Санітарно-побутові приміщення порту, підприємств громадського харчування, приміщення медичного призначення, культурного обслуговування, адміністративно-конторські, управлінь, конструкторських бюро, учбових занять і громадських організацій повинні відповідати вимогам БНіП "Адміністративні і побутові споруди", "Норми технологічного проектування морських портів", "Вказівок щодо компонування морських портів" та вимогам цих Правил.
2.3.2. Санітарно-побутові приміщення порту (ВПК, пристані) повинні обслуговувати робітників, зайнятих виконанням вантажно-розвантажувальних робіт (на основних і допоміжних роботах), складських працівників (приймально-здавальники, ваговики, завскладом та ін.), берегових матросів, служб капітана порту (портофлоту) та підмінних бригад.
2.3.3. Санітарно-побутові приміщення для робітників, що проводять будівельні роботи у портах (пристанях), повинні відповідати "Гігієнічним вимогам щодо влаштування і обладнання санітарно-побутових будинків і приміщень, пунктів харчування і здоровпунктів будівельно-монтажних організацій".
Наведені нормативні документи поширюються на будівельні об'єкти при кількості працюючих у найбільш чисельній зміні 15 і більше чол. із урахуванням осіб, які проходять виробничу практику. При меншій кількості робітників приміщення для обігріву працюючих і приймання їжі, туалет та душова, забезпечення іншими видами побутових приміщень вирішується за погодженням із органами санітарного нагляду у кожному окремому випадку залежно від характеру і умов праці.
2.3.4. Склад санітарно-побутових приміщень повинен визначатися залежно від санітарної характеристики вантажно-розвантажувальних процесів, згідно з вказівками додатка 3, а також вказівками, що наводяться нижче.
2.3.5. При проектуванні санітарно-побутових приміщень для портових робітників, зайнятих на основних і допоміжних роботах по перевантажуванню вантажу різної санітарної характеристики, склад побутових приміщень, їх влаштування й об'єднання повинні прийматися, виходячи з санітарної характеристики найнесприятливіших перевантажувальних робіт, які плануються на цьому ВПК порту, - відповідно до БНіП "Адміністративні і побутові споруди" і "Норм проектування морських портів".
Санітарно-побутові приміщення для робітників, які зайняті вантажно-розвантажувальними процесами із виразно шкідливими умовами праці (що відносяться до III групи), повинні бути відокремлені і обладнані санпропускниками.
2.3.6. При проектуванні порту, в якому передбачається виробниче навчання, при підрахунку площі санітарно-побутових приміщень та їх обладнання слід враховувати і практикантів навчальних закладів. Кількість практикантів повинна зазначатися у завданні на проектування.
2.3.7. Санітарно-побутові приміщення для робітників складів рекомендується обладнувати при складах.
2.3.8. Санітарно-побутові приміщення ВНК повинні, як правило, об'єднуватися (блокуватися) в одному будинку за умови дотримання санітарних норм.
Примітка. Санітарно-побутові приміщення можуть блокуватися із адміністративно-конторськими приміщеннями.
2.3.9. Блоки (комплекси) санітарно-побутових приміщень повинні розташовуватись по відношенню до обслуговуючого району так, щоб відстань від них до місць виконання вантажно-розвантажувальних робіт не перевищувала .
Примітки:
1. У портах, що реконструюються, скрутних умовах планування припустимо за узгодженням з органами охорони праці збільшення цієї відстані до ,
2. Для санітарно-побутових приміщень, що обслуговують дільницю переробки шкідливих вантажів, указана відстань підлягає скороченню відповідно до вимог держсаннагляду.
2.3.10. Температура повітря у санітарно-побутових приміщеннях приймається згідно з таблицею 2.1.
Таблиця 2.1
Розрахункові температури повітря у санітарно-побутових приміщеннях
------------------------------------------------------------------
| Найменування приміщень | Температура, град. C |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Гардеробні, умивальні | 16 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Душові | 25 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Роздягальні при душовій | 23 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Туалети | 14 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Приміщення особистої гігієни жінок | 20 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Приміщення для обігріву робітників | 24-26 * |
------------------------------------------------------------------
---------------
* При наявності джерела місцевого обігріву - 24.
Приміщення для відпочинку
2.3.11. Приміщення для відпочинку передбачається, як правило, у кожному ВПК порту.
2.3.12. Площа приміщень відпочинку приймається виходячи з таких норм на одного працюючого у найчисельнішій зміні:
менш як 50
від 51 до 100 0,85 м
від 101 до 150
більш як 150
Кількість місць для сидіння приймається у відсотках до числа працюючих у найчисельнішій зміні:
до 100 100 %
від 101 до 150 85 %, але не менш як 100 місць
більше 150 75 %, але не менш як 130 місць
Гардеробні
2.3.13. Гардеробні для спецодягу при вантажно-розвантажувальних процесах груп II і III (дивись додаток 3) слід розташовувати у приміщеннях, відокремлених від гардеробних для вуличного та домашнього одягу. При вантажно-розвантажувальних роботах групи I гардеробна для спецодягу розташовується у приміщенні гардеробної для вуличного і домашнього одягу.
Примітки:
- Для вантажно-розвантажувальних процесів групи II гардеробну для сцецодягу на списочний склад працюючих до 50 чол. припускається розташовувати окремо у приміщеннях для вуличного і домашнього одягу.
- При вантажно-розвантажувальних процесах I групи домашній, вуличний і спеціальний одяг припустимо зберігати разом у спеціально влаштованих шафах, що забезпечують ізольоване зберігання кожного виду одягу.
2.3.14. При гардеробних для зберігання спецодягу слід влаштовувати комори окремо для зберігання чистого й брудного одягу, необхідно забезпечити транспортування його для знезараження, обезпилювання, прання і ремонту, минаючи побутові приміщення.
2.3.15. Одинарні і спеціальні шафи обладнуються припливно-витяжними вентиляційними пристроями, що забезпечують сушіння мокрого спецодягу не більш як за 14 годин.
У подвійних шафах (призначених для зберігання вуличного і домашнього одягу) повинні бути грати, жалюзі, отвори у дверцятах або інші пристрої для провітрювання.
2.3.16. На кожного працюючого, який користується гардеробною, передбачається дві закриті шафи: подвійна для вуличного і домашнього одягу й одинарна для спецодягу.
Примітки:
- При вантажно-розвантажувальних процесах групи I припускається на кожного працюючого одна шафа, пристосована для зберігання всіх видів одягу.
- При вантажно-розвантажувальних процесах груп II і III у закритих шафах (подвійних, одинарних) слід передбачати місця для зберігання білизни.
2.3.17. З метою економії площі гардеробних (на 15 - 20 %), покращання їх санітарного стану можна використовувати відкритий засіб зберігання одягу на відкритих вішалках з улаштуванням роздільних перегородок або екранів у залах із окремим зберіганням спецодягу і зберіганням вуличного і домашнього одягу із сітчастим огородженням і місцями перевдягання.
Приміщення для сушіння, знешкодження й обезпилювання спецодягу
2.3.18. Приміщення для сушіння, знешкодження й обезпилювання спецодягу слід передбачати згідно із вказівками додатка 3 до цих Правил.
2.3.19. Сушіння спецодягу, як правило, повинно проводитися у гардеробних шафах, обладнаних пристроями для подавання у шафи підігрітого повітря з наступною витяжкою зволоженого.
2.3.20. При влаштуванні групових сушарок площу приміщень для сушіння спецодягу слід визначати із розрахунку на кожного, хто користується сушаркою у найчисельнішій зміні.
Опалювальні та вентиляційні установки у приміщеннях для сушіння спецодягу повинні бути розраховані на висихання його протягом часу, що не перевищує робочої зміни.
2.3.21. Приміщення для знезараження й обезпилювання спецодягу повинні бути окремі. Склад і площа цих приміщень встановлюється завданням на проектування за погодженням із органами держсаннагляду.
Вбиральні
2.3.22. Вбиральні слід розміщувати у складі блоків (комплексів) побутових приміщень, а, крім того, - на території ВПК.
2.3.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до вбиральні не повинна перевищувати .
