5.2 Складання технічного завдання доручають розробнику.
Технічне завдання складають відповідно до положень ГОСТ 2.105 на основі вимог замовника (за його наявності), результатів проведених, за необхідності, науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, вивчення попиту на продукцію, умов її застосування, тенденцій розвитку продукції. При цьому необхідно керуватися документами, в яких визначено фізико-технічні показники продукції, вимоги безпеки, охорони здоров'я і навколишнього середовища.
Конкретний зміст технічного завдання, а також порядок його розроблення, затвердження
(погодження) і зміни визначають замовник і розробник.
До складання і погодження технічного завдання зацікавлена сторона може залучати спо-
живача, виробника, будівельну чи монтажну організації тощо.
В технічне завдання доцільно включати наведені нижче розділи і положення, зміст яких
розкрито у відповідних розділах цього стандарту.
Назва і галузь використання продукції - назва продукції, яка буде використовуватися в
документації; загальна характеристика галузі використання продукції.
Підстава розроблення
а) у разі планового розроблення - назва плану (програми), реквізити документа, яким його
затверджено, позиція (шифр) завдання, його назва (якщо вона не збігається з назвою продукції,
наведеною в розділі 1);
б) у разі розроблення для певного об'єкта (згідно з 4.6), якщо складається окреме технічне
завдання, - реквізити технічного завдання на розроблення об'єкта;
в) у разі позапланового розроблення - відомості про суб'єкта, що ініціював розроблення.
Суб'єкти виконання завдання - відомості про замовника, розробника, виробника, випро-
бувальну лабораторію, споживача дослідної партії продукції, співвиконавців окремих робіт.
Мета розроблення - створення продукції:
а) нової або вдосконаленої, розширення існуючого асортименту;
б) уніфікованої для багаторазового використання або індивідуальної для конкретного об'єкта
(замовника);
в) для поставки в межах України, за кордон (в які країни).
4
5.5.5 Джерела розроблення - посилання на назви (індекси) документів, які потрібно вико-
ристати під час розроблення, оскільки:
а) містять обґрунтування доцільності розроблення, споживчі характеристики продукції (звіти
про результати робіт згідно з 4.2 тощо);
б) вимоги до продукції (4.5.).
Вимоги - перелік, формулювання і визначення вимог, яким повинна відповідати роз-
роблювана продукція; порівняльна ефективність виробництва і використання продукції за витра-
тами ресурсів (трудових, матеріальних, енергетичних) у разі можливості за вартістю.
Календарний план - складається у формі таблиці, що містить такі графи (з конкретизацією
для кожного етапу):
етапи розроблення - зміст основних етапів, що встановлені цим стандартом, а також, у разі
потреби, додаткові роботи (наприклад, розроблення технічних рішень уніфікованих виробів, про-
ведення експертизи документації, патентні дослідження тощо);
виконавці - назви суб'єктів, що виконують роботи за етапом;
термін закінчення роботи;
результати роботи;
вартість роботи.
Примітка. У разі великого обсягу календарний план може бути перенесений у додаток.
Перелік розроблюваних документів.
Порядок проведення випробувань дослідних зразків.
Порядок приймання і затвердження результатів розроблення.
Порядок приймання результатів робіт кваліфікаційною комісією.
Затвердження акта кваліфікаційних випробувань як дозвіл на серійне виробництво
продукції.
Додаткові вказівки - залежно від особливостей розроблення.
5.6 Для підтвердження окремих вимог до продукції та її безпечності технічне завдання може
бути поданим на експертизу зацікавленим організаціям.
Рішення щодо одержаного висновку приймає замовник за участю розробника, виробника (за
необхідності).
Технічне завдання затверджує замовник або за його дорученням інша особа. За відсутності
замовника технічне завдання затверджує виробник за погодженням із розробником.
Технічне завдання може не розроблятися у випадку, передбаченому в 4.6, б (у цьому
випадку продукцію розробляють згідно з технічним завданням на розроблення проекту будівель-
ного об'єкта).
За згодою замовника, розробника, виробника в технічне завдання або документ, що його
замінює, можуть бути внесені зміни.
5.10 Оригінал затвердженого (погодженого) технічного завдання, засвідченого справжніми підписами, зберігає і супроводжує розробник.
5
6 РОЗРОБЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ І ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
6.1 Нормативна і технічна документація призначена для виготовлення і використання продукції.
Документацію розробляють на основі результатів досліджень, розрахунків та, у разі необхідності, випробувань експериментальних зразків (макетів, моделей) і оформлюють за правилами, встановленими нормативними документами.
6.2 До складу нормативної і технічної документації у загальному випадку включають:
нормативні документи;
технічну документацію включно з конструкторською, технологічною, програмною документа-
цією;
технічні свідоцтва;
технічні завдання на розроблення продукції тощо;
програму та методику приймальних випробувань дослідних зразків (дослідних партій);
протоколи випробувань дослідних зразків (дослідних партій);
інструкцію з використання продукції.
У разі потреби передбачають використання контрольного зразка (зразка-еталона) згідно з
додатком А.
Документацію на нестандартне обладнання, потрібне для виготовлення продукції, роз-
робляють за окремим технічним завданням.
6.3 Технологічну документацію доцільно розробляти згідно з положеннями стандартів комп-
лексу "Система технологічної документації в будівництві".
6.3.1 В технологічній документації, як правило, встановлюють:
рецептуру;
вимоги до сировини і виробничого обладнання;
карту технологічних процесів і контролю;
вимоги безпеки (санітарна, пожежна, екологічна тощо);
витрати ресурсів на виготовлення одиниці продукції.
6.3.2 До складу технологічної документації на бетонні і залізобетонні вироби мають входити
робочі креслення форм для їх виготовлення.
6.3.3 У разі потреби виготовлення дослідної партії продукції для її дослідного використання в будівництві розробляють нормативну і технічну документацію згідно з 4.9 цього стандарту.
6.3.4 Розроблення технологічної документації на виготовлення продукції доцільно доручати її виробнику.
У процесі розроблення документації перевіряють нові технічні рішення, що забезпечують
досягнення основних функціональних властивостей продукції та запобігають поставленню на
виробництво ненадійної і нетехнологічної у виготовленні продукції.
Робочі креслення, що визначають конструктивні рішення виробів будівельного призна-
чення, є основою для виробництва.
Робочі креслення слід розробляти згідно з положеннями стандартів Системи проектної
документації для будівництва та стандартів Системи конструкторської документації. В них необ-
хідно враховувати вимоги сумісності та взаємозамінності продукції.
6.6.1 Підготовлення робочих креслень доцільно доручати розробнику.
6.7 У робочих кресленнях встановлюють:
номенклатуру і умовні познаки виробів;
форму і розміри зразків продукції;
стан і захист поверхні виробу;
вимоги до матеріалів і комплектуючих деталей, які використовують для виготовлення виробу,
їх кількість;
6
правила випробувань зразків виробів або дослідних партій (якщо вони не встановлені в
нормативній документації);
вказівки щодо транспортування і зберігання виробів.
6.7.1 У робочих кресленнях уніфікованих конструкційних виробів наводять вказівки щодо їх застосування в проекті конкретного об'єкта.
6.8 Розроблення деталювальних робочих креслень металевих конструкційних виробів
доцільно доручати їх виробнику.
6.9 Технічні умови слід розробляти за вимогами ДСТУ 1.3 та ДСТУ-Н 4486.
У технічних умовах на продукцію, призначену для дослідного використання в будівництві (розділ 9), необхідно обмежити термін їх дії або обсяг випуску за ними продукції.
Стандарт організації України слід розробляти згідно з вимогами ДСТУ 1.5.
Технічне свідоцтво отримує замовник у встановленому порядку відповідно до положень
Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2006 р. № 240 та Технічного регламенту буді-
вельних виробів, будівель та споруд.
Інструкцію з використання продукції розробляють у разі відсутності іншої документації,
яка встановлює такі положення.
Оригінали технічної документації, засвідчені справжніми підписами, зберігає і супроводжує
розробник.
Розробник передає результати розроблення - нормативну і технічну документацію згідно з
6.2 замовнику з документальним оформленням.
7 ВИГОТОВЛЕННЯ І ВИПРОБУВАННЯ ДОСЛІДНИХ ЗРАЗКІВ
Необхідність виготовлення дослідних зразків (дослідних партій) і їх випробувань визначає
розробник.
Виготовлення і приймальні випробування дослідних зразків (дослідної партії) виконують
для підтвердження відповідності розробленої продукції вимогам технічного завдання. З метою
визначення можливості подання зразків продукції на приймальні випробування за умовами тех-
нічного завдання чи за рішенням замовника або виробника можуть виконуватися попередні вип-
робування.
Програму і методику приймальних випробувань дослідних зразків (дослідної партії) з
урахуванням новизни і складності продукції, особливостей її виробництва, транспортування, збе-
рігання і застосування підготовлює розробник за погодженням із замовником, виробником.
У програмі і методиці випробування дослідних зразків (дослідної партії) встановлюють:
- мету випробування;
- порядок відбирання зразків (проб), їх кількість, методику випробувань і правила оцінки
одержаних результатів у разі, якщо вони відрізняються від встановлених контрольних показників;
місце випробувань і перелік їх учасників (7.16);
перелік показників, за якими випробовують дослідні зразки (дослідні партії) продукції, і які
підлягають документуванню.
У випадках, передбачених технічним завданням, встановлюють порядок проведення спостережень за дослідним використанням продукції згідно з 9.2.
Розробку програми і методики випробувань розробник може доручити організації, яка має
дозвіл на виконання таких робіт.
Робочі креслення або рецептуру, за якими виготовлятимуться дослідні зразки (дослідна
партія), затверджує розробник після розгляду їх замовником і виробником, якщо цей розгляд
передбачений технічним завданням.
Дослідні зразки (дослідну партію) виготовляє виробник за участю розробника.
7
У процесі виготовлення дослідних зразків (дослідної партії) виробник і розробник відпра-
цьовують технологію виготовлення продукції, виявляють помилки технічної документації, на
підставі чого виробник затверджує технологічну документацію. Випробування виконує лабораторія,
акредитована в установленому порядку.
Відповідність виготовлених зразків (дослідної партії) нормативній і технічній документації
оформлюють актом (додаток Б).
Приймальні випробування дослідних зразків (дослідної партії) організовує розробник.
Приймальні випробування проводить приймальна комісія відповідно до програми і мето-
дики випробувань. За погодженням із замовником розробник може доручити проведення прий-
мальних випробувань лабораторії, що акредитована в установленому порядку.
Для типорозмірного ряду продукції (однорідної) приймальним випробуванням можуть
піддаватися лише типові представники згідно з вимогами нормативних документів на цю продукцію.
І 7.13 Припускається за умовами технічного завдання або програми і методики випробувань замість дослідних використовувати результати випробування експериментальних зразків або поєднувати приймальні і кваліфікаційні (10.5) випробування із зазначенням в протоколі приймальних випробувань дослідних зразків (додаток В).
Згідно з умовами технічного завдання випробування виконують до або під час роботи
приймальної комісії.
Випробування за показниками безпеки продукції виконуються відповідно до чинного
законодавства.
У виготовленні і випробуванні дослідних зразків (дослідних партій) згідно з програмою і
методикою (відповідно до 7.4) та вимогами технічного завдання можуть брати участь розробник,
виробник, представники органів державного нагляду, інші зацікавлені особи.
Результати випробувань дослідних зразків (дослідних партій) оформлюють протоколом
(додаток В).
8 ПРИЙМАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗРОБЛЕННЯ
8.1 Поставлення продукції на виробництво здійснюється:
