4. З обох боків від зливно-наливних пристроїв, окремо розміщених стояків на відстані двох двовісних або однієї чотиривісної цистерни повинні бути встановлені знаки безпеки, що забороняють заходження за них локомотивів.
5. Зливні пристрої повинні бути забезпечені постійним аварійним запасом: справними рукавами, засувками, вентилями, прокладальним матеріалом, болтами з гайками, інструментом. Засувки та вентилі перед установкою необхідно ретельно протирати і перевіряти на герметичність.
6. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки та арматура повинні піддаватися регулярному огляду та планово-попереджувальному ремонту.
Виявлені несправності та витікання слід негайно усувати, а за неможливості усунення - відключати несправні елементи.
Робочі та евакуаційні сходи естакад повинні постійно триматися справними.
7. Зливні шланги повинні бути споряджені наконечниками з матеріалів, що запобігають можливості іскроутворення від удару.
Залізничні колії, естакади, трубопроводи, телескопічні труби, наконечники шлангів та зливних пістолетів мають бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим роботодавцем.
8. Зливно-наливні естакади повинні мати необхідну механізацію щодо підключення і заправки зливно-наливних пристроїв і нагрівальних приладів, що забезпечує безпечні умови праці для працівників.
9. Підйомні механізми зливно-наливних пристроїв повинні обладнуватися запобіжними пристосуваннями для запобігання довільному обертанню механізму. Поворот стояків слід здійснювати поворотним механізмом або за допомогою троса, тяги, прикріплених до верхньої частини стояка.
4. Вимоги до резервуарного парку та трубопровідних комунікацій
1. Для кожної групи наземних резервуарів по периметру повинно передбачатися замкнуте обвалування або огороджувальна стіна з негорючих матеріалів відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.1-94.
2. Для переходу через обвалування або огороджувальну стіну на протилежних боках обвалування (захисної стіни) необхідно передбачати сходи-переходи завширшки 0,7 м і не менше чотирьох переходів - для групи резервуарів і двох переходів - для резервуарів, що стоять окремо.
3. Колодязі та камери керування із засувками резервуарних парків слід розташовувати із зовнішнього боку обвалування (огороджувальної стінки).
4. Трубопроводи, прокладені всередині обвалування, не повинні мати фланцевих з'єднань за винятком місць приєднання арматури із застосуванням негорючих прокладок.
5. Дихальна апаратура, установлена на резервуарах, повинна бути відрегульована на проектний тиск і мати відповідну пропускну спроможність.
Для запобігання пошкодженню резервуара не дозволяється встановлювати заглушки на механічний дихальний і гідравлічний запобіжний клапани.
6. Наземні та напівзаглиблені вертикальні резервуари повинні мати на покрівлі захисне огородження, що запобігає можливості випадкового падіння обслуговувального персоналу з резервуара.
7. Протипожежний захист вертикальних резервуарів здійснюється відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.2-94 Резервуари вертикальні сталеві для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 04.08.94 N 286.
8. На складах резервуарного парку відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) повинен бути запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі.
9. Резервуари повинні бути з'єднані із заземлювальним пристроєм не менше ніж двома провідниками, що заземлені (струмовідводами), у діаметрально протилежних точках.
10. Резервуари для нафтопродуктів, які треба підігрівати, повинні бути обладнані стаціонарними або переносними підігрівачами або пристроями для циркуляційного розігріву, розливу тощо.
Пристрої для підігріву повинні відповідати вимогам пожежної безпеки та технічним умовам, затвердженим у встановленому порядку.
11. На всі трубопроводи складу повинні бути складені технологічні схеми. Кожен трубопровід повинен мати спеціальне позначення, а запірна арматура - нумерацію. На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що вказують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито.
Під час перекачування за трубопроводом повинно бути постійне спостереження. Не дозволяється допускати перевищення, установленого для даного трубопроводу, тиску. Під час перекачування не дозволяється проводити будь-які ремонтні роботи трубопроводів та запірної арматури.
12. Наземні трубопроводи необхідно прокладати на неспалимих опорах. Засувки, крани, вентилі та інші запірні пристрої повинні бути справними та забезпечувати надійне і швидке перекриття окремих ділянок трубопровідної мережі.
13. Усі трубопроводи незалежно від способу їх прокладки повинні заземлюватися через кожні 200 м і додатково на кожному відгалуженні. Фланцеві з'єднання трубопроводів та іншого технологічного обладнання, уключаючи пересувні засоби заправки і транспортування, повинні бути обладнані шунтувальними перемичками.
14. Технологічні трубопроводи повинні забезпечувати можливість перекачування у разі аварії з резервуарів однієї групи в резервуари іншої групи, а за наявності в резервуарному парку однієї групи - з резервуара в резервуар.
5. Вимоги до насосних станцій
1. Двері насосної станції повинні відчинятися назовні. У дверних прорізах не повинно бути порогів.
2. Підлога в приміщеннях насосної станції повинна бути з неспалимих матеріалів, що не поглинають нафтопродукти (метласька плитка або бетон з поверхневим залізненням), і мати стік у каналізацію через гідравлічний затвор.
Підлога, канали та лотки повинні триматися в чистоті та регулярно промиватися водою. Не дозволяється застосовувати для миття підлоги легкозаймисті рідини.
3. Отвори в місцях проходу труб крізь стіни з одного приміщення насосної в інше повинні бути ущільнені. У насосних станціях, де застосовуються двигуни внутрішнього згорання, для запобігання проникненню парів нафтопродуктів із насосного в машинне відділення в місцях проходу валів через стіну повинні бути встановлені ущільнені пристрої. Перевірка герметичності і змащування сальників повинні проводитися систематично.
4. Ширина проходу між виступними частинами насосів, а також між ними і стінами повинна бути не менше ніж 1 м. Між насосами завширшки до 0,6 м і заввишки до 0,5 м допускається зменшувати ширину проходу до 0,7 м. У разі дворядного розташування насосів прохід між їх виступними частинами в різних рядах повинен встановлюватися залежно від зручності під час ремонту та обслуговування, але не менше ніж 2 м.
5. Рухомі частини насосів та інших механізмів у місцях можливого до них доступу повинні бути огороджені. Якщо загальні огородження не прикривають елементи, що виступають, на рухомих частинах, що знаходяться на висоті менше ніж 2 м від підлоги робочого приміщення, робочої площадки, помосту тощо, вони повинні бути закриті кожухами. Огородження і кожухи, за необхідності, повинні легко зніматися або відкриватися. Знімати огородження та кожухи можна лише після повної зупинки механізму.
6. У разі розміщення вузлів засувок в окремому приміщенні воно повинно відокремлюватися від приміщення насосів неспалимою стіною та мати вихід назовні. Двері між цими приміщеннями повинні самозакриватися.
7. Не дозволяється робота насосів з перевищенням припустимих тисків. Теча в арматурі або в з'єднаннях повинна бути усунена.
Не дозволяється класти на гарячі частини насосів і трубопроводів обтиральний матеріал та інші предмети.
8. У разі раптового припинення подачі енергії необхідно відключити двигуни насосів і після цього перекрити засувки на вхідних і вихідних лініях насоса.
9. Для піднімання та переміщення насосних агрегатів в межах насосної можна застосовувати пересувні підйомні механізми, що відповідають вимогам пожежовибухобезпеки.
10. Під час роботи насосних агрегатів та трубопроводів не дозволяється проводити їх ремонт. Перед пуском насосів після ремонту необхідно перевірити правильність обертання вала електродвигуна і насоса, кріплення насоса і двигуна до фундаменту, справність роботи системи змащення, стан набивки і затягнення сальників, справність і правильність підключення контрольно-вимірювальних приладів. Пуск насосів після ремонту та технічного обслуговування можливий лише після установки на місце і кріплення всіх частин огородження.
6. Вимоги до лабораторії ПММ
1. Лабораторії ПММ повинні розміщатися в будівлях не нижче II ступеня вогнестійкості та мати підлоги з неспалимих матеріалів, що не вбирають рідин.
2. Робочі приміщення лабораторії повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним приводом і місцевою вентиляцією з витяжних шаф, мийних ванн і раковин.
3. Лабораторії повинні бути приєднані до тепломережі, електромережі, водопровідної і каналізаційної мережі. Елементи силової та освітлювальної мережі повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Установки і прилади з електроживленням, а також металеве покриття і бортики лабораторних столів необхідно заземлювати.
4. Газова мережа лабораторії повинна мати загальний перекривальний кран подачі газу в усі приміщення лабораторії, крім того, перекривальні крани повинні бути встановлені на кожному відгалуженні від загальної газової мережі, зовні робочого приміщення, у легкодоступному місці, позначеному покажчиком.
Подача газів від балонів у газову мережу лабораторії повинна здійснюватись лише через знижувальний редуктор. Відкривати вентилі редукторів необхідно повільно та плавно, стоячи збоку від редуктора.
5. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з пожежонебезпечними речовинами, з пальниками або іншими нагрівальними приладами, повинні бути обшиті жерстю та мати бортики, а прилеглі до столів стіни обкладені кахельною плиткою.
Газові та водяні крани на робочих столах і у витяжних шафах повинні бути розташовані біля передніх бортів, а штепсельні розетки - з торцевого боку столів.
6. Приміщення лабораторії повинно постійно утримуватися в чистоті, розлиті рідини - негайно забиратися.
Мийні приміщення для миття лабораторного посуду з-під легкозаймистих і горючих рідин повинні бути відокремлені від робочих приміщень неспалимими перегородками з окремим виходом назовні (у коридор) і мати місцеву витяжну вентиляцію.
7. Вимоги до складських будівель і майданчиків для зберігання ПММ і спецрідин
1. Складські будівлі для горючих нафтопродуктів у тарі повинні бути не вище трьох поверхів, а для легкозаймистих нафтопродуктів - одноповерховими.
2. Складські будівлі для нафтопродуктів у тарі повинні бути розділені протипожежними перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 год. на складські приміщення місткістю кожного не більше ніж 200 куб.м для легкозаймистих і не більше ніж 1000 куб.м для горючих нафтопродуктів.
3. Загальна місткість однієї складської будівлі для нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих нафтопродуктів.
У разі одночасного зберігання легкозаймистих і горючих рідин їх загальна приведена кількість на складі не повинна перевищувати вищевказаних значень і визначається з розрахунку: 1 куб.м легкозаймистих нафтопродуктів прирівнюється до 5 куб.м горючих.
4. Вантажні платформи (рампи) для навантаження (розвантаження) в (з) залізничний і автомобільний транспорт нафтопродуктів у тарі повинні бути з неспалимих матеріалів.
5. Складські будівлі та майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі повинні бути оснащені засобами механізації вантажо-розвантажувальних і транспортних операцій.
6. Дверні прорізи в стінах складських будівель для нафтопродуктів у тарі повинні мати розміри, що забезпечують вільний проїзд засобів механізації, але не менше ніж 2,1 м завширшки та заввишки 2,4 м.
У дверних прорізах слід передбачати пороги з пандусами заввишки не менше ніж 0,15 м для запобігання розливанню рідини в разі аварії.
7. Підлога в складських будівлях для нафтопродуктів у тарі повинна бути з неспалимих і невбиральних нафтопродукти матеріалів, а під час зберігання легкозаймистих нафтопродуктів - з покриттям, що не утворює іскор. Поверхня підлоги повинна бути гладкою з ухилом стоку рідини в приямки.
8. Проходи, призначені для транспортування бочок, повинні бути не менше ніж 1,8 м завширшки, а проходи між стелажами або штабелями - не менше ніж 1 м.
9. Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі необхідно огороджувати земляним валом або негорючою суцільною стінкою заввишки не менше ніж 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик.
10. Обвалування (стінки), їх перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватися справними. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими і посипаними піском.
11. Склади для спецрідин необхідно розташовувати в окремих закритих приміщеннях, які добре вентилюються. Можна розміщувати склади в ізольованих секціях або прибудовах, що окремо стоять на території підприємства, а також з урахуванням умов зберігання спецрідин на відкритих майданчиках під навісами з дотриманням маркування тари.
12. Для обробки стін складу необхідно використовувати матеріали, що дають змогу легко їх очищувати. Підлога повинна мати рівну та гладку поверхню, що легко миється, і відповідний ухил для стоку води.
13. Приміщення складу повинно мати механічну витяжну вентиляцію та природний приплив повітря.
14. Складські приміщення повинні бути обладнані медичною аптечкою.
IV. Вимоги безпеки до інженерного обладнання
1. Системи водопостачання на складах ПММ та внутрішній водопровід повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", ВБН В.2.2-58.1-94, а також вимогам пожежної безпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
