Мінрегіонбудом наказом від 23.07.2008 № 339 затверджено з наданням чинності з 01.04.2009 зміну № 1 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", якою унормовано:
- поквартирний та побудинковий облік водо- та теплоспоживання (пункти 5, 5.24, 5.26);
- обов'язковість застосування автоматичного обладнання (терморегуляторів на опалювальних приладах) для підтримання теплового комфорту приміщень та ефективного використання теплової енергії системою опалення (п. 5.27);
- застосування енергозберігаючого обладнання автоматичного регулювання температури води у системах гарячого водопостачання (п. 5.16);
Зміною № 2 чинних в Україні СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция, кондиционирование", введеною з 01.12.99;
- допущено приладовий поквартирний облік теплоспоживання (п. 3.13), - унормовано обов'язковість застосування автоматичного обладнання (терморегуляторів на опалювальних приладах) для підтримання теплового комфорту приміщень та ефективного використання теплової енергії системою опалення (п. 3.14);
- унормовано обов'язковість застосування автоматичного енергоефективного регулювання теплового потоку системи опалення на абонентському вводі теплової мережі (п. 3.15);
- унормовано обов'язковість застосування енергоощадного автоматичного гідравлічного балансування систем опалення балансувальними клапанами та клапанами обмежувачами витрати на стояках (п. 3.59).
Зазначеною зміною № 2 здійснено перехід до покращання теплових умов приміщення за рахунок нормування температури повітря приміщень за оптимальними параметрами (п. 2.1) та вимогами п. 3.1 приведено у відповідність теплову потужність систем опалення до тепловтрат приміщень (зменшення додаткових теплонадходжень).
Вимогами ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" регламентовано обов'язкове обладнання будинків, підключених до систем централізованого теплопостачання, пристроями комерційного обліку регулювання теплової енергії.
Вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання" визначено, що комерційним обліком кількості газу повинні бути забезпечені всі споживачі газу.
Вимогами ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" (п. 11.1) визначено необхідність обліку електроенергії.
На сьогодні зазначеними вимогами норм, крім комерційного обліку енергоспоживання на вводах у багатоквартирні будинки, є обов'язковим поквартирний облік газо-, водо-, теплоспоживання та електричної енергії.
Виходячи зі стратегічних завдань Уряду щодо енергоефективності галузей на сьогодні в Україні існує розгалужена система щодо виробництва та постачання, а також обладнання будинків приладами обліку та регулювання енергоспоживання.
Як приклад, Українське підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ "Данфосс ТОВ" (м. Київ) забезпечує виробництво ручної та автоматичної запірно-регулювальної арматури для систем теплопостачання, опалення, водопостачання, терморегуляторів для радіаторів та інших теплообмінних приладів тощо понад 30 типів якої експортується в усі країни Західної Європи. Підприємство має мережу представництв у всіх регіонах України, постійно проводить навчання для проектувальників та монтажників зазначеного обладнання.
Якщо у новому будівництві, завдяки директивним вимогам та жорсткому контролю на місцях, застосування у будинках систем обліку та регулювання теплоспоживання забезпечується при проектуванні і будівництві, то це питання для існуючого фонду є ще проблемним.
Суттєвим резервом економії енергоресурсів в житлово-комунальній сфері є проведення теплової модернізації огороджуючих конструкцій та обладнання приладами обліку та регулювання теплоспоживання. На що місцевим органам виконавчої влади необхідно звернути особливу увагу.
Нетрадиційні системи опалення
Застосування типів систем опалення та визначення видів палива при комплексній забудові населених пунктів регламентуються Законом України "Про теплопостачання", нормативними вимогами та схемами теплопостачання населеного пункту.
Державні будівельні норми в основному орієнтовані на використання централізованого теплопостачання, яке має значні переваги.
Мінрегіонбудом наказом від 23.07.2008 № 339 затверджено з наданням чинності з 01.04.2009 зміну № 1 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", п. 24 якої регламентовано застосування джерел теплопостачання будівель з віддаванням переваги централізованому теплопостачанню та джерелам з поновлюваними енергоресурсами, що є гармонізацією вимог розділу 5 Директиви 2002/91/ЄС "Енергетичне виконання будівель", а допущене застосування електроопалення - адаптацією до вимог п. 2 Додатка зазначеної Директиви.
З 01.12.2003 Міністерством уведено Зміну № 2 до чинного в Україні СНиП II-35-76 "Котельные установки", якою регламентовано використання для котелень на газу резервного (мазут) та аварійного рідкого палива (топковий мазут, легке нафтове паливо) для опалення будинків і споруд.
Через неякісне надання послуг і стану котелень, мереж в останні роки поширилось застосування нетрадиційних децентралізованих, автономних систем опалення будинків і споруд, автономних котелень, у яких економічний ефект досягається завдяки зменшенню капітальних витрат на будівництво за рахунок економії на розвитку протяжних теплових мереж та витрат паливно-енергетичних ресурсів при транспортуванні теплоносія.
Виходячи із практики тривалої експлуатації та існуючих тарифів на послуги, автономні дахові газові котельні дають змогу економити до 40 % газу при їх експлуатації та мають термін окупності до чотирьох років. Основні вимоги щодо розміщення котелень (вбудованих, прибудованих, дахових) регламентовано СНиП II-35-76 "Котельные установки" (зі змінами, прийнятими Мінрегіонбудом) та посібником до нього "Рекомендації по проектуванню дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, працюючих на природному газі".
Базовою організацією з розроблення та впровадження автономних систем опалення Міністерства "Укрінтерм" (м. Біла Церква) створено мережу представництв в усіх регіонах України, організовано власне виробництво, учбовий центр з необхідним діагностичним обладнанням. За 14 років на території України змонтовано і працює 3310 модульних котелень, що заощаджує 7,2 млрд. м3 газу і 10,2 МВт електроенергії щорічно.
Суттєвої економії дозволяє досягнути використання сучасного обладнання з котлами з коефіцієнтом корисної дії 90 - 92 % в системах поквартирного опалення.
Міністерством також запроваджено з наданням чинності з 01.11.2007 ДСТУ Б В.2.5-33:2007 "Поквартирне теплопостачання житлових будинків з теплогенераторами на газовому паливі з закритою камерою згоряння з колективними димоходами і димохідними системами. Загальні технічні умови". Зазначений стандарт поширюється на проектування, будівництво та експлуатацію поквартирних систем теплопостачання з теплогенераторами, що працюють на газовому паливі, з закритими камерами згоряння з колективними димоходами і димохідними системами, при новому будівництві та реконструкції багатоквартирних житлових будинків висотою до 10 поверхів включно. Запровадження таких нових поквартирних систем здійснюється авторами зазначеного норматива - ВАТ "УкрНДІінжпроект" та ДП "Вайллант Група Україна".
Використання альтернативних джерел енергії
В Україні на законодавчому рівні використання альтернативних джерел енергії регламентовано Законом України "Про енергозбереження" та Програмою державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97 № 1505.
Застосування сучасних систем теплоспоживання, що використовують відновлювальні джерела енергії (насамперед сонця, вітру, біомаси, гідроенергії, геотермальних вод тощо), у тому числі енергію оточуючого середовища, перетворену в теплових насосах, є альтернативою використання газу.
З метою запровадження альтернативних джерел енергії при проектуванні об'єктів будівництва на нормативному рівні наказом Мінрегіонбуду від 09.12.2008 № 568 затверджено з наданням чинності з 01.07.2009 ДБН В.2.5-39-2008 "Теплові мережі", вимогами якого (пункт 16.2) передбачено застосування комбінованого теплозабезпечення з використанням теплової енергії від альтернативних джерел, у тому числі від електроенергії.
Застосування відновлювальних джерел енергії для теплоспоживання регламентовано вимогами розділу з енергозбереження ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення". Мінрегіонбудом наказом від 23.07.2008 № 339 затверджено з наданням чинності з 01.04.2009 зміну № 1 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", якою для приміщень із вбудованими (підлоговими, стіновими, стелевими) системами опалення (примітка 2 табл. 4) унормовано допустиме зменшення тепловтрат приміщень за рахунок зниження температури повітря з відповідним збільшенням температури огороджень. Зазначені норми є адаптацію вимог до EN 12831:2003.
Застосування відновлювальних джерел енергії для теплоспоживання регламентовано вимогами зміни № 1 СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция, кондиционирование", чинною з 01.10.96, іншими нормами та розробленими Проблемним інститутом нетрадиційних технологій та інжинірингу (ПІНЕЇ) Методичними рекомендаціями з обґрунтування техніко-економічної доцільності застосування альтернативних джерел енергії на об'єктах житлово-громадського будівництва.
Нормативна база та досвід застосування електроопалення
Одним із найбільш поширених напрямів щодо заміни природного газу у системах теплозабезпечення є використання електроенергії.
Електроопалення, що є альтернативним видом опалення і стає все більш актуальним, за умови надійного електропостачання, використовують у разі відсутності природного або зрідженого газу. До його переваг відносять значно менші витрати на матеріали, обладнання, монтаж та обслуговування системи.
З питань електрообладнання будинків Міністерством створено необхідну нормативно-методичну базу, яка приведена у відповідність до базових документів Міжнародної електротехнічної комісії.
ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення" (далі - ЕКСО) встановлено вимоги на проектування та монтаж електричних кабельних систем опалення (з номінальною напругою до 1000 В), що забезпечують задану температуру приміщень житлових, громадських будинків і споруд, навчальних та дитячих дошкільних закладів, закладів охорони здоров'я, культурно-видовищних споруд тощо. ЕКСО може використовуватись як основна система для повного опалення приміщень, так і додаткова у складі з іншими системами опалення (водяної, парової, повітряної тощо), у тому числі з використанням накопичення теплової енергії у пільговому нічному провалі електроспоживання.
Зазначеними нормами обумовлено виконання типових розрахунків необхідної потужності для проектування електричного опалення прямої дії та теплоакомуляційної.
ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" регламентовано вимоги, що поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення і силового електрообладнання нових та при реконструкції і капітальному ремонті існуючих житлових, адміністративних, побутових, громадських будинків і споруд. Нормами також визначено вимоги до вибору систем опалення. Для стаціонарного електричного опалення будівель регламентовано використання нагрівальних приладів та систем таких типів: низькотемпературні сухі та масляні радіатори, нагрівальні панелі, нагрівальні кабелі, що укладаються безпосередньо в будівельні конструкції, електротепловентилятори, акумуляційні електропечі, електрокотли, теплові насоси. Серед видів стаціонарного електричного опалення рекомендовано віддавати перевагу теплоакумуляційним системам електричного опалення з режимом роботи в години мінімальних навантажень енергосистеми.
ДБН В.2.5-27-2006 "Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд" передбачено підвищення ефективності заходів систем електробезпеки електрообладнання житлових, громадських будинків і споруд, навчальних та дитячих дошкільних закладів, закладів охорони здоров'я, культурно-видовищних тощо, які проектуються, будуються і реконструюються.
Виконання вимог чинного з 01.10.2008 року ДСТУ-Н Б В2.5-37-2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями і спорудами" дає можливість впровадження функції теплорегулювання для будь-яких систем теплопостачання та реалізації енергозберігаючих проектів для підтвердження відповідності показників ефективності будівель та споруд відповідно до чинних нормативів.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2006 № 502-р "Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією" направлено до всіх регіонів України пропозиції (лист від 30.10.2007 р. № 10/8-608) щодо поширення досвіду застосування електроопалення на заміну газу, зокрема щодо запровадження пілотного проекту будівництва багатоквартирного будинку з електротеплоакумуляційним опаленням з метою масового поширення зазначених систем.
Технічну базу електротеплоакумуляційної технології утворюють вітчизняні вироби: спеціальні нагрівальні кабельні секції різних типів та параметрів вітчизняного виробництва; електричні теплоакумуляційні пристрої, у тому числі теплоакумуляційні печі; електричні конвектори; індукційні електричні котли, які мають значно вищі енергетичні показники з такими пристроями, як електричні електродні котли; термери; засоби автоматики, у тому числі терморегулятори: засоби багатозонного обліку спожитої електроенергії з дистанційною передачею показів.
За різними оцінками потенціал впровадження технології електроопалення, який створюється різницею між вечірнім зимовим максимумом і нічним навантаженням графіку енергосистеми України, складає 6 - 9 млн. кВт і дозволяє електрифікувати опалення приблизно 1 млн. осель (при середньо встановленій поквартирній потужності традиційних електроустановок близько 6 кВт).
