x1, x2, ..., x№ – обсяги виробництва (обсяги споживання теплової енергії для опалення будівель та споруд) упродовж звітного періоду або цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства ЖКГ;
№ – кількість цехів або підрозділів чи технологічних ліній підприємства ЖКГ.
9.2 Оцінювання ефективності використання енергоресурсів доцільно здійснювати залежно від обсягів виробництва.
Для підприємств ЖКГ, що працюють вже понад 6 років, неприпустимим є оцінювання ефективності використання енергоресурсів "від досягнутого", тобто тільки на підставі результатів роботи у період, попередній звітному.
Оцінювання ефективності використання енергоресурсів слід вести залежно від обсягів виробництва чи, приміром, температури навколишнього середовища (останнє – для аналізу ефективності роботи підприємств теплопостачання).
Приклад розрахунку питомих витрат енергоресурсів (лінійна модель) наведено у додатку Б ДСТУ 4065.
Для аналізу1 (оцінювання) ефективності використання ПЕР підприємством необхідною є така інформація (бажано щонайменше за останні 6 років перед звітним періодом):
- річні обсяги виробництва у натуральних показниках (ГДж, м3 тощо), або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах (доцільно використовувати при цьому долари США для підприємств, що можуть бути приватизовані);
- обсяги річного споживання кожного виду ПЕР (кВт/год.; м3; кг; ГДж тощо), або середньорічні величини питомих витрат (одиниць енергоресурсів)/(одиниць продукції) на одиницю продукції (у натуральних показниках або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах);
- середньорічна температура (градусо-дні) та (або) середньорічна температура за опалювальний сезон (градусо-дні), а також тривалість (кількість днів) останнього (ця інформація необхідна під час аналізу ефективності використання теплової енергії, наприклад, для аналізу роботи підприємств теплопостачння та експлуатації будівель і споруд).
--------------------
1 У тому числі – статистичного.
Потрібно (за можливості) отримати первинну інформацію, що її наведено вище, починаючи з 1990 чи 1991 років, коли обсяги виробництва були максимальними (згідно з таблицею додатку Б ДСТУ 4110). У разі відсутності такої інформації відповідні рядки не заповнюють.
Для оцінювання ефективності використання ПЕР для кожного технологічного процесу (цеху, дільниці, іншого підрозділу) розраховують залежність питомих витрат від обсягів виробництва на базі отриманої первинної інформації. За певних умов з-поміж інших можливих варіантів залежностей питомих витрат від обсягів виробництва можна обирати таку, що забезпечує найменше середньоквадратичне відхилення. У цьому випадку результати оцінювання ефективності використання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва чи, наприклад, температури навколишнього середовища (останнє – для аналізу ефективності роботи підприємств теплопостачання) мають тільки попередній характер і найчастіше використовуються для визначення пріоритетності порядку ведення обстежень виробничих та невиробничих підрозділів підприємства, окремих технологічних процесів тощо.
Згідно з ДСТУ 4110 під час оцінювання ефективності використання ПЕР можна використовувати комп'ютерну програму Specific E№ergy Co№sumptio№. При цьому в разі перевищення похибки приладів обліку значення довірчого інтервалу аналіз слід вести тільки порівнюючи фактичне значення з відповідним значенням апроксимуючої залежності (Fapr(x) – згідно з рис. А.2 ДСТУ 4110). Першочерговому обстеженню в цьому випадку підлягатимуть ті об'єкти, де питоме енергоспоживання найбільше перевищує відповідне значення апроксимуючої залежності (Fapr(x)). При цьому значення довірчого інтервалу слід порівнювати із сумою похибки основних приладів обліку.
Аналіз ефективності використання ПЕР за допомогою статистичного опрацювання первинної інформації має лише попередній характер, і остаточні висновки на його підставі робити недоцільно. Проте такий аналіз допомагає на стадії виявлення "вузьких" та інших проблемних місць, де є висока вірогідність неефективного використання (інколи – крадіжок) ПЕР. Згаданий аналіз допомагає виявити також пріоритети ведення робіт (тобто з'ясувати, в яких саме підрозділах, на яких саме об'єктах слід провести найбільш прискіпливий та першочерговий аналіз).
9.3 Оцінювання ефективності використання ПЕР підприємствами ЖКГ слід провадити у такій послідовності:
1) отримати всю первинну інформацію щодо фактичного споживання енергоресурсів, обсягів виробництва і питомого споживання енергоресурсів згідно з 9.2;
2) виконати розрахунки питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва відповідно до методики, що забезпечує найменше середньоквадратичне відхилення, наприклад, за допомогою комп'ютерної програми Specific E№ergy Co№sumptio№;
3) порівняти фактичні питомі витрати за звітний період із розрахунковими.
У разі якщо фактичні питомі витрати не виходять за межі довірчого інтервалу або менші за розрахункові для обсягів виробництва звітного періоду, роботу підприємства (цеху, дільниці) можна вважати задовільною.
За перевищення фактичних питомих витрат верхньої межі довірчого інтервалу для обсягів виробництва звітного періоду необхідно більш детально проаналізувати роботу підприємства (цеху, дільниці).
Першочерговому обстеженню підлягають ті цехи, дільниці підприємства, фактичні питомі витрати яких найбільше перевищують верхню межу довірчого інтервалу.
У разі перевищення фактичних питомих витрат верхньої межі довірчого інтервалу необхідно:
1) отримати енергетичний баланс підприємства за всіма типами енергоресурсів щонайменше за два останніх роки;
2) порівняти витрати енергоресурсів за всіма найбільш суттєвими споживачами енергоресурсів за звітний період з їх величиною за інші періоди, що передували звітному;
3) провести детальну перевірку ефективності використання ПЕР тими цехами, підрозділами, технологічним устаткуванням, де було зафіксовано найбільше збільшення питомих витрат.
10. ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ЗАХОДІВ (ЕОЗ)
10.1 Обґрунтування та розроблення проектів ЕОЗ здійснюють:
- енергоаудитори за наявності відповідної угоди з підприємством ЖКГ;
- співробітники служби енергоменеджменту підприємства ЖКГ;
- інші працівники підприємства ЖКГ.
10.2 Розроблення та оформлення енергоощадних заходів здійснюють відповідно до вимог ДСТУ 4065.
11. ВИМОГИ ДО ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ЕНЕРГОАУДИТУ (САМОЕНЕРГОАУДИТУ) ПІДПРИЄМСТВ ЖКГ
11.1 Відповідно до вимог ДСТУ 4065 до звітної документації з енергоаудиту слід віднести звіт за результатами робіт з енергоаудиту (далі за текстом – звіт про енергоаудит) та аудиторський висновок (останній – на вимогу Замовника).
11.2 Звіт про енергоаудит (самоенергоаудит) складається з таких розділів:
а) титульний лист;
б) реферат;
в) анотація (інформація для керівників);
г) загальні відомості про підприємство;
д) аналіз економічного становища підприємства (у разі існування відповідної угоди з підприємством);
е) складання та аналіз енергобалансу (згідно з 8);
ж) аналіз питомих витрат енергоресурсів (згідно з 9);
к) розроблення енергоощадних заходів (згідно з 10);
л) розширений висновок;
м) додатки.
Спочатку складаються основні розділи звіту про енергетичне обстеження – д), е), ж) і к), а потім – інші.
11.3 Розширений висновок – найважливіший після анотації розділ, який читають керівники підприємства: заступники генерального директора, а також керівники служб і підрозділів.
У розширеному висновку наводять прогноз зниження енергоспоживання та обґрунтування напрямів подальших робіт. У розширеному висновку наводять також інформацію щодо об'єкта дослідження та джерел отримання необхідної інформації. В цьому розділі дають, крім того, усі можливі ЕОЗ, що аналізувалися під час ведення енергетичного аудиту (краще – у формі таблиці).
Доцільно поділяти ЕОЗ за періодом окупності згідно з рекомендаціями ДСТУ 4065 на організаційні (безвитратні або маловитратні з періодом окупності до декількох тижнів); швидкоокупні (з періодом окупності від 0,5 до 1 року): з середнім періодом окупності (з періодом окупності від 1 до 2 років). ЕОЗ з періодом окупності, що перевищує 2 роки, можна реалізовувати, якщо підприємство має можливість отримати кредитні ресурси дешевше, ніж під 15 % річних.
У деяких випадках може бути доцільним розташувати ЕОЗ, що вимагають витрат грошей (швидкоокупні та із середнім періодом окупності), за вартістю реалізації. Це дозволить спростити процедуру прийняття рішень за пріоритетністю реалізації ЕОЗ з урахуванням фінансових можливостей підприємства та можливих обсягів зовнішніх запозичень.
11.4 У додатках до звіту доцільно (але не обов'язково) навести всю інформацію та матеріали, що були використані під час ведення енергетичного аудиту (самоенергоаудиту) та не увійшли до основного тексту звіту:
- форми бухгалтерської звітності (звіт про фінансовий аудит), якщо це не є конфіденційною інформацією);
- рахунки про оплату енергоресурсів (довідку з бухгалтерії, відділу постачання, відділу головного енергетика, інших підрозділів);
- тендерні пропозиції фірм-виробників енергоощадного обладнання;
- детальні розрахунки щодо конкретних енергоощадних заходів (якщо в основному тексті звіту вони відсутні) тощо.
11.5 Складання енергоаудиторського висновку не є необов'язковим, а тому висновок складають на вимогу Замовника енергоаудиту (самоенергоаудиту) та за додаткову плату. Висновок за результатами енергоаудиту (самоенергоаудиту) складають відповідно до рекомендацій ДСТУ 4065 (додаток Ж).
12. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВА ЖКГ
12.1 Алгоритм енергетичного аудиту (7 кроків енергоаудиту) відповідно до 6.1 ДСТУ 4065 визначає порядок його ведення на великих та середніх за рівнем споживання енергоресурсів підприємствах ЖКГ.
У разі замовлення проведення енергетичного аудиту спеціалізованою організацією співробітникам служби енергоменеджменту слід враховувати наведене нижче (згідно з 13.2 – 13.9).
12.2 Тривалість роботи енергоаудиторів безпосередньо на середніх (відповідно до ДСТУ 4065) за рівнем витрат на ПЕР і воду енергоспоживання підприємствах (витрати на енергоресурси, що споживаються, становлять від 2 до 10 мільйонів гривень на рік у цінах станом на 1 січня 2007 року) зазвичай не перевищує одного тижня (5 робочих днів).
12.3 Тривалість роботи енергоаудиторів безпосередньо на великих (відповідно до ДСТУ 4065) за рівнем енергоспоживання підприємств (витрати на енергоресурси, що споживаються, перевищують 10 мільйонів гривень на рік у цінах станом на 1 січня 2007 року) може перевищувати декілька тижнів. У цьому випадку енергоаудитори згідно зі згаданим вище алгоритмом (7 кроків енергоаудиту) послідовно здійснюють ЕА основних підрозділів підприємства, сумарне споживання якими ПЕР становить понад 80 % загального їх споживання підприємством в цілому. Енергетичний аудит окремих підрозділів (філій, технологій) можуть здійснювати різні фахівці, проте бажаною є участь одного з енергоаудиторів (керівника робіт) на всіх стадіях робіт з метою розроблення більш обґрунтованих висновків за результатами робіт для всього підприємства в цілому. Остаточні висновки за результатами ЕА для великих за рівнем енергоспоживання підприємств здійснюють на підставі рекомендацій, запропонованих для окремих підрозділів (філій, технологій), з урахуванням техніко-економічних показників розроблених заходів та їх актуальності для підприємства.
12.4 Відмінність ведення енергетичного аудиту малих (відповідно до ДСТУ 4065) за рівнем енергоспоживання підприємств (витрати на енергоресурси, що споживаються, становлять від 200 тисяч до 2 мільйонів гривень на рік у цінах станом на 1 січня 2007 року) від великих та середніх полягає в тому, що в цьому випадку енергоаудитори можуть здійснювати свої роботи без попереднього відвідування підприємства для визначення характеру та обсягів робіт, а також для розроблення запитів щодо необхідної інформації. За такої ситуації енергоаудитори повинні приїздити на підприємство з усім набором необхідної для здійснення робіт вимірювальної та контрольної апаратури, а необхідні запити слід розробити і передати для заповнення підрозділами і службами підприємства відразу ж після ознайомлення з підприємством. Тривалість робіт енергоаудиторів на малих за рівнем споживання ПЕР підприємствах зазвичай не перевищує 3 дні. Для таких підприємств можна не проводити навчання (консультування) персоналу, якщо інше не передбачено договором на виконання робіт.
12.5 Найчастіше ЕА проводять 2 фахівці відповідно в галузі тепло- і електротехніки. Залежно від структури споживання енергоресурсів можуть бути інші вимоги щодо складу енергоаудиторської групи. Приміром, ЕА насосної станції повинні здійснювати фахівці у сфері електромеханіки та, можливо, гідравліки. Припустимою є робота одного енергоаудитора, якщо його кваліфікація є достатньою для ведення робіт.
12.6 Працювати на одному об'єкті більш ніж тиждень (5 робочих днів) не завжди доцільно, оскільки енергоаудитори не встигатимуть оформляти результати роботи. Тому для великих підприємств доцільним є проведення енергетичного аудиту за певним планом по окремих їх підрозділах (технологіях). Після оформлення звіту за результатами ЕА одного з цих підрозділів (технологій) можна відповідно до плану починати роботи на наступному і т. д. Для ведення енергетичного аудиту на великих підприємствах необхідною є участь енергоаудитора, що здійснює загальне керівництво, на всіх стадіях роботи, в тому числі під час ведення робіт на окремих підрозділах (технологіях).
Доцільно, аби енергоаудитор, що здійснює загальне керівництво, брав участь в укладанні угоди на проведення енергетичного аудиту з метою більш точного визначення завдання та складу робіт.
