При одночасному вмісті у повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин різнонаправленої дії ГДК залишаються такими ж, як і при ізольованій дії.
При одночасному вмісті у повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин однонаправленої дії (згідно з висновком державного санітарного контролю) сума відношень фактичних концентрацій кожного з них (к1, к2, ... кп) у повітрі до їх ГДК (ГДК1, ГДК2, ... ГДКП) не повинна перебільшувати одиниці:
Величини (показники) ГДК мр.рз і ГДК сз.рз наведені в ГОСТ 12.1.005 та СН 4617. ГДК для деяких поширених у будівництві речовин наведено у додатку А. Для точної ідентифікації найменування хімічних речовин вони повинні мати реєстраційний номер CAS (Chemical Abstracts Service) згідно з "Правилами міжнародної спілки теоретичної і прикладної хімії (ІЮПАК)".
Умовні позначення шкідливих речовин за їх станом і специфічністю дії:
п - пара або газ;
а - аерозоль;
а + п - суміш пари та аерозолю;
+ - необхідний спеціальний захист шкіри і очей;
О - речовини з гостро направленим механізмом дії, що потребують автоматичного контролю за їх вмістом у повітрі;
А - речовини, що здатні заподіяти алергічні захворювання у виробничих умовах;
К - канцерогени;
Ф - аерозолі переважно фіброгенної дії.
6.1.3 Контроль наявності шкідливих речовин у повітрі слід виконувати на місцях постійного і тимчасового перебування працюючих при характерних виробничих умовах з урахуванням особливостей технологічного процесу (періодичний, безперервний), температурного режиму, кількості хімічних речовин та їх агрегатного стану у повітрі, летючості, тиску пари, можливості їх перетворення (окислення, гідроліз, деструкція), класу небезпечності і біологічної дії хімічного з'єднання.
11
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
Вибір місця контролю та його періодичність встановлюють залежно від характеру технологічного процесу і його шкідливості.
Контроль наявності і вмісту шкідливих речовин у повітрі виконують згідно з ГОСТ 8.010, ГОСТ 12.1.016, а також [10]:
пил - MB 4436;
насичені вуглеводні та їх ізомери - MB 3128;
ненасичені вуглеводні - MB 1319;
ароматичні вуглеводні - MB 4168;
формальдегід - MB 1986;
ацетальдегід - MB 2563;
метакриловий ангідрит - MB 4601;
циклогексан - MB 4599;
марганцю оксид - MB 3132 тощо.
Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин наведено у таблиці 3.
Таблиця 3 Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони
Найменування речовини (пара, газ) |
Гранично допустима концентрація, мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005 |
Приклади дільниці, зони, де можлива наявність шкідливих речовин |
Ацетилен* |
75 (ОБРВ) |
При виконанні малярних, антикорозійних, шпаклювальних робіт, а також зварювання металевих, полімерних матеріалів і конструкцій |
Дибутилфталат |
0,5 |
|
Хлор вільний |
1 |
|
Толуол |
150/50 |
|
Ксилол |
50 |
|
Ацетон |
200 |
|
Сірководень |
10 |
При виконанні земляних робіт (підземні, в болоті, в каналізаційних колодязях), робіт із застосуванням фенольної та резольної смол |
Аміак |
20 |
|
Метан |
300 |
|
Оксиди азоту (у перерахунку на NO2) |
5 |
При виконнанні антикорозійних, ізоляційних і зварювальних робіт, а також у місцях неповного згоряння палива |
Ангідрид сірчаний |
1 |
|
Вуглець (II) оксиду |
20 |
|
Вуглеводні аліфатичні (у перерахунку на вуглець) |
300 |
|
Уайт-спірит (у перерахунку на вуглець) |
300 |
|
Бензин (у перерахунку на вуглець) |
100 |
|
Кремнію діоксид аморфний (аеросил - 175) |
1 |
При виробництві і застосуванні будівельних матеріалів і виробів |
Кремнію діоксид кристалічний при вмісті його в пилу від 10 до 70 % (граніт, шамот, слюда-сирець тощо) |
2 |
|
Силікатовміщуючий пил: - азбести природні - асбестоцемент - азбестопородний пил при вмісті у ньому азбесту менше 10 % |
2/0,5 6/4 4/2 |
При виконанні будівельних і опоряджувальних робіт |
Цемент, шамот каоліновий |
6 |
|
Цеоліт природний та штучний |
2 |
|
Штучне мінеральне волокно, мінеральна вата, шлаковата, скловолокно |
2 |
|
Піноутворювачі ППК-30, КЧНР |
5 |
|
Фарбники органічні |
5 |
|
Луги їдкі (розчини у перерахунку на NaOH) |
0,5 |
|
Примітка. Постанова МОЗ України від 12.12.2005 № 17 |
12
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
6.2.1.Оптимальні і допустимі показники температури приміщень і робочих зон визначаютьзгідно з ДСН 3.3.6.042.
6.2.4.Інтенсивність теплового опромінювання працюючих від відкритих джерел (відкрите по-лум'я, нагрітий метал, шлак, скло тощо) не повинна перебільшувати 140 Вт/м2 при опромінюванніне більше 25 % поверхні тіла.
6.3Вологість
Вологість може негативно впливати на здоров'я людей внаслідок:
Вологість у приміщеннях може збільшуватись:
Будівельні матеріали і вироби, які за своїми експлуатаційними характеристиками можуть впливати на рівень вологості у приміщенні:
Показники будівельних матеріалів і виробів, які підлягають контролю:
6.4Освітлення
Освітлення будівельних об'єктів і приміщень згідно з ДБН В.2.5-28 повинно забезпечити необхідні умови для перебування і праці людей.
Рівні освітленості залежать від виду освітлення: робочого, аварійного, евакуаційного або охоронного за ДБН В.2.5-28.
Контроль рівня освітлення виконують згідно з ДЬН В.2.5-28.
Освітлення повинно бути влаштовано так, щоб спосіб освітлення і обладнання для освітлення не могли стати шкідливими для здоров'я або причиною нещасного випадку.
Будівлі, приміщення, де перебувають люди, повинні мати природне освітлення; дозволяється наявність технологічних зон, дільниць без природного освітлення або з недостатнім за біологічною дією природним освітленням (коефіцієнт природної освітленості менше 0,1 %) за умови перебування людей в цих зонах не більше 50 % часу протягом робочого дня.
У таких випадках необхідно забезпечити:
-підвищені норми штучного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28;
13
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
-наявність у системах штучного освітлення установок ультрафіолетового опромінювання (з ери-темними лампами) згідно з СН 4557.
6.5Експлуатаційна безпека
Основна вимога Тлумачного документа "Експлуатаційна безпека" [2.4] визначається як запобігання можливій загрозі здоров'ю людей протягом усього терміну експлуатації будівельного об'єкта внаслідок наступних ризиків:
Відповідність основній вимозі забезпечується характеристиками і експлуатаційними якостями будівельних виробів, а також належним використанням виробів.
6.6Шум
Основна вимога Тлумачного документа "Захист від шуму" [2.5] стосується усіх будівельних об'єктів, в яких або поблизу яких перебувають люди. Необхідно забезпечити захист людей від наступних джерел шумів:
Контроль вимірювання рівня вібрації на робочих місцях здійснюють згідно з ГОСТ 12.4.012, ГОСТ 12.4.024, ДСН 3.3.6.039
Контроль рівня шуму виконують згідно з ДСН 3.3.6.037.
До технічних умов на будівельні матеріали і вироби, які можуть бути застосовані для захисту від шуму будівельних об'єктів і зовнішнього середовища, мають бути внесені акустичні характеристики щодо:
6.7Статична електрика. Блискавка
7 ВИДАЛЕННЯ ВІДХОДІВ
7.1 Класифікація відходів за рівнем небезпеки
Відходи виробництва будівельних матеріалів або окремі їх інгредієнти залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик поділяються на чотири класи щодо небезпечності:
Iклас - речовини (відходи) надзвичайно небезпечні;
IIклас - речовини (відходи) високонебезпечні;
14
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
7.2Визначення та контроль наявності шкідливих речовин у відходах
Клас небезпеки визначається токсичністю відходів, що утворюються в процесі технологічного циклу і мають у своєму складі фізіологічно активні речовини з токсичним ефектом.
Визначення наявності шкідливих речовин, класифікацію небезпечних відходів, їх збереження та видалення виконують згідно з ДСанПІН 2.2.7.029.
Відходи виробництва будівельних матеріалів можуть бути у твердому, рідкому та газоподібному стані.
Небезпека для здоров'я людей від контакту з твердими відходами може виникати в процесі їх зберігання і транспортування внаслідок негерметичності контейнерів, кришок, завантажувальних бункерів, а також можливої інфільтрації шкідливих речовин у грунт.
7.3Заходи з видалення, утилізації відходів
Тверді технологічні відходи переробляють, утилізують або вивозять у відвал згідно з нормами ДСанПІН 2.2.7.029.
Можливою є небезпека для здоров'я людей від неналежного відведення стічної води за обставин: