6. На термічну обробку деталі повинні подаватися чистими, без слідів забруднень і змащення.
VI. ВИМОГИ ДО ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЗАГОТОВОК, НАПІВФАБРИКАТІВ, ГОТОВИХ ВИРОБІВ І ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА
1. Деталі, які підлягають термічній і хіміко-термічній обробці і оброблені, а також речовини і матеріали, що застосовуються в цих процесах, повинні зберігатися у відведених для них складських приміщеннях або на спеціальних площадках цеху відповідно до правил пожежної безпеки.
Складування деталей залежно від виду і розмірів повинно здійснюватися в технологічній тарі, на стелажах, на піддонах, у штабелях так, щоб забезпечувалася їхня стійкість (крутість штабеля повинна відповідати кутові природного укосу).
У разі потреби слід установлювати захисні ґрати.
2. Хімічні речовини і матеріали з вмістом легкозаймистих, вибухонебезпечних або токсичних компонентів повинні зберігатися на спеціальних складах, ізольованих від інших приміщень, спроектованих відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.11.01-85, норм і технічних умов проектування складських будинків для зберігання легкозаймистих і горючих рідин.
3. При транспортуванні і зберіганні небезпечних, токсичних, канцерогенних речовин і матеріалів вживаються заходи, що виключають забруднення ними навколишнього середовища.
4. Кожна одиниця тари повинна бути забезпечена биркою або етикеткою згідно з ГОСТ 14192-96 "Маркировка грузов" на якій повинні бути зазначені: організація-виготовник, найменування речовини, гарантійний термін зберігання (за відповідним стандартом або технічними умовами), напис або символ, що характеризує небезпеку продукту за ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка", та інші необхідні дані. Кожна партія продукту супроводжується документом, який засвідчує його якість (паспортом-сертифікатом).
5. Бензин, гас і інші горючі матеріали необхідно зберігати окремо від гартівних масел з дотриманням вимог пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004-91.
6. Легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР), такі як технічний ацетон або етиловий спирт, які використовуються періодично для очищення внутрішньої поверхні корпусів вакуумних печей, повинні зберігатися в окремих приміщеннях з дотриманням вимог пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004-91 та Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних і вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
7. Для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт у термічних цехах (завантаження деталей у печі, розвантаження, перенесення в інші печі, навантаження на транспортні засоби та ін.) можуть застосовуватися електрозавантажувачі, електротельфери, мостові крани.
Вантажно-розвантажувальні роботи слід здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 "Система стандартов безопасности труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 N 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02), а експлуатацію тари - відповідно до вимог ГОСТ 12.3.010-82 "Система стандартов безопасности труда. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".
8. Для транспортування деталей і різних вантажів у цеху слід використовувати вантажопідйомні механізми, а також конвеєри, електрокари, автомашини. Конструкція і розміщення всіх типів конвеєрів повинні відповідати ГОСТ 12.2.022-80 "Система стандартов безопасности труда. Конвейеры. Общие требования безопасности".
9. Транспортні операції повинні здійснюватися в такий спосіб:
дрібні деталі і допоміжні матеріали масою до транспортують у ящиках або кошиках на візках (норми перенесення вантажів регламентуються ГОСТ 12.3.020-80);
деталі масою більше переміщають за допомогою вантажно-розвантажувальних пристроїв, що не забруднюють повітря;
кислоти, луги та інші хімічні речовини перевозять у бутлях, металевих бочках, залізничних і автомобільних цистернах, цистернах-контейнерах. Тару з хімічними речовинами транспортують з обережністю за допомогою кранів або електротельферів;
кислоти, луги, ЛЗР до робочих місць подають по трубопроводах (при витраті менш у зміну допускається подача їх у щільно закритій тарі, що не б'ється).
10. Транспортування балонів з газами дозволяється тільки на ресорних транспортних засобах, а також на спеціальних ручних візках і ношах.
При транспортуванні балонів повинна бути виключена можливість їх падіння та ударів одне об одного. Штуцер вентиля балона повинний бути заглушений, а на горловину надітий запобіжний ковпак.
При розвантаженні балонів скидати їх, ударяти одне об одного і розвантажувати вентилями вниз не дозволяється.
Переміщення балонів на невеликі відстані (у межах робочого місця) дозволяється здійснювати шляхом кантування в злегка нахиленому положенні. Перенесення балонів на руках без носилок і на плечах не дозволяється.
При зберіганні і транспортуванні балонів слід запобігати нагріванню їх сонячними променями.
11. В одному складському приміщенні допускається спільне зберігання тільки балонів з горючими газами і балонів з інертними газами.
Балони з киснем повинні зберігатися окремо на спеціальному складі.
12. Балони з газами повинні зберігатися у вертикальному положенні.
Для запобігання падінню вони повинні встановлюватися в спеціальні рампи (із закріпленням їх хомутами або скобами) або відгороджуватися бар'єром, при цьому на нижню частину кожного балона повинен бути насаджений башмак, а на горловину надітий запобіжний ковпак.
13. У виробничому приміщенні балони з газом повинні встановлюватися в доступному для огляду місці, що не має спусків у підвали (щоб уникнути скупчення газу у випадку витоку), не ближче від опалювальних приладів і від джерел тепла з відкритим полум'ям.
14. Ремонт газових балонів повинен здійснюватися в спеціалізованих організаціях, що мають відповідний дозвіл. Залишковий тиск газів у балоні повинен бути не менше 0,5 МН/м2.
15. Зріджені гази (кисень, аргон, повітря та азот) зберігають і перевозять у стаціонарних і транспортних посудинах (цистернах, танках), що обладнані високоефективною тепловою ізоляцією.
16. Для зберігання і транспортування зрідженого газу в невеликій кількості слід використовувати криогенні посудини з обсягом до .
17. Транспортні посудини для перевезення рідкого газу повинні бути обладнані постійно відкритою дренажною трубкою, а в пробках невеликих посудин повинні бути невеликі отвори.
18. Не дозволяється транспортувати посудини разом з жировими речовинами.
Не дозволяється ставити посудини поблизу об'єктів, які випромінюють теплоту, і працювати з ними без захисних засобів: окулярів (ГОСТ 12.4.013-85 "Система стандартов безопасности труда. Очки защитные. Общие технические условия"), брезентових рукавиць (ГОСТ 12.4.010-75 "Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия").
19. Кожна партія солі, селітри і лугу повинна зберігатися в тарі в сухому закритому приміщенні.
Для зберігання селітри повинна застосовуватися тільки металева тара з кришкою. Зберігання селітри в дерев'яній тарі або в мішках забороняється.
Розкриття металевої тари повинно здійснюватися в ізольованому приміщенні з застосуванням спеціальних пристосувань і засобів індивідуального захисту.
20. При переливанні кислот і лугів повинні використовуватися засоби механізації і спеціальні пристосування з кислотостійких матеріалів (сифони та інші, у яких повітря не перешкоджає плинові рідини).
21. Транспортування шкідливих і пожежонебезпечних речовин повинно здійснюватися в безпечній тарі на спеціальних візках.
22. Зливання рідини з бочок і цистерн необхідно здійснювати, створюючи розрідження (вакуум), або спеціальними кислотостійкими насосами. Усі трубопроводи повинні бути виконані з вініпласту (або рівноцінного матеріалу). З метою пожежо- і вибухобезпеки розрідження слід створювати ежекцією повітря, при цьому цистерна встановлюється вище рівня зливання рідини.
23. Під час перевезення і зберігання ціаністих солей необхідно керуватися діючими правилами безпеки при зберіганні, перевезенні і застосуванні шкідливих речовин.
24. Склад для зберігання ціаністих солей слід розміщати в окремому, пожежобезпечному, опалювальному і постійно закритому приміщенні, доступ до якого дозволяється тільки спеціальному обслуговувальному персоналові. В окремій (суміжній) кімнаті слід обладнати санпропускник, у якому повинні бути встановлені умивальник з гарячою і холодною водою і шафи для зберігання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.
25. Складське приміщення для зберігання ціаністих солей повинно бути сухим, ізольованим від загального складу та обладнаним витяжною аварійною вентиляцією з пусковим пристроєм, розміщеним зовні приміщення. Перед тим, як ввійти в це приміщення, потрібно включити вентиляцію на 5 - 10 хвилин.
26. Для визначення присутності в повітрі ціаністого водню склад повинний бути обладнаний також автоматичним індикаторним пристроєм. При наявності в повітрі ціаністого водню приміщення слід провітрювати доти, поки повторні проби не покажуть його відсутності. В аварійних випадках вхід у склад дозволяється тільки в протигазах марки "БКФ" або "У" з аерозольним фільтром.
27. Тара для зберігання ціаністих солей (металеві банки або барабани з написом "Отрута") повинна бути герметично закупорена. Висипання солей з тари не допускається. Розкриття тари з ціаністою сіллю слід здійснювати тільки в приміщенні для розфасування.
28. Збирання, сортування і короткочасне зберігання відходів, що утворилися при термічній і хіміко-термічній обробці металів, повинні здійснюватися в спеціально відведених для цієї мети місцях.
29. Відходи, що містять шкідливі речовини 1 і 2 класів небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, слід зберігати в ізольованих приміщеннях в ємностях (бункерах, засіках, чанах та ін.), оснащених спеціальними пристроями, що унеможливлюють забруднення ґрунту, підземних вод, атмосферного повітря.
30. Титанові відходи повинні збиратися в закриту металеву тару, сортуватися і підготовлятися до використання або знищення відповідно до технічних інструкцій. При цьому слід враховувати, що пил титана і його сплавів вибухонебезпечний, температура спалаху титанового пилу 400° C.
31. Видалення твердих відходів, зливання відпрацьованих кислотних, лужних, ціаністих і інших розчинів, що мають токсичний вплив, слід здійснювати після їхньої нейтралізації.
32. Використаний обтиральний матеріал слід збирати в металевий ящик з кришкою, що щільно закривається.
Утилізацію та знищення обтирального матеріалу слід здійснювати в спеціально відведених для цього місцях, погоджених з органами пожежного нагляду.
VII. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
1. Загальні вимоги
1. Виробниче устаткування термічних цехів повинно відповідати вимогам цих Правил, а також ГОСТ 12.1.012-90 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.019-79 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.030-81 "Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.2.003-91 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.007.0-75 "Система стандартов безопасности труда. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75), ГОСТ 12.2.007.9-93 "Безопасность электротермического оборудования. Часть 1. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.2.007.9-93), ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.062-81 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные" та інших стандартів, що встановлюють загальні і часткові вимоги безпеки до окремих видів устаткування.
2. Електроустаткування в термічних цехах повинно відповідати і експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98.
3. Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів на робочих місцях в окремих видах устаткування повинні відповідати ГОСТ 12.1.006-84 "Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84).
Засоби захисту від статичної електрики повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.124-83 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" та Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103.
4. Улаштування і експлуатація вантажопідйомних механізмів термічних цехів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02.
5. Устаткування та огороджувальні пристрої в термічних цехах повинні фарбуватися згідно із СН 181-70 і ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).
6. Газопроводи з відповідною апаратурою, ємності для зберігання газу, газопідготовче устаткування, накопичувачі інертного газу, балони зі стиснутими і зрідженими газами, витратні баки з безпечною пневматичною подачею пального до печей та ін. повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).
7. Приймання і введення в експлуатацію устаткування із системами газопостачання повинні проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-20-2001) і НПАОП 0.00-1.20-98.
