Страница 2: ВНД 33-5.5-05-98 Учет и оценка мелиоративного состояния орошаемых и осушаемых сельскохозяйственных угодий и технического состояния гидромелиоративных систем (укр) (45281)

5.11.3. Критерії оцінки ступеню засоленості та солонцюватості грунтів наведені у ВБН 33-5.5-01-97 “Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу. Частина 1 – зрошувані землі”.

5.12.1. В рядках 161-166 наводиться оцінка меліоративного стану зрошуваних угідь.

5.12.2.Оцінка проводиться з використанням картографічних матеріалів за критеріями наведеними у таблиці 1 в наступному порядку. Спочатку визначаються площі з несприятливим меліоративним станом (рядок 163). На карті глибин залягання грунтових вод виділяються площі з неприпустимою глибиною залягання рівнів грунтових вод. На цю ж карту наносяться межі засолених та солонцюватих грунтів з відповідною градацією. З отриманої карти визначаються площі з несприятливим станом за глибиною залягання рівнів грунтових вод (рядок 164), із-за засолення та солонцюватості грунтів (рядок 165) та із-за неприпустимої глибини залягання грунтових вод і засолення – солонцюватості грунтів (рядок 166).

5.12.3. Угіддя з сприятливим та задовільним меліоративним станом (рядки 161 та 162) визначаються на площах, що не входять до складу площ з несприятливим меліоративним станом, порівнюючи фактичні показники на них (глибину залягання грунтових вод та засоленість і солонцюватість грунтів) з наведеними в таблиці 1.

5.12.4. Узагальнені по АР Крим чи області картографічні матеріали у М 1:750000 на форматі А3 з нанесеними межами площ з сприятливим, задовільним та несприятливим меліоративним станом (з деталізацією причин несприятливого меліоративного стану) подаються разом з відомчою формою статистичної звітності №1-ОВГ.

5.13.1. В рядках 171-174 вказуються площі, на яких необхідно провести заходи щодо покращання меліоративного стану зрошуваних сільськогосподарських угідь.

5.13.2. Роботи з ремонту колекторно-дренажної мережі (рядок 171) передбачаються на зрошуваних сільськогосподарських угіддях з дренажем та неприпустимою глибиною залягання грунтових вод, погіршення меліоративного стану на яких сталося із-за несвоєчасного проведення експлуатаційних заходів.

Таблиця 1 - Показники для оцінки меліоративного стану зрошуваних сільськогосподарських угідь

(при поливній воді І та ІІ класу)

Примітки: 1. Класифікацію за ступенем засолення та осолонцювання див. ВБН 33-5.5-01-97 "Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу".

2. Критичні рівні грунтових вод (Нкр) наведено у додатку А.

3. Класифікацію поливної води див. ДСТУ 2730 – 94 Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії.

5.13.3. Капітальна промивка (полив промивними нормами або опріснювальні поливи) засолених грунтів (рядок 172) повинна передбачатися лише на дренованих сільськогосподарських угіддях за умови, що ступінь засоленості грунтів на них відповідає середній, сильній або дуже сильній, а глибина залягання грунтових вод більше допустимої (таблиця 1).

5.13.4. В рядок 173 заносяться дані про площі, на яких потрібно проводити заходи з хімічної меліорації: гіпсування чи покращання якості зрошувальної води у зв'язку із фактом засолення або осолонцювання грунтів (середня чи більш висока ступінь).

5.13.5. В рядок 174 заносяться дані про площі на яких необхідні інші заходи щодо покращання стану меліорованих сільськогосподарських угідь (відведення поверхневих вод, завершення будівництва, організаційні заходи з поліпшення експлуатації зрошувальних та дренажних систем тощо). Розшифровка заходів наводиться в пояснювальній записці.

5.14. Площі, на яких потрібне проведення капітальних робіт з підвищення технічного рівня зрошувальних систем (рядок 181) визначаються за сумою ділянок що потребують: комплексної реконструкції зрошувальної мережі (рядок 182); будівництва і перевлаштування колекторно-дренажної мережі але не потребують комплексної реконструкції (рядок 184); капітального планування на сільськогосподарських угіддях, які не потребують комплексної реконструкції та будівництва і перевлаштування колекторно-дренажної мережі (рядок 186); підвищення водозабезпеченості, але не потребують комплексної реконструкції та будівництва і перевлаштування колекторно-дренажної мережі (рядок 188).

5.15.1. В рядку 182 (площі, які потребують комплексної реконструкції зрошувальної мережі) вказуються площі зрошуваних сільськогосподарських угідь, на яких необхідне перевлаштування тільки зрошувальної мережі або перевлаштування зрошувальної мережі одночасно з: роботами з будівництва та реконструкції колекторно-дренажної мережі; підвищенням водозабезпеченості зрошуваних сільськогосподарських угідь; капітальним плануванням зрошуваних сільськогосподарських угідь.

5.15.2 Площі, які потребують комплексної реконструкції зрошувальної мережі визначаються:

• шляхом порівняння фактичного коефіцієнта корисної дії (ККД) системи із значеннями ККД = 0,78. Оцінка фактичного ККД системи повинна проводитись на кожній системі окремо, незалежно від їх кількості в районі чи господарстві. В зоні великих міжрайонних чи міжобласних зрошувальних каналів ККД системи визначається на рівні районного (міжрайонного) водовиділу, без врахування ККД магістрального каналу;
• виходячи з необхідності у відновленні більше 50% протяжності відкритої у бетонному руслі, лоткової або трубчатої зрошувальної мережі.

5.16.1. До площ, на яких необхідне будівництво і перевлаштування колекторно-дренажної мережі (рядок 183) відносяться зрошувані угіддя, на яких необхідно будівництво і перевлаштування внутрігосподарської колекторно-дренажної мережі із спорудами на ній, включаючи, при необхідності, згущення та поглиблення дрен, а також міжгосподарських та магістральних колекторів.

5.16.2. До площ, які потребують будівництва і перевлаштування колекторно-дренажної мережі відносяться зрошувані угіддя, на яких, за умови дотримання проектних режимів зрошення, середньо вегетаційні рівні грунтових вод перевищують критичні (Додаток А) та меліоративний стан оцінено як несприятливий.

5.16.3. З усіх площ, на яких необхідно будівництво і перевлаштування колекторно-дренажної мережі, виділяються угіддя, які не потребують комплексної реконструкції (рядок 184).

5.17.1. Площі, на яких необхідно проводити капітальне планування (рядок 185) - це поливні ділянки з проявами нерівномірного розподілу вологи при поливах.

5.17.2. З усіх площ, на яких необхідно проводити капітальне планування, виділяються угіддя, які не потребують комплексної реконструкції та будівництва і перевлаштування колекторно-дренажної мережі (рядок 186).

5.18.1. В рядок 187 заносяться дані про площі зрошуваних сільськогосподарських угідь, що потребують підвищення водозабезпеченості за технічними та технологічними показниками зрошувальної системи. Під водозабезпеченістю слід розуміти ступінь відповідності фактичної водоподачі на систему (з урахуванням надлишку або недостачі опадів проти норми, використання скидних, зворотних, колекторно-дренажних та підземних вод) розрахунковій потребі сільськогосподарських культур у воді.

5.18.2. Методика та критерії віднесення площ до таких, що потребують підвищення водозабезпеченності, наведені в додатку Б.

5.18.3. В рядок 188 заносяться дані про площі зрошуваних сільськогосподарських угідь, на яких необхідне підвищення водоозабезпеченості, але які не потребують комплексної реконструкції та будівництва і перевлаштування колекторно-дренажної мережі.

5.19. До підтоплених населених пунктів (рядок 191) слід відносити населені пункти, на забудованій території яких рівень грунтових вод піднявся, в порівнянні з природним, під впливом зрошувальних систем та споруд на них і залягає на глибинах менше двох метрів від поверхні землі (повністю або частково).

5.20. При заповненні відомчої форми статистичної звітності № 1-ОВГ показників меліоративного стану рядок 101 має бути заповнена обов'язково, а також обов'язково повинні витримуватись наступні співвідношення:

• площі рядку 101 повинні бути не менше площ рядку 102;
• площі рядку 101 повинні бути не менше площ рядку 103;
• площі рядку 101 повинні бути не менше площ рядку 104;
• площі рядку 104 повинні бути не більше суми площ рядків 105 та 106;
• площі рядку 102 повинні бути не менше суми площ рядків 121, 122, 123, 124, 125, 126;
• сума площ рядків 121, 122, 123, 124, 125 повинна дорівнювати сумі площ рядків 131, 132, 133, 134;
• площі рядку 142 повинні дорівнювати сумі площ рядків 143, 144, 145, 146;
• площі рядку 101 повинні бути не менше суми площ рядків 151, 152, 153, 154;
• площі рядку 101 повинні бути не менше суми площ рядків 155, 156, 157;
• площі рядку 101 повинні дорівнювати сумі площ рядків 161, 162, 163;
• площі рядку 163 повинні дорівнювати сумі площ рядків 164, 165, 166;
• площі рядку 163 повинні дорівнювати сумі площ рядків 183, 171, 172, 173, 174;
• сума площ рядків 165 та 166 не повинні перевищувати суми площ рядків 153, 154, 157;
• площі рядку 101 не повинні перевищувати площ рядку 181;
• площі рядку 181 не повинні перевищувати суми площ рядків 182, 183, 185, 187;
• площі рядку 181 повинні дорівнювати сумі площ рядків 182, 184, 186, 188;
• площі рядку 111 повинні бути не менші площ рядку 114;
• площі рядку 101 повинні дорівнювати сумі площ рядків 114, 141, 142, 147.

1. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ВІДОМЧОЇ ФОРМИ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ № 2-ОВГ ПОКАЗНИКІВ МЕЛІОРАТИВНОГО СТАНУ

6.1. В рядку 201 форми 2-ОВГ показників меліоративного стану вказується загальна площа осушуваних сільськогосподарських угідь, яка знаходяться у власності та користуванні сільськогосподарських підприємств та громадян, яким надані землі у власність і користування незалежно від форми власності (площа повинна відповідати сумі рядків 01 (сільськогосподарські підприємства) та 10 (громадяни, яким землі надані у власність і користування) графи 21 (сільськогосподарські землі всього) форми державної статистичної звітності № 6б-зем).

6.2. Дані рядків 202, 203, 211 - 213, 221 - 226, 231 - 238, 241 - 246, 251 - 255 надаються тільки для площ, вказаних в рядку 201.

6.3. В рядку 202 вказується площа осушуваних сільськогосподарських угідь, на якій забезпечується одержання інформації про глибину залягання грунтових вод та терміни відведення поверхневих вод з перезволожених ділянок.

6.4. В рядку 203 вказується площа осушуваних сільськогосподарських угідь, на якій проведена кислотна зйомка в останні 5 років.

6.5. В рядку 211 вказується загальна площа осушуваних сільськогосподарських угідь, яка з тих чи інших причин у звітному році не використовувалась за призначенням, в тому числі із-за пошкодження осушної мережі (рядок 212) або інших причин (рядок 213).

6.6.1. В рядках 221-226 наводиться оцінка меліоративного стану осушуваних угідь. Оцінка проводиться з використанням картографічних матеріалів за критеріями наведеними в таблиці 3 у наступному порядку. Спочатку визначаються площі з несприятливим меліоративним станом (рядок 223). На карті глибин залягання грунтових вод виділяються площі з неприпустимою глибиною залягання рівнів грунтових вод у передпосівний, посівний, вегетаційний та збиральний періоди з урахуванням типу грунтів та сільськогосподарського використання земель. На цю ж карту наносяться межі площ з неприпустимими термінами відводу поверхневих вод. З отриманої карти визначаються площі з несприятливим станом за глибиною залягання рівнів грунтових вод (рядок 224), строками відведення поверхневих вод (рядок 225) та неприпустимою глибиною залягання грунтових вод і строками відведення поверхневих вод (рядок 226).

6.6.2. Угіддя з сприятливим та задовільним меліоративним станом (рядки 221 та 222) визначаються на площах, що не входять до складу площ з несприятливим меліоративним станом, порівнюючи фактичні показники на них (глибину залягання грунтових вод та строки відведення поверхневих вод) з наведеними в таблиці 2.

6.6.3. Узагальнені по області картографічні матеріали у М 1:750000 на форматі А3 з нанесеними межами площ з сприятливим, задовільним та несприятливим меліоративним станом (з деталізацією причин несприятливого меліоративного стану) подаються разом з відомчою формою статистичної звітності № 2-ОВГ.

6.7. Розподіл площ осушуваних сільськогосподарських угідь за глибиною залягання грунтових вод на середину вегетаційного періоду наводиться в рядках 231-238.

6.8.1. В рядках 241 - 246 наводяться дані розподілу осушуваних сільськогосподарських угідь за ступенем кислотності грунтів.