5.2.3. Перед пуском в пробну експлуатацію очисні споруди та комунікації повинні бути промиті та піддані дезінфекційній обробці хлорною водою у відповідності до затвердженої Міністерством охорони здоров'я СРСР "Инструкцией по контролю за обеззараживанием хозяйственно-питьевой води и за дезинфекцией водопроводных сооружений хлором при централизованном и местном водоснабжении" та СНіП 3.05.04-85 (додаток 5 "Порядок проведения промывки и дезинфекции трубопроводов и сооружений хозяйственно-питьевого водоснабжения).
Дезінфекцію споруд необхідно проводити розчином з концентрацією активного хлору 75...100 мг/л на протязі 5...6 г або 40...50 мг/л на протязі не менше 24 г.
Примітка. До проведення дезінфекції споруд повинне бути вирішене та погоджене з місцевими органами питання про місце, порядок та режим випуску хлорної води в водойму або на прилеглу територію. Хлорна вода повинна бути попередньо дехлорована.
5.2.4. Пробну експлуатацію очисних споруд необхідно проводити при передбаченому проектом експлуатаційному режимі (по витратах та технології очистки води). В процесі пробної експлуатації повинна бути перевірена працездатність всіх очисних споруд, їх елементів, комунікацій, запірно-регулюючого та контрольно-вимірювального обладнання. Тривалість пробної експлуатації повинна визначатись часом отримання якості води, що відповідає вимогам ГОСТ 2874-82. Подача води споживачам під час пробної експлуатації забороняється.
5.2.5. По закінченні пробної експлуатації, але не раніше, ніж через 24 години після її початку, очисні споруди можуть бути введені в тимчасову експлуатацію з подачею води, що відповідає вимогам ГОСТ 2874-82. Введення в тимчасову експлуатацію повинне бути оформлене відповідним актом.
5.2.6.В процесі тимчасової експлуатації необхідно:
Примітка. Випробування на проектну потужність та наладка очисних споруд повинні здійснюватись в усі характерні по зміні якості води в джерелі водопостачання періоди року.
5.2.7. Приймання закінчених будівництвом або реконструйованих очисних споруд в постійну експлуатацію повинна здійснювати Державна приймальна комісія. З моменту підписання акту Державною приймальною комісією очисні споруди вважаються введеними в постійну експлуатацію.
Примітки. 1.При прийманні в експлуатацію очисних споруд зміна передбаченої в проекті потужності очисних споруд, як правило, не дозволяється. У виняткових випадках зміна проектної потужності може бути дозволена лише органом, що затверджує акт приймання споруд в експлуатацію, по представленню Державної приймальної комісії.
2.Викладені правила дезінфекції та пуску в експлуатацію очисних споруд розповсюджуються на проведення пуску в експлуатацію очисних споруд після їх чистки від осадку та забруднень, поточного та капітального ремонтів. Приймання споруд після капітального ремонту повинна здійснювати робоча комісія з обов'язковим залученням представників місцевих органів санітарного нагляду.
5.3. Лабораторно-виробничий контроль
5.3.1. Лабораторно-виробничий контроль - необхідна умова організації раціональної експлуатації очисних споруд та забезпечення виробництва та подачі води, що відповідає вимогам ГОСТ 2874-82.
5.3.2. Лабораторно-виробничий контроль повинен бути організований на всіх етапах очистки води як для оцінки роботи очисних споруд, так і для реєстрації кількості та якості оброблюваної води.
5.3.3. В процесі експлуатації очисних споруд необхідно постійно аналізувати результати лабораторно-виробничого контролю для забезпечення високих техніко-економічних показників роботи споруд, вдосконалення технологічних процесів, уточнення доз реагентів, способів, тривалості їх змішування, місць додавання в воду, швидкостей руху та фільтрування води і т.ін.
Систематичний аналіз результатів лабораторно-виробничого контролю повинен бути направлений на вчасне виявлення порушень технології очистки води та попередження подачі споживачам води, що не відповідає вимогам ГОСТ 2874-82.
5.3.4. В залежності від потужності очисних споруд та рівня складності технології очистки води для лабораторно-виробничого контролю можуть бути створені фізико-хімічні, бактеріологічні, гідробіологічні, технологічні та інші лабораторії.
На невеликих очисних спорудах всі аналізи може виконувати одна лабораторія.
5.3.5. Оснащення лабораторій контрольно-вимірювальними приладами, обладнанням, апаратами, реактивами повинна відповідати "Табелю оснащеності аналітичних лабораторій на станціях по очистці питних та стічних вод", що наведений в "Положенні про базову лабораторію для аналізу води джерел, питної та стічної води" (М.,МЖКХ РСФСР, 1984 г.).
Обладнання лабораторій повинне відповідати вимогам СНіП 2.04.02-84.
5.3.6. Об'єм та графік виконання лабораторно-виробничого контролю визначається з врахуванням місцевих умов та затверджується керівником підприємства (управління) при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду.
5.3.7. Лабораторно-виробничий контроль повинен проводитись з використанням приладів на основі методик аналізів та визначень, які регламентуються ГОСТами або погоджені з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я України.
5.3.8. Приладами повинні реєструватись:
1) витрати води :
2) втрати напору :
3) рівні :
5.3.9. Для контролю якості води в процесі їх обробки необхідно передбачити пробовідбірні крани, що встановлюються у зручних для експлуатації місцях. Необхідно організувати постійний відвід води від них.
Пристрій централізованого відбору проб необхідно розташовувати поблизу лабораторії.
5.3.10. Лабораторно-виробничий контроль повинен здійснюватись згідно ГОСТ 2874-82 та ГОСТ 2761-84. Відбір проб води для аналізу повинен виконуватись згідно ГОСТ 4979-49, ГОСТ 24481-80, ГОСТ 18963-72.
5.3.11. Контроль якості води за фізико-хімічними та бактеріологічними показниками повинен проводитись в місцях водозабору, в процесі обробки води, перед надходженням в водопровідну мережу, а також в водопровідній мережі.
Контроль повинен здійснюватись згідно затверджених графіків, які повинні забезпечувати виявлення всіх можливих змін якості води на шляху її руху по водоводах та через споруди.
5.3.12. Контроль якості вихідної та очищеної води повинен проводитись по схемі короткого та повного санітарно-хімічного аналізу.
В об'ємі короткого санітарно-хімічного аналізу, в залежності від місцевих умов, можуть входити такі показники: температура, колір, запах, мутність, залишковий хлор, показник pH, бактеріологічні та інші, які встановлені по погодженню з місцевими органами Державного санітарного нагляду.
Об'єм показників повного санітарно-хімічного аналізу повинен встановлюватись згідно ГОСТ 2874-82 та обов'язково погоджуватись з місцевими органами санітарного нагляду.
5.3.13. Якість очищеної води при відсутності коагулювання повинна визначатись:
5.3.14. Якість очищеної вихідної води при коагулюванні повинна визначатись:
При обеззалізнюванні води фільтруванням додатково повинні проводитись аналізи води з поверхні кожного фільтра (після збагачення киснем) на вміст загального та окисленого заліза та розчиненого кисню - один раз на добу.
Крім того, в цій же пробі періодично визначають вміст вуглекислоти.
5.3.15. Після змішувача кількість введених реагентів повинна контролюватись при постійних дозах - кожну годину, при змінних дозах - кожні півгодини.
5.3.16. Якість освітленої води після відстійників або освітлювачів із завислим осадком контролюють один раз в зміну. При цьому визначають мутність, колір та залишковий хлор (при попередньому хлоруванні), один раз на добу - запах та присмак.
5.3.17. З загального колектора освітленої води, перед фільтрами, необхідно відбирати проби для аналізу : один раз в зміну - при коагулюванні - на мутність, колір та залишковий хлор (при попередньому хлоруванні), на залишкові реагенти (при коагулюванні та введенні флокулянта), при відсутності коагулювання - на мутність та колір.
5.3.18. Після фільтрів якість води необхідно контролювати один раз на 2 години на мутність, колір, залишковий хлор та залізо (при обеззалізнюванні), кожні 7 діб - на загальну кількість бактерій та колі-індекс.
5.3.19. В загальному колекторі фільтрованої води кожні 2 години при коагулюванні та кожні 4 години при його відсутності необхідно визначати мутність та колір, вміст заліза (при обеззалізнюванні води); один раз в зміну - запах, присмак та залишковий хлор; один раз на добу - окислюваність, залишкові реагенти, загальну кількість бактерій, колі-індекс.
Питна вода, яка подається населенню, (після насосної станції іншого підйому), повинна контролюватись згідно ГОСТ 2874-82 при погодженні з місцевими органами санітарного нагляду.
5.3.20. Всі нові та існуючі лабораторії повинні бути попередньо атестовані органами Держстандарту при введенні об’єктів водопостачання в експлуатацію та переатестовуватись один раз на 5 років.
5.3.21. Для підтримання кваліфікації спеціалістів та середнього персоналу лабораторій на відповідному рівні необхідно проводити не рідше 1 разу на 3 роки атестацію спеціалістів лабораторій із залучення спеціалістів санепiдемслужби та вищестоящих організацій Держводгоспу.
5.3.22. Спеціалісти лабораторій не рідше 1 разу на 5 років повинні проходити навчання на курсах підвищення кваліфікації.
5.3.23. Розрахунок штатів лабораторії необхідно виконувати виходячи з місцевих умов та керуючись "Рекомендациями по организации лабораторного контроля качества воды" ВК-12-89 Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів МЖКГ від 12.04.89 .
5.3.24. Крім контролю якості вихідної та питної води лабораторно-виробничий контроль з залученням технологів станції очистки повинен здійснюватись i над реагентами, що використовуються в процесі очищення води (сірчанокислий алюміній, полiакриламiд, вапно, кремне-фтористий натрій i т.ін.) у відповідності з ГОСТами на вид реагентів, що застосовуються та з обов'язковим дослідженням кожної партії реагенту, що надходить.
5.4. Реагентне господарство
5.4.1. Робота реагентних цехів повинна забезпечувати вчасне та якісне приготування реагентних розчинів та задані режими їх безперебійного дозування в оброблювану воду.
5.4.2. Персонал, який працює в реагентних цехах зобов'язаний:
5.4.3. Для хімічної обробки питної води дозволяється застосовувати хімічні реагенти, які ввійшли в "Перелік матеріалів та реагентів, дозволених Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР для застосування в практиці господарсько-питного водопостачання" (М.,Минздрав СССР, 1985 г.).
5.4.4. Порядок зберігання, технології використання, приготування та дозування реагентів повинні бути викладені в спеціальних інструкціях, що повинні складатись для кожного регента окремо на основі діючих положень про зберігання та використання хімічних реактивів з врахуванням місцевих умов. В інструкціях особливу увагу необхідно приділити питанням охорони праці при роботі з реагентами.
5.4.5. При прийманні кожної нової партії реагентів необхідно перевіряти наявність супроводжувального документу про якість реагентів та їх відповідність вимогам стандарту. В документі повинні бути вказані: назва та адреса підприємства-постачальника назва продукту, номер партії та дата її випуску, вага брутто та нетто, дані про якість продукту за результатами аналізів або підтвердження відповідності вимогам стандарту.
Умови розвантаження реагентів та зберігання їх на складах повинні відповідати умовам охорони праці.
5.4.6. Кожну партію реагентів необхідно піддавати контрольному аналізу на вміст активної частини реагенту.
5.4.7. На складах реагентів забороняється зберігати: