- стрептоміцин: концентрація - 25 мг/л (вміст флакону (0,5 г) розчинити в 20 мл дистильованої води);
- гентаміцин: концентрація - 4 мг/л (вміст флакону (0,08 г) розчинити в 20 мл дистильованої води);
- сизоміцин: концентрація - 5 мг/л (вміст ампули (2 мл = 100 мг) розчинити в 18 мл дистильованої води);
- тобраміцин: концентрація - 4 мг/л (вміст ампули (2 мл = 80 мг) розчинити в 20 мл дистильованої води);
- амікацин: концентрація - 4 мг/л (вміст флакону (2 мл = 0,5 г/мг) розчинити в 123 мл дистильованої води);
- ампіцилін: концентрація 15 мг/л (вміст флакону (500 мг) розчинити в 33,2 мл дистильованої води).
При контакті з хворим (підозрілим) на контагіозні вірусні
геморагічні гарячки слизові оболонки рота, носа оброблюють 0,05%
розчином KMnO , очі промивають 1% розчином борної кислоти або
4
закапують у очі декілька капель 1% розчину азотнокислого срібла, у
ніс - 1% розчин протарголу. Рот та горло додатково промивають
70 град. спиртом або 0,05% розчином KMnO , або 1% розчином борної
4
кислоти.
Примітка. При відсутності вказаних препаратів, або при алергії на них, слизові оболонки щедро промиваються водою.
Додаток 5 (обов'язковий)
ДІЇ ПЕРСОНАЛУ
лікувально-профілактичних закладів при виявленні хворого (трупа) або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології
1. Медичного працівника при виявленні хворого (підозрілого) у медичному закладі:
- ізолювати хворого;
- інформувати керівництво закладу;
- провести заходи з особистого захисту, для чого запросити необхідний захисний одяг;
- запросити засоби для поточної дезинфекції та забезпечити її проведення;
- залишатись з хворим або підозрюваним на захворювання, до прибуття евакуаційної бригади;
- надати невідкладну медичну допомогу хворому;
- уточнити дані епідеміологічного анамнезу, встановити коло осіб, які спілкувалися з хворим та скласти їх список (Додаток 7);
- разом з евакобригадою супроводжувати хворого до інфекційного стаціонару(*).
_______________ (*) - Після госпіталізації хворого, медичний працівник проходить санітарну обробку та дезинфекцію одягу. Вирішується питання про необхідність його ізоляції, встановлення медичного нагляду та екстреної профілактики.
2. Медичного працівника при виявленні хворого (підозрілого) за межами медичного закладу (вдома, в готелі, або в будь-якому іншому місці):
- ізолювати хворого;
- викликати евакобригаду через диспетчера (чергового) станції (відділення) швидкої (невідкладної) медичної допомоги та інформувати керівника свого медичного закладу;
- прийняти заходи з особистого захисту;
- залишатись з хворим (підозрілим) до прибуття евакуаційної бригади;
- надати невідкладну медичну допомогу хворому;
- провести у приміщенні необхідні заходи, спрямовані на попередження виносу інфекції за його межі;
- проводити поточні дезинфекційні заходи;
- уточнити дані епідеміологічного анамнезу, встановити коло осіб, які спілкувалися з хворим;
- разом з евакуаційною бригадою супроводити хворого до стаціонару(*).
_______________ (*) - При встановленні діагнозу (підозрі) персоналом швидкої (невідкладної) медичної допомоги, остання виконує функції евакуаційної бригади.
3. Диспетчера (чергового) станції (відділення) швидкої (невідкладної) медичної допомоги:
- направити для госпіталізації хворого (підозрілого) евакуаційну бригаду, оснащену необхідними медикаментами та протиепідемічним майном.
- проінформувати про виявлення хворого (підозрілого) керівника медичного закладу, на базі якого запланована госпіталізація таких хворих та головного лікаря місцевої санітарно-епідеміологічної станції.
4. Керівника медичного закладу, де виявлено хворого (підозрілого):
а) при виявленні хворого (підозрілого) у межах медичного закладу:
- оцінює дії медичного працівника, при необхідності корегує їх;
- приймає заходи до госпіталізації хворого (викликає евакуаційну бригаду);
- передає медичному працівнику, який виявив хворого (підозрілого), все необхідне для надання невідкладної медичної допомоги та проведення первинних протиепідемічних заходів;
- припиняє прийом та виписку хворих, їх пересування у приміщенні;
- організує проведення поточної дезинфекції у медичному закладі;
- забезпечує охорону приміщення, де знаходиться хворий (підозрілий);
- при підозрі на легеневу форму чуми, контагіозну вірусну геморагічну гарячку, синдром гострої геморагічної гарячки, гострий респіраторний синдром та гострий неврологічний синдром, припиняє роботу примусової системи вентиляції та кондиціювання повітря;
- інформує керівника медичної установи, по підпорядкованості, про виявленого хворого (підозрілого) та проведених заходах;
б) при виявленні хворого (підозрілого) за межами медичного закладу до підтвердження діагнозу, обов'язки керівників медичних закладів районного підпорядкування обмежуються функціями організації госпіталізації виявлених хворих та подальшої інформації головного лікаря району, головного лікаря районної санепідстанції та керівника медичного закладу, на базі якого планується госпіталізація хворого (підозрілого).
5. Головного лікаря району (керівника міським управлінням охорони здоров'я) при надходженні інформації про виявлення хворого (підозрілого):
- оцінює дії медичних працівників при проведенні первинних заходів;
- організує та контролює роботу стаціонару, куди госпіталізовано хворого (підозрілого);
- викликає консультантів;
- інформує керівника медичної установи по підпорядкованості;
- дає вказівку підпорядкованим медичним закладам про необхідність посилення активного виявлення хворих з ознаками встановленої (запідозрюваної) інфекційної хвороби;
- корегує діяльність лікувально-профілактичних закладів з діяльністю санітарно-епідеміологічної служби.
6. Завідуючого патолого-анатомічним відділенням (лікаря-патологоанатома):
а) при надходженні трупа із встановленим діагнозом (підозрі):
- припиняє розтин інших трупів;
- визначає бригаду, яка буде займатись розтином трупа та вимагає звільнити приміщення присутнім особам,
- готує приміщення секційної до розтину трупа (виключає у приміщенні вентиляцію, відключає секційний стіл від каналізації, зачиняє вікна та двері (крім підозри на холеру)), готує ємності та дезинфекційні засоби у необхідній кількості для знезараження промивних вод, стерильний секційний набір, при підозрі на холеру - стерильний посуд для відбору матеріалу на бактеріологічне дослідження.
Розтин та відбір матеріалу для лабораторного дослідження при чумі, контагіозних вірусних геморагічних гарячках та інших небезпечних інфекціях обов'язково проводиться під контролем фахівця відділу особливо небезпечних інфекцій або протичумного закладу з додержанням вимог протиепідемічного режиму (додаток 9).
Розтин трупа та відбір матеріалу при холері (підозрі) проводиться у присутності епідеміолога територіальної санітарно-епідеміологічної станції.
Труп після розтину зрошують 3% розчином хлораміну, загортають у простирадло змочене дезинфекційним розчином.
б) При підозрі, що виникла під час розтину:
- необхідно тимчасово припинити подальший розтин трупа;
- труп накрити цератою (без застосування дезинфекційних засобів);
- персонал, присутній при розтині, повинен зняти фартух, халат, гумові рукавички, обробити відкриті частини тіла 0,5-1,0% розчином хлораміну або 70% спиртом, після чого одягти протичумний костюм (згідно діагнозу);
- інформувати головного лікаря установи про підозру на вищезгадані інфекції.
Подальші дії слід проводити згідно п. 6. пп. а).
Примітка. Поховання виконує спеціальна бригада, яка перевозить труп на кладовище або до крематорію з додержанням вимог протиепідемічного режиму згідно державних санітарних правил і норм (ДСанПіН 9.9.5.035-99).
Додаток 6 (обов'язковий)
ДІЇ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
санітарно-епідеміологічної служби при виявленні хворого або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології
1. Головного лікаря санітарно-епідеміологічної станції.
При отриманні повідомлення з лікувально-профілактичного закладу про виявлення хворого (трупа):
- інформує керівника санітарно-епідеміологічної станції по підпорядкованості;
- організує проведення заключної дезинфекції після госпіталізації хворого (підозрілого), вивозу трупа;
- організує епідеміологічне обстеження;
- організує відбір матеріалу для лабораторного дослідження (при холері);
- організує заходи щодо ізоляції виявлених контактуючих (при підтвердженні діагнозу);
- здійснює постійний контроль за своєчасністю та етапністю проведення заходів щодо локалізації вогнища.
Після підтвердження діагнозу, організує медико-санітарні заходи у відповідності з територіальним комплексним планом профілактики та боротьби з інфекційними та паразитарними захворюваннями.
2. Епідеміологічної бригади.
До складу бригади входять лікар-епідеміолог та помічник епідеміолога. При отриманні повідомлення про випадок захворювання (підозри) епідеміологічна бригада:
- виїздить безпосередньо до стаціонару, куди госпіталізовано хворого (підозрілого), маючи з собою спеціальний захисний одяг;
- одягає спеціальний захисний одяг відповідно до встановленого діагнозу (Додаток 5);
- отримує інформацію від лікаря стаціонару про проведені протиепідемічні заходи, спрямовані на попередження розповсюдження інфекції (ізоляція приміщень, правильність використання персоналом спеціального захисного одягу, наявність дезинфекційних засобів та здійснення поточної дезинфекції, організація та проведення дезинфекції транспорту, яким хворого було госпіталізовано, попередження інфікування довкілля та інше, при холері - обстеження хворого та направлення матеріалу у лабораторію), дає їм оцінку;
- у разі виявлення недоліків, організує та проводить їх ліквідацію;
- отримує інформацію від лікаря, який виявив хворого (підозрілого), про проведені протиепідемічні заходи за місцем виявлення хворого (підозрілого), оцінює епідемічну обґрунтованість діагнозу, уточнює коло осіб, які спілкувалися з хворим та заходи щодо попередження їх інфікування, уточнює ступень контакту лікаря з хворим, та використані ним при цьому засоби індивідуального захисту та інше;
- уточнює у хворого (підозрілого) епідеміологічні дані про захворювання, якщо дозволяє його стан;
- складає план подальших дій, спрямованих на локалізацію та ліквідацію вогнища;
- проводить подальше епідеміологічне обстеження за місцем виявлення хворого (підозрілого) та інших місцях, де перебував хворий у термін інкубаційного періоду (з метою виявлення можливого джерела інфекції, факторів її передачі, та встановлення осіб, які спілкувалися з хворим);
- відбирає (при холері) з об'єктів довкілля проби для бактеріологічного дослідження, визначає (при чумі) об'єкти, які підлягають дератизації, дезинсекції та дезинфекції;
- контролює ефективність проведення заключної дезинфекції;
- інформує головного лікаря санепідстанції щодо ситуації у вогнищі та обсягу проведених протиепідемічних заходів;
- після прибуття консультантів доповідає їм про проведені протиепідемічні заходи;
- при підтвердженні діагнозу разом з ними визначає необхідність ізоляції (проведення медичного нагляду), лабораторного обстеження та екстреної профілактики (превентивного лікування) осіб, які спілкувались з хворим та виконує інші заходи передбачені планом локалізації та ліквідації вогнища.
3. Дезинфекційної бригади.
Дезинфекційні бригади формуються з працівників дезинфекційних відділів санітарно-епідеміологічних станцій або дезинфекційної станції. До їх складу входять дезинфекціоніст, дезінструктор та два дезинфектора (склад може змінюватись залежно від ситуації).
Дезинфекційна бригада повинна бути оснащена усім необхідним для проведення заключної дезинфекції у місцях перебування хворого (з моменту його захворювання до госпіталізації) у максимально короткий термін (спеціальним захисним одягом, дезинфекційною апаратурою, дезинфекційними засобами, ємностями для їх приготування, цератовими або пластиковими мішками для транспортування речей хворого та інше). При відсутності стаціонарної дезинфекційної камери дезинфекційна бригада повинна бути забезпечена пересувною дезинфекційною камерою на автошасі.
Передбачається такий порядок проведення заключної дезинфекції:
- одягнення захисного одягу необхідно проводити перед приміщенням де знаходився хворий;
- апаратуру та необхідні дезинфекційні розчини готують також за межами приміщення, де буде проводитись заключна дезинфекція. У приміщеннях, де буде проводитись дезинфекція, необхідно закрити вікна та двері;
- щедро зрошуючи дезинфекційним розчином шлях поперед себе (починаючи з вхідних дверей), до приміщення входять дезинфекціоніст та один дезинфектор. Другий дезинфектор залишається зовні для прийому речей на камерну дезинфекцію та приготування додаткової кількості дезинфекційних розчинів;
- знезараження стін, меблів, побутових предметів, посуду, білизни, санітарно-побутових установок та інше, проводять з використанням дезинфекційних засобів, передбачених діючими інструкціями;
- кімната, де знаходився хворий, дезинфікується в останню чергу;
- по закінченні обробки приміщень, речі, які підлягають камерній дезинфекції складають у мішки, поверхня яких зрошується 3% розчином хлораміну;
- за межами приміщення, речі поміщають в ще один мішок, маркірують та відносять до машини;
