- визначення вірулентності культур за допомогою полімеразної ланцюгової реакції;
- визначення сероварів та фаговарів культур Vibrio cholerae non О1, виділених від людей;
- визначення чутливості до антибіотиків культур Vibrio cholerae non О1, виділених від людей методом серійних розведень;
- здійснення моніторингу біологічної характеристики культур Vibrio cholerae non О1, виділених від людей;
- створення колекції культур Vibrio cholerae non О1, виділених від людей;
- здійснення бактеріологічного контролю якості поживних середовищ, діагностичних холерних імунобіологічних препаратів відповідно до діючих ФС та/або АДН;
- здійснення методичного керівництва і контролю достовірності лабораторної діагностики в мікробіологічних лабораторіях незалежно від відомчої належності;
- підготовку інформаційних матеріалів з питань діагностики та характеристики штамів Vibrio cholerae non О1, що циркулюють на території країни.
Лабораторії установ 1 рівня управління передають виділені від людей та з об'єктів довкілля культури холерних вібріонів не О1 серогрупи для ідентифікації в лабораторії відділів ОНІ обласних, міських санепідстанцій.
Лабораторії - 2 рівня не пізніше 10 днів по закінченні ідентифікації передають культури холерних вібріонів не О1 серогрупи, що виділені від людей, до Центральної СЕС МОЗ України для подальшого вивчання.
При виникненні епідемічних спалахів, викликаних холерними вібріонами не О1 серогрупи, лабораторії 2 рівня терміново передають виділені культури до Кримської протичумної станції МОЗ України для оцінки їх вірулентності - визначення токсигенних властивостей.
5.4. Збереження референтних штамів в умовах лабораторії
Референтний штам Vibrio cholerae non О1 Р-9741, а також культури, що використовуються для перевірки середовищ, лабораторії 1 і 2 рівнів одержують в лабораторії особливо небезпечних інфекцій Центральної санепідстанції МОЗ України і Кримській протичумній станції МОЗ України.
Облік та рух штамів ведеться відповідно до вимог діючої нормативної документації.
Зберігають референтні штами на 0,3-0,4% напіврідкому агарі, виготовленому на бульйоні Мартена або іншому бульйоні (рН - 7,6) при кімнатній температурі під шаром стерильної вазелінової олії. Пересів культур проводиться кожні 6 місяців.
6. Протиепідемічні заходи
З огляду на складність диференціації холерних вібріонів О1 і не О1 серогруп, а також той факт, що холерні вібріони не О1 відносяться до II (токсигенні) та III (нетоксигенні) груп патогенності, необхідно проводити заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію вогнища захворювання.
При виникненні випадків ГКІ, викликаних токсигенними холерними вібріонами не О1 проводиться комплекс протиепідемічних заходів як і при випадках холери (наказ МОЗ України № 167 від 30.05.97 "Про удосконалення протихолерних заходів в Україні").
У разі виникнення випадків ГКІ, викликаних нетоксигенними холерними вібріонами не О1 та до визначення токсигенності, протиепідемічні заходи проводяться як і при інших випадках ГКІ (циркуляції токсигенних холерних вібріонів не О1 в Україні не виявлено).
6.1. Виявлення хворих і вібріононосіїв
Для своєчасного виявлення хворих і носіїв проводиться бактеріологічне обстеження хворих на гострі кишкові інфекції, а також визначені за епідпоказниками контингенти населення. Обов'язковому бактеріологічному обстеженню на холерні вібріони не О1 на всій території України підлягають ті ж контингенти, що і на холерні вібріони О1 (при зміні регламентуючої документації, слід користуватися обсягом профілактичних досліджень на холеру, що обумовлені діючими наказами).
6.2. Госпіталізація
При виникненні випадків ГКІ, викликаних токсигенними холерними вібріонами не О1 розгортається госпіталь для хворих.
Питання про госпіталізацію хворих і носіїв гострими кишковими захворюваннями, що викликані нетоксигенними холерними вібріонами не О1, вирішується індивідуально за клінічними та епідеміологічними показниками. Рекомендується госпіталізувати хворих, що мають важкий та середньої важкості перебіг хвороби; працівників дитячих дошкільних та підліткових закладів, громадського харчування, торгівлі та інші декретовані групи населення; дітей до 2-х років; дітей, що відвідують дитячі дошкільні заклади, хворих, від яких виділені токсигенні штами холерних вібріонів не О1 групи; хворих, у яких за місцем проживання немає умов для дотримання необхідного санітарно-протиепідемічного режиму. Хворих з діареями госпіталізують у провізорне відділення.
6.3. Заходи у відношенні контактних. За особами, що були у спілкуванні з хворими ГКІ, викликаними холерними вібріонами не О1, встановлюється медичне спостереження за місцем роботи (навчання) терміном на 5 днів з часу ізоляції хворого чи вібріононосія.
Контактних з хворими ГКІ, викликаними токсигенними холерними вібріонами не О1 - за місцем проживання (при необхідності - за місцем роботи); осіб з числа декретованої групи населення; дітей, що відвідують дитячі дошкільні заклади рекомендується госпіталізувати в ізолятор та обстежити одноразово на патогенні вібріони і на патогенну флору.
При виявленні контактів осіб особливу увагу звертають на потенційні групи ризику (декретовану групу), так як при залученні їх у епідпроцес можлива реалізація механізмів передачі, а саме:
- працівники харчових підприємств і осіб що до них прирівняні;
- підопічні та персонал закритих колективів;
- діти, що відвідують дитячі дошкільні заклади та оздоровчі установи.
Екстрена профілактика проводиться за рішенням лікаря епідеміолога при наявності показань. Призначати екстрену профілактику контактним необхідно лише у разі контакту з хворим ГКІ, у якого виділено токсигенний холерний вібріон не О1 групи або при неможливості вплинути на інші ланки епідпроцесу (джерело і механізм передачі), наприклад, при виникненні спалахів у закритих спеціалізованих установах для осіб з порушеною психікою та ін.
6.4. Епідеміологічне обстеження спрямоване на виявлення джерела, факторів і шляхів передачі збудника інфекції з метою визначення межі вогнища і обсягу необхідних заходів по локалізації і ліквідації спалаху. Епідеміологічному обстеженню підлягає кожен випадок ГКІ і вібріононосійства, викликаний холерними вібріонами О1. При епідеміологічному обстеженні з'ясовують:
- контактних осіб за місцем проживання, роботи, навчання і стану здоров'я ;
- осіб, які спілкувалися протягом останніх 5 діб;
- характер водокористування (централізоване, децентралізоване), яку воду вживає хворий (сиру, кип'ячену);
- характер харчування (де харчується, якими продуктами, звідки поступають продукти, хто готує їжу);
- місце перебування хворого за останні 5 діб до початку захворювання, якщо хворий виїжджав з будинку, то з'ясовуються можливі фактори зараження;
- участь у масових заходах, пов'язаних з прийомом їжі: відвідування родичів і знайомих, весілля, похорон та ін.;
- наявність супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура.
У вогнищі проводять:
- виявлення, обстеження і спостереження за контактними;
- відбір проб продуктів потенційно небезпечних в епідеміологічному плані (морепродукти, риба, м'ясні, молочні продукти);
- відбір проб води на бактеріологічний (на вібріофлору, на патогенну мікрофлору) і санітарно-хімічний аналізи;
- заключну дезінфекцію препаратами, які містять хлор або іншими сучасними дезінфекційними препаратами, які знезаражують V. choierae (при цьому користуються препаратами, які зареєстровані в Україні та режимами дезінфекції, зазначеними в діючих нормативно- методичних документах);
- гігієнічне виховання населення з питань епідеміології та профілактики холери та інших гострих кишкових інфекцій.
6.5. Диспансерний нагляд рекомендується встановлювати за всіма перехворілими гострими кишковими інфекціями, що викликані токсигенними штамами холерних вібріонів не О1 групи терміном на 3 місяці. У перший місяць проводиться бактеріологічне дослідження випорожнень 1 раз у 10 днів, надалі - 1 раз на місяць. Перший забір матеріалу на дослідження здійснюється після прийому проносного (сірчанокислий магній - для дорослих, дітям - відповідно до віку).
При ГКІ, де збудником є нетоксигенний штам холерного вібріона не О1, рекомендується проводити диспансерний нагляд за:
- працівниками харчових підприємств і особами, які прирівняні до них - протягом 1 місяця з 2-х кратним бактеріологічним обстеженням, що проводиться наприкінці нагляду з інтервалом у 2-3 дні;
- дітьми, що відвідують дошкільні установи, школи-інтернати, протягом 1 місяця після одужання з щоденним оглядом випорожнень.
Диспансерний нагляд здійснюється лікарем кабінету інфекційних захворювань, при відсутності кабінету - дільничним лікарем.
У випадку виявлення вібріононосійства у реконвалесцентів необхідна їх госпіталізація для повторного курсу лікування. Зняття з обліку проводиться лікарем кабінету інфекційних захворювань або дільничним лікарем разом з епідеміологом.
За клінічними (важкий перебіг захворювання) та епідеміологічними (незадовільні санітарно-гігієнічні умови, повторні захворювання у вогнищі) показниками, термін диспансерного нагляду і кратність бактеріологічного обстеження можуть бути збільшені.
7. Профілактичні заходи
7.1. Бактеріологічний контроль за об'єктами довкілля
Бактеріологічне дослідження проб з об'єктів довкілля на наявність холерних вібріонів не О1 проводиться паралельно з дослідженням на холеру.
Кількість об'єктів довкілля, кратність досліджень, кількість місць забору проб з об'єктів довкілля визначається закладами державної санітарно-епідеміологічної служби з урахуванням місцевих умов (стан водопостачання і каналізації, захворюваність гострими кишковими інфекціями, інтенсивність використання населенням відкритих водоймищ, тощо).
7.2. Санітарно-гігієнічні заходи
При виникненні гострих кишкових захворювань, викликаних холерними вібріонами не О1, посилюється постійний контроль за станом водопостачання, очищенням і знезараженням стічних вод, своєчасністю санітарного очищення населених міст, дотриманням санітарно-гігієнічного режиму на підприємствах громадського харчування і торгівлі, харчових підприємствах, комунальних об'єктах. З'ясовується наявність аварій і поривів на водопостачальній і каналізаційній мережі.
Якщо встановленим чи передбачуваним фактором передачі є вода відкритих водоймищ, посилюється бактеріологічний контроль за водою технічних і питних водопроводів, за водою відкритих водоймищ і режимом хлорування водопроводів і каналізаційних очисних споруд. Збільшується кількість проб та кратність лабораторних досліджень води відкритих водоймищ. Додаткові точки забору проб об'єктів довкілля встановлюються, в першу чергу, в місцях скидання стічних вод і в місцях масового відпочинку населення. За епідемічними показаннями, вводиться (при виділенні токсигенних не О1 групи холерних вібріонів) обмежувальні заходи щодо водокористування відкритими водоймами в місцях, визначених місцевими органами державного санепіднагляду.
При виділенні холерних вібріонів не О1 з водопровідної води проводиться хлорування води водопроводів.
Посилення режиму знезараження необхідно проводити з урахуванням ефективності очищення і потреби у хлорі стічних вод. Залишкова доза хлору повинна бути не менше 1,5 мг/л, якщо колі-індекс становить не більше 1000 при наявності споруджень повного біологічного очищення і після 30 хвилин контакту. У випадку контакту біологічно очищених стічних вод з дезінфікуючими речовинами до 15 хвилин, варто проводити хлорування з одночасним підкисленням рідини, що знезаражується, до рН 5,5-6,0 з таким розрахунком, щоб концентрація залишкового хлору складала 1,0 мг/л, а колі-індекс не перевищував 3000 (закриті каналізаційні системи).
У спорудах механічного очищення і після 30 хвилин контакту, концентрація залишкового хлору повинна складати 4,5 мг/л, колі-індекс не більш 3000. У випадку одночасного підкислення стічних вод концентрацію залишкового хлору варто зменшити до 1,5-2,0 мг/л при контакті 30 хвилин. Колі-індекс у такій воді не повинен перевищувати 10 000.
Знезараження банно-пральних установ проводять за допомогою хлорування з таким розрахунком, щоб концентрація залишкового хлору складала 5,0 мг/л після 15 хвилин контакту, а колі-індекс води після очистки не перевищував 10 000.
При реєстрації 3-х і більше випадків захворювання, пов'язаних з підприємствами громадського харчування проводиться:
- санітарно-епідеміологічне обстеження підприємства громадського харчування;
- триразове бактеріологічне обстеження обслуговуючого персоналу на патогенну флору і на холеру;
- бактеріологічне дослідження проб харчових продуктів, води і змивів з устаткування;
- перевіряється повнота і своєчасність проходження медоглядів персоналом;
- з'ясовується наявність (за останні 5 днів) хворих серед персоналу з клінікою подібної до ГКІ, а також наявність захворілих ГКІ серед членів їх родин;
- на об'єкті проводиться заключна дезінфекція препаратами, що містять хлор або іншими препаратами, які зареєстровані в Україні та ефективні для V.cholerae;
- впроваджується посилений дезінфекційний режим терміном на 5 днів з моменту проведення заключної дезінфекції.
7.3. Санітарно-освітня робота спрямовується на виховання санітарної культури у населення та елементарних гігієнічних навичок, використовуючи листівки, стінгазети, виступи по телебаченню, радіо, в періодичній пресі, демонстрації відповідних фільмів.
Директор Департаменту державного, С.П.Бережновсанітарно-епідеміологічного нагляду
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
07.04.2004 № 185
ПОЛОЖЕННЯ
про референс-лабораторію МОЗ України з діагностики та ідентифікації холерних та інших патогенних вібріонів
Функції референс-лабораторії з діагностики та ідентифікації холерних та інших патогенних вібріонів (далі референс-лабораторія) покладаються на бактеріологічну лабораторію Кримської протичумної станції МОЗ України.
