6.19 Гасіння труб, що загорілися, проводять вогнегасними сполуками (засобами), двоокисом вуглецю, піною, вогнегасними порошками, розпиленою водою зі змочувачами. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах за ГОСТ 12.4.121 і захисних костюмах за нормативною документацією, затвердженою в установленому порядку.
6.20 Труби стійкі до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб повертають на переробку у вироби, що допускають використання вторинної сировини, або знешкоджують згідно з затвердженими в установленому порядку санітарними правилами, які передбачають порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення промислових відходів.
6.21 При проведенні випробувань труб за 5.3 з використанням гліцерину додержуються вимог безпеки за ГОСТ 6259.
ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.15
7 Правила приймання
7.1 Труби приймають партіями за установленим на підприємстві-виробнику порядком. Партією вважають кількість труб одного номінального зовнішнього діаметра і однієї номінальної товщини стінки, виготовлених із однієї марки та партії вихідної сировини на одній технологічній лінії і супроводжуються одним документом про якість.
Документ про якість повинен містити:
- найменування і (або) товарний знак підприємства-виробника;
- номер партії і дату виготовлення;
- умовне позначення труби;
- розмір партії в метрах;
- марку вихідної сировини;
- результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам даного стандарту.
Розмір партії повинен бути не більше:
- - для труб діаметром 10; 12; 16; 20; 25; ;
- для труб діаметром 40; ;
- - для труб діаметром 63; ;
- - для труб діаметром 90; 110; 125; 140; ;
- - для труб діаметром 180; 200; 225; 250; ;
- - для труб діаметром 315; 355; ;
- - для труб діаметром і вище.
7.2 Кожна партія вихідної сировини повинна супроводжуватись документом про якість, що містить:
- найменування і товарний знак підприємства-виробника;
- умовне позначення вихідної сировини;
- номер партії;
- розмір (масу) партії нетто в кг;
- результати проведених випробувань властивостей вихідної сировини за показниками 1-5 таблиці 7;
- результати випробувань за іншими показниками згідно з нормативною документацією на вихідну сировину.
Розміри партій вихідної сировини за ГОСТ 26996.
7.3 Для вхідного контролю властивостей вихідної сировини за відносним подовженням при розриві і показником текучості розплаву проводять відбір не менше шести проб матеріалу методом випадкової вибірки в межах однієї партії загальною масою не менше за ГОСТ 26996.
Для контролю якості труб за показниками зовнішнього виду поверхні, розмірів, відносного подовження при розриві, межі текучості при розтягуванні і опорі удару відбирають не менше п'яти проб у вигляді відрізків труб.
Для контролю стійкості труб при постійному внутрішньому тиску, при нормальній і підвищеній температурах, модуля пружності при розтягуванні, зміни довжини труб після прогрівання відбирають не менше трьох проб на кожну температуру випробування.
Для визначення середнього коефіцієнта лінійного теплового розширення труб - одну пробу.
Відбір проб проводять рівномірно протягом виробництва методом випадкової вибірки. Орієнтовна довжина однієї проби для випробувань при діаметрах 10- - не менше ; - не менше ; - не менше ; - не менше ; 90- - не менше ;
125 не менше ; 225- - не менше ; 450- - не менше ; 800- - не менше ; 1400- - не менше .
7.4 Частота контролю показників і відповідні номери пунктів даного стандарту, регламентуючих значення цих показників, наведені в таблиці 10.
7.4.1 Підприємство-виробник труб проводить вхідний контроль вихідної сировини на кожній партії за 5.4 і за пунктами 1-3 таблиці 10.
7.4.2 У залежності від призначення випробування труб розподіляються на приймально-здавальні, періодичні і кваліфікаційні (визначення за ДСТУ 3021).
Приймально-здавальні випробування необхідно проводити на кожній партії труб за показниками 4-10, що наведені в таблиці 10.
ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.16
Таблиця 10
|
Найменування показника
|
Вимоги до показника (номер пункту даного стандарту) |
Частота контролю
|
|
1 Застосована вихідна сировина |
За 5.4 |
На кожній партії вихідної сировини |
|
2 Відносне подовження вихідної сировини при розриві |
За 5.4 і за 2 (таблиця 7)
|
Те саме
|
|
3 Показник текучості розплаву |
За 5.4 і за 4 (таблиця 7) |
"
|
|
4 Маркування труб
|
За 5.5
|
На кожній партії труб |
|
5 Упакування труб |
За 5.6 |
Те саме |
|
6 Зовнішній вид поверхні |
За 5.1 |
" |
|
7 Розміри труб,овальність
|
За 4.1, таблиця 2, таблиця 3 |
“
|
|
8 Відносне подовження труб при розриві |
За 5.2 і за 1 (таблиця 5) |
“
|
|
9 Межа текучості при розтягуванні |
За 5.2 і за 2 (таблиця 5) |
На кожній партії труб
|
|
10 Опір удару при двохопорному вигині для труб з e„ > - |
За 5.2 і за 3 (таблиця 5)
|
Те саме
|
|
11 Стійкість труб при постійному внутрішньому тиску при 20°С - 1 год.
|
За 5.3 (таблиця 6)
|
На кожній 15-й партії, кожного типорозміру, але не рідше одного разу на один місяць |
|
12 Зміна довжини труб після прогрівання
|
За 5.2 і за 4 (таблиця 5)
|
На кожній 40-й партії, кожного типорозміру, але не рідше одного разу натри місяці |
|
13 Модуль пружності труб
|
За 5.3 і за 6 (таблиця 5)
|
На кожній 40-й партії, кожного типорозміру, але не рідше одного разу натри місяці |
|
14 Стійкість труб при постійному внутрішньому тиску при 95°С - 1000 год
|
За 5.3 ( таблиця 6)
|
На кожній 100-й партії, кожного типорозміру, але не рідше одного разу на шість місяців |
|
15 Стійкість труб при постійному внутрішньому тиску при 110°С-8760 год
|
За 5.3 (таблиця 6)
|
При освоєнні виробництва, зміні марки сировини чи способу виробництва, але не рідше одного разу на 24 місяці |
ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.17
7.4.3 Періодичні випробування труб необхідно проводити в обсягах і термінах, установлених показниками 11-15 таблиці 10.
Підприємство-виробник труб повинне подати організації, яка проводить кваліфікаційні випробування, копії протоколів щодо проведення на заводі-виробнику випробувань матеріалу (сировини) за 5.4 за пунктами 1, З, 5 таблиці 7.
7.5 При одержанні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником, наведеному в пунктах 1-10 таблиці 10, за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці. При одержанні незадовільного результату повторного контролю партію бракують.
7.6 При одержанні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником, наведеному в пунктах 11-14 таблиці 10, за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці груб. При одержанні незадовільних результатів повторного контролю труб, подальша участь цієї технологічної лінії в формуванні партії закінчується. Уточнюють технологічний процес, після чого партії труб з даної технологічної лінії контролюють до одержання задовільних результатів за даним показником не менше ніж у трьох наступних партіях.
7.7 Для проведення випробувань труб з ціллю сертифікації вибирають не менше ніж по одному типорозміру із наступних груп труб за номінальним зовнішнім діаметром: 10-, 63-, 140-, 280-, 450- і 800-.
7.8 На торці труб у прямих відрізках і в бухтах необхідно щільно насадити заглушки, виготовлені із будь-якого полімерного матеріалу (в т.ч. і вторинної сировини). Товщина стінки заглушки повинна бути не менше . Допускається проводити насадку заглушок за номінальним зовнішнім діаметром труб і за внутрішнім діаметром.
8 Методи випробувань
8.1 Із кожної проби, відібраної за 7.3.2, виготовляють зразки для випробувань згідно з вимогами даного розділу.
8.2 Випробування проводяться не раніше ніж через 24 год після виготовлення труб.
8.3 Зовнішній вид поверхні труб визначають візуально без використання збільшувальних приладів порівнянням зразків труб з контрольним зразком.
8.4 Визначення розмірів труб виконується при температурі (23±2)°С після їх видержки не менше 2 год за зазначеною температурою.
8.4.1 Вимірювальний інструмент, що застосовують:
- рулетка за ГОСТ 7502 ;
- металева рулетка за ГОСТ 427 ;
- штангенциркуль за ГОСТ 166;
- стінкоміри С-10-А, С-25 за ГОСТ 11358 з подовженою п'ятою.
Примітка. Допускається застосування спеціального вимірювального інструменту, що забезпечує відповідну точність вимірювання і атестованого в установленому порядку.
8.4.2 Вимірювання середнього зовнішнього діаметра ( den) проводять у двох перерізах кожного зразка на відстані не менше від торців. Для труб діаметром і менше за середній зовнішній діамеїр приймають середній арифметичний вимір діаметра в двох взаємно перпендикулярних напрямках. Виміри проводять штангенциркулем з похибкою не більше .
Для труб діаметром понад середній зовнішній діаметр, мм, обчислюють за формулою
де А - периметр труби, виміряний рулеткою, мм;
В - товщина стрічки рулетки, мм.
Значення d em округлюються до .
8.4.3 Вимір овальності проводять не менше ніж у 4-х перерізах кожного зразка, визначивши різницю максимального і мінімального значень зовнішнього діаметра, виміряних у кожному перерізі. Як значення овальності приймається середнє арифметичне за результатами не менше ніж чотирьох вимірів.
Для труб діаметром до вимір проводять штангенциркулем або мікрометром типу МК з похибкою не більше . Для труб з діаметром більше вимір проводять рулеткою з похибкою не більше .
8.4.4 Товщину стінки труб ( em ) заміряють мікрометром типу МТ (ГОСТ 6507) або стінкоміром С-10А, С-25 з похибкою не більше у чотирьох рівномірно розподілених за колом точках по обох торцях на відстані від них не менше .
ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.18
8.4.5 Довжину труб вимірюють рулеткою з похибкою не більше . Довжину труб у бухтах необхідно визначати діленням маси бухти, зваженої з похибкою не більше 0,5 %, на значення розрахованої лінійної щільності труби із таблиці 1.
8.4.6 Зміну розмірів труб після прогрівання у повітряному середовищі визначають згідно з ГОСТ 27078.
Випробування проводять на трьох зразках завдовжки по . На зовнішню поверхню кожного зразка наносять три лінії паралельно осі труб на однаковій відстані один від одного. На кожній лінії роблять дві відмітки по периметру на відстані від торців зразків. Відстань між відмітками (Lo) повинна становити не менше при температурі (23±2)°С і вимірюватись з похибкою не більше .
Після кондиціонування при температурі (23±2)°С протягом не менше 2 год зразки поміщають у термошафу або термокамсру на скляну підкладку, посилану тальком, і видержують при підвищеній температурі згідно з умовами, що наводяться в таблиці 11.
Таблиця 11
|
Матеріал труби |
Температура випробувань, °С |
Мінімальний час видержки ч, хв |
|
ПП-100 тип 1 |
150±2 |
120±2 |
|
ПП-80 тип 2 |
150±2 |
120+2 |
|
ПП-80 тип 3 |
135±2 |
120+-2 |
Зміна розмірів зразків після прогрівання Д, у відсотках, обчислюють за формулою:
де Lo і L - середнє арифметичне значення довжин між позначками відповідно до і після прогрівання за результатами вимірів трьох зразків, мм.
8.5 Середній коефіцієнт лінійного теплового розширення визначають за ГОСТ 15173 на зразках завдовжки не менше , квадратного поперечного перерізу із стороною (7±0,5) мм, вирізаних із проби продукції, відібраної за 7.3.2, в осьовому напрямку. Кількість зразків для випробувань не менше трьох. Випробування проводять послідовно, вимірюючи довжину зразків після термостатування в їх крайніх межах інтервалу температур від Ті=23°С до T2=110°С. Температуру вимірюють з похибкою ±1°С за допомогою термопари, а подовження - індикатором з похибкою ±. Термостатування зразка при температурі вимірювання проводять до тих пір, поки не закінчиться подовження зразка.
Середній коеффіцієнт лінійного теплового розширення в установленому інтервалі температур, виражений в град.С -1 , визначають за формулою
( 1/Lо) ( L - L o )
a =--------------------------- , ( 8.3 )
( T2 - T1 )
де T1 і T2 - нижня і верхня межі інтервалу температур, С,
l o і l - відповідно довжина зразка при нижній і верхній межах температурного інтервалу, мм.
а результат випробувань приймають середнє арифметичне значень окремих зразків, з округленням до
1х10-6 °С-1.
8.6 Межу текучості при розтягуванні і відносне подовження труб при розриві визначають згідно з ГОСТ 11262 на зразках типу 1 для труб з е„ < = і на зразках типу 2 для труб з en > = .
Із однієї проби продукції, відібраної за 7.2, виготовляють по 1 зразку. Виготовлення зразків за ГОСТ 26277. Випробування проводять при температурі (23±2) град. С і швидкості розсування затискачів випробувальної машини 100 мм/хв. Кількість зразків для випробування - не менше 5.
