ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила та норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень)
СанПиН 6027 А-91 Санитарные правила и нормы применения полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования (Санітарні правила і норми застосування полімерних матеріалів у будівництві. Гігієнічні вимоги)
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання)
MB 8.8.2.4-127-2006 Визначення та гігієнічна оцінка показників токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів
3 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПОЗНАКИ
3.1 Лінолеум виготовляють одноколірним, багатоколірним або мармуроподібним.
3.2 Лінолеум за видом захисного шару лицьової поверхні поділяють на види, які позначають:
– П - верхній шар із полівінілхлоридної плівки з нанесеним друкованим малюнком;
– Ш - верхній шар із прозорого полівінілхлориду;
– Н - верхній шар із полівінілхлориду з наповнювачем.
3.3 За фактурою лицьової поверхні лінолеум може виготовлятись з гладенькою або тисненою поверхнею. Фактура і колір лицьової поверхні повинні відповідати зразкам-еталонам виробника.
3.4 Умовна познака лінолеуму при замовленні та в іншій документації складається із:
- скороченої назви - лінолеум ПВХ;
- познаки виду згідно з 3.2;
- познаки ширини та товщини в міліметрах;
- цифрової познаки кольору та фактури лицьової поверхні згідно з каталогом зразків-еталонів підприємства-виробника;
- познаки цього стандарту.
Приклад умовної познаки лінолеуму із захисним шаром з полівінілхлоридної плівки завширшки , завтовшки , відповідного кольору та фактури лицьової поверхні ХХХХ-ХХ:
“Лінолеум ПВХ-П 1200 х 2,0 ХХХХ-ХХ ДСТУ Б 6.2.7-160:2008".
4 ГЕОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ
4.1 Основні розміри лінолеуму наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
У міліметрах
|
Назва показника |
Значення показника |
|
Довжина |
Від 12000 до 24000 з інтервалом 500 |
|
Ширина |
Від 1200 до 4500 з інтервалом 50 |
|
Товщина загальна, не менше 1,6 |
1,6 |
|
Товщина поверхневого захисного шару, не менше |
0,15 |
|
Примітка. Допускається за погодження зі споживачами виробляти лінолеум інших розмірів за довжиною та шириною за умови дотримання всіх інших вимог цього стандарту. |
4.2 Граничні відхилення від основних розмірів лінолеуму не повинні перевищувати таких значень у міліметрах:
- за довжиною ± 100;
- за шириною ±20;
- за загальною товщиною ± 0,20;
- за товщиною поверхневого захисного шару ±0,02.
4.3 Кромки лінолеуму повинні бути паралельні. Відхилення від паралельності кромок не повинні перевищувати на .
Допускається за погодженням із споживачем виготовляти лінолеум без обрізки кромок.
4.4 Лінолеум виготовляють у вигляді полотна, яке згортають у рулони. Рулони лінолеуму можуть складатися з двох кусків, причому довжина меншого з них повинна бути не менше ніж .
4.5 Загальна кількість рулонів, що складаються з двох кусків, у партії не повинна перевищувати 10%.
5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Лінолеум повинен відповідати вимогам цього стандарту та виготовлятись відповідно до технологічного регламенту, розробленого виробником відповідно до встановленого порядку.
5.2 Зовнішній вигляд
5.2.1 Колір, малюнок та фактура лицьової поверхні повинна відповідати кольору, малюнку та фактурі лицьової поверхні зразків-еталонів виробника, затвердженим у встановленому порядку.
Примітка 1. Не допускаються різні відтінки кольору основного фону та друкованого малюнка в одній партії.
Примітка 2. Різні відтінки кольору основного фону та друкованого малюнка в різних партіях не є браковочним показником.
5.2.2 На лицьовій поверхні лінолеуму не допускаються напливи, подряпини, пузирі, складки, плями, спотворення малюнка та бризки від фарби.
5.2.3 Одноколірний лінолеум повинен мати рівномірне забарвлення по площині полотна з лицьового боку.
5.2.4 На кромках не повинно бути надривів чи інших дефектів.
5.2.5 На зворотній поверхні не повинно бути руйнування підкладкового шару чи інших дефектів зовнішнього вигляду.
5.3 Фізико-технічні показники лінолеуму повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
Таблиця 2
|
Назва показника |
Значення показника для виду |
||
|
|
П |
Ш |
Н |
|
Стираність, мкм, не більше |
60 |
90 |
100 |
|
Абсолютна залишкова деформація, мм, не більше |
0,35 |
0,45 |
0,45 |
|
Зміна лінійних розмірів, %, не більше |
0,5 |
||
|
Міцність зв'язку між підосновою і полімерним шаром, Н/м (кгс/м), не менше |
294 (30) |
||
|
Міцність зв'язку між поверхневим захисним шаром і полімерним шаром, Н/м (кгс/м), не менше |
980(100) |
||
|
Питомий поверхневий електричний опір, Ом, не більше |
5-1015 |
||
|
Кольоростійкість*, порогів, не більше |
6 |
||
|
Рівномірність забарвлення*, порогів, не більше |
4 |
||
|
* Показники визначаються лише для одноколірного лінолеуму |
5.4 Сировинні матеріали
5.4.1 Для виготовлення лінолеуму використовують:
- полівінілхлорид суспензійний згідно з ГОСТ 14332;
- полівінілхлорид емульсійний згідно з ГОСТ 14039;
- діоктилфталат згідно з ГОСТ 8728;
- стеарокс-6 згідно з ГОСТ 8980;
- карбамід згідно з ГОСТ 2081;
- діоксид титану згідно з ГОСТ 9808;
- пігмент жовтий залізоокисний згідно з ГОСТ 18172;
- плівку полівінілхлоридну з друкованим рисунком згідно з ГОСТ 9998;
- тканинну підоснову згідно з чинним нормативним документом;
- крейду згідно з ГОСТ 12085.
5.4.2 Допускається використання інших подібних сировинних матеріалів, що відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів і не погіршують якості лінолеуму.
5.4.3 Сировинні матеріали повинні супроводжуватись документами про якість та повинні бути дозволені до використання за призначенням центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗУВАННЯ
6.1 Лінолеум може бути дозволений до застосування в будівництві тільки за результатами його гігієнічної оцінки, в тому числі оцінки токсичності продуктів горіння, здійсненої за методиками, затвердженими МОЗ України, та іншої документації, узгодженої із МОЗ України і за наявності висновку санітарно-епідеміологічної експертизи відповідно до наказу МОЗ України № 120 від 14.03.2006 р.
6.2 За результатами гігієнічної оцінки уточнюються умови застосування лінолеуму – тип будівель, гранична насиченість, температура, вологість повітря та кратність обміну повітря будівель, які вносяться до нормативних документів, та інструкції щодо застосування лінолеуму. Обсяг досліджень визначається у кожному конкретному випадку відповідно до галузі застосування (типу будівлі) та умов застосування (насиченість матеріалу, кратність обміну повітря, відносна вологість і температура повітря).
6.3 Лінолеум повинен відповідати гігієнічним вимогам СанПиН 6027 А і MB 8.8.2.4-127.
6.4 Сировинні матеріали при постачанні повинні супроводжуватись паспортами безпеки та, за необхідності, вказівками щодо поводження з матеріалом.
6.5 Лінолеум відноситься до горючих матеріалів. Група горючості лінолеуму – згідно з ДСТУ Б В.2.7-19 – Г-3.
6.6 Сировинні матеріали необхідно зберігати в призначених для цього приміщеннях із дотриманням вимог безпеки, передбачених супровідними документами на ці матеріали та використовувати за дотримання вимог супровідних документів.
6.7 Виготовлення лінолеуму необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСТУ 3273 за дотримання загальних вимог до повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005.
6.8 Лінолеум і сировинні матеріали для їх виготовлення не повинні виділяти в повітря робочої зони шкідливі речовини в кількостях, що перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК). ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, клас небезпеки та особливості дії необхідно визначати відповідно до ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.1.007.
6.9 В умовах виробництва якість повітря робочої зони контролюється за вмістом таких речовин відповідно до ГОСТ 12.1.005: хлористий вініл – ГДК р.з. 5/1 мг/м3, клас небезпеки І; толуол – ГДК р.з. 50 мг/м3, клас небезпеки III; ксилол – ГДК р.з. 50 мг/м3, клас небезпеки III; бензол – ГДК р.з. 15/5 мг/м3, клас небезпеки II; хлористий водень – ГДК р.з. 5 мг/м3, клас небезпеки II.
6.10 Контроль концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюють відповідні уповноважені служби центрального органу виконавчої влади України в системі охорони здоров'я відповідно до чинних методичних документів.
6.11 При виконанні виробничих операцій, які супроводжуються виділенням в повітряне середовище шкідливих речовин, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту:
- рукавиці - згідно з ГОСТ 12.4.010;
- засоби індивідуального захисту органів дихання - згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041;
- захисні окуляри -згідно з ГОСТ 12.4.013;
- взуття - згідно з ГОСТ 12.4.162;
- спецодяг - згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575.
6.12 Загальні вимоги безпеки при виготовленні лінолеуму повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002. Виробниче обладнання повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
6.13 За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати ГОСТ 12.1.004, ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.001.
6.14 Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення відповідно до СНиП 2.04.05 і ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією відповідно до СНиП 2.04.01.
6.15 Рівень шуму у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати допустимих норм відповідно до ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037.
6.16 При виготовленні лінолеуму необхідно дотримуватись вимог СП 1042 та правил переміщення вантажів згідно з ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020.
6.17 Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати санітарним нормам ДСН 3.3.6.042.
6.18 Стічні води необхідно скидати в каналізаційну систему із дотриманням вимог СанПиН 4630.
6.19 Контроль за вмістом викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря виробник повинен здійснювати відповідно до ГОСТ 17.2.3.02. Викиди шкідливих речовин в атмосферу не повинні перевищувати гранично-допустимих викидів, встановлених ДСП 201.
6.20 При виготовленні лінолеуму відходи сировинних матеріалів, придатні для використання, повертають до технологічного циклу для повторної переробки.
6.21 Відходи виробництва, що не підлягають повторній переробці, та відходи засобів пакування складають у спеціально відведених для цього місцях і утилізують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.
7 МАРКУВАННЯ
7.1 Маркування лінолеуму повинно відповідати вимогам цього стандарту.
7.2 На кожне полотно лінолеуму в рулоні або бобіні та на кожну упаковку повинна бути наклеєна паперова етикетка з маркуванням або нанесений штамп незмивною фарбою.
7.3 В маркуванні повинно бути вказано:
- назву підприємства-виробника, його товарний знак та адресу;
- умовну познаку лінолеуму;
- номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);
- кількість лінолеуму в рулоні або бобіні (м2/пог.м);
- маніпуляційний знак або напис "Оберігати від вологи" згідно з ГОСТ 14192 та попереджувальний напис "Не кидати";
- гарантійний термін зберігання;
- знак відповідності відповідно до ДСТУ 2296 для сертифікованого лінолеуму.
7.4 Маркування повинно бути виконане українською мовою. При відвантаженні лінолеуму за межі України маркування додатково виконують мовою, визначеною договором на постачання.
8 ПАКУВАННЯ
8.1 Лінолеум згортають лицьовою стороною всередину рулону.
Якщо рулони складаються із двох кусків, довжина меншого із них повинна бути не менше ніж . За погодженням зі споживачем допускається згортати лінолеум в рулони лицьовою стороною назовні.
8.2 Рулони запаковують з урахуванням захисту торців папером згідно з ГОСТ 2228, ГОСТ 8273, ГОСТ 8828 або поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 10354, ГОСТ 25951 та перев'язують поперек у два пояси шпагатом згідно з ГОСТ 17308 або заклеюють липкою стрічкою згідно з ГОСТ 20477.
8.3 Допускається за погодженням зі споживачем відвантажувати лінолеум без пакування перев'язаним поперек не менше ніж у три пояси шпагатом згідно з ГОСТ 17308 або заклеюють липкою стрічкою згідно з ГОСТ 20477.
8.4 Кінці обв'язувальних ниток повинні бути міцно закріплені.
Відстані від торців рулону до поясів перев'язки повинні бути не менше .
8.6 Допускається за погодженням зі споживачем згортати лінолеум в бобіни, лицьовою стороною всередину, з довжиною полотнища від до . Граничне відхилення від задекларованої довжини бобін не повинно перевищувати +3,0 %; -1,0 %.
8.7 До упакованого рулону або бобіни повинен бути прикріплений зразок лінолеуму.
