Страница 31: ДНАОП 1.8.10—1.14—97. ДНАОП 1.8.10-1.14-97 ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ ДЛЯ КОНДИТЕРСКОГО ПРОИЗВОДСТВА (43839)

4.1.6. При виконанні робіт з застосуванням автоклавів необхідно дотримуватись вимог безпеки, викладених в інструкції по їх експлуатації.

4.1.7. Усі співпрацівники дільниці отримання посівного матеріалу повинні носити на робочому місці стерильні халати (або комбінезони), головні убори (косинки або ковпаки) та чисте взуття.

4.2. Приготування живильних розчинів

4.2.1. Нагрівання та кип’ятіння води у варильному котлі, бродильному апараті (або спеціальній ємкості) необхідно провадити при зачиненій накривці люка.

4.2.2. Заповнення варильного котла або бродильного апарата живильним розчином не повинне перевищувати 2/3 їх об’єму.

4.2.3.Під час роботи перемішувальних пристроїв у варильному котлі або бродильному апараті не дозволяється відкидати накривку люка.

4.2.4. Подавання меляси, рафінадної патоки, розчинів у варильні котли та бродильні апарати повинно бути механізованим.

4.3. Процес ферментації у виробництві молочної кислоти

4.3.1. Подавання розчинів, суспензій та завантаження сипких матеріалів у бродильні апарати та декантатори (відстійники) повинно бути механізованим.

4.3.2. Для попередження викидання рідин при їх спінюванні заповнення апартатів не повинне перевищувати 2/3 їх об’єму.

4.3.3. Подавання крейдяного або вапняного молока до бродильного апарата або декантатора слід проводити поступово, несильним та переривчастим струменем.

4.3.4. Не дозволяється введення до бродильного апарата або декантатора крейдяного або вапняного молока одночасно з парою.

4.3.5. Під час роботи перемішувальних приладів, нагрівання та кип’ятіння розчинів в апаратах не дозволяється відчиняти накривку люка.

4.3.6. При приготуванні бродильного апарата до наступного циклу роботи необхідно видалити з нього вуглекислий газ, який залишився після бродіння.

4.3.7. Виконання робіт з огляду, очищення, миття або ремонту бродильних апаратів повинне здійснюватись у відповідності з розд. 7 ч.1 цих Правил.

4.3.8. Під час стерилізації бродильних апаратів хлорним вапном та гострою парою допустима концентрація газоподібного хлору, який виділяється в повітрі робочої зони, не повинна перевищувати значень, передбачених ГОСТ 12.1.005–88 і додатка 2.

4.4. Процеси виділення молочної кислоти

4.4.1. Підлоги у хімічних цехах (відділеннях) підприємств по виробництві харчових кислот повинні мати кислотостійкі та водонепроникні покриття.

4.4.2. У хімічних цехах (відділеннях) на вентиляційних системих повинні бути передбачені додаткові аварійні вентилятори, які вмикаються в роботу автоматичним блокуванням, якщо виходять з ладу діючі вентилятори.

4.4.3. У хімічних цехах (відділеннях) не дозволяється працювати при вимкненій припливно — витяжній вентиляції.

4.4.4. Розкладання кальцієвих солей харчових кислот сірчаною кислотою здійснюється у реакторі при щільно зачиненій кришці та увімкненій витяжній вентиляції.

4.4.5. Подавання та завантаження до нейтралізаторів та реакторів компонентів (вапняного молока, хлористого кальцію, крейдяного молока, сірчаної кислоти) повинні бути механізовані та здійснюватись лише крізь технологічні трубопроводи при безперервному перемішуванні та при зачинених люках і накривках апаратів.

4.4.6. Для попередження викидання рідин при спінюванні заповнення апарата не повинне перевищувати 2/3 його об’єму.

4.4.7. З метою попередження сильного спінювання та викидання гарячого розчину з нейтралізатора додавання вапняного або крейдяного молока з мірника необхідно виконувати поступово, переривчастим струменем, або крізь подільник струменя при безперервно працюючому переміщувальному пристрої.

4.4.8. Не дозволяється подавати вапняне або крейдяне молоко до нейтралізатора при одночасній подачі пари на барботер.

4.4.9. Очищення та миття нейтралізаторів повинні здійснюватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч.1 цих Правил.

4.4.10. Розчин калію фероціанідного (жовтої кров’яної солі) повинен готуватись в окремій ємкості та подаватись до реактора крізь мірник при зачиненій кришці та увімкненій витяжній вентиляції.

4.4.11. У разі виявлення течі, промокання теплоізоляції робота реактора повинна бути негайно припинена, а апарати звільнені від рідини, яка в них знаходиться.

4.4.12. При обслуговуванні реакторів працівники повинні застосовувати крім спецодягу та спецвзуття також засоби індивідуального захисту органів дихання, очей та рук у віповідності з розд. 12 ч.1 цих Правил.

4.4.13. Очищення та миття реакторів повинні здійснюватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч.1 цих Правил.

4.4.14. У разі повного спаду вакууму в апараті пара повинна бути негайно виключена, повітряний кран відкритий для випуску пари з вакуумної частини апарата.

4.4.15. Не дозволяється відкривати вентилі на зливальній лінії вакуум-апарата до урівнювання тиску з атмосферним.

4.4.16. У процесі випарювання у вакуум-апараті рівень киплячої рідини слід підтримувати постійним, який досягається безперервним підсмоктуванням кислоти, яка випаровується. Не допускається оголення нагрівальної поверхні, а також перевищення встановленого рівня рідини, щоб уникнути втрат кислоти внаслідок перекидів.

4.4.17. Вивантаження утфелю (суміш кристалів і маточного розчину) та його подавання до центрифуг повинні бути механізовані. Щоб уникнути заклинювання та поломки мішалки не дозволяється її вмикання до повного вивантаження утфелю з кристалізатора.

4.4.18. Промивання кристалізатора повинне виконуватись гарячою водою температурою не більше 50 оС за допомогою гумового шланга, який має металевий наконечник, закріплений хомутом, при тиску води в шланзі 0,2 — 0,3 МПа (2–3 кгс/кв.см).

4.4.19. Шланг повинен підключатись до водяної комунікації за допомогою кріплення, яке виключає від’єднання шланга від штуцера. По всій довжині шланг не повинен мати ніяких запірних органів або притискних пристроїв.

4.4.20. Категорично не дозволяється зупиняти барабан центрифуги вручну або за допомогою будь-яких предметів, а також вирівнювати осад у барабані за допомогою лопаток та інших предметів до повної зупинки центрифуги.

4.4.21. При складанні рамних фільтрпресів притискні площини плит повинні бути ретельно очищеними, а при виявленні течі після складання необхідне повторне очищення плит.

При ручному складанні рам фільтрпреса не дозволяється користування важелями.

4.4.22. Процес обмотування фільтрувальної тканини дротом повинен бути механізований.

4.4.23. При підвищенні тиску в камерах фільтрпреса ФПАКМ вище наведеного в паспорті експлуатація машини повинна бути негайно припинена.

4.4.24. Під час роботи стрічкових фільтрів не дозволяється підправляти фільтрувальну тканину та регулювати положення натяжних роликів.

4.4.25. Не дозволяється регулювання положення та ваги вантажу для натягування фільтрувальної тканини на фільтрпресі ФПАКМ під час його роботи.

4.4.26. Видалення осадів з нутч — фільтрів слід здійснювати за допомогою вакууму, перфорованих контейнерів або шляхом встановлення перекидних нутч — фільтрів зі шнековим вивантаженням осаду.

4.5. Приготування вапняного молока

4.5.1. Подрібнення, сортування вапняного каменю та завантаження його до вапняновипалювальної печі повинні бути механізовані.

4.5.2. Дробарки повинні бути обладнані механічними живильниками.

4.5.3. Для уникнення шкідливої дії вапняного пилу на організм людини в місцях його виділення слід влаштовувати відсмоктувачі, а всі транспортери та бункери герметично перекриватись кожухами.

4.5.4. До початку виробництва необхідно перевірити стан футеровки, герметичність печі та комунікацій, а також справність усіх рухомих механізмів.

4.5.5. Піч повинна бути обладнана завантажувально-розподільчим пристроєм лоткового типу. Експлуатація вапняновипалювальної печі повинна здійснюватись з дотриманням технологічних норм ведення процесу випалювання, щоб виключити зависання шихти (“козлоутворення”).

4.5.6. У разі появи на вивантажувальному пристрої печі для випалювання вапняку оплавлених шматків вапняку слід негайно виявити причину оплавлювання та вжити заходів до його усунення.

4.5.7. Не дозволяється механічне руйнування завислої шихти, за допомогою ломів крізь оглядові вікна печі.

Приготування вапняного молока повинне вестись в обертових барабанах вапногасильних апаратів.

4.5.8. Завантаження вапна, вивантаження недопалу, перепалу та шлаку з вапногасильного апарату та видалення їх з відділення приготування вапняного молока повинні бути механізовані.

4.5.9. При зупинці вапногасильного апарата завантаження вапна та подавання води повинні бути негайно припинені.

4.5.10. Для уникнення отруєння, опіків та задухи обслуговуючого персоналу накривки та оглядові люки при роботі устаткування повинні бути закриті, а місця можливого виділення газів, парів та вапняного пилу герметизовані та обладнані вентиляцією.

4.5.11. Збірники та мішалки вапняного молока повинні бути закриті накривками та оснащені переливними трубопроводами, покажчиками рівня та автоматичним регулюванням надходження вапняного молока.

4.5.12. Для уникнення потрапляння вапняного молока при його розливанні на площадки обслуговування устаткування повинне мати відповідну відбортовку.

4.5.13. У вапняковому відділенні повинна підтримуватись чистота. Вапняний пил та розливи молока змиваються холодною водою.

4.5.14. Очищення та поточний ремонт вапногасильних апаратів повинні виконуватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч. 1 цих Правил.

4.6. Процеси очищення розчину молочної кислоти з застосуванням іонообмінної установки, очисних апаратів та реакторів

4.6.1. Завантаження та вивантаження іонітів, а також уведення до іонообмінників розчинів кислот та лугів повинні бути механізованими.

4.6.2. Тиск в реакторах під час робочого циклу не повинен перевищувати 0,4 МПа (4 кгс/кв.см).

4.6.3. При вивантаженні з іонообмінників відпрацьовані іоніти повинні мати нейтральну реакцію (промивні води повинні мати рН 7±I).

4.6.4. Завантаження та подавання до очисних апаратів та реакторів розчинів та освітлювальних речовин повинні бути механізовані та здійснюватись при працюючій мішалці та закритих накривках та люках апаратів.

4.6.5. При внесенні активованого вугілля до реакторів та очисних апаратів слід передбачити заходи, які виключали б потрапляння вугільного пилу до робочої зони приміщень; за браком технічних можливостей виключення пиління слід забезпечити контроль за тим, щоб працюючі застосовували засоби індивідуального захисту органів дихання.

4.6.6. Очищення, миття та ремонт очисних апаратів та реакторів повинні проводитись у віповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч. 1 цих Правил.

4.7. Зберігання молочної кислоти

4.7.1. Розміщувати склад готової продукції молочної кислоти у підвальних приміщеннях не дозволяється.

4.7.2. Складські приміщення для зберігання харчових кислот повинні бути сухими, чистими, обладнаними природною або штучною вентиляцією.

4.7.3. Сумісне зберігання в одній коморі харчових кислот та миючих і дезинфікуючих засобів не дозволяється.

4.7.4. Молочна кислота повинна зберігатись у закритих складських приміщеннях упакованою в тару виготовлювача у відповідності до вимог ГОСТ 490–79.

ДОДАТОК 1

НОРМИ МІКРОКЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОВІТРЯ РАБОЧОЇ ЗОНИ ПІДПРИЄМСТВ КОНДИТЕРСЬКОЇ ГАЛУЗІ

Узгождено Міністерством охорони здоров’я України 23.09.93 № 5.05.07-737