6.2.3.5. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повиннi зберiгатись окремо вiд балонiв с киснем, стисненим повiтрям, хлором, фтором та iншими окислювачами, а також вiд токсичних газiв.
6.2.3.6. При зберiганнi та транспортуваннi балонiв з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами — недопустимо.
При кантуваннi балонiв з киснем вручну не дозволяється братись за вентилi.
6.2.3.7. При складуваннi не можна допускати співударяння балонів, падiння ковпакiв та балонiв на пiдлогу.
6.2.3.8. Балони з горючими газами, з яких виявлене витiкання, необхiдно термiново видалити зi складу.
6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів, які зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.
Одяг та взуття працівників на складах балонiв з горючими газами повиннi вiдповiдати вимогам п. 6.1.50 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази.
6.2.3.10. Складськi примiщення для зберiгання балонiв з горючими газами повиннi мати постiйно працюючу механiчну вентиляцiю, яка забезпечує безпечні концентрації газів.
6.2.3.11. У складах балонiв з газами не дозволяється зберiгати iншi речовини, матерiали та предмети.
6.2.3.12. На вiдстанi 10 м навколо складу з балонами не дозволяється зберiгати будь-якi горючi матерiали та проводити роботи з вогнем.
6.2.3.13. Заповненi горючим газом балони, що мають башмаки, повиннi зберiгатись у складах у вертикальному положеннi. Для запобiгання вiд падiння балони необхiдно встановлювати у спецiально обладнанi гнiзда, клiтi або огороджувати бар’єром.
6.2.3.14. Балони, якi не мають башмакiв, повиннi зберiгатись в горизонтальному положеннi на дерев’яних рамах або стелажах.
При укладцi балонiв у штабелi висота їх не повинна перевищувати 1,5 м, всi вентилi повиннi бути закритi запобiжними ковпаками та повернутi до однієї сторони.
6.2.3.15. При вантаженнi, розвантаженнi та транспортуваннi балонiв зi стисненим, зрідженим і розчиненим газом повиннi виконуватись такі правила:
– транспортування до мiсця вантаження або розвантаження необхiдно виконувати на спецiальних вiзках, конструкцiя яких повинна забезпечувати перевезення балонiв без тряски та ударiв (вiзки повиннi мати гнiзда за розмiром балонiв, оббитi повстю);
– вентилi балонiв при транспортуваннi повиннi бути закритi ковпаками;
– кузов автомашини для перевезення балонiв повинен бути обладнаний спецiальними контейнерами або стелажами з виїмками за розмiром балонiв, оббитих повстю, колодки повиннi мати запорнi пристрої, якi охороняють балони, що перевозяться, вiд струсів та ударiв;
– при вантаженнi балонiв у кузов автомашини більше нiж у один ряд необхiдно застосовувати прокладки, якi охороняють балони вiд зiткнення поміж собою.
6.3. Адмiнiстративнi та побутовi будiвлi та примiщення
6.3.1. Загальні вимоги
6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04–87.
6.3.1.2. Галузевi нормативи по забезпеченню санiтарно–побутовими примiщеннями та обладнанням, санiтарнi характеристики процесiв наведенi у додатку 2.
6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно–побутових приміщень (гардеробних, душових, сушіння, обезпилення, обігріву, охолодження, вбиралень, умивальних, пристроїв питного водопостачання тощо) повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04–87.
6.3.1.4. Геометричнi параметри, мiнiмальнi вiдстанi мiж осями та ширину проходiв мiж рядами обладнання побутових примiщень необхiдно приймати за табл. 6.1.
Примітка:
1. Ширину проходу мiж стiною та рядами обладнання допускається зменшувати на 40 %, при числi одиниць обладнання бiльше 6 у рядi — збiльшувати на 25 %.
2. При тупикових проходах між шафами для одягу число вiддiлень у ряді необхiдно зменшувати на 35 %.
6.3.2. Санiтарно–побутовi примiщення
6.3.2.1. В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiв вiшалок для домашнього та спецодягу необхiдно приймати рiвною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу — чисельностi у двох сумiжних змiнах.
6.3.2.2. При обліковій чисельностi працюючих на пiдприємствах до 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiх груп виробничих процесiв.
6.3.2.3. При гардеробних, окрiм вiдокремлених гардеробних для вуличного одягу, необхiдно передбачати комори спецодягу, вбиральнi, примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального iнвентаря, мiсця для чищення взуття, сушіння волосся.
6.3.2.4. Кiлькiсть душових, умивальникiв та спецiальних побутових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнi або частини цiєї змiни, що одночасно закiнчує працю.
6.3.2.5. Душовi обладнуються вiдкритими душовими кабiнами. До 20 % душових кабiн допускається передбачати закритими. Душовi кабiни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп Iв, 3б.
6.3.2.6. Вбиральні у багатоповерхових побутових, адміністративних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi.
При чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi з найбiльшою чисельнiстю працюючих.
При чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи.
Таблиця 6.1
(витяг зі СНиП 2.09.04-87, табл. 5)
Розміщення обладнання побутових приміщень
|
Найменування |
Показник, м |
|
1 |
2 |
|
Розміри у плані |
|
|
Кабіни: душових закриті душових відкриті та з наскрізними проходом, напівдушів особистої гігієни жінок вбиралень Лавки у гардеробних Пристрій питного водопостачання Шафи у гардеробних для особистого та домашнього одягу в залежності від кліматичних районів та спеціального одягу та взуття[1]; II Б,II В,II Г,III Б, III В I В,I Д,II А,III А I А,I Б, I Г |
1,8´0,9
0,9´0,9 1.8´1,2 1,2´0.8 0,3´0,8 0,5´0,7
0,25´0,5 0,33´0,5 0,4´0,5 |
|
Розміри по висоті Розподілювальні перегородки: до верху перегородки від підлоги лдо низу перегородки Шафи для зберігання одягу |
1,8 0,2 1,65 |
|
Відстань між осями санітарних приладів Умивальникі одинарні Ручні та ножні ванни, пісуари |
0,65 0,7 |
|
Ширина проходів між рядами Кабіни душових закриті, умивальники групові Кабіни душових відкриті та вбиралень, пісуари Умивальники одинарні Ручні та ножні ванни, кабіни особистої гігієни жінок та фотарії Шафи гардеробних для зберігання одягу при кількості відділень у ряді: до 18 від 18 до 36 |
1,2 1,5 1,8
2
1,4/1 2 2/1,4 2 |
Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь, конструкторських бюро, приміщеннями для учбових занять, громадського харчування, пунктів здоров’я, культурного обслуговування та громадських організацій.
6.3.2.7. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чоловік.
6.3.2.8. Вхiд у вбиральню повинен передбачатись через тамбур з дверима, якi самозачиняються.
6.3.2.9. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях до вбиралень, міст паління, примiщень для обiгрiву або охолодження, напiвдушiв, пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не бiльше 75 м, а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства — не більше 150 м.
6.3.2.10. Для прання спецодягу при виробничих пiдприємствах або групі пiдприємств повиннi передбачатись пральнi з вiддiленнями хiмiчного очищення.
6.3.2.11. Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелеткими речовинами, допускається використовувати окрему технологiчну лiнiю в пральнях.
6.3.2.12. При пральнях необхiдно передбачати примiщення для ремонту спецодягу з розрахунку 9 кв. м на одне робоче місце. Кiлькiсть робочих мiсць необхiдно приймати з розрахунку одне робоче мiсце з ремонту взуття та два робочих мiсця з ремонту одягу на 1000 чоловік облікової чисельностi.
6.3.3. Примiщення охорони здоров’я
6.3.3.1. Примiщення пунктiв здоров’я, медпунктiв, особистої гiгiєни жiнок, парильнi (сауни), приміщення для iнгаляторiїв, фотаріїв, ручних та ножних ванн, примiщення для вiдпочинку та психологiчного розвантаження необхiдно приймати вiдповiдно до вимог СНиП 2.09.04–87.
6.3.3.2. На пiдприємствах з обліковою чисельнiстю працюючих більше 300 чоловік повиннi передбачатись фельдшерськi пункти охорони здоров’я.
6.3.3.3. При обліковiй чисельностi вiд 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.
Площу медичного пункту необхiдно приймати: 12 кв.м — при обліковiй чисельностi вiд 50 до 150 працюючих, 18 кв. м — вiд 151 до 300.
6.3.3.4. Пункти здоров’я повинні бути розміщені на першому поверсі адміністративних, побутових або виробничих будівель та забезпечені зручним під’їздом санітарного автомобіля.
6.3.3.5. Розміщення та розміри дверей у приміщенні пункту здоров’я повинні прийматися з урахуванням можливості переміщення хворих на носилках.
6.3.3.6. Приміщення особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 працюючих на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.
6.3.3.7. Примiщення та мiсця вiдпочинку в робочий час i примiщення психологiчного розвантаження необхiдно розмiщувати, як правило, при гардеробних домашнього одягу i пунктах охорони здоров’я.
При допустимих параметрах повiтря робочої зони у виробничих примiщеннях та вiдсутностi контакту з речовинами 1 i 2 класiв небезпеки допускається передбачати мiсця вiдпочинку вiдкритого типу у виглядi майданчикiв, що розташовані у цехах на площах, що не використовуються з виробничою метою.
6.3.3.8. В примiщеннях для вiдпочинку та психологiчного розвантаження при обгрунтуваннi можуть бути передбаченi пристрої для приготування та роздачi спецiальних тонiзуючих напоїв, а також мiсця для занять фiзичною культурою.
6.3.3.9. Рiвень звукового тиску в примiщеннях i мiсцях для вiдпочинку, а також в примiщеннях психологiчного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА.
6.3.4. Примiщення пiдприємств громадського харчування, торгiвлi, служби побуту
6.3.4.1. При чисельностi працюючих у змiну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню, яка працює, як правило, на напівфабрикатах; до 200 чоловік — їдальню-роздавальню.
При чисельності працюючих в зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі.
6.3.4.2. Чисельність місць у їдальні необхідно приймати із розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміну або найчисельнішу частину зміни.
6.3.4.3. Площа кімнати прийому їжі повинна визначатись з розрахунку 1 кв.м на кожного відвідувача, але не менше 12 кв.м. Кімната прийому їжі повинна бути обладнана умивальником, стаціонарним кип’ятильником, електричною плиткою, холодильником. При чисельності працюючих до 10 чоловік у зміну замість кімнати прийому їжі допускається передбачати в гардеробній додаткове місце площею 6 кв.м для встановлення столу прийому їжі.
6.4. Вимоги до улаштування освітлення
6.4.1. Загальні вимоги
6.4.1.1. Освітлення виробничих, адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Норми освітленості при штучному освітленні на робочих поверхнях наведені у додатку 3.
6.4.1.2. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму.
6.4.1.3. В приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників допускається застосовувати напругу не вище 220 В.
Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127–220 В допускається встановлювати на висоті менше 2.5 м від підлоги, а також для місцевого освітлення, якщо виключено контакт з їх струмоведучими частинами у разі дотику.
6.4.1.4. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга:
– в приміщеннях без підвищеної небезпеки — не вище 220 В;
– в приміщеннях з підвищеною небезпекою — не вище 42 В;
– в особливо небезпечних — не вище 12 В.
В приміщеннях вологих, особливо вологих, жарких та з хімічно активним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції.
6.4.1.5. Для живлення переносних електросвітильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватись напруга не вище 42 В, в особливо небезпечних — не вище 12 В.
При наявності особливо несприятливих умов, а саме, коли небезпека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти, незручного положення робітника, стикання з великими металевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, цистернах, бочках та інших ємкостях) для живлення ручних світильників повинна застосовуватись напруга не вище 12 В.
6.4.1.6. Контроль освітленості у приміщеннях та на робочих місцях повинен виконуватись не рідше одного разу на 12 місяців та після реконструкції освітлювальних установок.
6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення
6.4.2.1. Аварійне освітлення (в приміщеннях і на місцях виконання зовнішніх робіт) слід передбачати, якщо вимкнення робочого освітлення і порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів, що з ним пов’язане, може викликати:
– вибух, пожежу, отруєння людей;
– тривале порушення технологічного процесу;
