12.5.13. Збирання і монтаж транспортера-завантажувача картоплі типу ТЗК-30 і підбирача ТПК-30 повинні проводити не менше двох працівників.
12.5.14. Під час роботи картоплесортувального пункту від валу відбору потужності (ВВП) трактора включати привод сортувального пункту слід після включення ВВП трактора. Включення приводу сортувального пункту повинен виконувати тільки тракторист, який під час роботи агрегату повинен знаходитись біля приводу включення сортувального пункту і спостерігати за технологічним процесом.
12.5.15. Переміщення завантажувального транспортера типу ТЗК-30, піднімання, опускання, поворот стріли транспортера слід проводити тільки переконавшись в безпеці цих дій для оточуючих і з подаванням звукового сигналу.
12.5.16. При переміщенні машин, підійманні, опусканні, повороті стріли у небезпечній зоні не повинно бути людей і сторонніх предметів.
13. Вимоги безпеки під час роботи із хімічними речовинами
13.1. Зберігання, транспортування та застосування хімічних речовин
13.1.1. Хімічні речовини (формалін, сірчистий газ, мідний купорос, сірка) повинні зберігатися у спеціальному складі. Кислоти повинні зберігатися у спеціальних одноповерхових, вентильованих приміщеннях за температури не нижче +30 С.
У складах кислот повинні бути нейтралізуючі речовини (сода, крейда чи вапно) і речовини для поглинання розлитих речовин.
Луги зберігаються в закритих, сухих неопалюваних приміщеннях.
13.1.2. Сумісне зберігання кислот і лугів не дозволяється.
Допускається зберігати луги з кислотами в одній будівлі, але в різних відсіках, відстань між відсіками повинна бути не менше ніж 5 м.
13.1.3. Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками, вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати негорючим амортизаційним матеріалом.
13.1.4. Під час зберігання азотної чи сірчаної кислот треба вжити заходів до недопущення стикання їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у скляні сулії.
13.1.5. Луги, що поступають на склад в барабанах або мішках, слід пакетувати на плоских піддонах та встановлювати в чарунки стелажів або штабель.
Висота штабеля, сформованого з паперових мішків, не повинна перевищувати 2 м, а з барабанів - 1,5 м.
13.1.6. Кожна хімічна речовина повинна зберігатися в відповідній для неї справній і закритій тарі, яка повинна мати прикріплені етикетки з найменуванням вмісту.
13.1.7. Бутлі встановлюються групами не більше 4-х рядів. Між групами бутлів повинен бути прохід не менше 1 м.
13.1.8. Підлоги в складах повинні бути виготовлені з кислотостійких матеріалів і мати ухил не менш 0,01% до стоків, що відводять розлитий реактив в спеціальний приймач.
13.1.9. Згідно із вимогами ДНАОП 0.03.1.12-98 транспортування хімічних речовин в бутлях допускається тільки в дерев`яних ящиках або плетених корзинах з м`якою підкладкою і ручками для перенесення. Ручне перенесення бутлів з хімічними речовинами дозволяється тільки двома працівниками на віддаль не більше 25 м по рівній поверхні з дотриманням необхідних заходів безпеки.
13.1.10. Для розливу формаліну в дрібну тару слід використовувати спеціальні сифони і насоси.
13.1.11. Бутлі з хімічними речовинами встановлюються в кузов транспортного засобу горловиною вверх і закріплюються з метою запобігання їх перекиданню.
13.1.12. Навантаження і розвантаження кислот і лугів у тарі, а також установлення їх у транспортні пристрої повинно проводитися двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним способом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин.
13.1.13. Навантаження і розвантаження кислот, лугів та інших небезпечних рідин, а також установлення їх у кузові транспортного засобу повинно здійснюватись працівниками з дотриманням таких заходів безпеки:
- перед початком роботи кожне місце вантажу повинно бути ретельно оглянуте, у разі виявлення навіть найменших пошкоджень тари необхідно вжити додаткових заходів обережності, щоб забезпечити безпеку працівників і водія;
- переносити сулії з кислотою слід тільки після попередньої перевірки дна корзини та ручок;
- забороняється переносити сулії з кислотою і лугом на спині, плечі, перед собою і нахиляти їх.
13.1.14. При попаданні кислоти на тіло необхідно промити уражене місце 2 -3 % - ним розчином бікарбонату натрію (харчової соди), при попаданні лугу - 3-5 %- ним розчином оцтової кислоти чи 2 %- ним розчином борної кислоти, а при відсутності цих речовин - терміново промити уражене місце під струменем води протягом 10-15 хв.
13.1.15. При попаданні кислоти в очі треба негайно промити їх водою з фонтанчика або крана і терміново звернутися до лікаря.
13.1.16. Пролиті отруйні речовини необхідно терміново знешкоджувати нейтралізацією розчином бікарбонату натрію чи оцтової кислоти з подальшим прибиранням за допомогою тирси і ретельним промиванням цих місць водою.
13.2. Вимоги до транспортування і зберігання балонів
із стисненими, зрідженими і розчиненими газами
13.2.1. Експлуатація, транспортування і складування балонів із стисненими, зрідженими і розчиненими газами (киснем, аміаком, діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом, пропан-бутаном тощо) повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.
13.2.2. Під час перенесення пошкоджених балонів з хлором та усунення витікання хлору слід проводити в спецодязі, користуючись ізолюючими протигазами КІП-6 або КІП-7.
13.3. Підготовка сховищ до зберігання плодів, овочів і картоплі
13.3.1. Всі види робіт, що пов`язані із застосуванням пестицидів, повинні проводитися згідно вимог ДНАОП 0.03-1.12-98. Дозвіл на проведення фумігаційних робіт видається санітарно-епідеміологічною і природоохоронною службами.
13.3.2. З моменту початку газації і до закінчення її, обов`язково забезпечується цілодобова охорона об`єкта. Особи, призначені для охорони повинні бути забезпечені протигазами.
13.3.3. Під час проведення дезінфекції приміщень, обладнання, інвентарю, тари слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно ДНАОП 0.00-3.01-98 і ДНАОП 0.03-1.12-98.
13.3.4. Для дезінфекції сховищ шляхом обкурювання (фумігації) сірчистим газом на подушках з піску висотою 15-20 см і шириною 1 м встановлюються жаровні і на розпаленому деревному вугіллі спалюється подрібнена грудкова сірка з розрахунку 60 - 90 г на 1 куб. м сховища.
13.3.5. Дезінфекцію овочесховищ можна проводити розчином формаліну із розрахунку 1 л 40%-ного формаліну на 40 л води, на 1 м2 витрачають 0,2 - 0,3 л розчину.
Перед обкурюванням (обприскуванням) двері, люки і вентиляційні труби сховища (крім вхідних дверей) щільно закриваються, а щілини замазуються глиняним розчином. Після того, як усі осередки вогню розгоряться, працівник (в протигазі з фільтруючою коробкою марки В, комбінезоні бавовняному з кислотозахисним просоченням, гумових чоботах і гумових рукавичках) повинен вийти, закрити за собою двері і замазати щілини. Після закінчення строку дезінфекції (одна - дві доби) сховища відкриваються і провітрюються.
13.3.6. Обробка сховищ і тари формаліном проводиться в фільтруючому протигазі з фільтруючою коробкою марки В, комбінезоні бавовняному з кислотозахисним просоченням, гумових чоботах і рукавичках.
13.3.7. Дезінфекція сірчистим газом овочесховищ, розташованих поблизу житлових будинків або поблизу приміщень, де встановлене стаціонарне металеве обладнання, не дозволяється. В таких випадках сховища дезінфікують обприскуванням розчином формаліну або іншими способами.
14. Санітарно-побутове забезпечення працівників
14.1. Санітарно-побутові приміщення для працівників, зайнятих на виробництві, повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 залежно від групи виробничих процесів. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.
14.2. Побутові приміщення можна розміщувати у прибудовах до виробничих будівель або в окремих будівлях. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85.
Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розташовувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
14.3. Відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 на підприємствах повинні бути створені умови для дезінфекції, знепилення, знешкодження та прання спецодягу. Доставляти забруднений спецодяг потрібно в закритій тарі.
14.4. Згідно зі СНиП 2.09.04-87 кількість душових повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш чисельній зміні, від 3 до 15 осіб на одну сітку, залежно від групи виробничих процесів.
14.5. Умивальні повинні розміщуватися поруч із гардеробними робочого одягу. В них повинні бути гачки для рушників і одягу; посуд для рідкого або полиці - для кускового мила. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем із безперервною подачею гарячої і холодної води. Біля умивальника завжди мають бути мило, рушник (електрична сушарка).
14.6. Кількість кранів в умивальниках повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш чисельній зміні, від 7 до 20 чоловік на один кран, залежно від групи виробничих процесів (табл. 6 СНиП 2.09.04-87).
14.7. Відстань від робочих місць, розміщених в приміщеннях, до убиралень не повинна перевищувати 75 м, а від робочих місць на території підприємства - 150 м.
14.8. При відсутності убиралень у приміщенні необхідно обладнати дворові убиральні з вигрібними ямами на відстані не ближче 25 м і не далі 200 м від приміщення.
14.9. На кожному підприємстві повинні бути виділені кімнати для куріння, які розміщають суміжно з убиральнями чи приміщеннями для зігрівання працівників, але не ближче 20 м від приміщення з вибухопожежонебезпечними речовинами. Кімнати для куріння повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а також урнами чи бачками з водою для недокурків.
14.10. Працівники забезпечуються доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 200С і не нижче 80С. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщуються у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, на робочих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.
14.11. Бачки для питної води повинні щільно закриватися. Щоденно бачки промивають і дезінфікують. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепіднагляду.
14.12. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них знаходиться, повинні бути справними й утримуватися у належному санітарному стані.
15. Вимоги щодо застосування колективних
та індивідуальних засобів захисту
15.1. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) працівників повинні відповідати ГОСТ 12.4.011.
15.2. Порядок забезпечення ЗІЗ працівників визначається ДНАОП 0.00-4.26-96. Забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ слід згідно норм ДНАОП 0.00-3.01-98.
15.3. Вибір засобів індивідуального захисту здійснюють відповідно до їх технічних характеристик і фізичних, хімічних, токсичних та інших властивостей застосовуваних матеріалів, конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу.
15.4. Засоби індивідуального захисту повинні підбиратися індивідуально для кожного працівника. Підбір ЗІЗ органів дихання ГОСТ 12.4.034 і контроль за правильністю їх застосування повинні здійснювати особи, відповідальні за проведення робіт із хімічними речовинами і пестицидами.
Комплект ЗІЗ - спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути закріплені за кожним працівником до їх повного використання.
15.5. Працівники без засобів індивідуального захисту не повинні допускатися до виконання технологічних операцій з хімічними речовинами і пестицидами.
15.6. Працівники повинні бути навчені правилам користування ЗІЗ та найпростішім методам перевірки їхньої справності.
15.7. Респіратори й протигази для захисту органів дихання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.034 і ГОСТ 12.4.041, а їх фільтруючі коробки - ГОСТ 12.4.122.
15.8. Разом із респіраторами і протигазами працівникам слід видавати інструкції з їх застосування та паспорти на фільтруючі коробки, в яких слід відмічати тривалість роботи, найменування хімічної речовини, пестициду.
15.9. Під час роботи з леткими сполуками слід користуватися універсальними або протигазовими респіраторами типу РУ-60М або РПГ- 67 із протигазовими патронами. Для захисту органів дихання від аерозолів і кислих парів застосовуються фільтруючі коробки з фільтром марки В, аміаку, сірководню - марки КД.
15.10. Під час застосування засобів захисту органів дихання потрібно враховувати час захисної дії фільтруючих пристроїв. Тривалість роботи фільтруючих пристроїв вказується в їх паспорті.
Поява запаху пестициду або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтруючих пристроїв і потребує негайної їх заміни.
15.11. Під час контактування з розчинами потрібно застосовувати спеціальний одяг із маркуванням, виготовлений із спеціальних тканин з просоченням, а також додаткові ЗІЗ шкірних покровів - нарукавники із плівкових матеріалів, фартухи.
15.12. Для проведення фумігації приміщень працівників слід забезпечувати ізолюючими ЗІЗ шкірних покровів або спеціальним одягом з плівкових матеріалів.
15.13. Для роботи з розчинами пестицидів для захисту рук працівників потрібно забезпечувати гумовими рукавичками з трикотажною основою, що забезпечує проникливість діючої речовини не більше 104 г/м2, стійкість не нижче 70% і ступінь детоксикації не нижче 95%; для захисту ніг - гумовими чоботами за ГОСТ 5375, з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезінфекційних засобів.
15.14. Для захисту очей працівників потрібно забезпечувати окулярами закритого типу «Г» або герметичними захисними окулярами типу ПО-2 ззгідно із ГОСТ 12.4.013-85Е.
