1-2 роки після початку радіаційної аварії, на якій відсутні (із-за
радіоактивного розпаду) короткоживучі осколочні радіоізотопи
телуру і йоду, 140Ва + 140Lа, але у формуванні гамма-поля зростає
роль 95Zr + 95Nb, ізотопів рутенію і церію, 134Сs, 136Сs і 137Сs.
Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі
аварії є радіоізотопи цезію 134Сs, 136Сs, 137Сs) і стронцію
(89Srг, 90Sr), які надходять з продуктами харчування, виробленими
на радіоактивно забруднених територіях.
Фаза аварії пізня (фаза відновлення) - фаза комунальної
аварії, що починається через 1-2 роки після початку аварії, коли
основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Сs у випадах на
грунт, а внутрішнього - 137Сs і 90Sr в продуктах харчування, які
виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях.
Фонове опромінювання - опромінення від джерел, що створюють
природний радіаційний фон.
Фіксоване (що не знімається) радіоактивне забруднення
поверхні - частина забруднення поверхонь радіонуклідами
(радіоактивними речовинами), які спонтанно або при експлуатації не
переходять в навколишнє середовище і не може бути видалено
методами дезактивації (без порушення їх цілісності). Хронічне
опромінювання - опромінювання на протязі тривалого часу, як
правило більше одного року.
Характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з
дискретним енергетичним спектром, яке виникає при зміні
енергетичного стану електронів атому.
Шкода - термін, що застосовується для означення несприятливих
ефектів для здоров'я людини, що клінічно спостерігаються -
стохастичні та детерміністичні ефекти опромінення.
Ядерний матеріал - вихідний або спеціально створений
матеріал, який спроможний розщеплюватися за схемою ланцюгової
реакції в спеціальних технологічних умовах (наприклад,
плутоній-239, уран, збагачений ізотопами урану-235,-233 і т.п.).
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97); Державні гігієнічні
нормативи.- Київ: Відділ поліграфії Українського центру
держсанепіднагляду МОЗ України, 1997.-121 с.
