Якщо розбіг між максимальним і мінімальним значенням з трьох вимірювань перевищує 3 дБ, провадять два додаткових вимірювання. За різницею між максимальним і мінімальним значенням рівня з п’яти вимірювань визначають потрібну кількість вимірювань 38 даними додатка 4.
Якщо різниця між значеннями рівнів при даній кількості вимірювань перевищує значення, наведені в додатку 4, проводять додаткове вимірювання і знову обчислюють різницю, яку звіряють з даними, наведеними в додатку 4.
Захист від впливу шуму
Допустиме шумове навантаження (еквівалентний коректований рівень шуму, доза шуму) за 8-гадннну робочу зміну ке помине перевищувати 80 дБА.
Допустиме шумове навантаження повинно бути вказане а НТД на устаткування. У разі потреби вказують засоби його досягнення: зниження шуму в джерелі виникнення, перекриття шляху розповсюдження, зменшення часу дії шуму, використання індивідуальних засобів захисту від шуму.Якщо для забезпечення допустимого шумового навантаження потрібно використовувати індивідуальні засоби захисту від шуму, на устаткуванні повинен бути зображений знак небезпеки, який приписує роботу з цими засобами захисту, а у супровідній документації повинно бути вказано, що приміщення, в якому експлуатується устаткування, повинно мати позначення шумонебезпечної зони, яка потребує роботи із застосуванням індивідуальних засобів захисту від шуму.
Порядок обчислення ефективності застосування індивідуальних засобів захисту від шуму наведений у додатку 5.
Шумове навантаження, яке одержує робітник протягом зміни, вимірюють спеціальним приладом або обчислюють за формулою
іюрлв» ш £кор + 101$ (і/Лм),
де Ікорде — еквівалентний коректований рівень шуму, дБ;
£юр — коректований рівень шуму, дБ;
і — тривалість дії шуму, год;
г», — тривалість аміни, год.
Коректований рівень шуму вимірюють безпосередньо шумомірами за шкалою <А» або обчислюють на основі вимірювань рівнів звукового тиску в октавних смугах з середньогеометрнчними частотами 31Д 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.
Порядок обчислення еквівалентного коректованого рівня шуму наведений у додатку 5.
Тривалість дй шуму визначають на основі коефіцієнта се- редньозмшюго використання устаткування з урахуванням годинної структуро обслуговування одиниці устаткування та кількості устаткування, яке обслуговує один робітник при роботі устаткування в холостому і робочому режимах з максимальним рівнем шуму.
Випробування
Вимірювальна апаратура повинна відповідати вимогам нормативної документації, затвердженої Держстандартом України, і мати діюче посвідчення про держоеревірку.
На початку і наприкінці вимірювань повинно бути здійснене калібрування шумовимірювальної апаратури. Різниця в калі- броеці не повним перевищувати 1 дБ.
Під час проведення вимірювань мікрофон слід розташовувати на відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум.
2ЛЇ.7.4. Мікрофон повився бути зорієнтований у напрямку максимального джерела шуму і віддалений не менше ніж на 0,5 м від оператора, який проводить вимірювання.
Робота з вимірювальними приладами — згідно з інструкцією до них.
Під час проведення вимірювань еквівалентного рівня шуму перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють у положення «А» або «Аш.», а перемикач годинної характеристики — у положення «повільно».
При переривчастому шумі вимірювання провадять на кожному ступені рівня і визначають тривалість дії кожного з них.
Приклад обчислення еквівалентного переривчастого шуму наведений у додатку 5.
При шумі, що коливається в часі, вимірювання проводять протягом ЗО хв безперервно або трьома циклами по 10 хв кожний. Інтервал між відліками рівнів становить 5—6 с при загальні* кількості відліків 360.
Порядок обчислення еквівалентного рівня шуму, який коливається в часі, наведений у додатку 5.
Захист від рухомого повітря
Струмові повітря від пневматичних пристроїв аво електродвигунів не повинні надходити в робочу зону (простір висотою до 2 м над рівнем підлоги) або площадки, на яких знаходяться місця постійного чи тимчасового перебування працюючих.
Огорожі зони різання повинні бути сконструйовані так, щоб потоки повітря від деталей, які швидко обертаються, патронів або інструменту не були спрямовані в бік робочого місця оператора.
Швидкість переміщення повітря в робочій зоні, яке спричинюється працюючим устаткуванням, не повинна перевищувати 0,5 м/с.
Випробування
Перевірку виконання вимог п. 2.7 здійснюють шляхом вимірювання анемометрами швидкості переміщення повітря на висоті 0,5; 1,5 і 2,0 м над рівнем опорної поверхні.
Освітлення
Рівень освітленості зони обробки і обслуговування повинен бути встановлений у стандартах, що регламентують вимоги безпеки для конкретного типу устаткування.
Освітленість лімбів, шкал та інших відліковмх пристроїв повинна бути встановлена в стандартах, що регламентують вимоги безпеки для конкретного типу устаткування, і становити не менше 750 лк. Вимога не стосується самосвітних шкал.
Якщо зона обробки або обслуговування, що вимагає постійного нагляду, закривається від загального освітлення огорожами, елементами конструкції так, що рівень загального освітлення стає недостатнім дія забезпечення норми освітленості, встановленої в стандартах на устаткування, повинно використовуватися місцеве освітлення.
При освітленні обертових елементів устаткування місцевим освітленням воно не повинно створювати стробоскопічних ефектів.
Екрани моніторів систем управління слід встановлювати так, щоб виключалося потрапляння на них прямого сонячного світла.
Методи контролю освітленості зони обробки і обслуговування, лімбів, шкал та інших відлікових пристроїв повинні встановлюватися у стандартах на конкретні типи устаткування або в технічних умовах.
Випробування
Перевірку виконання вимог пп. 2.8.1, 2.8.2, 2.8.4, 2.8.5 здійснюють зовнішнім оглядом і вимірюванням люксметром.
Захист від твердих, рідких аерозолів і пилу в повітрі робочої зони
Концентрація шкідливих твердих і рідких аерозолів, пилу і газів у зоні постійного перебування оператора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів. У стандартах, що регламентують вимоги безпеки конкретного типу устаткування, повинні встановлюватися переліки шкідливих речовин, які підлягають контролю.
Якщо для зниження концентрації шкідливих аерозолів, пилу і газів використовують примусове відсмоктування, то в конструкції устаткування повинні бути передбачені пристрої відсмоктування і очищення повітря або фланці для приєднання устаткування до групової системи відсмоктування.
Відсмоктувальні пристрої повинні забезпечувати зручне видалення з них затриманого пилу і конденсату аерозолю.
Допускається застосування спеціальних захисних огорож як пиловбирачів, пристосувань для вловлювання і направлення відходів у пристрої для їх видалення.
В експлуатаційній документації на устаткування, яке мас фланцеві з’єднання для підключення до групової системи відсмоктування, повинні бути зазначені способи їх підключення до устаткування і продуктивність підключеного відсмоктування.
Рукоятки органів керування повинні виготовлятися з нетоксичная матеріалів і не викликати охолодження рук оператора.
Випробування
Методи контролю концентрації твердих, рідких аерозолів і пилу повинні бути затверджені Міністерством охорони здоров’я України і встановлені в стандартах на конкретні типи устаткування.
Перевірку виконання вимог пп. 2.9.2—2.9.5 здійснюють зовнішнім оглядом.
Відповідність устаткування вимозі п. 2.9.6., за необхідності, підт- верджується сертифікатом на матеріал.
Допустиме статичне і динамічне навантаження на людину
Маса переміщуваних заготовок, інструменту, елементів ^іЙллТзахиснІ огорожі знімні для налагодження устаткування повинні мати масу не білил як 6 кг, а огорожі, що відкриваються, повинні, при встановленому pyd, переміщуватися із зусиллям не більш як 40 Н (4 кгс).
Маса знімних рукояток на устаткуванні масою до 10 т повинна становити не більше 2,6 кг, а для устаткування масою понад 10 т — не більше 4,0 кг.
Інструмент або пристосування, які переміщують вручну, повинні мати масу не більше 25 кг. При масі інструменту або пристосування від 16 до 25 кг останні повинні мати спеціальні рукоятки для зручного захвату двома робітниками.
Інструмент і пристосування масою понад 25 кг або такі, що мають два габаритних розміри понад 600 мм при Mad понад І кг, повинні мати форму, зручну для захоплення ваггажопідйоммнмж пристроями, або спеціальні елемента (наприклад, римболта, отвори, нарізні отвори під римболтн, приливки) для такого захвату. Ці елементи повинні розміщуватися з урахуванням центра вага інструменту або пристосування.
Спеціальне і спеціалізоване устаткування може комплектуватися вбудованими підіймальними пристроями для установлення або знімання заготовок масою понад І кг або інструменту масою понад 20 кг. Якщо маса деталі або інструменту перевищу* 25 кг, то для їх установлення або знімання повинні використовуватися виу- трішньоцехові підіймальні пристрої
Окремі важкі складальні одиниці верстата масою понад 16 кг повинні мати пристрої (приливки, отвори, ркмболта), необхідні для безпечного піднімання і переміщення їх при транспортуванні під час монтажу, демонтажу, ремонту. Ці пристрої повинні розміщуватись з урахуванням центра ваги складальних одиниць.
Випробування
Перевірку виконання вимог п. 2.10.1 здійснюють зважуванням захисних огорож, пристосувань або Інструменту на вагах або з допомогою динамометрів з границею вимірювань, що не переашцус максимально допустимі значення зважуваних заготовок більае ніж на 30%.
Наявність спеціальних елементів, призначених для стропуваиия і транспортування устаткування, перевіряють зоаиітнім оглядом. Достатність застосовуваних спеціальних елементів для транспортування повинна підтверджуватися конструкторськими розрахунками.
Зусилля впливу на органи керування
Зусилля, що прикладаються до органів керування устаткування (наприклад, важелі, маховики), не повинні перевищувати значень, наведених у табл.З, крім випадків, коли необхідне зусилля у вигляді ривка для зрушення якогось виконавчого вузла устаткування, затискання деталі або інструменту.Таблица З
Частота використанні органу керуванні протягом аміни |
Максимально допустимі зусиллі, що прикладаються до органу управління, Н (кгс) |
До 5 ВІД 5 до 25 Понад 25 |
120(12) 60 ( 6) 40 ( 4) |
Якщо тривалість дії на орган керування становить менше 5 с, то максимально допустиме зусилля, зазначене в табл.З, може бути збільшене на 35%; якщо тривалість дії становить понад 300 с, то максимально допустиме зусилля повинно бути зменшене на 60%.
Зусилля дії на органи керування фрикційними муфтами на початку і в кінці руху не повинно перевищувати 80 Н (8 кгс). Зусилля ривка для затискання або розтисканих оброблюваної деталі чи інструменту ие повинно перевищувати 500 Н (50 кгс).
Зусилля дВ на педалі повинні відповідати вимогам, наведеним у табл.4.
Таблица 4
Якмлпм* мкврмствмші яро* |
Спосіб керування |
Допустимі ауснлля натисканні, Н (кгс) |
До • |
Носком Стопою Всією ногою |
Від ЗО (3) до 40 (4) а ЗО (3) • 120 (12) • ЗО (3) » 200 (20) |
ВІД В до 240 |
Носком Стопою Всією ногою |
Від 25 (23) до 40 (4) » 25 (23) » 60 (6) . . 25 (23) » 80 (8) |
ВІД 24« до 960 |
Носком Стопою Всією ногою |
Від 12 (1,2) до ЗО (3) а 25 (23) • 40 (4) » 25 (23) • 60 (6) |
Понад 960 |
Носком Стопою |
Від 8 (0,8) до 20 (2) » 12 (1,2) • ЗО (3) |
Випробування
Перевірку зусилля дЯ па органи керування при встановленому pyd або зрушуванні здійснюють з допомогою динамометрів розтягання чи стиснення, динамометричних ключів або з допомогою спеціальних тензометричних вимірювальних пристроїв, залежно від виду і типу виконання контрольованого органу керування, за методами, встановленими в технічних умовах на устаткування.