8.4.12. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівниками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей.
8.4.13. Будови та споруди підприємства, незалежно від його географічного розташування, необхідно обладнувати блискавкозахистом.
8.4.14. Усі виробничі, адміністративні, складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди.
8.4.15. З метою залучення широких мас робочих, службовців та інженерно-технічних працівників підприємства до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів на кожному підприємстві утворюються добровільні пожежні дружини (ДПД).
8.4.16. Усі члени ДПД повинні уміти користуватися засобами гасіння пожежі:
пінними і сухими вогнегасниками, пожежними кранами, викидними рукавами і стволами, кошмами і піском.
9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ
9.1. Засоби захисту працюючих по характеру їх застосування поділяються на дві категорії:
- засоби колективного захисту;
- засоби індивідуального захисту.
9.2. Засоби колективного захистув залежності від
призначення підрозділяються на такі класи:
- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;
- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;
- засоби захисту від шуму;
- засоби захисту від вібрації;
- засоби захисту від ураження електричним струмом;
- засоби захисту від електростатичних зарядів;
- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;
- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;
- засоби захисту від дії механічних факторів.
9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:
- спеціальний одяг;
- cпеціальне взуття;
- засоби захисту рук;
- засоби захисту голови;
- засоби захисту очей;
- засоби захисту органів слуху.
9.4. Види спецодягу і термін її носіння робочих найбільш масових професій трикотажних підприємств приведені в додатку 1 до Правил.
9.5. За засобами індивідуального захистунеобхідно
здійснювати належний догляд.
9.6. Робочі, яким видаються засоби індивідуального захисту, ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів.
9.7. Електрозахисні засоби, що застосовуються робочими, які обслуговують електроустановки, необхідно періодично піддавати електричним випробуванням.
9.8. Перед використанням засоби необхідноретельно
оглянути, очистити, перевірити, пересвідчитися у відсутності
зовнішніх пошкоджень, а також у відповідності їх по клейму до
напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування
засобів захисту не повинен перевищувати:
діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку, галош - одного разу на рік, бот - одного разу на три роки.
9.9. Несправні засоби захисту або з простроченим тавром негайно вилучаються з використання.
Додаток
до Правил охорони праці для підприємств
по виготовленню і ремонту трикотажних
виробів за індивідуальними замовленнями
населення
ВИДИ СПЕЦОДЯГУ І ТЕРМІНИ ЙОГО НОСІННЯ ДЛЯ
РОБОЧИХ ПРОФЕСІЙ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ
І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ
|
Найменування | професій | | |
Найменування спецодягу |
Термін носіння, місяці |
|
1 | |
2 |
3 |
|
Прасувальник |
Халат бавовняний (волого-теплова обробка за допомогою праски) Фартух бавовняний з нагрудником (волого-теплова обробка при роботі на пресах) |
12 12 |
|
В'язальниця |
Фартух бавовняний з нагрудником Халат бавовняний |
12 12 |
|
Приймальник замовлень |
Халат бавовняний |
12 |
|
Комірник, підсобний (транспортний) робочий |
Халат бавовняний |
12 |
|
Слюсар-ремонтник |
Костюм бавовняний Рукавиці комбіновані |
12 2 |
|
Електромонтер, що обслуговує електрообладнання |
Напівкомбінезон бавовняний Рукавички діелектричні чергові Галоші діелектричні |
12 Те саме Додаток 2 |
до Правил охорони праці для підприємств
по виготовленню і ремонту трикотажних
виробів за індивідуальними замовленнями
населення
НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ
ДОПОМОГИ
1. Усі працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання першої допомоги.
2. При появі першої ознаки отруєння потерпілого потрібно негайно вивести із приміщення на свіже повітря і направити в медпункт.
3. При термічних опіках пошкоджене місце промивають свіжоприготованим розчином таніну або марганцевокислого калію.
4. Як правило, травми (забиті місця, поранення м'яких тканин, переломи кісток, струси мозку тощо) супроводжуються кровотечею (артеріальною, венозною, капілярною). Тому при наданні першої допомоги травмованому важливо швидко і правильно визначити вид кровотечі, аби зупинити її. Зупинення кровотечі досягається накладенням жгута, давлючої пов'язки на високопідняту частину тіла, або звичайної пов'язки (при капілярній кровотечі).
При переломах потерпілий відчуває сильний біль. Для його зменшення і попередження подальшого зміщення уражених участків кістки необхідно забезпечити нерухомість її у місці перелому. Це досягається накладенням іммобілізуючої пов'язки з використанням шин або усіляких підручних матеріалів (дощок, палиць, лінійок тощо).
При вивихах також рекомендується накласти шини на прості пов'язки.
При накладенні шин слід керуватися правилом, по якому необхідно забезпечити нерухомість не менше ніж двох суглобів (одного вище, другого нижче від місця перелому).
При всіх формах струсу мозку насамперед необхідно забезпечити підтримання життєвоважливих функцій дихання та серцевої діяльності.
5. При ураженні електричним струмом після звільнення потерпілого від його дії необхідно вжити таких заходів:
- якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був непритомним чи на протязі тривалого часу знаходився під струмом, то його слід доставити до лікаря, аби запобігти погіршенню його стану;
- якщо потерпілий непритомний, його необхідно вкласти, розстібнути одяг, відчинити вікно, дати понюхати нашатирний спирт, розтерти і зігріти тіло, негайно викликати лікаря;
- при відсутності ознак життя (дихання, пульсу) чи у випадку, коли потерпілий дихає погано, дуже рідко та судорожно, слід негайно почати роботи штучне дихання способом "із рота в рот" або "із рота в ніс".
Кожне вдування повітря слід проводити різко через кожні 5 секунд, що відповідає частоті дихання, біля 12 разів за хвилину. Одночасно із штучним диханням слід підтримувати у потерпілого штучний кровообіг шляхом зовнішнього масажу серця, який полягає в ритмічному натисканні на передню частину грудної клітини. Для здійснення зовнішнього масажу серця потерпілого потрібно вкласти на низький стіл або на підлогу і оголити грудну клітину. Натискати на спідню третину грудей слід поштовхами приблизно один раз на секунду. Після кожного натискання руки повинні залишатися нерухомими 1-3 секунди.
У всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану потерпілого, виклик лікаря є обов'язковим.
6. При тепловому ударі, що визваний перегрівом організму, потерпілого слід негайно вивести у прохолодне місце, на свіже повітря. При зупинці дихання або різкому його розладнанні робити штучне дихання.
