Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії, який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні будівлі, повинен бути не меншим за 1,5 %.

4.2.3. Скло світлових отворів (вікон) потрібно очищати не рідше як 2 рази на рік. До цих робіт залучати учнів не дозволяється.

Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з внутрішнього, так і із зовнішнього боків будівлі.

4.2.4. Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) хімії застосовують влітку в південних та інших кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується використовувати жалюзі.

4.2.5. Штучне освітлення кабінету повинне відповідати ви-могам СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

4.2.6. Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світильники розсіяного світла.

4.2.7. Як джерела світла рекомендується використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно до ГОСТ 6825-91 “Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання”.

4.2.8. Для освітлення застосовують також світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу (ГОСТ 17677-82Е “Світильники. Загальні технічні умови”).

4.2.9. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами, вмикання передбачають роздільне (по рядах).

4.2.10. Найменша освітленість від загального освітлення робочих поверхонь на висоті робочого місця (0,8 м від підлоги) в кабінеті (лабораторії) хімії та лаборантській має бути не менш як 300 лк незалежно від виду освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

4.2.11. Світильники треба утримувати в чистоті. Чистити їх потрібно не рідше одного разу на 3 місяці.

4.2.12. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу необхідно замінювати лампами відповідної потужності. Особа, відповідальна за електрогосподарство, здає на утилізацію використані люмінесцентні лампи до спеціалізованих установ згідно з чинним законодавством.

4.2.13. При освітленні лампами розжарювання світильники повинні мати арматуру, що захищає працюючого від надмірної яскравості джерела світла, а світильники - від пилу, вологи, механічних пошкоджень.

4.2.14. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.

4.3. Опалення і вентиляція

4.3.1. Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. “Опалення, вентиляція і кондиціювання” з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура у межах 17-20 0 С, вологість - 40-60 %.

4.3.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі. Площа фрамуг і кватирок, що відчиняються, повинна бути не менша, ніж 1/50 площі підлоги, і забезпечувати трикратний повітрообмін відповідно до СНиП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція і кондиціювання”.

4.3.3. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і парів, кабінет (лабораторію) хімії та лабора-нтську забезпечують витяжними шафами відповідно до ГОСТ 22360-86 “Шафи демонстраційні витяжні. Типи і функціональні розміри”.

Витяжні шафи виготовляють з металевих конструкцій, склити їх необхідно армованим склом або склопластиком. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх внутрішня поверхня оббивається жерстю або викладається керамічною плиткою для захисту від полум’я спиртівок або електронагрівальних приладів.

4.3.4. Витяжні шафи обладнуються верхніми і нижніми відсмоктувачами, які мають регулятор-перегородку, що дає змогу регулювати видалення шкідливих речовин із робочої зони.

Примітка. Для вентиляції можна влаштовувати електричну

витяжку подвійної дії. Це - канал, всередині якого

1

2

3

4

Натрію фосфат

Нікелю ульфат

Плюмбуму сульфат

Феруму(ІІІ) хлорид (хлорне залізо)

Феруму(ІІІ) сульфат

Феруму(ІІ) сульфат гептагідрат

Хрому(ІІІ) хлорид

Цинку сульфат

Цинку нітрат

Цинку хлорид

хх

хх

х

хх

х

8

7

7

8

8

8

7

8

6

8

Канцероген

Канцероген

-

-

-

Канцероген

Подразнення шкіри і шлункові розлади

Канцероген

Шлункові розлади

Кислоти

Нітратна кислота,густ. 1,42

Боратна кислота

Мурашина кислота, 85-%

Ортофосфатна кислота

Сульфатна кислота (сірчана кислота), густ. 1,84

Хлоридна кислота (соляна кислота), густ. 1,19

Оцтова кислота льодяна, хч

7

8

7

8

7

7

7

Хімічний опік

-

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

Органічні речовини

Ацетон

Анілін+

Гліцерин

Глюкоза

Гексан

Гексахлорциклогексан (гексахлоран)

Діетиловий ефір (етер)

Кислота масляна+

Кислота стеаринова

Кислота пальмітинова

Кислота олеїнова

Кислота амінооцтова (гліцин)

Нафта (сира)

Спирт етиловий (етанол)

Спирт бутиловий (бутанол)

Сахароза

хх

хх

хх

хх

х

4

7

8

8

4

7

4

4

5

5

5

5

4

4

4

8

Наркотик у великих дозах

Отруєння у вигляді пару і через шкіру

-

-

-

Подразнення очей

Наркотик

Подразнення очей

-

-

-

-

Легке подразнення

Наркотик

Подразнення очей

-

1

2

3

4

Оцтовоетиловий ефір (естер)

Оцтовоізоаміловий ефір (естер)

Фенол+

Бензен (бензол)+

Формалін 40-% (формальдегід)

Фруктоза

Хлорметилен (метиленхлорид)

х

хх

хх

хх

х

хх

4

7

7

4

4

8

7

Дерматити і екзе-ми

Наркотик

Отруєння у разі потрапляння на шкіру

Отрута у всіх видах

Гострі отруєння

-

У вигляді парів си-льне отруєння

Матеріали

Активоване вугілля

Графіт

Пероксид водню (пероксоводень)

Сірка

хх

х

5

5

6

5

-

-

Небезпечний при попаданні в організм

Алерген

Знаком + позначено речовини, які потрапляють в організм, крім інших шляхів, через шкіру у крапельно-зрідженому стані.

Додаток 4

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних речовин,

які не мають етикеток

1. Випробувати розчини на наявність високотоксичних іонів Ва +2 і Рb +2 добавлянням сульфат-іона. Якщо випадає осад, додавати сульфат-іон до припинення випаду осаду. Осад відокремити декантацією і знищити з твердими відходами, рідину злити в каналізацію.

Якщо при добавлянні сульфат-іона осад не випадає, злити розчин в посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.

2. Пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і випробувати на наявність іонів Ва2+ і Рb2+ (див. п.1). Якщо реактив не дає реакції на ці іони і добре розчиняється у воді, перевести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих розчинів.

Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна знищити разом з твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви обробляють надлишком теплої води, преводять у розчин і зливають його у каналізацію.

3. Рідини органічного походження мають характерний запах (на відміну від водних розчинів солей, кислот або лугів). Їх зливають в посуд для зберігання легкозаймистих рідин і знищують у місцях, які погоджені з органами санітарного та пожежного нагляду.

Додаток 5

П Е Р Е Л І К

медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь

для аптечки кабінету (лабораторії) хімії

1. Бинт стерильний і нестерильний - по 1шт.

2. Серветки стерильні - 1уп.

3. Вата гігроскопічна (у банці з притертою

пробкою) - 50г

4. Спирт етиловий - 30-50 мл

5 Мазь від опіків (з анестезіном тощо) - 1 уп.

6. Перманганат калію - 15-20 г

7. Розчин йоду спиртовий - 1 фл.

8. Розчин борної кислоти 5 %-вий спиртовий - 1 фл.

9. Розчин оцтової кислоти 2 %-вий - 100-150 мл

10. Розчин аміаку 10 %-вий - 1 фл.

11. Валідол - 1 уп.

12. Вазелін борний - 1 уп.

13. Розчин пероксиду водню 3 %-вий - 50 мл

14. Активоване вугілля в таблетках - 4 уп.

15. Сульфацил-натрію 30 %-вий

у тюбиках по 1,5 мл - 5 шт.

16. Сода питна - 1 пачка.

17. Ножиці медичні - 1 шт.

18. Пінцет - 1 шт.

19. Клей БФ-6 (або лейкопластир) - 25 мл (3 пак.)

20. Джгут -1шт.

Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної допомоги роблять за погодженням з персоналом медпункту навчального закладу.

Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта кабінету.

Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту.

ЗМІСТ

1. Галузь застосування

2. Нормативні посилання

3. Загальні положення

4. Вимоги до приміщення кабінету хімії та лаборантської (препараторської)

4.1. Вимоги щодо розміщення кабінету та його обладнання

4.2. Освітлення

4.3. Опалення та вентиляція

4.4. Електрична мережа

4.5. Пожежна безпека

5. Правила безпеки під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт) у кабінетах (лабораторіях) хімії. Загальні вимоги

5.2. Правила безпечної роботи з кислотами і лугами

5.3. Правила безпечної роботи з металічним натрієм

5.4. Правила безпечної роботи з органічними розчинниками

5.5. Правила електробезпеки

5.6. Правила користування витяжною шафою

5.7. Правила роботи зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла

6. Правила зберігання хімічних реактивів

6.1. Загальні вимоги

6.2. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин

6.3. Зберігання токсичних речовин

7. Надання першої (долікарської) медичної допомоги потерпілим

7.1. Перша допомога у разі отруєнь

7.2. Перша допомога при опіках

7.3. Перша допомога при опіках очей

7.4. Перша допомога при пораненні

8. Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб

Додатки:

1. Рекомендації щодо нейтралізації відходів натрію

2. Групи зберігання хімічних реактивів

3. Відомості про особливі властивості і групи зберігання

речовин (витяг із Типових переліків для загальноосвітніх

шкіл (І,ІІ,ІІІ ступені)

4. Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних

речовин, що не мають етикеток

5. Перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) хімії