Реалізація державної
політики в галузі охорони праці на
підприємствах Міністерства
промислової політики здійснюється
на засадах, що визначені галузевою
системою управління охороною
праці. Комплексне вирішення
завдань охорони праці у галузях
промисловості міністерство
здійснює шляхом реалізації
галузевої програми поліпшення
стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища,
пріоритетних заходів, що
визначаються на кожний наступний
рік.
Міністерство вважає, що складовими
успіху в досягненні поставленої
мети на даний час є:
науково-технічне забезпечення
реалізації заходів галузевої
програми;
переорієнтація управління
охороною праці у напрямі
застосування ризико-орієнтованого
підходу до розробки та проведення
конкретних профілактичних
заходів;
посилення інформаційного
забезпечення через створення
Інтернет-сайту, організацію та
проведення галузевих
семінарів-нарад з охорони праці;
удосконалення системи атестації
робочих місць за умовами праці
тощо.
Всі ці проблемні питання
потребують вирішення як на рівні
центральних органів виконавчої
влади, так і на рівні підприємств,
науково-дослідних установ та
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань
України.
Науково-технічне забезпечення
реалізації галузевої програми
Мінпромполітики здійснює, зокрема,
шляхом координації
науково-технічної діяльності у
галузі охорони праці. Для цього
створено технічний комітет з
охорони праці, координаційну
секцію з охорони праці у
гірничо-металургійному комплексі,
визначено базові організації з
питань охорони праці для кожної
галузі промисловості.
Усвідомлюючи, що запорукою
ефективного виконання галузевої
програми в першу чергу є збереження
наукового потенціалу та
науково-технічної бази організацій
і наукових установ, міністерство
забезпечує їх у межах наявних
можливостей замовленнями на
виконання науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт
(НДДКР) у галузі охорони праці та
промислової безпеки. Фінансування
заходів галузевої програми
здійснює Фонд соціального
страхування від нещасних випадків.
У 2006 р. на виконання профілактичних
заходів Фондом витрачено 6,6 млн.
грн. при запланованих 16,5 млн. грн.
(0,28% від суми надходжень коштів до
Фонду). В той же час у країнах Європи
цей показник більший у 20—25
разів.
Слід зазначити, що підприємства
практично не беруть участі у
фінансуванні науково-технічних
розробок та у розробці
нормативно-правових актів. З
державного бюджету з 2001 р. кошти
взагалі не виділяються.
Незважаючи на обмеженість
фінансування, науково-дослідними
організаціями та установами
міністерства за період 2003—2006 рр.
виконано 42 НДДКР з
науково-технічних розробок,
організаційно-методичних та
нормотворчих заходів (робіт),
зокрема:
розроблено конструкцію,
виготовлено і встановлено
комплекти обладнання для
кондиціонування повітря у кабінах
мостових кранів гарячих цехів на
чотирьох металургійних
підприємствах;
розроблено та виготовлено перші
партії ізолюючих костюмів для
захисту від лугів, сольових
розчинів та агресивних
середовищ;
розроблено радіаційно-стійкий
матеріал для виготовлення засобів
індивідуального захисту
працівників гірничорудних та
коксохімічних підприємств;
розроблено та затверджено галузеву
систему управління охороною праці,
а також 112 примірних інструкцій з
охорони праці для основних
професій працюючих у
гірничо-металургійному, хімічному
та машинобудівному комплексах
України;
розроблено та затверджено типові
галузеві норми безплатної видачі
спецодягу, спецвзуття та інших
засобів індивідуального захисту
працівникам машинобудівного
комплексу та деревообробної
промисловості, на стадії
завершення такі норми для
працівників металургійної,
електротехнічної, авіаційної та
інших галузей промисловості;
створено навчальний кінофільм «Про
атестацію робочих місць у
гірничо-металургійному
комплексі».
Найбільшу кількість
науково-дослідних робіт виконано
для гірничо-металургійного
комплексу, на що виділено 4,5 млн.
грн., що становить 50% від загальних
обсягів фінансування по усіх
галузях промисловості
Мінпромполітики.
Отже, знизити рівень виробничого
травматизму та професійної
захворюваності без розробки та
впровадження наукових досліджень у
галузі охорони, гігієни праці і
промислової безпеки, розробки
нових методів, систем і засобів
діагностування та оцінки стану
виробничих об’єктів неможливо.
Слід зазначити, що покращання
роботи з організації охорони праці
на підприємствах без налагодження
постійного інформування також не
може бути досягнуто. Міністерство
за участю представників виконавчої
дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві, галузевих
профспілок, промислових
підприємств та організацій,
відповідних науково-дослідних
установ, Держгірпромнагляду
щоквартально проводить
семінари-наради, що з 2002 р. стали
традиційними. Проведення таких
заходів практикується у регіонах,
де знаходиться найбільша кількість
великих промислових підприємств
відповідних галузей промисловості.
Зокрема, у 2006 р. відбулося 5 спільних
семінарів-нарад.
З метою поліпшення інформаційного
забезпечення підприємств та
організацій з питань охорони праці
Державний інститут комплексних
техніко-економічних досліджень
(Київ) відкрив Інтернет-сайт
(www.ohoronapraci.org.ua), а на базі ДП
«Науково-дослідний інститут
безпеки праці та екології у
гірничорудній і металургійній
промисловості» (м. Кривий Ріг)
створено Інформаційно-аналітичний
центр охорони праці в
гірничо-металургійній
промисловості.
Аналізуючи виконання прийнятих
рішень на спільних
семінарах-нарадах та їх
ефективність, можна зробити
висновок про те, що рівень
травматизму на підприємствах дещо
знизився. Так, на підприємствах, що
підпорядковані Мінпромполітики,
рівень загального травматизму у 2005
р. порівняно з 2004 р. знизився на 437
випадків (2301 проти 1864), або на 20%.
Зменшується кількість нещасних
випадків зі смертельними
наслідками (114 проти 103 відповідно),
або на 10%, у т. ч. у
гірничо-металургійній галузі
відповідно 76 проти 53, або на 30%
менше.
Спостерігається також зниження
рівня професійної захворюваності,
в тому числі основних форм
професійної патології (пилової,
вібраційної, шумової, захворювання
опорно-рухового апарату, хронічний
обструктивіт та інші), зокрема, в
металургійній та машинобудівній
галузях промисловості (у 2004 р. — 832
випадки, у 2005 р. — 654). Випадки
професійного захворювання сталися,
за висновками фахівців, через
невідповідність технічних засобів
захисту умовам праці працюючих.
Рівень виробничого травматизму та
професійної захворюваності
залишається поки що високим тому,
що проведення профілактичних
заходів і мінімізація професійних
ризиків здебільшого не стали
пріоритетом у діяльності
керівників підприємств. Незважаючи
на збільшення асигнувань на
охорону праці (загалом по
міністерству до 728 млн. грн.),
видатки на науково-технічне
забезпечення становлять усього
5—6%.
Значною мірою на незадовільний
стан охорони праці на виробництві
впливає відсутність дієвої системи
управління охороною праці, а
найбільше — використання старих
методів та підходів до планування
профілактичних заходів, що
притаманно працівникам
центральних органів виконавчої
влади та виконавчої дирекції Фонду.
Для прикладу візьмемо принцип
формування заходів галузевої
програми. Практично вони
створюються тільки на основі
аналізу статистичних даних про
кількість нещасних випадків і
професійних захворювань у тій чи
іншій галузі, і лише в деяких
випадках наводиться класифікація
причин нещасних випадків та види
подій.
Існуюча система оцінки стану
охорони праці не задовільняє вимог
сьогодення — не надає можливості
застосувати ризико-орієнтовний
підхід до оцінки ризику виникнення
аварій та нещасних випадків на
виробництві, що зумовлений
ступенем шкідливості та (або)
небезпечності умов праці і
технічним станом виробництва. Для
того, щоб прогнозувати необхідний
профілактичний захід, треба
оцінити ступінь ризику, тобто
ймовірність заподіяння шкоди з
урахуванням її тяжкості.
Не статистику, а ймовірність
виникнення нещасного випадку
необхідно враховувати при розробці
програм поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого
середовища. З метою втілення
зазначеного підходу вважаємо за
необхідне:
провести ідентифікацію ризиків
травмування для окремих видів
виробництва;
на державному рівні розробити
методику надання офіційної
інформації та звітності за новою
формою про взаємодію причин і видів
подій, деталізації та уточнення
причин ризиків;
розробити методику аналізу ризиків
для умов конкретного
підприємства.
Існує ще одна проблема. Є потреба у
забезпеченні працівників, фахівців
у галузі охорони праці,
спеціалістів, які займаються
вирішенням соціальних питань на
виробництві, посібником
нормативних документів з атестації
робочих місць за умовами праці та
відповідності вимогам з охорони
праці, що сприятиме підвищенню
рівня інформованості всіх
зацікавлених сторін щодо їхніх
прав і обов’язків у сфері охорони
праці.
Керівникам підприємств усіх форм
власності слід усвідомити, що
створення на виробництві умов
праці, які б забезпечували захист
працюючих від впливу шкідливих
виробничих факторів, є
найважливішим соціальним
завданням, бо захворюванню легше
запобігти, ніж його лікувати.
Ефективність реалізації
профілактичних заходів — це ні в
якому разі не комерційна вигода, а
збереження трудових і матеріальних
ресурсів держави, запобігання
соціальній напрузі в суспільстві.
Ефективність залежить насамперед
від якості програми дій, обсягів її
фінансування і, звичайно ж, від
безумовного виконання заходів,
передбачених галузевою
програмою.
Л. ХРЕБТОВА, начальник відділу
охорони праці, навколишнього
середовища та пожежної безпеки
Мінпромполітики України
Фото К. ТЕЛИЧКА
