Статьи

Image00003.jpg 10 липня у Києві в Українському домі відбулось засідання колегії Держгірпромнагляду за підсумками роботи у І півріччі 2007 р.
У роботі колегії взяли участь представники міністерств і відомств, Федерації профспілок України, Українського союзу промисловців і підприємців, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду, керівники структурних підрозділів апарату та теруправлінь Комітету, представники преси.
Враховуючи важливість обговорюваних питань, уперше з моменту утворення Комітету на колегію були запрошені начальники державних інспекцій.
Відкрив засідання Голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду С. Сторчак.

З доповіддю з основного питання «Про підсумки роботи Держгірпромнагляду за I півріччя 2007 р. та завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці» виступив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Г. Суслов.
Органами Держгірпромнагляду впродовж І півріччя проведено понад 105 тис. оперативних обстежень підприємств, що майже на 7 тис. більше, ніж за такий самий період минулого року, через грубі порушення правил і норм безпеки призупинялися понад 131 тис. об’єктів та робіт (на 11 тис. більше, ніж у 2006 р.). До адміністративної відповідальності притягнуто понад 50 тис. працівників, з яких більше ніж 12 тис.— керівники підприємств. Сума штрафів склала понад 4 млн. грн., що на 17% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Однак ці заходи виявились недостатніми.
Упродовж І півріччя 2007 р. на фоні стабільного зростання економіки України, коли приріст виробництва склав 11,8%, рівень смертельного травматизму зріс на 1,8% (на підприємствах України смертельно травмовано 464 особи проти 456 за аналогічний період минулого року). Це спонукає Держгірпромнагляд до активного пошуку нових шляхів покращання стану промислової безпеки на підприємствах країни.
Неослабну увагу Комітет приділяє вугільній галузі. За 6 місяців 2007 р. травмовано понад 3 тис. шахтарів, з них смертельно — 75 (проти 76 у минулому році). Одним з пріоритетних напрямів діяльності у цій галузі на поточний рік Комітет визначив організацію державного нагляду на малих вугільних підприємствах недержавної форми власності.
Г. Суслов детально проаналізував стан промислової безпеки у галузях, де збільшилась кількість випадків смертельного травматизму. Він зазначив, що основними причинами нещасних випадків у металургійній та гірничорудній промисловості, у будівництві, в установах і організаціях соціально-культурної сфери, на підприємствах зв’язку та житлово-комунального господарства, об’єктах котлонагляду та підйомних спорудах стали порушення працівниками вимог безпеки під час виконання робіт та неналежний контроль з боку посадових осіб за безпекою виконання робіт.
Внаслідок низького рівня організації та недостатньої ефективності державного нагляду рішенням колегії роботу окремих територіальних управлінь та інспекцій Держгірпромнагляду у І півріччі 2007 р. визнано недостатньою. Начальників теруправлінь Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву С. Дунаса, по Донецькій області — М. Малєєва, по Закарпатській — М. Саварина, по Полтавській — Б. Галушка, по Кіровоградській області — В. Береславського та начальника Криворізького гірничопромислового теруправління О. Чередниченка за невикористання повною мірою наданих повноважень щодо підвищення ефективності та дієвості державного нагляду на піднаглядових підприємствах притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Попереджені з цього приводу начальники теруправлінь по Миколаївській, Львівській, Рівненській, Житомирській, Івано-Франківській областях.
На засіданні були окреслені шляхи зниження травматизму з урахуванням особливостей кожної галузі. Як дієва форма впливу на стан травматизму розглядалось запровадження в обов’язковому порядку особливих режимів державного нагляду у галузях та на підприємствах, де сталося зростання рівня смертельного травматизму.
Державні інспектори не повною мірою використовують заходи впливу. Позитивного результату можна досягнути, тільки зрозумівши, що робочим місцем інспектора є будівельний майданчик, підприємство, а кожне порушення — це зупинка і штраф. Необхідно просто кожного дня сумлінно виконувати свої функції, і тоді не доведеться застосовувати ніяких особливих режимів. Також акцентувалася увага на повному та об’єктивному розслідуванні нещасних випадків на виробництві, своєчасній передачі повідомлень про них у Комітет.
Окремо зупинився перший заступник Голови Держгірпромнагляду на співпраці з профспілками. З початку року проведено 702 спільні перевірки, під час яких виявлено 46 прихованих нещасних випадків. Територіальними управліннями також виявлено 17 прихованих нещасних випадків, профспілками — 13. За результатами перевірок підприємств, де були виявлені приховані нещасні випадки, їх керівників притягнуто до адміністративної відповідальності. В подальшому теруправлінням необхідно укладати угоди про співпрацю з профспілками, узгоджувати спільні дії; в планах роботи управлінь враховувати пропозиції профспілкових організацій, а також включити до рад теруправлінь представників профспілок.
У виступах спеціалістів Держгірпромнагляду йшлося про необхідність кардинальних змін стосовно роботи служб охорони праці, які повинні в повному обсязі виконувати покладені на них обов’язки і ефективно займатися безпекою праці на своєму підприємстві.
«Служби охорони праці міністерств, об’єднань, підприємств належать до тих підрозділів, на кого розповсюджуються всі заходи адміністративного впливу з боку державного нагляду. Ми можемо їх перевіряти, штрафувати, передавати матеріали в прокуратуру, ставити питання щодо звільнення посадових осіб. Роль служби охорони праці на виробництві необхідно підняти як мінімум на порядок. І це повинно вирішуватись на місцях, під час інспекторських перевірок. У кожному приписі має бути оцінка ефективності системи відомчого контролю, і це — завдання керівникам теруправлінь і інспекцій. А коли така система на підприємстві не діє або відсутня, вживати адекватних заходів»,— нагадав присутнім Г. Суслов.
Неодноразово у виступах порушувалися питання про діяльність експертно-технічних центрів. За рішенням колегії начальникам експертно-технічних центрів необхідно вжити заходів щодо недопущення підготовки неякісних висновків експертизи з наведенням недостовірних даних щодо об’єкта експертизи.
Триває організаційне упорядкування ЕТЦ, проходить структурна перебудова центрів та їх філій. Вивчається досвід розвинених країн світу. Деякі керівники експертно-технічних центрів відвідали наглядові органи та експертні організації Чехії, Румунії, Польщі, Бєларусі, Росії. Готується аналітичний матеріал щодо впровадження в Україні досвіду цих країн, особливо тих, які увійшли до складу ЄС.
З метою створення єдиного інформаційно-аналітичного простору, що стосується технічного стану устаткування підвищеної небезпеки, а також посилення його впливу на рівень ризику виникнення нещасних випадків чи аварій на виробництві розпочато впровадження Єдиної системи науково-технічної підтримки державного нагляду. Така система повинна об’єднати науковий та експертно-технічний потенціал, який мають Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці і експертно-технічні центри.
Потребує також кардинального вдосконалення система навчання. Комітетом прийнято рішення про приєднання Головного навчально-методичного центру до НДІПБОП. Така реформація надасть можливість вивести на якісно новий рівень як систему наукової підтримки державного нагляду, так і враховувати досвід наукових досліджень інституту під час організації навчального процесу.
Завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у галузі промислової безпеки та охорони праці були обговорені у виступах начальників управлінь апарату. Про причини зростання рівня травматизму доповіли начальники теруправлінь і державних інспекцій.
З метою подальшого вдосконалення державного нагляду за створенням та додержанням безпечних і нешкідливих умов праці, комплексного управління промисловою безпекою і охороною праці та усунення наявних недоліків колегія своїм рішенням зобов’язала вжити ряд організаційних заходів.
Начальники теруправлінь повинні підвищити вимогливість до інспекторів за здійснення ними державного нагляду за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з промислової безпеки і охорони праці у повному обсязі.
Опрацювати проект Типового положення про службу охорони праці з урахуванням завдань і функцій служб охорони праці центральних і місцевих органів влади.
Забезпечити опрацювання проекту Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008—2012 роки та подання його до Кабінету Міністрів України.
Завершити розробку Положення про порядок організації та здійснення державного нагляду за промисловою безпекою, охороною праці та державного гірничого нагляду в системі Держгірпромнагляду відповідно до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підготувати пропозиції щодо внесення змін до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Також у 2007 р. особливу увагу буде приділено посиленню державного нагляду у галузях, де сталося зростання рівня смертельного травматизму. Буде продовжено співпрацю з відповідними профільними міністерствами з питань промислової безпеки та охорони праці. Відбудеться спільна нарада з Держспоживстандартом з питань впровадження пробних стандартів ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 та ДСТУ-П OHSAS 18002:2006. Планується вжити необхідних заходів щодо запровадження системи управління якістю в центральному апараті Держгірпромнагляду відповідно до Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 11 травня 2006 р. № 614.
У заключному слові Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак визначив основні завдання на поточний рік. «Комітет фактично пропрацював в статусі центрального органу виконавчої влади півроку,— зазначив він.— Ми вже обговорювали основні зміни, які відбулися в системі за цей період. Це і фінансування, й удосконалення структури апарату та теруправлінь, і рішення щодо управління персоналом. Ці зміни ще не завершилися, і будемо їх продовжувати. Зокрема, потребують подальшого удосконалення структури територіальних управлінь, також необхідно кардинально переглянути їхню чисельність».
Одним із пріоритетів діяльності Комітету буде посилення комплексного управління охороною праці.
Як позитивні приклади, які треба вивчати і поширювати, Голова Комітету навів досвід взаємодії Вінницького теруправління з обласними органами влади, а на рівні підприємств — досвід управління охороною праці на Миколаївському глиноземному заводі, де запроваджена найсучасніша система безпечного ведення робіт, яка дає прекрасні результати,— за останні два роки на підприємстві, де застосовуються небезпечні процеси, не було жодного випадку травматизму.
У виступі на колегії та під час прес-конференції, що відбулась у рамках заходу, С. Сторчак також зосередив увагу на певних змінах при аналізі виробничого травматизму: «Кожен керівник теруправління повинен знати, до якої категорії за рівнем виробничого травматизму належить його область, а також відносний рівень травматизму на кожному підприємстві.
Найближчим часом нам необхідно розробити і запровадити методику такого аналізу. Тоді ми матимемо об’єктивну картину стану промислової безпеки в кожному регіоні і на кожному підприємстві України».
Керівництво наглядового органу вважає, що такий підхід до оцінки рівня травматизму не лише відповідатиме загальноприйнятим у світі стандартам, але й є об’єктивнішим показником ефективності роботи зі створення безпечних умов праці відповідних служб на підприємствах та інспекторів, що здійснюють нагляд.
С. Сторчак наголосив, що головною метою діяльності Комітет вважає досягнення допустимого рівня травматизму в усіх галузях економіки країни.

На знімках:
виступ С. Сторчака
під час прес-конференції;
у залі засідань.

Фото К. ТЕЛИЧКА



До списку